Перегляд вихідного коду сторінки УПА-Захід

'''Оперативна група УПА-Захід'''&nbsp;— [[структурна одиниця УПА|структурна одиниця]] [[УПА]]. Діяла на території [[Галичина|Галичини]], [[Буковина|Буковини]], [[Закарпаття]] та [[Закерзоння]]. Створена на базі частин [[Українська Народна Самооборона|Української народної самооборони]] (УНС).

== Історія та передумови створення ==
На терені Галичини вже в 1942&nbsp;р. розрослись бойові групи ОУН в [[Українська Народна Самооборона|Українську Народну Самооборону]], УНС. Назва стала популярною і хоч, з моменту створення УПА, УНС влилась в її рамки, та вживання назви '''УНС''' залишилась аж до кінця 1943&nbsp;р.

Причиною цього була, насамперед, особлива політично-психологічна атмосфера, яка панувала в той час в [[Галичина|Галичині]]. Деякі галицькі середовища розвинули сильну пропаганду проти українського революційно-визвольного руху, переконуючи український загал, ніби-то революційні дії [[ОУН]] провокують [[німці]]в до протиукраїнських виступів.

Та під кінець [[1943]]&nbsp;р. ситуація вже й під цим оглядом дозріла і від перших днів 1944&nbsp;р. назва УНС зникає зовсім, щоб зробити місце загальній назві '''УПА-Захід'''.

Те саме сталося і зі збройним підпіллям на [[Буковина|Буковині]], що теж до кінця 1943&nbsp;р. носило назву [[Буковинська Українська Самооборонна Армія]] ('''БУСА'''), ставши після цього частиною УПА-Захід.
Командиром БУСА був «Луговий» ([[Шумка Василь Миронович]]).

Організацією УНС та переходом її на УПА-Захід керували члени ГВШ&nbsp;— [[Головний Військовий Штаб УПА|Головного Військового Штабу УПА]]: полк. «Лицар» ([[Олекса Гасин]]) на терені [[Карпати|Карпат]], а на терені [[Львівщина|Львівщини]] й [[Тернопільщина|Тернопільщини]] полк. «Шелест» ([[Василь Сидор]]), який теж став командиром УПА-Захід.

== Командири УПА-Захід ==
* [[Луцький Олександр Андрійович]]-«Андрієнко»: 5 грудня 1943&nbsp;— 26 січня 1944 року. (Виконував обов'язки командира УПА-Захід)
* [[Сидор Василь Дмитрович]]-«Шелест»: 26 січня 1944 року&nbsp;— 14 квітня 1949 року.

== Структура ==

=== Протягом 1944 року до складу УПА-Захід входило 8 воєнних округ ===
# '''[[ВО-1 «Башта»]]'''&nbsp;— м. Львів, Розточчя, полігон. Командир: '''«Хмара»''' ([[Харків Віктор]]). У вересні—жовтні 1944 розформована, приєднана до [[ВО-2 «Буг»]];
# '''[[ВО-2 «Буг»]]'''&nbsp;— [[Львівщина]]. Командири: '''«Ярема»''' ([[Линда Остап]]), а з червня 1944 року&nbsp;— '''«Вороний»''' ([[Левкович Василь]]);
# '''[[ВО-3 «Лисоня»]]'''&nbsp;— територія [[Тернопільщина|Тернопільщини]] по [[Дністер]]. Командири: '''«Остап»''' ([[Польовий Омелян]]), з 27 вересня 1944 року '''«Бондаренко»''' ([[Якубовський Володимир]]);
# '''[[ВО-4 «Говерла»]]'''&nbsp;— [[Івано-Франківська область]]. Командири: '''«Гуцул»''' ([[Бутковський Іван]]), з другої половини 1944&nbsp;— '''«Грім»''' ([[Твердохліб Микола]]);
# '''[[ВО-5 «Маківка»]]'''&nbsp;— Стрийщина, Дрогобиччина, Самбірщина, Турківщина ([[Дрогобицька область]]<ref>[http://www.history.org.ua/?hrono&inyear=1940 Хроніка за 10 січня 1940 року на сайті Інститут історії України НАН України]</ref>). Командири: '''«Орел»''' ([[Вільшинський Богдан]]), '''«Дзвінчук»''' ([[Белейлович Іван]]); у листопаді 1944 приєднана до [[ВО-4 «Говерля»]];
# '''[[ВО-6 «Сян»]]'''&nbsp;— [[Закерзоння]]. Командири: '''«Ударник»''' ([[Яків Чорній]], † 23.12.1944); '''«Орест»''' ([[Онишкевич Мирослав]]);
# '''[[ВО-7 «Сучава»]]'''&nbsp;— [[Буковина]]. Мала охоплювати терени Південної Буковини і Мармарощини, однак перебувала у стані організації, командира Групи не було призначено, реально існував ТВ «Буковинський»; у листопаді 1944 приєднана до [[ВО-4 «Говерля»]];
# '''[[ВО-8 «Срібна»]]'''&nbsp;— [[Закарпаття]]. Командира Групи не було призначено; у листопаді 1944 приєднана до [[ВО-4 «Говерля»]].

