Вікіпедія

Жан Лерон д'Аламбер

французький філософ-енциклопедист, фізик, математик

Жан ле Рон д'Аламбе́р (фр. Jean le Rond d'Alembert; 16 листопада 1717, Париж — 29 жовтня 1783, Париж) — французький філософ-енциклопедист, фізик, математик. Інколи прізвище пишеться як Даламбер.

Жан Лерон д'Аламбер
фр. Jean le Rond D'Alembert
Ім'я при народженніфр. Jean Baptiste Louis d’Aremberg[1]
Народився16 листопада 1717(1717-11-16)[2][3][…]
Париж, Французьке королівство[5][3][…]
Помер29 жовтня 1783(1783-10-29)[2][3][…] (65 років)
Париж, Французьке королівство[5][3][…]
ПохованняКатакомби Парижа і cimetière Saint-Eustached[7][8]
Країна Французьке королівство
Діяльністьфілософ, математик, фізик, музикознавець, перекладач, письменник, теоретик музики, Encyclopédistes, інженер, астроном, лексикограф, інтелектуал
Alma materПаризький університет (1738)[9]
Коллеж Чотирьох Націй (1735)[10]
Галузьматематика і механіка
Посадаperpetual secretary of the French Academyd і seat 25 of the Académie françaised[11]
Науковий керівникLéonor Carond[12]
Аспіранти, докторантиП'єр-Сімон Лаплас[12]
ЧленствоЛондонське королівське товариство
Французька академія (29 жовтня 1783)[11]
Прусська академія наук[13]
Французька академія наук
Петербурзька академія наук[14]
Американська академія мистецтв і наук
Королівське норвезьке товариство наук та літературиd
Шведська королівська академія історії літератури і старожитностей
Туринська академія наук[15]
БатькоLéopold Philippe d'Arenbergd[16]
МатиКлодина Герен де Тансенd[3][4][17]
РодичіLouis-Camus Destouchesd[18]
Нагороди
Автограф
Роботи у Вікіджерелах
Висловлювання у Вікіцитатах
CMNS: Жан Лерон д'Аламбер у Вікісховищі

Член Паризької АН (1746) і Французької академії (1754, неодмінний секретар з 1772).

Біографічні відомості. Походження

ред.

Народився в Парижі. Позашлюбна дитина маркізи де Тансен і офіцера-артилериста Детуша. Небажану для маркізи дитину було підкинуто на паперть церкви Jean le Rond (Івана Ротонди). На честь цього святого дитина і отримала своє ім'я.

Родина ремісника

ред.

Дитину всиновила родина ремісника Руссо. Детуш, повернувшись з-за кордону, довідався про народження сина і його всиновлення. Пізніше він дасть гроші на отримання сином гарної освіти. Після смерті у 1726 р. Детуш залишить неповнолітньому сину грошову підтримку у 1200 ліврів на рік. Мати ж завжди залишалась байдужою до дитини і її стану. д'Аламбер мешкав з родиною ремісника до 48 років і вважав їх своїми батьками.

Освіта і праця над енциклопедією

ред.

Освіту здобув в янсенітському коледжі де-Катр-Насьон. У 1751 разом з Д. Дідро приступив до видання «Енциклопедії наук, мистецтв і ремесел», яка стала прапором французького Просвітництва і поклала початок широкому розвитку енциклопедичних видань. Був науковим редактором «Енциклопедії», написав для неї багато статей з математики, фізики, музики, релігії, права, а також вступну статтю — філософський маніфест енциклопедистів і систематичний виклад наукового світогляду.

У 1759 відійшов від видання «Енциклопедії» і повністю присвятив себе науковій роботі. Відомий своїми дослідженнями в області диференційних рівнянь, часткових похідних, теоретичної механіки.

Енциклопедія

ред.

В 1745 д'Аламберу, який був на той час членом Академії наук, доручили перекласти з англійської на французьку Циклопедію Ефраїма Чамберза. Простий переклад переріс у оригінальний твір під назвою «Енциклопедія або тлумачний словник науки, мистецтва й ремесел» (фр. Encyclopédie ou dictionnaire raisonné des sciences, des arts et des métiers). Д'Аламбер написав до енциклопедії «Вступне слово» (фр. Discours préliminaire), яке стало маніфестом епохи Просвітництва.

Внесок у науку

ред.

Найвідоміша праця д'Аламбера — «Трактат про динаміку» (1743), в якій він вперше сформулював загальні правила складання диференціальних рівнянь руху будь-яких матеріальних систем, спираючись на запропонований ним найважливіший принцип механіки (принцип д'Аламбера). Застосував цей принцип для опису руху і рівноваги рідин (1744), а також для дослідження причин виникнення вітрів в атмосфері Землі (1747). Дослідження д'Аламбера з теорії диференціальних рівнянь лягли в основу математичної фізики. У мемуарі про коливання струни (1747) він вперше у фізиці сформулював хвильове рівняння і дав метод його розв'язання, в роботі з теорії опору рідин (1752) диференціальні рівняння гідромеханіки вперше були представлені у формі поля. Важливі результати отримав д'Аламбер також в теорії рядів, в алгебрі.

