Системи небесних координат: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
додано посилання
Мітка: перше редагування
Рядок 5:
* '''[[Горизонтальна система координат]]'''. У цій системі основною площиною є площина [[математичний горизонт|математичного горизонту]]. Однією координатою при цьому є або '''висота''' світила над горизонтом ''h'' , або його '''зенітна відстань''' ''z''. Іншою координатою є '''азимут''' ''A''. Відлік азимуту здійснюється від точки півдня. Система застосовується для визначення напрямку на світило за допомогою кутомірних інструментів і під час спостережень у [[телескоп]], змонтований на [[азимутальна установка|азимутальній установці]].
* '''[[Перша екваторіальна система координат]]'''. Основною площиною є площина [[небесний екватор|небесного екватора]]. Застосовується для визначення точного часу та при спостереженнях в [[телескоп]], змонтований на [[екваторіальна установка|екваторіальній установці]].
* '''[[Друга екваторіальна система координат]]'''. Як і в першій екваторіальній системі, основною площиною є площина небесного екватора. За початок відліку на екваторі обрано точку [[весняне рівнодення|весняного рівнодення]]. Через те, що точка весняного рівнодення потроху зсувається внаслідок [[прецесія|прецесії]], було запроваджено поняття [[епоха (астрономія)|епохи спостережень]]. Система була загальноприйнятою в [[астрометрія|астрометрії]] до кінця [[XX століття|XX-го сторіччя]]. У цій системі складалися [[астрономічні каталоги]]. <br />У зв'язку з підвищенням точності астрометричних спостережень [[1998]] року змінена на ''міжнародну небесну систему координат'' ([[ICRS]])<ref>{{Cite web
| url = http://www.astronet.ru/db/msg/1178822
| title = Успехи астрометрии
Рядок 17:
}}</ref>. Продовжує широко застосовуватися у тих випадках, коли надвисока точність координат не потрібна.
* '''[[Екліптична система координат]]'''. Основною площиною є [[екліптика]], а початком відліку на екліптиці слугує точка весняного рівнодення. Застосовується в теоретичній астрономії для визначення [[орбіта|орбіт]] небесних тіл.
* '''[[Галактична система координат]]''' — система небесних координат із центром у [[Сонце|Сонці]], основною площиною в якій є площина [[галактичний диск|галактичного диску]].
* '''[[Міжнародна небесна система координат]]''' — система координат, незалежна від обертання Землі, від руху її орбітою навколо Сонця, від прецесії та нутації земної осі. Створена [[Міжнародний астрономічний союз|Міжнародним Астрономічним Союзом]] у зв'язку з потребою значного підвищення точності астрометричних спостережень (до [[кутова мілісекунда|0,001"]]). Система максимально наближена до ''другої екваторіальної системи координат'' [[епоха (астрономія)|епохи]] [[J2000.0]].
 
Рядок 24:
== Історія та використання ==
 
Небесні координати застосовувалися вже в глибокій давнині. Опис деяких систем міститься в працях давньогрецького мислителя [[Евклід]]а (близько 300 до н.&nbsp;е.). Опублікований в «[[Альмагест]]і» [[Птолемей|Птолемея]] [зоряний каталог містив положення 1022 зір в екліптичній системі небесних координат.
 
Спостереження змін небесних координат призвели до найвизначніших відкриттів астрономії, які мають величезне значення для пізнання Всесвіту[[Всесвіт]]у. До них належать явища [[прецесія|прецесії]], [[нутація|нутації]], [[Аберація світла|аберації]], [[паралакс]]у, [[власний рух|власних рухів]] зір та ін. <br />Вивчення небесних координат допомагає вирішувати задачі вимірювання [[час]]у, визначати [[географічні координати]] земної поверхні, досліджувати нерівномірності обертання нашої планети. <br />Широке застосування небесні координати мають при складанні зоряних каталогів, при вивченні істинних рухів небесних тіл — як природних, так і штучних — у [[Небесна механіка|небесній механіці]] та [[астродинаміка|астродинаміці]] і при вивченні просторового розподілу зір у проблемах [[Зоряна астрономія|зоряної астрономії]].
 
== Примітки ==