Вікіпедія

Страус

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Страус (значення).

Стра́ус африка́нський (застаріла назва — струсь) (Struthio camelus) — вид нелітаючих птахів, що зустрічається у певних районах Африки. Це один з двох видів сучасних страусів, єдиних вижилих представників роду страуси в надряді безкілеві. Інший — сомалійський страус (Struthio molybdophanes), який був визнаний окремим видом BirdLife International з 2014 року, а раніше вважався підвидом страуса африканського[1].

Страус африканський
Період існування: ранній міоцен—наш час, 15–0 млн р. т.
Самець Struthio camelus, Національний парк Серенгеті, Танзанія
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Страусоподібні (Struthioniformes)
Родина: Страусові (Struthionidae)
Рід: Страус (Struthio)
Вид:
Страус африканський (S. camelus)
Біноміальна назва
Struthio camelus
Linnaeus, 1758
підвиди
Сучасне розповсюдження страуса
Синоніми
Список
  • Charadrius bidactylus G. R. Gray, 1847
  • Struthio australis Gurney, 1868
  • Struthio massaicus Neumann, 1898
  • Struthio camelus spatzi Stresemann, 1926
  • Struthio camelus rothschildi Grant & Mackworth-Praed, 1951

Страус має характерний зовнішній вигляд, довгу шию і ноги та здатен до тривалого бігу на швидкості 55 км/год[2] з короткими ривками до 97 км/год[3], що є рекордом швидкості серед усіх двоногих тварин і другою швидкістю серед всіх наземних тварин після гепарда[4]. Страус африканський — найбільший з нині живучих видів птахів і, відповідно, найбільший з нині живучих динозаврів[5]. Він відкладає найбільші яйця серед усіх сучасних птахів (викопний мадагаскарський епіорніс (Aepyornis maximus) та гігантський моа (Dinornis robustus) з Південного острова Нової Зеландії відкладали більші яйця). Страуси — найнебезпечніші птахи на планеті для людини, в Південній Африці щороку реєструється в середньому від двох до трьох смертей завданих страусами[6].

Страус звичайний належить до ряду страусоподібних (Struthioniformes). Раніше до їхнього ряду відносили всіх безкілевих, таких як ківі, ему, нанду та казуари. Однак генетичний аналіз 2010-х рр. показав, що ця група є парафілетичною відносно тинамових, тому сьогодні страуси класифікуються як єдині члени ряду[7][8]. Філогенетичні дослідження показали, що це сестринська група всіх інших безкілевих (Palaeognathae), і, таким чином, тинамоподібні є сестринською групою викопних моа[9][10].

Опис

ред.
 
Голова страуса зблизька

Страус — найбільший та найважчий з нині живучих птахів. Самці сягають 2,1—2,75 м заввишки й важать від 100 до 130 кг, тоді як самиці — близько 1,75—1,9 м заввишки та важать від 90 до 120 кг[11]. Окремі самці (номінованого підвиду) можуть важити до 156,8 кг, в той час як деякі південноафриканські екземпляри можуть важити лише всього 59,5—81,3 кг[12].

Пір'я дорослих самців здебільшого чорне, з білими первинними маховими пір'ями та білим хвостом, але хвіст одного з підвидів світло-бурий. Самки та молоді самці сірувато-коричневі та білі. Новонароджені пташенята мають палеве забарвлення з темно-коричневими плямами[13]. У віці трьох місяців вони починають набувати підросткового забарвлення, що поступово заміниться на доросле на другий рік життя. Голова і шия як самців, так і самок страусів майже голі, з тонким шаром пуху.

 
Пташеня страуса

Розмах крил сягає близько 2 м, а довжина хорди крила — 90 см, приблизно, як у найбільших птахів, що літають[3]. Пір'я страуса не має крихітних гачків, які з'єднують гладке пір'я літаючих птахів, тому воно м'яке, пухнасте та слугує для терморегуляції. Наприклад, вони використовують крила, щоб прикрити боки та оголену шкіру ніг, та зберегти тепло, або залишають ці ділянки голими, щоб вивільнити його. Крила також функціонують як стабілізатори для кращої маневреності під час бігу. Досліди показали, що крила беруть активну участь у швидкому гальмуванні, поворотах і зигзагоподібних маневрах[14]. У них 50—60 хвостових пір'їн, а на крилах — 16 основних, чотири придаткових і 20—23 другорядних пера[3].

