Вікіпедія

Трумен Капоте

Трумен Капоте
Truman Capote
Трумен Капоте, фотограф - Роджер Хіггінс, 1959 рік
Ім'я при народженніТрумен Стрекфус Персонс (англ. Truman Streckfus Persons)
Народився30 вересня 1924(1924-09-30)
Новий Орлеан, штат Луїзіана
Помер25 серпня 1984(1984-08-25) (59 років)
Лос-Анджелес, штат Каліфорнія
·печінкова недостатність
ПохованняКладовище Вествуд
ГромадянствоСША США
НаціональністьСША
Діяльністьсценарист, прозаїк-романіст, письменник, драматург, автобіограф, актор, журналіст
Сфера роботитворче та професійне письмоd[1], журналістика[1], кіносценаристикаd[1] і акторське виконанняd[1]
Alma materGreenwich High Schoold і Dwight Schoold
Мова творіванглійська
Роки активності1943 — 1982
Напрямокхудожня проза, документалістика
Жанрпівденна готика
Magnum opusЗ холодним серцем і Сніданок у Тіффані
ЧленствоАмериканська академія мистецтв та літератури і Баварська академія витончених мистецтв
Автограф
Нагороди
Сайт: www.capotebio.com/
CMNS: Трумен Капоте у Вікісховищі
Q:  Висловлювання у Вікіцитатах

Трумен Гарсіа Капоте (англ. Truman Garcia Capote, 30 вересня 1924 — 25 серпня 1984) — американський письменник. Писав оповідання, романи, театральні п'єси і нехудожні твори. За його творами було поставлено щонайменше 20 фільмів і телевізійних вистав. Деякі його твори вважаються класикою повоєнної американської літератури: зокрема «Сніданок у Тіффані» (англ. Breakfast at Tiffany's, 1958) та «З холодним серцем» (англ. In Cold Blood, 1965)[4].

Літературна творчість

ред.

Капоте вважається класиком американської післявоєнної літератури. Він є одним із найголовніших представників «південної готики», поряд з Гарпер Лі, Вільямом Фолкнером, Карсон Маккаллерс та Теннессі Вільямсом. Головні типи творчості — художня література та документалістика. Писав у жанрі «невигаданого» роману або, так званої, «нової журналістики».

Біографія

ред.
 
Трумен Капоте, 1948, Карл Ван Вехтен

Трумен Капоте народився в Новому Орлеані і прожив там перші 18 років свого життя. Писати почав у вісім років, як сам казав «ні з того ні з сього, не спонукуваний нічиїм прикладом». Шкільні завдання він не робив, а натомість писав кожен день по кілька годин.

Я писав пригодницькі повісті, детективні розповіді з вбивствами, скетчі, історії, почуті від колишніх рабів і ветеранів Громадянської війни. Одержував велике задоволення — спочатку. Задоволення скінчилося, коли виявив різницю між гарним і поганим стилем, а потім зробив ще тривожніше відкриття, відчувши різницю між дуже хорошим стилем і справжнім мистецтвом. Ледве вловимий — але страшний. До сімнадцяти років я був закінченим письменником
 
Трумен Капоте, 1948, Карл Ван Вехтен

У 19-річному віці Труман опублікував у журналі «Мадемуазель» оповідання «Міріам», яке було відзначене премією О. Генрі. У 1949 році була опублікована його збірка «Древо ночі та інші оповідання» (англ. A Tree of Night and Other Stories), а в 1951 — повість «Лугова арфа» (англ. The Grass Harp). У 1948 році вийшов його перший роман «Інші голоси, інші кімнати», чудово зустрінутий критиками. На відміну від документальних творів, у романі виявилися схильність автора до фантазії та гротеску та його відраза до філістерського життя.

З самого початку в його творчості розрізнялися дві течії: чисто художня проза і документальна.

Документалістика почалася з дитинства:

Найцікавішим у моїх спробах тих років були щоденні звичайні спостереження, які я заносив у щоденник. Описи сусіда. Довгі дослівні звіти про підслухані розмови. Місцеві плітки. Репортерство в жанрі «побаченого» і «почутого» згодом сильно вплинуло на мене, хоча я цього не помічав, бо всі мої «офіційні» писання, те, що я шліфував і акуратно друкував на машинці, було белетристикою.

Спочатку у «місцевий колорит» (1950), книзі портретів і нарисів. За нею, у 1956 році була книга «Музи чутні» — розповідь про поїздку в СРСР негритянської групи з виставою «Поргі й Бесс».

Найбільшу популярність принесла Капоте книга «З холодним серцем»[4] (англ. In Cold Blood) 1966 року — невигаданий роман про двох молодих психопатів, котрі вбили усю канзаську сім'ю. Зрощення художності й документальності, котре дедалі сильніше займало розуми американців у той час, породило «нову журналістику». На відміну від відомих «нових журналістів» на кшталт Тома Вулфа і Нормана Мейлера, письменник не перебував на першому плані та його переживання не переставало бути чи не важливішим за те, про що він писав.

