Русалка (опера): відмінності між версіями

'''«Русалка»''' ([[Опус|op.]] 114, {{lang-cs|Rusalka}}) — [[опера]] («лірична казка») [[Антонін Леопольд Дворжак|Антоніна Дворжака]]. [[Лібрето]] чеською мовою було написано поетом Ярославом Квапілом<ref name="autogenerated1">{{Cite album-notes|title=Rusalka (Prague National Theatre Orchestra, conductor: [[Jaroslav Krombholc]])|year=2005|first=Ladislav|last=Šíp|pages=8–15|publisher=[[Supraphon]]|location=Prague}}</ref> (1868–1950) на основі казок [[Карел Яромир Ербен|Карела Яромира Ербена]] та [[Божена Немцова|Божени Немцової]]. [[Русалка]] — водна [[Наяди|наяда]] із [[Список слов'янських богів|слов'янської міфології]], зазвичай мешкає на озері чи річці. «Русалка» — дев'ята опера Дворжака.<ref name="Loppert">Loppert M. "Catching up with ''Rusalka''." Essay in programme book, Glyndebourne Festival Opera 2009, p. 86.</ref> Це одна з найуспішніших чеських опер і є наріжним каменем репертуару чеських оперних театрів.

Дворжак багато років грав на [[Альт (музичний інструмент)|альті]] в піт-оркестрах [[Прага|Праги]] (у Сословному театрі з 1857 по 1859 роки, будучи ще студентом, потім з 1862 по 1871 роки у Тимчасовому театрі). Таким чином, він мав наочний досвід широкого спектра опер [[Вольфганг Амадей Моцарт|Моцарта]], [[Карл Марія фон Вебер|Вебера]], [[Джоаккіно Антоніо Россіні|Россіні]], Лорцінга, [[Джузеппе Верді|Верді]], [[Ріхард Вагнер|Вагнера]] та [[Бедржих Сметана|Сметани]].

Багато років незнайомість з операми Дворжака за межами [[Чеські землі|чеських земель]] допомагала посилити уявлення про те, що написання опер була його побічною діяльністю, і що, незважаючи на красу мелодій та оркестрових тембрів, «Русалка» не була центральною частиною його творчого доробку чи міжнародного ліричного театру. В останні роки оперу все частіше виконують великі оперні компанії.<ref name="Loppert"/> За п'ять сезонів з 2008 по 2013 роки її виконували оперні компанії у всьому світі набагато більше, ніж всі опери Дворжака разом.

[[Файл:Růžena_Maturová_as_the_first_Rusalka.jpg|праворуч|міні| Ржежена Матурова — перша Русалка ]]

Лібретто Квапіля на основі творів [[Карел Яромир Ербен|Ербена]] та [[Божена Немцова|Немцової]], було написане ще до того, як він мав контракт із композитором. Сюжет містить елементи, які також фігурують у [[Русалонька|«Русалонці»]] [[Ганс Крістіан Андерсен|Ганса Крістіана Андерсена]] та в романі «<nowiki/>[[Ундіна (роман)|Ундіна]]<nowiki/>» [[Фрідріх де ла Мотт Фуке|Фрідріха де ла Мотте Фуке]].<ref name="autogenerated1"/> Лемаріова описує сюжет як «сумну, сучасну казка», яка подібна до його попередньої п'єси «''Princessa Pampeliška''».<ref>Lemariová M.: "''Rusalka'' – its dramatic conception and philosophy" (summary). In: ''Antonín Dvořák Dramatik / Antonín Dvořák the Dramatist'', ed Jitka Brabcová and [[Jarmil Burghauser]]. Theatre Institute, Prague, 1994.</ref> Лібрето було завершено до 1899 року, коли Квапіль почав шукати композиторів, зацікавлених у постановці його тексту на музику. Його друзі-композитори займалися іншими творами, але натякнули, що Дворжак шукав проєкт. Композитор, завжди зацікавлений у розповідях Ербена, прочитав лібрето і написав оперу досить швидко, перший варіант був розпочатий 22 квітня 1900 року і завершений до кінця листопада.<ref name="Grove">Smaczny J. "''Rusalka''". In: ''[[The New Grove Dictionary of Opera]]''. Macmillan, London and New York, 1997.</ref> Після чотирьох симфонічних віршів, натхненних фольклорними баладами Ербена 1896–97, «Русалку» можна вважати кульмінацією дослідження Дворжака «широкого різномаїття музичних прийомів створення драми».<ref name="Loppert"/>

«Русалка» вперше була виконана в [[Прага|Празі]] 31 березня 1901 року, а Ржежена Матурова була першою русалкою. Опера мала величезний успіх на [[Чеські землі|чеських землях]], а незабаром здобула успіх і за кордоном.<ref>{{Cite book|title=Antonín Dvořák|last=Burghauser|first=Jarmil|authorlink1=Jarmil Burghauser|year=2006|publisher=Koniasch Latin Press|location=Prague|pages=102|language=cs|isbn=80-86791-26-2}}</ref>

Перший виступ за межами [[Богемія|Богемії]] відбувся у [[Любляна|Любляні]].<ref name="Vrkocová">Vrkocová L. Antonín Dvořák and his ''Rusalka''. Booklet notes for Supraphon LPs 50440 3, 1963.</ref> Опера була поставлена у [[Відень|Відні]] чеською компанією у 1910 році; з німецьким перекладом — в [[Штутгарт|Штутгарті]]і в 1935 році. Прем'єра на сцені у Великій Британії відбулася у театрі Садлера Веллса в 1959 році; в 1983 році постановку [[Англійська національна опера|Англійської національної опери]] було знято і поставлено кілька разів.<ref name="Grove"/>