Довга шия і ноги дозволяють їм тримати голову на висоті до 2,8 м над землею. Їхні очі вважаються найбільшими серед усіх наземних хребетних — 50 мм в діаметрі, що допомагає їм краще бачити хижаків з великої відстані. Очі затінені від сонця довгими віями[15][16]. Голова і дзьоб відносно невеликі для величезних розмірів самого птаха. Дзьоб плаский та широкий із закругленим кінчиком, розміром від 12 до 14,3 см[3].

 
Дорослий самець біжить, Намібія

Шкіра страусів різниться за кольором залежно від підвиду: деякі мають світло- або темно-сіру шкіру, а інші — рожеву або навіть червонувату. Сильні ноги страуса африканського не оперені, а передплесна (найнижча вертикальна частина ноги) вкрита лускою: червоною у самця, чорною у самки[13]. Передплесно Struthio camelus є найбільшим серед усіх живих птахів, з довжиною від 39 до 53 см[3]. Лапи дидактичні, тобто мають лише по два пальці на кожній нозі (у більшості птахів їх чотири). Кіготь на меншому зовнішньому пальці часто відсутній[17]. Зменшена кількість пальців, можливо, є адаптацією, що допомагає бігати, корисна для втечі від хижаків. Страуси можуть бігати зі швидкістю понад 70 км/год і долати 3—5 м за один крок[18].

 
Скелет

Грудина страуса пласка, без кіля, до якого кріпляться м'язи крил у літаючих птахів. Як і у всіх безкілевих, у страуса відсутнє воло[19] та жовчний міхур[20], а довжина сліпої кишки становить 71 см. На відміну від усіх інших сучасних птахів, страус звичайний виділяє сечу окремо від калу. Всі інші птахи виводять сечу і кал разом через клоаку, однак страус накопичує кал у кінцевій частині прямої кишки[21]. Страуси мають унікальні лобкові кістки, які зрослися, щоб утримувати їхній кишечник. На відміну від більшості птахів, самці мають висувний копулятивний орган, що має довжину 20 см. Їхнє піднебіння відрізняється від інших безкілевих тим, що клиноподібна і піднебінна кістки не з'єднані між собою[3].

Розповсюдження

ред.

Мешкають у саванах та напівпустелях Африки. Сотні тисяч років тому страуси жили також на півдні України й далі на схід до Монголії[джерело?].

Спосіб життя

ред.

Живуть групами від 10 до 50 птахів. Часто зі страусами у савані пасуться стада гну, зебр.

Від хижаків страус звичайно рятується втечею. Часто молоді страуси припадають до землі, витягуючи при цьому свою довгу шию. У такій чудернацькій позі ворогу страуса тяжко помітити свою жертву. Коли ж птахові нікуди відступати, він стає небезпечним противником. Його сильні двопалі лапи є надійним знаряддям захисту.

Легенда, що наляканий страус ховає голову в пісок, імовірно, походить від того факту, що самиця страуса, котра сидить на гнізді, у разі небезпеки розпластує по землі шию і голову, прагнучи стати непомітною на тлі навколишньої савани. Так само діють страуси, помітивши хижаків. Якщо до такого птаха наблизитися, він миттєво схоплюється та тікає.

Харчування

ред.
 
Ручне годування

Страуси живляться бруньками, квітками та дрібними плодами рослин, ловлять дрібних тварин — комах, ящірок, маленьких черепах. Оскільки у страусів немає зубів, для подрібнення їжі в шлунку вони ковтають дрібні камінці (гастроліти), а часто і все, що їм трапляється: цвяхи, шматки дерева, заліза, пластмаси тощо.

Розмноження

ред.
 
Гніздо страуса в заповіднику

Самець обирає 2—3 самиці та риє у піску ямку — гніздо. Усі самиці туди відкладають свої яйця, а потім по черзі їх висиджують. У страуса яйце важить у середньому 1,45—1,65 кг та є найбільшим серед птахів[22]. Шкарлупа страусиного яйця має товщину 1—2 мм і є досить міцною. ЇЇ можна розламати лише молотком або пилкою. Самиці висиджують яйця вдень, оскільки їхнє сіре оперення не помітне хижакові на тлі ландшафту. А вночі їх замінює самець, чиє чорне оперення не помітне вночі на тлі нічного неба. Малята виростають швидко: майже на 30 см щомісяця.

