Системи небесних координат: відмінності між версіями

[неперевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
AlleborgoBot (обговорення | внесок)
м робот додав: pt:Sistema de coordenadas celestes
Немає опису редагування
 
(Не показані 48 проміжних версій 25 користувачів)
Рядок 1:
'''Системи небесних координат''' використовують в [[астрономія|астрономії]] для опису положення світил на небі або точок на уявній [[небесна сфера|небесній сфері]]. Координати світил або точок задаються двома кутовими величинами (або дугами), які однозначно визначають положення об'єктів на небесній сфері. Таким чином, системи небесних координат є [[сферичніСферична координатисистема координат|сферичними системами координат]], в яких третяперша координата — відстань — часто невідома і не граєвідіграє ролі. Ці системи відрізняються одна від одної вибором основної площини та початкомпочатку відліку на ній.
 
== Найчастіше використовуваніНайвідоміші системи координат ==
 
* '''[[Горизонтальна система координат]]'''. У цій системі основною площиною є площина [[Небесна сфера|математичного горизонту]]. Однією координатою при цьому є або '''висота''' світила над горизонтом ''h'' , або його '''зенітна відстань''' ''z''. Іншою координатою є '''азимут''' ''A''. Відлік азимута здійснюється від точки півдня. Система застосовується для визначення напрямку на світило за допомогою кутомірних інструментів і під час спостережень у [[телескоп]], змонтований на [[азимутальна установка|азимутальній установці]].
В залежності від поставленої задачі, може бути більш зручним використовувати ту чи іншу систему. Найчастіше використовуваними є наступні системи:
* '''[[ГоризонтальнаЕкваторіальна система координат|Перша екваторіальна система координат]]'''. -Основною використовуєтьсяплощиною дляє визначенняплощина напрямку[[небесний наекватор|небесного світилоекватора]]. заЗастосовується допомогоюдля визначення кутомірнихточного інструментівчасу іта при спостереженнях в [[телескоп]], змонтований на [[азимутальнаекваторіальна установка|азимутальнійекваторіальній установці]].
* '''[[Друга екваторіальна система координат]]'''. Як і в першій екваторіальній системі, основною площиною є площина небесного екватора. За початок відліку на екваторі обрано точку [[весняне рівнодення|весняного рівнодення]]. Через те, що точка весняного рівнодення потроху зсувається внаслідок [[прецесія|прецесії]], було запроваджено поняття [[епоха (астрономія)|епохи спостережень]]. Система була загальноприйнятою в [[астрометрія|астрометрії]] до кінця [[XX століття|XX сторіччя]]. У цій системі складалися [[Астрономічний каталог|астрономічні каталоги]]. <br />У зв'язку з підвищенням точності астрометричних спостережень [[1998]] року змінена на ''міжнародну небесну систему координат'' ([[Міжнародна небесна система координат|ICRS]])<ref>{{Cite web
*'''[[Перша екваторіальна система координат]]''' - використовується для визначення точного часу та при спостереженнях в [[телескоп]], змонтований на [[екваторіальна установка|екваторіальній установці]].
|url = http://www.astronet.ru/db/msg/1178822
*'''[[Друга екваторіальна система координат]]''' - є загальноприйнятою в [[астрометрія|астрометрії]]. В цій системі складаються зоряні карти та описуються положення світил в каталогах.
|title = Успехи астрометрии
*'''[[Екліптична система координат]]''' - використовується в теоретичній астрономії при визначенні [[орбіта|орбіт]] небесних тіл.
|accessdate = 2010-05-10
*'''[[Галактична система координат]]'''
|author = В.В. Витязев
|year = 1999
|publisher = Астронет
|language = російською
|archiveurl = https://www.webcitation.org/6Hd66up9j?url=http://www.astronet.ru/db/msg/1178822
|archivedate = 2013-06-25
|deadurl = yes
}}</ref>. Продовжує широко застосовуватися у тих випадках, коли надвисока точність координат не потрібна.
* '''[[Екліптична система координат]]'''. Основною площиною є [[екліптика]], а початком відліку на екліптиці слугує точка весняного -рівнодення. використовуєтьсяЗастосовується в теоретичній астрономії придля визначеннівизначення [[орбіта|орбіт]] небесних тіл.
* '''[[Галактична система координат]]''' — система небесних координат із центром у [[Сонце|Сонці]], основною площиною в якій є площина [[галактичний диск|галактичного диску]].
* '''[[Міжнародна небесна система координат]]''' — система координат, незалежна від [[обертання Землі]], від руху її орбітою навколо Сонця, від прецесії та нутації земної осі. Створена [[Міжнародний астрономічний союз|Міжнародним Астрономічним Союзом]] у зв'язку з потребою значного підвищення точності астрометричних спостережень (до [[Кутова секунда|0,001"]]). Система максимально наближена до ''другої екваторіальної системи координат'' [[епоха (астрономія)|епохи]] [[J2000.0]].
 