Прем'єра опери в США відбулася в опері Сан-Дієго в 1975 році.<ref>{{Cite web|url=http://www.sdopera.com/Company/PerformanceHistory|title=1975–1976|publisher=San Diego Opera Performance Archives|accessdate=9 листопада 2015|archiveurl=https://web.archive.org/web/20150925110321/https://www.sdopera.com/Company/PerformanceHistory|archivedate=25 September 2015}}</ref> «Русалка» вперше була виконана в Нью-Йорку в [[Метрополітен-опера|Метрополітен-опері]] в 1993 році, у постановці [[Віденська державна опера|Віденської державної опери]], режисером Отто Шенком, з [[Бенячкова Габріела|Габріелою Бенячковою]] та Нілом Розеншайном.<ref>[https://www.nytimes.com/1993/11/07/arts/is-rusalka-a-fairy-tale-yes-and-no.html "Is ''Rusalka'' A Fairy Tale? Yes. And No."] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20180118175448/http://www.nytimes.com/1993/11/07/arts/is-rusalka-a-fairy-tale-yes-and-no.html |date=18 січня 2018 }} by Kenneth Furie, ''[[The New York Times]]'', 7 November 1993</ref>

''Галявина на краю озера''

Три лісові мавки дражнять Водяника — володаря озера. Русалка — водяна німфа — розповідає батькові, що закохалася у людського принца, який приходить полювати навколо озера, і що вона хоче стати людиною, щоб його обійняти. Водяник каже їй, що це погана ідея, але, тим не менше, спрямовує її на допомогу до відьми — [[Баба-Яга|Баби-Яги]]. Русалка співає «Пісню до місяця», просячи його розказати принцу про її кохання. Баба-Яка каже Русалці, що якщо вона стане людиною, вона втратить дар мови і безсмертя; більше того, якщо її кохання з принцом не буде взаємним, він помре, і вона буде вічно проклята. Русалка погоджується на умови та п'є зілля. Принц, полюючи на білу лань, знаходить Русалку, обіймає її та забирає з галявини, в той час плачуть батько та сестри.

''Сад замку принца''

Лісник і його племінник — хлопчик з кухні — зауважують, що принц має одружитися з німою і безіменною нареченою. Вони підозрюють чаклунське мистецтво і сумніваються, що воно триватиме, оскільки принц вже звертає увагу на іноземну принцесу, яка є весільною гостею. Іноземна принцеса — ревнива, вона проклинає пару. Принц відкидає Русалку. Русалка повертається до озера з батьком Водяником. Хоча іноземна принцеса вже здобула прихильність принца, їй огидна несталість і зрада принца, вона зневажає його, кажучи йому йти за відкинутою нареченою до пекла.

''Галявина на краю озера''

Русалка просить Бабу-Ягу розв'язати її проблеми, яка їй каже, що вона може врятувати себе, якщо вона вб'є принца кинджалом, який Баба-Яка дає Русалці. Русалка відкидає цю пропозицію, кидаючи кинджал в озеро. Русалка стає ''[[Блукаючі вогні|блимавкою]] —'' духом смерті, що живе в глибині озера, виникаючи лише для того, щоб заманити людей на смерть. Лісник і хлопець з кухні просять поради Баби-Яки для принца, якого, мовляв, зрадила Русалка. Водяник каже, що насправді принц зрадив Русалку. Лісові мавки оплакують тяжке становище Русалки. Принц, шукаючи свою білу лань, підходить до озера, відчуває Русалку і кличе її. Він просить її поцілувати його, навіть знаючи, що її поцілунок означає смерть і прокляття. Вони цілуються, і він помирає; а Водяник промовляє: «Всі жертви ''—'' марні». Русалка дякує принцу за те, що він дозволив їй пережити людську любов, віддає його душу Богові і повертається на своє місце в глибині озера як демон смерті.

Русалка написана для 2 [[Флейта (поперечна)|флейт]], 1 [[Флейта-піколо|флейти-піколо]], 2 [[Гобой|гобоїв]], 1 [[Англійський ріжок|англійського ріжка]], 2 [[Кларнет|кларнетівкларнет]]ів, 1 [[Басбас-кларнет|бас-кларнета]]а, 2 [[Фагот|фаготівфагот]]ів, 4 [[Валторна|валторн]], 3 [[Труба (музичний інструмент)|труб]], 3 [[Тромбон|тромбонівтромбон]]ів, 1 [[туба]], ударних, [[Арфа|арфи]] та струнних.

| Ярослав Кромбголк

Чік, Тімоті. ''[https://www.scribd.com/doc/122542751/Rusalka-A-Performance-Guide-with-Translations-and-Pronunciation Русалка, Посібник з перекладом та вимовою] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20140202170026/http://www.scribd.com/doc/122542751/Rusalka-A-Performance-Guide-with-Translations-and-Pronunciation |date=2 лютого 2014 }}'', Ланхам: Опудало, 2009. {{ISBN|978-0-8108-8305-5}}

* {{YouTube|hB1Ix32SyAc|«Song to the Moon»}}, [[Каріта Маттіла]], [[ Річард Хікокс |Річард Хікокс]], [[ Національний оркестр Уельсу BBC |Національний оркестр Уельсу BBC]], 2001 (з чеськими субтитрами)