Страуси на фермах

ред.
 
Страуси на фермі в південній Африці

Часто страусів приручають і утримують заради їхніх величезних яєць та поживного м'яса на спеціальних страусиних фермах. Страусине яйце вариться 40 хвилин. Також цінним продуктом є шкіра страуса. Вона добре пропускає повітря, але затримує воду (оскільки проникаюча здатність газоподібної речовини вища, ніж в рідини). Тому взуття зі шкіри страуса забезпечує добру вентиляцію для стопи, водночас захищаючи її від промокання[джерело?]. Пір'я страуса використовується як прикраса та елемент декору. Окремі підприємства виробляють сувеніри з кісток страуса (статуетки, шахові фігури, іграшки тощо). Зі шкаралупи страусових яєць також виготовляють декоративний посуд, абажури для освітлювальних приладів, корпуси для годинників та інших приладів. Фахівці з нетрадиційної медицини рекомендують використовувати наріст на дзьобі та пальцях ніг страуса як сировину для ліків. З нутрощів страуса, що не вживаються в їжу людиною, виробляють котячий та собачий корм. Страус — сильний птах, дорослий самець може перевозити людину без особливої напруги.

Страуси в Україні

ред.
 
Страус в Київському зоопарку
2009

Протягом останніх десятиліть страусові ферми стали вигідними й популярними сільськогосподарськими об'єктами в Україні. У кожній області України є до 10 страусиних ферм[джерело?]. Їх утримують у багатьох зоопарках.

На території Миколаївській області є дві страусові ферми, які можуть відвідати всі охочі[23].

Чи знаєте ви, що…
  • Шкаралупа яєць страуса здатна витримати об'єкт масою до 15 кг.
  • У Стародавньому Єгипті символом справедливості був знак, який зображував перо страуса. Це пов'язано з тим, що у нього стрижень ділить перо навпіл, тоді як перо інших птахів поділяється на вужчу та ширшу частини, а отже «несправедливо».

Див. також

ред.

