Перегляд вихідного коду сторінки Бібліографічний опис

'''Бібліографічний опис'''&nbsp;— це сукупність [[Бібліографічні відомості|бібліографічних відомостей]] про [[документ]], його складову частину чи групу [[документ]]ів, які наведені за певними правилами, необхідні та достатні для характеристики твору та визначення його відмінностей від інших, та які одержують у результаті [[аналітико-синтетична переробка інформації|аналітико-синтетичної переробки інформації]]<ref name="kush1">''Кушнаренко Н.&nbsp;М.'' Наукова обробка документів [Текст] / Н.&nbsp;М.&nbsp;Кушнаренко, Б.&nbsp;К.&nbsp;Удалова.&nbsp;— 4-те вид., перероб. і доп.&nbsp;— К.&nbsp;: Знання, 2006.&nbsp;— 334 с.&nbsp;— ISBN 966-346-234-5.</ref>. Процес складання бібліографічного опису передбачає виявлення та формування за певною методикою множини [[Бібліографічні відомості|бібліографічних даних]] про окремий документ або його частину, чи групу документів<ref name="kush1" />.

== Міжнародний стандартний бібліографічний опис ==
{{main|Міжнародний стандартний бібліографічний опис}}
Міжнародний стандартний бібліографічний опис або ISBD&nbsp;— це набір правил опису, складений [[Міжнародна федерація бібліотечних асоціацій та установ|Міжнародною федерацією бібліотечних асоціацій та установ]] (IFLA) для опису широкого спектра бібліотечних матеріалів. Зведене видання ISBD було опубліковано в 2007 році<ref name="ifla2007" />, перевидано 2011 року<ref name="ifla2011" />. Воно замінило більш ранні окремі міжнародні стандартні бібліографічні описи, які були видані для [[Монографія|монографій]], старих монографічних публікацій, картографічних матеріалів, серіальних та інших триваючих ресурсів, електронних ресурсів, неосвічених матеріалів, і нотних записів.

== Національний стандарт України ==

Для [[Уніфікація (техніка)|уніфікації]] складання бібліографічного опису на міжнародному рівні в Україні, забезпечення можливості обміну результатами каталогізації розроблено національний [[стандарт]] ДСТУ ГОСТ 7.1:2006 «[[Бібліографічний запис]]. Бібліографічний опис. Загальні вимоги та правила складання», який набув чинності 1 липня 2007 року. Він є базовим для системи [[стандарт]]ів, правил, методичних посібників зі складання бібліографічного опису.

Дані для складання описів беруться безпосередньо з видання. Опис складається з обов'язкових елементів: назва публікації, [[автор]]и, повторність видання, рік видання, обсяг. На каталожній картці в лівому верхньому кутку розташовується [[шифр]], що визначає місце книги на полиці. Чисельник дробу позначає відділ класифікації до якого книга відноситься за змістом. Знаменник&nbsp;— [[авторський знак]], умовна позначка першого складу прізвища [[автор]]а або першого складу назви книги. Центральною складовою бібліографічного опису є [[бібліографічний запис]].

Бібліографічні відомості наводяться в описі в тому вигляді, в якому вони подані у джерелі інформації. У зв'язку з тим, що об'єктами опису в новому стандарті є різні документи, визначення джерел інформації дано в узагальненому вигляді, оскільки для кожного виду документів існує своя специфіка в цьому питанні.

== Знаки ==

У бібліографічному описі використовують такі умовні [[розділові знаки]]:

# '''. —''' крапка і тире (старий стандарт){{Джерело}}
# '''.''' крапка
# ''',''' кома
# ''':''' двокрапка
# ''';''' крапка з комою
# '''/''' коса риска (старий стандарт){{Джерело}}
# '''//''' дві косі риски (старий стандарт){{Джерело}}
# '''()''' круглі дужки
# '''[]''' квадратні дужки
# '''+''' плюс
# '''=''' знак рівності

Кожну ділянку бібліографічного опису розділяють знаком крапка і тире (. —), який допускається заміняти знаком крапка (.). Складаючи бібліографічний опис, використовують різні скорочення, які регламентовані відповідними стандартами. У кількісному елементі бібліографічного опису можна вказати тільки сторінку цитованого тексту.

== Функції бібліографічного опису ==

Кожний бібліографічний опис виконує певні функції, найважливішою з яких є [[ідентифікація]]. Її суть в тому, що вона може виявити [[тотожність]] деяких документів, відрізняти їх один від одного і при цьому не бачити їх.
Бібліографічний опис складається безпосередньо за самим [[документ]]ом, за [[Титульний аркуш|титульною сторінкою]]. Він складається на мові оригіналу та за сучасною [[орфографія|орфографією]].

Завдяки бібліографічному опису можна розшукати документ за тими ознаками, які притаманні лише йому. Тобто перша функція є кроком для наступної, пошукової функції, яка пов'язана з функцією вибору, оскільки сукупність відомостей, наведених у бібліографічному описі, дає уявлення про документ і тим самим допомагає вибрати той, що найбільше відповідає потребам користувача.

