Перегляд вихідного коду сторінки Додекафонія

[[Файл:Arnold Schoenberg la 1948.jpg|thumb|200px|[[Арнольд Шенберґ]], винахідник дванадцятитонової техніки]]
'''Додекафо́нія''', або '''дванадцятитонова техніка''' ({{lang-el|δώδεκα}}&nbsp;— дванадцять; {{lang-el2|φωνή}}&nbsp;— звук)&nbsp;— метод [[Композиція (музика)|композиції]] на основі серії з дванадцяти [[Тон (музика)|тонів]] хроматичної гами. Використання додекафонії передбачає, що всі 12 тонів звукоряду використовуються у музичному творі з однаковою частотою<ref name="Perle 1977, 2">Perle 1977, 2.</ref>, мають однакову вагу і дозволяють уникнути [[Тональність (музика)|тональності]].

Додекафонію розробив і вперше реалізував у композиторській практиці [[австрійці|австрійський]] [[композитор]] [[Арнольд Шенберґ]] у [[Сюїта для фортепіано (Шенберг)|Сюїті для фортепіано, ор. 25]] ([[1923]] року). Передумовою появи додекафонії було поступове ускладнення класичної гармонії, розхитування тональної системи до повної відмови від тональності ([[атональність]]) та емансипація [[Дисонанс (музика)|дисонансу]] у творчості багатьох композиторів кінця [[XIX століття|XIX]]&nbsp;— початку [[XX століття]] ([[Ріхард Вагнер]], [[Густав Малер]], [[Ріхард Штраус]], [[Скрябін Олександр Миколайович|Олександр Скрябін]], [[Стравінський Ігор Федорович|Ігор Стравінський]] та інші). Криза тональної системи спонукала композиторів до пошуків нових форм вертикальної організації музичної тканини, однією з яких і стала додекафонія.

Сутністю додекафонії є використання серії (тобто певної послідовності) з дванадцяти [[звук]]ів, що не повторюються, як основного конструктивного елементу музичної тканини. Серія може проводитись в прямому, оберненому, реверсивному русі, горизонтально (створюючи мелодичні мотиви) або вертикально (в [[акорд]]ах), окремими сегментами тощо.

Початково Шенберг та його послідовники&nbsp;— композитори [[Нова віденська школа|Нововіденської школи]] ([[Антон Веберн]], [[Альбан Берг]]) при компонуванні додекафонічної музики уникали випадкових тональних співзвуч, однак пізніше додекафонія органічно поєднується з тональністю (наприклад, скрипковий концерт Альбана Берга). Плідним напрямком розвитку додекафонії стала [[Серіалізм|серійна та серіальна музика]].

Раніше за Шенберга додекафонію розробили російські композитори [[Рославець Микола Андрійович|М.&nbsp;Рославець]], Микола Обухов, українець [[Юхим Голишев]], однак в умовах тогочасної політики [[СРСР]] щодо мистецтва, додекафонія тривалий час вважалась проявом «[[Формалізм (мистецтво)|формалізму]]» та нещадно переслідувалась{{джерело?}}.
В українській музиці додекафонія з'являється в [[1960-ті]] роки у творчості [[Сильвестров Валентин Васильович|В.&nbsp;В.&nbsp;Сильвестрова]], [[Годзяцький Віталій Олексійович|В.&nbsp;О.&nbsp;Годзяцького]], [[Грабовський Леонід Олександрович|Л.&nbsp;О.&nbsp;Грабовського]].

== Приклад ==
Нижче подано приклад серії з 12 звуків та її трансформацій: Основна тема:

[[Файл:Example tone row.png|401px|B, Bb, G, C#, Eb, C, D, A, F#, E, Ab, F]]

Ракохід теми (тема проводиться у зворотному русі):

[[Файл:Retrograde tone row.png|401px|F, Ab, E, F#, A, D, C, Eb, C#, G, Bb, B]]

Обернення теми (інтервали дзеркально відображені):

[[Файл:Inversion tone row.png|401px|B, C, Eb, A, G, Bb, Ab, C#, E, F#, D, F]]

Обернення ракоходу (попередні два методи поєднані):

[[Файл:Retrograde inversion tone row.png|401px|F, D, F#, E, C#, Ab, Bb, G, A, Eb, C, B]]

== Див. також ==
* [[Серіалізм]]

== Література ==
* [http://www.kholopov.ru/kholopov-12-tones.pdf ''Холопов Ю. Н.'' Кто изобрел двенадцатитоновую технику // Проблемы истории австро-немецкой музыки. Первая треть XX века. Сб. трудов Института им. Гнесиных М., 1983, с. 34-58.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20110919165938/http://www.kholopov.ru/kholopov-12-tones.pdf |date=19 вересня 2011 }}
* Covach, John. 2000. «Schoenberg's 'Poetics of Music', the Twelve-tone Method, and the Musical Idea». In ''Schoenberg and Words: The Modernist Years'', edited by Russell A. Berman and Charlotte M. Cross, New York: Garland. ISBN 0815328303
* Covach, John. 2002, «Twelve-tone Theory». In ''The Cambridge History of Western Music Theory'', edited by Thomas Christensen, 603–27. Cambridge: Cambridge University Press. ISBN 0521623715
* {{iw|George Perle|Perle, George}}. 1991. ''Serial Composition and Atonality: An Introduction to the Music of [[Arnold Schoenberg|Schoenberg]], [[Alban Berg|Berg]], and [[Антон Веберн|Webern]]'', 6th edition. Berkeley: University of California Press. ISBN 0-520-07430-0
* {{iw|Charles Wuorinen|Wuorinen, Charles}}. 1979. ''Simple Composition''. New York: Longman. ISBN 0582280591. Reprinted 1991, New York: C. F. Peters. ISBN 0-938856-06-5.
* Войтенко О. Теоретичні основи дванадцятитонової серійної композиції. – Київ : Фенікс, 2023. – 216 с. ISBN 978-966-136-911-4.

== Примітки ==
{{reflist}}

== Посилання ==
* {{УМузЕ-1|частина=Дванадцятитоновість; Додекафонія|сторінки =584-585; 635-636}}
* {{УСЕ-4|[http://slovopedia.org.ua/29/53396/10405.html  Додекафонія]; [http://slovopedia.org.ua/29/53409/20439.html Серія]}}

{{Авангардизм}}
{{Бібліоінформація}}
{{музика-доробити}}

[[Категорія:Теорія музики]]
[[Категорія:Музичні терміни]]
[[Категорія:Додекафонія|.]]
[[Категорія:12 (число)]]