Найважчим у цій роботі було повністю прибрати себе з книги.
 
Трумен Капоте, 1959, Роджер Хіггінз

Під час написання цієї книги Капоте провів шість років, мандруючи рівнинами Канзасу, розмовляючи зі свідками та вбивцями.

Подібно до його сучасника Джерома Селінджера, Трумена Капоте займав не масштаб, а досконалість написаного, не сильна заява, а правдивість її, не виховання людей, а їх розуміння.

Водночас Капоте не був авангардистом. Він міг взяти готову форму і антураж готичного роману, як в «Інших голосах, інших кімнатах», і наповнити їх свіжістю, виправдавши таємниці й жахи тим, що дійсність сприйнята оком недосвідченої, чутливої дитини, яка швидко дорослішає.

Після «З холодним серцем» Капоте став дуже популярним. Вів світське життя. Був гомосексуалом і не приховував цього. Багато пив, через що потім лікувався від алкоголізму та наркоманії. Розповнішав, і голодував на лікувальній дієті. Він намагався писати, але, як зазначають критики, нічого достойнішого за «З холодним серцем» не видав.

Капоте помер у Лос-Анджелесі 25 серпня 1984 року, в будинку своєї старої подружки, Джоан Карсон, у 59-річному віці. Причиною смерті став цироз печінки, викликаний наркотичним токсикозом.

Бібліографія

ред.
  • Літній круїз (Summer Crossing, роман, 1943, публікація — 2005)
  • Інші голоси, інші кімнати (Other Voices, Other Rooms, роман, 1948)
  • Дерево ночі і інші оповідання (A Tree of Night and Other Stories, збірка оповідань, 1949). Включає наступні вісім оповідань:
    • Злий дух (Master Misery)
    • Діти в день народження (Children on Their Birthdays)
    • Закрий останню двері (Shut a Final Door)
    • Сулія срібла (Jug of Silver)
    • Міріем (Miriam)
    • Яструб без голови (The Headless Hawk)
    • Я теж можу такого розказати (My Side of the Matter)
    • Дерево ночі (A Tree of Night)
  • Місцевий колорит (Local Color, збірка есеїв, 1950)
  • Лугова арфа ('The Grass Harp', роман, 1951)
  • Там, де чути музи (The Muses Are Heard, есе, 1956)
  • Сніданок у Тіффані (Breakfast at Tiffany's, «повість і три розповіді», 1958). Крім великої новели, включає наступні три розповіді:
    • Квітковий дім (House of Flowers)
    • Діамантова гітара (A Diamond Guitar)
    • Спогади про одне різдво (A Christmas Memory)
  • З холодним серцем (In Cold Blood, документальний роман, 1965)[4]
  • Собаки гавкають (The Dogs Bark: Public People and Private Places, антологія есе, 1973)
  • Музика для хамелеонів (Music for Chameleons, антологія, 1980). Авторський збірник короткої документально-художньої прози в трьох частинах:
    • I. Музика для хамелеонів (Music for Chameleons)
      • Музика для хамелеонів (Music for Chameleons)
      • Містер Джонс (Mr. Jones)
      • Лампа у вікні (A Lamp in a Window)
      • Мохаве (Mojave)
      • Гостинність (Hospitality)
      • Осліплення (Dazzle)
    • II. Саморобні труні (Handcarved Coffins)
      • Документальна розповідь про одному американському злочині (A Nonfiction Account of an American Crime)
    • III. Розмовні портрети (Conversational Portraits)
      • Поденка (A Day's Work)
      • Здрастуй, незнайомець! (Hello, Stranger)
      • Потаєні сади (Hidden Gardens)
      • Відірвався (Derring-do)
      • Ось так і вийшло (Then It All Came Down)
      • Прекрасне дитя (A Beautiful Child)
      • Нічні перевертні, або Як сіамські близнюки займаються сексом (Nocturnal Turnings)
  • Молитовні Відповіді (Answered Prayers, незакінчений роман, 1966—1980, публікація — 1987)
  • Повне зібрання оповідань (The Complete Stories of Truman Capote, 20 оповідань, 2004). Включає всі оповідання зі збірок «Дерево ночі» та «Сніданок у Тіффані», а також наступні:
    • The Walls Are Cold
    • A Mink of One's Own
    • The Shape of Things
    • Preacher's Legend
    • The Bargain (до цього не публікувався)
    • Один з шляхів до раю (Among the Paths to Eden)
    • Гість на святі (The Thanksgiving Visitor)
    • Мохаве (Mojave)
    • One Christmas
  • Короткий задоволення: листи Трумана Капоте (Too Brief a Treat: The Letters of Truman Capote, 2004)
  • Портрети та спостереження: есе Трумана Капоте (Portraits and Observations: The Essays of Truman Capote, 2007)