Роботи д'Аламбера з небесної механіки, разом з працями його сучасників А. К. Клеро і Л.Ейлера, заклали фундамент цієї науки про рух небесних тіл під дією сил тяжіння. Д'Аламбер зробив перші кроки в розробці теорії збудженого руху планет. У 1747—1756 займався теорією руху Місяця і склав таблиці, які згодом уточнював. У 1749 дав першу точну теорію прецесії і нутації Землі, показавши, що ці явища обумовлені гравітаційною дією Місяця.

Іноземний почесний член Петербурзької АН (1764), член низки інших академій наук.

Атеїзм д'Аламбера і помста церкви

ред.

У Франції 18 століття широко поширювався атеїзм. Дуже багато прихильників атеїзму було серед аристократів і вчених. Був атеїстом також і д'Аламбер. Могутня і реакційна католицька церква Франції ніколи з цим станом не погоджувалася і чекала на час помсти. Після смерті д'Аламбера церква відмовила відомому вченому і енциклопедисту у похованні за церковним обрядом і наполягла на похованні в спільній могилі з жебраками без позначення. У цьому д'Аламберу судилася доля трагічного попередника — скрипаля Паганіні.

Посмертна слава

ред.

Але ім'я д'Аламбера не загубилося в нетрях марноти. Статуя д'Аламбера роботи скульптора Ф. Леконта вже в 18 столітті прикрашала залу Інституту Франції. Пізніше її передадуть в уславлений музей Лувр.

Названі на честь д'Аламбера

ред.

Див. також

ред.

Примітки

ред.
  1. ↑ https://doi.org/10.4000/rde.4949 — С. 246.
  2. ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  3. ↑ а б в г д М. Д'Аламбер // Энциклопедический лексикон — СПб: 1838. — Т. 15. — С. 307–308.
  4. ↑ а б в г Аламбер, Жан // Энциклопедический словарь / под ред. И. Е. Андреевский — СПб: Брокгауз — Ефрон, 1890. — Т. I. — С. 350.
  5. ↑ а б Deutsche Nationalbibliothek Record #11850178X // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  6. ↑ Alembert, Jean le Rond d' // Encyclopædia Britannica: a dictionary of arts, sciences, literature and general information / H. Chisholm — 11 — New York, Cambridge, England: University Press, 1911. — Vol. 1. — P. 539–540.
  7. ↑ https://books.google.fr/books?id=4dJeAAAAcAAJ&pg=PT44&dq=d%27alembert+cimeti%C3%A8re+paroisse+auxerrois&hl=fr&sa=X&ved=0ahUKEwjRlJy8so3pAhXIAWMBHVZ-CPkQ6AEIJzAA#v=onepage&q=d'alembert&f=false
  8. ↑ http://www.neufhistoire.fr/articles.php?lng=fr&pg=259&tconfig=0
  9. ↑ Архів історії математики Мактьютор — 1994.
  10. ↑ Архів історії математики Мактьютор — 1994.
  11. ↑ а б Французька академія — 1635.
  12. ↑ а б Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
  13. ↑ Hankins T. L. Jean d'Alembert: Science and the Enlightenment — 1990.
  14. ↑ https://books.google.de/books?id=pedJAgAAQBAJ&pg=PA276&lpg=PA276&dq=d%27alembert+%22Russian+Academy+of+Sciences%22&source=bl&ots=PgXmoZ-KfX&sig=15RdLyxJki30YmI0pbPviK4B0t0&hl=en&sa=X&ved=0ahUKEwj7xqvUwMjXAhVSFOwKHQDkBUgQ6AEIQDAH#v=onepage&q=d'alembert%20%22Russian%20Academy%20of%20Sciences%22&f=false
  15. ↑ www.accademiadellescienze.it
  16. ↑ Recherches sur Diderot et sur l'Encyclopédie — Aux amateurs de livres, 2012. — Vol. 47. — P. 243–289. — ISSN 0769-0886; 1955-2416
  17. ↑ Аламбертъ // Энциклопедический лексикон — СПб: 1835. — Т. 1. — С. 398.
  18. ↑ https://doi.org/10.4000/rde.4949 — С. 260.

Література

ред.

Посилання

ред.
 
Вікіцитати містять висловлювання від або про: Жан Лерон д'Аламбер
 
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Жан Лерон д'Аламбер
 
У Вікіджерелах є
 
У Вікіджерелах є
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Жан_Лерон_д%27Аламбер&oldid=40258581