Також до основних функцій належить інформаційна, що інформує про твір, його зміст, призначення. Окремим її випадком є сигнальна функція, оскільки бібліографічний опис повідомляє про новий документ, про надходження книги до бібліотеки.

Три основні функції бібліографічного опису&nbsp;— ідентифікуюча, інформаційна та пошукова&nbsp;— пов'язані між собою та використовуються в різних видах бібліографічного опису. В різних ситуаціях пріоритети їхнього використання змінюються. Наприклад, при обробці нових надходжень до бібліотеки чи інформаційного центру головну роль відіграє ідентифікуюча функція бібліографічного опису, а у видавничих [[каталог]]ах&nbsp;— інформаційна.

Обліково-реєстраційна функція полягає в тому, що опис дає змогу здійснювати облік і реєстрацію документів як на загальнодержавному рівні, так і на рівні тієї чи іншої установи. Організаційна функція — це формальні ознаки документа, які можуть бути основою для групування записів у конкретному пошуковому масиві.

== Зони бібліографічного опису ==

До складу бібліографічного опису належать такі зони:

# Зона назви і відомостей про відповідальність;
# Зона видання;
# Зона специфічних відомостей;
# Зона вихідних даних;
# Зона фізичної характеристики;
# Зона серії;
# Зона приміток;
# Зона стандартного номера та умов доступності.

В свою чергу зони складаються з елементів, які поділяють на факультативні та обов'язкові. Набір факультативних елементів визначають організації, які здійснюють бібліографування. У державних бібліографічних покажчиках подаються найбільш повно факультативні елементи. Можна не подавати їх у списках джерел до наукових робіт. Щодо обов'язкових, то вони зазначаються в усіх, без винятку, описах.

== Пунктуація ==

Перед кожною зоною ставлять крапку, проміжок та тире (крім першої). Крапку і тире змінюють крапкою наприкінці попередньої зони, в тому разі, коли ця зона починається з абзацу, виділена поліграфічним способом чи відступом. Пунктуація у бібліографічному описі виконує функції:

* звичайних розділових знаків;
* умовних розділових знаків (за термінологією нового стандарту&nbsp;— знаки приписної пунктуації), які ставлять між зонами бібліографічного опису та їх елементами та які виконують розпізнавальну функцію елементів та зон.

== Джерела інформації ==

Для кожної зони визначене основне (прописне) джерело інформації. Джерело, що вміщує основні вихідні дані (титульний аркуш, наклейка, титульний екран, етикетка тощо) є основним. Відомості, що запозичені з інших джерел, пишуть у квадратних дужках.

Слід враховувати, що елементи розташовані в одній зоні, які подаються в квадратних дужках, пишуть в одній спільній квадратній дужці. Але існує виняток&nbsp;— елемент «загальне позначення матеріалу»(він завжди подається в окремих квадратних дужках). Коли суміжні елементи відносяться до різних зон, у квадратні дужки беруть кожен елемент.

== Мова та скорочення ==

Мова бібліографічного опису повинна відповідати джерелу (мові вихідних відомостей документа). В усіх елементах при складанні опису застосовуються скорочення. Однак, потрібно пам'ятати, що не скорочуються:

* назви (основна, альтернативна, паралельна, інші назви видання, назви серій та підсерій);
* елемент «Загальне позначення елементу»;
* відомості, що належать до назви, коли вони складаються з одного слова: словник, посібник, підручник.

Скорочення повинні відповідати вимогам ДСТУ 3582:2013.

== Вимоги до бібліографічного опису ==

При складанні бібліографічного опису необхідно дотримуватися певних вимог:

* [[Точність]]&nbsp;— усі бібліографічні відомості мають відповідати даним документа;
* Повнота&nbsp;— повний набір даних, що допомагають встановити відмінність документа від інших подібних;
* Єдність опису&nbsp;— склад відомостей, форма і послідовність мають бути стабільними;
* Стислість, оскільки бібліографічні описи вміщають на невеликій площі;
* Зрозумілість і чіткість.

== Види бібліографічного опису ==

Залежно від об'єкту, на який необхідно скласти бібліографічний опис, виділять 3 види описів: [[монографія|монографічний]], [[аналітичний]], зведений.

[[монографія|Монографічний]] складають на окремо виданий документ (книгу, карту). [[Аналітичний]] складають на частину документу (статтю, главу, розділ). Його укладають під узагальненою назвою, яку приймають за основну. У відомостях, що стосуються назви, зазначають характеристику описаної групи статей чи матеріалів: статті, доповіді, відгуки, дискусії. Зведений складають на багатотомне серіальне або продовжене [[видання]].

В залежності від повноти набору [[елемент]]ів, бібліографічний опис буває: короткий, розширений, повний.