=== Станом на 1945 році відбулася реорганізація УПА-Захід ===
# '''[[ВО-2 «Буг»]]''' (з 1.09.1944 вкл. в себе [[ВО-1 «Башта»]])&nbsp;— Командир: '''«Вороний»''' ([[Левкович Василь]]);
# '''[[ВО-3 «Лисоня»]]'''&nbsp;— Командир: '''«Бондаренко»''' ([[Якубовський Володимир]]);
# '''[[ВО-4 «Говерла»]]''' (Наказом командира '''УПА-Захід''' від 25 листопада 1944 до неї включено [[ВО-5 «Маківка»]], [[ВО-7 «Сучава»]], [[ВО-8 «Срібна»]])&nbsp;— Командир: '''«Грім»''' ([[Твердохліб Микола]]);
# '''[[ВО-6 «Сян»]]''' (з 11.1944 до 04.1945 входила до '''[[ВО-2 «Буг»]]''')&nbsp;— Командир: '''«Орест»''' ([[Онишкевич Мирослав]]).

== Сотні і курені УПА-Захід ==

=== Серпень&nbsp;— грудень 1944 ===
Від серпня до грудня 1944&nbsp;р. в УПА-Захід існували такі '''курені''':
* '''[[ВО-1 «Башта»]]'''
** «Холодноярці» (командир '''«Град»''');
** «Переяславці» (командир '''«Дністер»''').
* '''[[ВО-2 «Буг»]]'''
** «Гонти» (командир '''«Гонта»''');
** «Дружинники» (командир '''«Шугай»''');
** «Романовичі» (командири '''«Вартовий»''', '''«Ткаченко»''');
** «Гайдамаки» (командир '''«Юрченко»''');
** «Леви» (був розбитий у сутичках із фронтовими частинами ЧА і переформований у курінь «Журби»)(командир '''«Дир»''');
** «Журби» (командир '''«Дир»''');
** «Галайди» (командир '''«Ем»''', '''«Лис»'''),
** «Залізняка» (з листопада 1944&nbsp;р.&nbsp;— «Месники») (командир '''«Залізняк»''');
** «Вовки» (командир '''«Ягода»'''),
** «Летуна» (командир '''«Летун»''').
* '''[[ВО-3 «Лисоня»]]'''
** «Бережанський» (командир '''«Остап»''');
** «Бережанський ІІ» (командир '''«Бондаренко»''', '''«Крук»''');
** «Рогатинський» (командир '''«Роман»''', '''«Яструб»''');
** «Тернопільський» (командир '''«Чугайстер»''');
** «Чортківський» (командир '''«Гордієнко»''', '''«Бистрий»''').
* '''[[ВО-4 «Говерла»]]'''
** «Буковинський» (командир '''«Перебийніс»''');
** «Перемога» (командир '''«Степовий»''');
** «Гайдамаки» (командир '''«Скуба»''');
** «Гуцульський» (командир '''«Книш»''');
** «Карпатський» (командир '''«Лісовий»''');
** «Загроза» (командир '''«Ромко»''');
** [[Курінь «Промінь»|«Промінь»]] (командир '''«Журавель»''');
** [[Курінь "Скажені"|«Скажені»]] (командир '''«Різун»''');
** «Бескид» (командир '''«Довбуш»''');
** «Довбуш» (командир '''«Гамалія»''');
** «Сивуля» (командир '''«Іскра»''');
**[[Курінь «Смертоносці»|«Смертоносці»]] (командир '''«Благий»''').
* '''[[ВО-5 «Маківка»]]'''
** «Бойки»(командир '''«Трясило»''');
*** окремі сотні:
*** «Басейн» (командир '''«Біль»''');
*** «Булава» (командир '''«Зелений»''');
*** «Вовки» (командир '''«Кармелюк»''').
* '''[[ВО-6 «Сян»]]'''
** «Лютий» (командир '''«Євген»''');
** «Лемківський» (командир '''«Рен»''').