Повна бібліографія Трумена Капоте, хронологія

ред.
Рік Назва Тип/Опис
1945 Міріам (Miriam) Оповідання
1948 Інші Голоси, Інші Кімнати (Other Voices, Other Rooms) роман
1949 Дерево Ночі та Інші Оповідання (A Tree of Night and Other Stories) Збірка оповідань
приблизно 1949 Літній Круїз (Summer Crossing) Роман; посмертно опублікований у 2005
1951 Лугова арфа (The Grass Harp) Роман
1952 Лугова арфа (The Grass Harp) П'єса
1953 Відлупцюй Диявола (Beat the Devil) Оригінальний сценарій
1954 Будинок Квітів (House of Flowers) Бродвейський Мюзикл
1956 Там, де Музи Чутні (The Muses Are Heard) Публіцистика
1956 «Різдвяна Пам'ять (Christmas Memory)» Оповідання
1957 «Граф у своєму маєтку» Портрет Марлона Брандо;
1958 Сніданок у Тіффені (англ. Breakfast at Tiffany's) Повість
1960 Невинні (The Innocents) Сценарій
1963 Обрані Твори Трумена Капоте (Selected Writings of Truman Capote) Ретроспективної антології; белетристика та документалістика
1965 З холодним серцем (In Cold Blood)[4] «Документалістичний роман»
1968 Гість на святі (The Thanksgiving Visitor) Різдвяна історія, опублікована у вигляді Подарункової Книги
1973 Собаки гавкають (The Dogs Bark) Збірка статей із подорожей та персональних замальовок
1975 Мохаве (Mojave) та La Cote Basque, 1965 Оповідання із Молитовні Відповіді
1976 «Unspoiled Monsters» та «Kate McCloud» Оповідання із Молитовні Відповіді
1980 Музика для Хамелеонів (Music for Chameleons) Колекція коротких оповідань, белетристики та документалістики
1983 Одного Різдва (One Christmas) Різдвяна історія, опублікована у вигляді Подарункової Книги
1987 Молитовні Відповіді (Answered Prayers: The Unfinished Novel) Опубліковано посмертно
1987 Читач Капоте (Capote's Reader) Омнібусне видання короткий оповідань Капоте, белетристика та документалістика
2004 Збірка Оповідань Трумена Капоте Антологія Оповідань
2004 Надто швидкі та задовільні: Листи Трумена Капоте Видано біографом Капоте, Джеральдом кларком
2006 Літній Круїз (Summer Crossing) Опубліковане як книга у 2006 із післямовою Алана У. Шварца, виконавця.
2007 Портрети та Спостереження (Portraits and Observations: The Essays of Truman Capote)

Українські переклади

ред.

Екранізації

ред.
  • 1953 — Осором диявола / Beat the Devil
  • 1958 — Das Glück sucht seine Kinder
  • 1959 — De grasharp
  • 1961 — Сніданок у Тіффані
  • 1965 — Ruohojen harppu
  • 1967 — The Thanksgiving Visitor
  • 1967 — In Cold Blood
  • 1969 — Trilogy
  • 1972 — The Glass House
  • 1992 — Hello Stranger
  • 1994 — One Christmas
  • 1995 — «Лугова пісня» / The Grass Harp
  • 1995 — Other Voices, Other Rooms
  • 1996 — In Cold Blood
  • 1997 — A Christmas Memory
  • 2002 — Children on Their Birthdays

Історія життя Капоте, і написання ним «З холодним серцем» два рази зображувалися на екрані. Так, у 2005 році, режисер Беннетт Міллер зняв фільм «Капоте» (англ. Capote), котрий розповідає про життя Трумена під час написання його роману «З холодним серцем». Капоте у фільмі зіграв актор Філіп Сеймур Гоффман (англ. Philip Seymour Hoffman), за що у 2006 році отримав нагороди Оскар, Золотий глобус та нагороду Британської кіноакадемії. Сам фільм був номінантом 4-х оскарів та лавреатом одного. Роль Гарпер Лі, старої подружки Трумена, виконала Кетрін Кінер. Прем'єра фільму відбулася на день народження Трумена.

У 2006 році режисер Дуглас МакГрат зняв фільм «Погана слава» із таким самим сюжетом. Роль Капоте в ньому виконав Тобі Джонс (англ. Toby Jones). Роль подружки Капоте Гарпер Лі в цьому фільмі виконала Сандра Баллок.

Посилання

ред.

Примітки

ред.
  1. ↑ а б в г Чеська національна авторитетна база даних
  2. ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  3. ↑ www.acmi.net.au
  4. ↑ а б в г Номер 63 у Рейтингу 100 найкращих книг усіх часів журналу Ньюсвік (Newsweek's Top 100 Books — список 100 найкращих книг усіх часів журналу Ньюсвік (англ.))
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Трумен_Капоте&oldid=43854522