* Короткий&nbsp;— це опис, який складається тільки з обов'язкових [[елемент]]ів (основна назва, порядковий номер [[видання]], місце та рік випуску [[видання]], обсяг). Короткий опис найбільш підходить для [[бібліографічне посилання|бібліографічних посилань]], які допомагають читачу знайти об'єкт опису в [[бібліотека|бібліотеці]].
* Розширений&nbsp;— з обов'язкових та деяких факультативних [[елемент]]ів. Він застосовується при книжкових і статейних [[бібліографічний список|бібліографічних списках]] і [[Бібліографічний покажчик|покажчиках]].
* Повний&nbsp;— складається з обов'язкових та усіх факультативних [[елемент]]ів.

== Схема однорівневого бібліографічного опису ==

Основна назва ['''Загальне позначення матеріалу'''] = '''Паралельна назва : відомості, що стосуються назви''' / перші відомості про відповідальність&nbsp;; '''відомості про інших осіб чи установи, які несуть інтелектуальну відповідальність за видання'''.&nbsp;— Відомості про повторність видання / Відповідальність за повторне видання.&nbsp;— Зона специфічних відомостей.&nbsp;— Місце видання&nbsp;: Видавництво, рік.&nbsp;— Фізична (кількісна) характеристика.&nbsp;— (Серія. Підсерія ; №, т.).&nbsp;— '''Примітки'''.&nbsp;— Стандартний номер та умови доступності.

Напівжирним позначені факультативні елементи.

== Див. також ==

* [[Бібліографія]]
* [[Вікіпедія:Посилання на джерела]]
* [[Стиль АПА]]
* [[Стиль Ванкувер]]

== Примітки ==
{{reflist|refs=
<ref name="ifla2007">[http://www.ifla.org/files/cataloguing/isbd/isbd-cons_2007-en.pdf International Standard Bibliographic Description (ISBD)]. Preliminary consolidated ed.&nbsp;— München&nbsp;: K.&nbsp;G.&nbsp;Saur, 2007.&nbsp;— (IFLA series on bibliographic control, vol. 31) {{ref-en}}</ref>
<ref name="ifla2011">[http://www.degruyter.com/viewbooktoc/product/178559 ISBD Consolidated edition].&nbsp;— 2011. {{ref-en}}</ref>
}}

== Джерела ==
* {{книга
| автор          = Антоненко І.&nbsp;П., Баркова О.&nbsp;В.
| частина        =
| заголовок      = Каталогізація електронних ресурсів&nbsp;: науково-методичний посібник
| оригінал       =
| посилання      =  http://elartu.tntu.edu.ua/handle/123456789/371
| видання        =
| місце          = К.&nbsp;: Нац. б-ка України імені В.&nbsp;І.&nbsp;Вернадського
| видавництво    = 
| рік            = 2007
| том            =
| сторінки       =
| сторінок       = 115
| серія          =
| isbn           = 978-966-02-4608-9
| тираж          = 300
}}
* Бібліографічний запис. Бібліографічний опис. Загальні вимоги та правила складання [Текст] : (ГОСТ 7.1—2003, IDT) : ДСТУ ГОСТ 7.1:2006.&nbsp;— Чинний з 2007—07—01.&nbsp;— К. : Держспоживстандарт України, 2007.&nbsp;— ІІІ, ІІІ, 47 с. ; 29&nbsp;см.&nbsp;— (Система стандартів з інформації, бібліотечної та видавничої справи) (Національний стандарт України).
* {{книга
| автор          = Василишин Д. В.
| частина        =
| заголовок      = Рекомендації зі складання й оформлення списку використаних джерел і літератури [Текст] / Д. В. Василишин, [[Василишин Олег Миколайович|О. М. Василишин]]
| оригінал       =
| посилання      =
| відповідальний =
| видання        =
| місце          = Л.&nbsp;: [[Видавництво Української академії друкарства|Укр. акад. друкарства]]
| видавництво    = 
| рік            = 2008
| том            =
| сторінки       =
| сторінок       = 168
| серія          =
| isbn           = 978-966-322-125-0
| тираж          =
}}
* {{книга
| автор          = Васильченко М. П., Кушнаренко Н. М., Мільман В. А.
| частина        =
| заголовок      = Бібліотечні фонди
| оригінал       =
| посилання      =
| видання        =
| місце          = Харків&nbsp;: Основа
| видавництво    = 
| рік            = 1993
| том            =
| сторінки       =
| сторінок       = 152
| серія          =
| isbn           = 5-11-001085-4
| тираж          =
}}
* ''Карачинська Е. Т., Удалова&nbsp;В.&nbsp;К.'' Бібліотечні каталоги.&nbsp;— Харків&nbsp;: Основа, 1992.&nbsp;— 160 с.

== Посилання ==
* [https://ube.nlu.org.ua/article/Бібліографічний%20огляд Бібліографічний огляд] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20220411010855/https://ube.nlu.org.ua/article/Бібліографічний%20огляд |date=11 квітня 2022 }} // УБЕ.

[[Категорія:Аналітико-синтетична переробка інформації]]
[[Категорія:Бібліотечна справа]]
[[Категорія:Бібліографія|*]]