В залежностіЗалежно від поставленої задачі, може бути більш зручнимзручнішим використовувати ту чи іншу систему. Найчастіше використовуваними є наступні системи:
 
== Історія та використання ==
 
Небесні координати використовувалисьзастосовувалися вже в глибокій древностідавнині. Опис деяких систем міститься в трудахпрацях давньогрецького мислителя [[Евклід]]а (біляблизько 300 до н.&nbsp;е.). Опублікований в «[[Альмагест]]і» [[Птолемей|Птолемея]] [зоряний каталог [[Гіппарх]]а міститьмістив положення 1022 зірокзір в екліптичній системі небесних координат.
 
Спостереження змін небесних координат привелипризвели до найвизначніших відкриттів астрономії, які мають величезне значення для пізнання Всесвіту[[Всесвіт]]у. До них відносятьсяналежать явища [[прецесія|прецесії]], [[нутація|нутації]], [[Аберація світла|аберації]], [[паралакс]]у, [[власний рух|власних рухів]] зірокзір та іншіін. Небесні<br координати/>Вивчення дозволяютьнебесних вирішуватикоординат задачудопомагає розв'язувати задачі вимірювання часу[[час]]у, визначати [[географічні координати]] різних місць земної поверхні, досліджувати нерівномірності обертання нашої планети. <br />Широке використання знаходятьзастосування небесні координати мають при складанні різних зоряних каталогів, при вивченні істинних рухів небесних тіл — як природних, так і штучних — ву [[Небесна механіка|небесній механіці]] та [[астродинаміка|астродинаміці]] і при вивченні просторового розподілу зірокзір ву проблемах [[Зоряна астрономія|зоряної астрономії]].
 
== Примітки ==
{{reflist}}
== Джерела ==
* {{А-Е-С}}
 
{{Орбіти}}
{{ru|http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%BC%D1%8B_%D0%BD%D0%B5%D0%B1%D0%B5%D1%81%D0%BD%D1%8B%D1%85_%D0%BA%D0%BE%D0%BE%D1%80%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D1%82}}
 
[[Категорія:Системи небесних координат|*]]
 
[[bs:Nebeski koordinatni sistem]]
[[ca:Coordenades celestes]]
[[de:Astronomische Koordinatensysteme]]
[[el:Ουράνιες συντεταγμένες]]
[[en:Celestial coordinate system]]
[[es:Coordenadas celestes]]
[[fa:ارتفاع (ستاره)]]
[[fr:Système de coordonnées célestes]]
[[he:מערכת קואורדינטות שמימית]]
[[hr:Nebeski koordinatni sustavi]]
[[hu:Csillagászati koordinátarendszer]]
[[id:Tata koordinat langit]]
[[is:Himinhvolfshnitakerfi]]
[[it:Coordinate celesti]]
[[ja:天球座標系]]
[[nl:Hemelcoördinaat]]
[[nn:Himmelkoordinat]]
[[pl:Układ współrzędnych astronomicznych]]
[[pt:Sistema de coordenadas celestes]]
[[ro:Coordonate astronomice]]
[[ru:Системы небесных координат]]
[[sl:Nebesni koordinatni sistem]]
[[vi:Hệ tọa độ thiên văn]]
[[zh:天球坐标系统]]