Примітки

ред.
  1. ↑ BirdLife International (2016). Struthio molybdophanes. IUCN Red List of Threatened Species. 2016: e.T22732795A95049558. Процитовано 15 February 2020.
  2. ↑ Sellers, William Irvin; Manning, Phillip Lars (7 листопада 2007). Estimating dinosaur maximum running speeds using evolutionary robotics. Proceedings of the Royal Society B: Biological Sciences (англ.). 274 (1626): 2711—2716. doi:10.1098/rspb.2007.0846. ISSN 0962-8452. PMC 2279215. PMID 17711833.
  3. ↑ а б в г д е Davies, S.J.J.F. (2003). Birds I Tinamous and Ratites to Hoatzins. У Hutchins, Michael (ред.). Grzimek's Animal Life Encyclopedia. Т. 8 (вид. 2nd). Farmington Hills, MI: Gale Group. с. 99—101. ISBN 978-0-7876-5784-0.
  4. ↑ Doherty, James G. (March 1974). Speed of animals. Natural History.
  5. ↑ Francis, Matthew R. (2 лютого 2017). Deducing how dinosaurs moved. Physics World (англ.). Процитовано 6 січня 2025.
  6. ↑ Usurelu, Sergiu; Bettencourt, Vanessa; Melo, Gina (2015-03). Abdominal trauma by ostrich. Annals of Medicine & Surgery (англ.). 4 (1): 41—43. doi:10.1016/j.amsu.2014.12.004. ISSN 2049-0801. PMC 4323753. PMID 25685344.
  7. ↑ Yuri, Tamaki; Kimball, Rebecca; Harshman, John; Bowie, Rauri; Braun, Michael; Chojnowski, Jena; Han, Kin-Lan; Hackett, Shannon; Huddleston, Christopher (13 березня 2013). Parsimony and Model-Based Analyses of Indels in Avian Nuclear Genes Reveal Congruent and Incongruent Phylogenetic Signals. Biology (англ.). 2 (1): 419—444. doi:10.3390/biology2010419. ISSN 2079-7737. PMC 4009869. PMID 24832669.
  8. ↑ Clarke, Andrew (15 липня 2008). Faculty Opinions recommendation of A phylogenomic study of birds reveals their evolutionary history. doi:10.3410/f.1115666.571731.
  9. ↑ Mitchell, Kieren J.; Llamas, Bastien; Soubrier, Julien; Rawlence, Nicolas J.; Worthy, Trevor H.; Wood, Jamie; Lee, Michael S. Y.; Cooper, Alan (23 травня 2014). Ancient DNA reveals elephant birds and kiwi are sister taxa and clarifies ratite bird evolution. Science (англ.). 344 (6186): 898—900. doi:10.1126/science.1251981. ISSN 0036-8075.
  10. ↑ Baker, Allan J.; Haddrath, Oliver; McPherson, John D.; Cloutier, Alison (2014-07). Genomic Support for a Moa–Tinamou Clade and Adaptive Morphological Convergence in Flightless Ratites. Molecular Biology and Evolution (англ.). 31 (7): 1686—1696. doi:10.1093/molbev/msu153. ISSN 1537-1719.
  11. ↑ Folch, A. (1992). Family Struthionidae (Ostrich). У del Hoya, Josep; Sargatal, Jordi (ред.). Handbook of the Birds of the World. Т. 1, Ostrich to Ducks. Barcelona: Lynx Edicions. с. 76—83. ISBN 978-84-87334-09-2.
  12. ↑ Urban, Emil K. «Roberts Birds of Southern Africa.» (2007): 1104—1106.
  13. ↑ а б Davies, S. J. J. F.; Bertram, B. C. R. (2003). Ostrich. У Perrins, Christopher (ред.). Firefly Encyclopedia of Birds. Buffalo, NY: Firefly Books, Ltd. с. 34–37. ISBN 978-1-55297-777-4.
  14. ↑ Choi, Charles Q. (30 червня 2010). Ostrich Wings Explain Mystery of Flightless Dinosaurs. livescience.com (англ.). Процитовано 6 січня 2025.
  15. ↑ Martin, Graham R.; Katzir, Gadi (2000). Sun Shades and Eye Size in Birds. Brain, Behavior and Evolution (англ.). 56 (6): 340—344. doi:10.1159/000047218. ISSN 0006-8977.
  16. ↑ Martin, Graham R.; Ashash, Udi; Katzir, Gadi (2001). Ostrich Ocular Optics. Brain, Behavior and Evolution (англ.). 58 (2): 115—120. doi:10.1159/000047265. ISSN 0006-8977.
  17. ↑ Bird Claws or Nails. www.thewonderofbirds.com. Процитовано 6 січня 2025.
  18. ↑ Ostrich | San Diego Zoo Animals & Plants. animals.sandiegozoo.org. Процитовано 6 січня 2025.
  19. ↑ Brand, T. S.; Gous, R. M. (2006). Feeding ostriches. У Bels, Vincent L. (ред.). Feeding in Domestic Vertebrates. Wallingford, UK: Cabi Publishing. с. 136—155. ISBN 978-1-84593-063-9.
  20. ↑ Marshall, Alan John (1960). Biology and Comparative Physiology of Birds. Academic Press. с. 446. ISBN 9780124736016.
  21. ↑ Skadhauge, E.; Erlwanger, K.H.; Ruziwa, S.D.; Dantzer, V.; Elbrønd, V.S.; Chamunorwa, J.P. (2003-04). Does the ostrich (Struthio camelus) coprodeum have the electrophysiological properties and microstructure of other birds?. Comparative Biochemistry and Physiology Part A: Molecular & Integrative Physiology (англ.). 134 (4): 749—755. doi:10.1016/S1095-6433(03)00006-0.
  22. ↑ A. Gonzalez, D. G. Satterlee, F. Moharer & G. G. Cadd (September 1999). Factors affecting ostrich egg hatchability. Poultry science. 78 (9): 1257—1262. PMID 10515354.
  23. ↑ Як миколаївці страусів приборкували - mykolaiv.name (укр.). 10 січня 2023. Процитовано 26 січня 2023.

Джерела

ред.
 
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Struthio camelus
  • Резніченко В. П. Цікава біологія
  • Размножение страусов: гнездование, яйцекладка, инкубация / М. В. Бевольская ; Биосферный заповедник «Аскания-Нова» им. Ф. Э. Фальц-Фейна. — К. : Логос, 2004. — 240 с.: іл. — Библиогр.: с. 218—233. — ISBN 966-581-514-8
  • Струсь // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1966. — Т. 8, кн. XV : Літери Ст — Уц. — С. 1853-1854. — 1000 екз.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Страус&oldid=44299478