=== 1945&nbsp;— літо 1947 ===
Після реорганізації структури УПА-Захід у перші половині [[1945]]&nbsp;р., від літа [[1945]] до літа [[1947]]&nbsp;р. на території Галичини, Прикарпаття і Закерзоння функціонували такі повстанські '''сотні і курені''':
* '''[[ВО-2 «Буг»]]'''
# '''[[ТВ-11 «Пліснисько»]]''' (№&nbsp;11, Золочівський територіальний відтинок): сотні «Витязі», «Дружинники», «Непоборні», «Русичі».
# '''[[ТВ-12 «Климів»]]''' (№&nbsp;12, Сокальський): сотні «Галайда І», «Галайда ІІ», «Кочовики», «Перебийніс», «Пролом», «Тигри».
# '''[[ТВ-13 «Розточчя»]]''' (№&nbsp;12, Львівський): курені «Холодноярці», «Переяслави».
# '''[[ТВ-14 «Асфальт»]]''' (№&nbsp;14, Городоцький): сотні «Журби І», «Журби ІІ», «Наддніпрянці І», Наддніпрянці ІІ".
# '''[[ТВ-15 «Яструб»]]''' (№&nbsp;15, Рогатинський): сотня «Сурмачі».
* '''[[ВО-3 «Лисоня»]]'''
# '''[[ТВ-16 «Серет»]]''' (№&nbsp;16, Тернопільський): сотні «Бурлаки», «Рубачі», «[[Сіроманці (сотня УПА)|Сіроманці]]».
# '''[[ТВ-17 «Бережани»]]''' (№&nbsp;17, Бережанський): сотні «Гайдамаки», «Лісовики», «Холодноярці», «Риболовці».
# '''[[ТВ-18 «Стрипа»]]''' (№&nbsp;18, Чортківський): сотні «[[Сірі Вовки (сотня УПА)|Сірі Вовк]]и», «Чорноморці».
# '''[[ТВ-19 «Камінець»]]''' (№&nbsp;19, [[Кам'янець-Подільський]]): сотня «Кия».
* '''[[ВО-4 «Говерла»]]'''
# '''[[ТВ-20 «Чернівці»]]''' (№&nbsp;20, Чернівецький), власних відділів не мав.
# '''[[ТВ-21 «Гуцульщина»]]''' (№&nbsp;21, Коломийський): сотні «Сурма», «ім. Колодзінського», «Дністер», [[Сотня «імені Богуна»|«ім. Богуна»]], «Березівська», «імені Гонти», «Черемош», «Чорногора», «Трембіта», «імені Богдана Хмельницького», «імені Симона Петлюри».
# '''[[ТВ-22 «Чорний ліс»]]''' (№&nbsp;22, Станіславівський): курені [[Курінь «Підкарпатський»|«Підкарпатський»]], [[Курінь "Дзвони"|«Дзвони»]], [[Курінь «Смертоносці»|«Смертоносці»]], «Сивуля», «Бескид».
# '''[[ТВ-23 «Магура»]]''' (№&nbsp;23, Калуський): сотні «Летуни», «Вітрогони», «Круки», «Рисі», «Бистриця», «Журавлі», «Хорти», «Опришки».
# '''[[ТВ-24 «Маківка»]]''' (№&nbsp;24, Дрогобицький): курінь «Бойки», окремі сотні&nbsp;— «Басейн», «[[Булава (сотня УПА)|Булава]]», «Вовки».
# '''[[ТВ-25 «Закарпаття»]]''' (№&nbsp;25, Закарпатський), власних відділів не мав.
* '''[[ВО-6 «Сян»]]'''
# '''[[ТВ-26 «Лемко»]]''' (№&nbsp;26, Лемківський): курені «Лемківський», «Перемиський».
# '''[[ТВ-27 «Бастіон»]]''' (№&nbsp;27, Любачівський): курінь [[Месники (УПА)|«Месники]]» (п'ятисотенного складу).
# '''[[ТВ-28 «Данилів»]]''' (№&nbsp;28, [[Холмщина]]): курінь «[[Вовки (УПА)|Вовки]]» (трисотенного складу).

=== 1947–1949 ===
З кінця 1947 року у Дрогобицькому тактичному відтинку (ТВ) діяло 5 сотень, але це тільки кадрові сотні, кожна з загальною силою по 30&nbsp;— 50 чоловік. Усі ці сотні, крім однієї були розбиті або демобілізовані до кінця літа 1948 року. Подібно було і в інших ТВ Групи '''[[ВО-4 «Говерла»|«Говерла»]] ''', літом 1949&nbsp;р. діяли ще активно тільки сотня «Басейн» під командуванням хорунжого Василя Ґудзика-«Оріха» на Дрогобиччині, та сотня «ім. Богуна» під командуванням поручника «Вихора» на Гуцульщині.

