Вітчизна (часопис)
«Вітчи́зна» — у минулому український літературний часопис. Був найстарішим часописом українських письменників. Проіснував з 1933 по 2012 рік[1].
 | ||||
| Країна видання |
.svg){kind=small} Українська СРР | |||
|---|---|---|---|---|
| Тематика | література | |||
| Періодичність виходу | 6 разів на рік | |||
| Мова | українська | |||
| Адреса редакції | 01021, Київ-21, вул. Михайла Грушевського, 34. | |||
| Головний редактор | Олександр Глушко | |||
| Редактор | Глушко Олександр Кіндратович | |||
| Засновано | 1933 | |||
| Дата закриття | 2012 | |||
| | ||||
| vitchyzna.ukrlife.org/index.html | ||||
Журнал друкував літературну критику, публіцистику, мав сатирично-гумористичну рубрику «Зенітка», розділ «Наш виставковий стенд», у якому розміщувалися розповіді про художників.
Історія часопису
ред.Створений у січні 1933 року у Харкові під назвою «Радянська література». Перший головний редактор — Іван Кулик. Виходив під різними назвами. Серед них: «Українська Література» — місячник, орган Спілки радянських письменників України, виходив 1941—1945 замість часопису «Радянська Література», спочатку в Уфі, з листопада 1943 у Москві, з лютого 1944 в Києві. Головний редактор — Юрій Яновський. У журналі, крім творів українських письменників і літературознавчих статей, міщено переклади західно-європейських творів. Критикований за «націоналістичні тенденції», часопис змінив редакторський склад і з 1946 взяв назву «Вітчизна».
У 1962—1985 роках головним редактором часопису був Любомир Дмитерко.
На сторінках часопису надруковано твори найвизначніших письменників сучасної української літератури: М. Рильського, П. Тичини, М. Хвильового, М. Бажана, Остапа Вишні, В. Сосюри, І. Микитенка, О. Довженка, Ю. Яновського, М. Зерова, В. Винниченка, В. Підмогильного, Є. Плужника, А. Малишка, О. Гончара, Р. Іваничука, братів Тютюнників, В. Дрозда, Д. Міщенка, Ю. Мушкетика, П. Загребельного, Л. Костенко, М. Вінграновського, Є. Гуцала, В. Захарченка та багатьох інших.
Щороку редакційною колегією часопису «Вітчизна» присуджувалася Літературна премія імені Юрія Яновського із затвердженням її рішення на президії правління Національної спілки письменників України.
Див. також
ред.Джерела та примітки
ред.- ↑ Самоокупний літературний журнал — це цілком реально. Телекритика. 11.05.2013. Архів оригіналу за 19.09.2016. Процитовано 19.09.2016.
Ця стаття містить перелік джерел, але походження окремих тверджень у ній залишається незрозумілим через практично повну відсутність виносок. |
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.
- Буркатов Б. А. «Вітчизна» // Українська літературна енциклопедія : В 5 т. / редкол.: І. О. Дзеверін (відповід. ред.) та ін. — К. : Голов. ред. УРЕ ім. М. П. Бажана, 1988. — Т. 1 : А—Г. — С. 336—337.
- «Вітчизна» // Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — Т. 1 : А — Л. — С. 195-196.
Посилання
ред.- Вітчизна [Архівовано 29 вересня 2020 у Wayback Machine.] архів часопису на сайті chtyvo.org.ua (1987-1990)
- Вітчизна архів часопису на сайті archive.org (1987-1991)
- Вітчизна [Архівовано 27 липня 2011 у Wayback Machine.] архів часопису на сайті vitchyzna.ukrlife.org (2004-2009)
- Вітчизна архів часопису на сайті ursr.org (1988-1992)