3 вересня 1949&nbsp;р. за наказом Головного командира УПА Р.&nbsp;Шухевича були розформовані останні бойові відділи і штаби армії. Частина розформованої сотні «Басейн» пішла на Захід. Інші старшини і вояки УПА влилися у збройне підпілля.

== Чисельність УПА-Захід ==
# '''[[ВО-1 «Башта»]]''' 400–500 повстанців (червень&nbsp;— серпень 1944&nbsp;р.).
# '''[[ВО-2 «Буг»]]''' 6 тис. (червень 1944&nbsp;р.); 3 тис. (червень 1945&nbsp;р.) повстанців.
# '''[[ВО-3 «Лисоня»]]''' 2700 (серпень 1944&nbsp;р.)&nbsp;— 1700 (червень 1945&nbsp;р.) повстанців.
# '''[[ВО-4 «Говерла»]]''' 8 тис. повстанців (літо 1944&nbsp;р.); 5 тис. повстанців (літо 1945&nbsp;р.).
# '''[[ВО-5 «Маківка»]]''' 800–1000 повстанців (до злиття ВО в першій половині 1945&nbsp;р.).
# '''[[ВО-6 «Сян»]]''' 2000–2500 повстанців (на 1946–1947&nbsp;рр.).

Чисельність УПА-Захід на зламі 1943–1944&nbsp;рр. '''5-6 тис.''' повстанців, на літо 1944&nbsp;р. '''17,9-18,2 тис.''' повстанців, на літо 1945&nbsp;р. '''11-12 тис.''' повстанців, на 1946&nbsp;р. '''7-7,5 тис.''' з яких '''2-2,5 тис.''' повстанців на території '''[[ВО-6 «Сян»]]'''

== Див. також ==
{{Інші проєкти
|Тема          = Українська повстанська армія
|Портал        = Українська повстанська армія
|Вікісловник   = 
|Вікіпідручник = 
|Вікіцитати    = 
|Вікіджерела   = 
|Віківиди      =
|Вікіновини    =
|Вікісховище   = 
|Метавікі     =
|Проєкт       =
|Родовід      =
}}
{{Книги Вікіпедії
| 1 = УПА
| 2 = Українська повстанська армія
}}
* [[Степан Бандера]]
* [[УПА-Північ]]
* [[УПА-Південь]]
* [[УПА-Схід]]
* [[УПА-Захід-Карпати]]
* [[Українська Народна Самооборона]]
* [[Буковинська Українська Самооборонна Армія]]
* [[Відділ особливого призначення]]
* [[Адміністративні боївки]]
* [[Самооборонні Кущові Відділи]]
* [[Військово-польова жандармерія УПА]]

== Джерела ==
* [[Оберишин Ілля Степанович|Ілля Оберишин]]. [[iarchive:BanderaUnderground|Півстоліття в Підпіллі (авдіокнига)]] {{ref-gl}}
* Петро Мірчук. Українська Повстанська Армія 1942–1952. Львів 1991. С.320
* [https://web.archive.org/web/20131112130121/http://do.gendocs.ru/docs/index-125141.html Партизанськими дорогами з командиром «Залізняком»]&nbsp;— [[Дрогобич]]: [[Засоби масової інформації та видавництва Дрогобича|Видавнича фірма «Відродження»]], 1997.- 359 с., ISBN 966-538-009-5
* Патриляк І. К. «Встань і борись! Слухай і вір…»: українське націоналістичне підпілля та повстанських рух (1939–1960&nbsp;рр.): Монографія / Центр дослідження визвольного руху.&nbsp;— Львів: Часопис, 2012.&nbsp;— 592 с.
* ГДА СБУ&nbsp;— Ф. 13.&nbsp;— Спр. 376.&nbsp;— Т. 62.
* Петро Содоль. Українська Повстанча Армія 1943-49. Довідник І. Пролог. Ньою-Йорк, 1994.&nbsp;— 200 с.
* Русначенко А.&nbsp;М.&nbsp;Народ збурений: Національно-визвольний рух в Україні й національні рухи опору в Білорусі, Литві, Латвії, Естонії у 1940-1950-х роках.&nbsp;— К.: Унів. вид-во «Пульсари», 2002–519 с.
* 5 Кентій А. Українська повстанська армія в 1944–1945 рр. — К.: Інститут історії України НАН України. 1999. — С. 77–78.

== Примітки ==
{{reflist}}

{{Українська повстанська армія}}
{{УПА-Захід}}
{{Структура УПА-Захід}}

[[Категорія:УПА-Захід|*]]
[[Категорія:Оперативні групі УПА]]
[[Категорія:Військові формування, засновані 1943]]
[[Категорія:засновані в Україні 1943]]