Бойниці

Бойнице словац. Bojnice|веб-сторінка=
герб прапор
Бойницький замок Бойницький замок
Основні дані
48°46′56″ пн. ш. 18°35′10″ сх. д.
Країна	Словаччина
Регіон	Тренчинський край, Округ Прєвідза
Столиця для	Q124055222? (Яраш)
Засновано	1113
Перша згадка	1113 р
Площа	19,96 км²
Населення	4983 жит. (2005)
· густота	250 осіб/км²
Висота НРМ	298  м
Водойма	Нітра
Міста-побратими	— Єсеник  — Бад-Кроцінген  — Роста
Телефонний код	(+421) 046
Часовий пояс	UTC+1, літом UTC+2
Номери автомобілів	PD
Код LAU (NUTS)	SK0227513903
GeoNames	3061015
OSM	r2187799  ·R
Поштові індекси	972 01
Міська влада
Вебсайт	bojnice.sk
Мапа
Бойнице Бойнице (Словаччина)
Бойнице Бойнице (Тренчинський край)
Бойнице у Вікісховищі

Бо́йнице (словац. Bojnice, нім. Weinitz, угор. Bajmóc) — місто на заході Словаччині, що розміщене біля підніжжя гір Стражовське Врхи. Населення близько 5 тис. чол. У місті розташований великий бальнеологічний курорт, що функціонує з XVI століття. Відомий у всьому світі своїм «Замком з привидами» і одним з найбільших зоопарків Європи.

Місто Бойніце розташоване серед прекрасних лісистих гір на висоті 290 м над рівнем моря біля східного підніжжя гори Мала Магура, в 180 км від Братислави.

У місті знаходиться один з найкрасивіших замків Словаччини, який часто називають Замком з привидами. Бойницький замок — національний пам'ятник культури Словаччини побудований в 1113 році. Колись він належав роду Палфі. Таємничі легенди і романтичні історії пов'язані з цим замком. Його оточує парк з могутніми деревами. До парку примикають ботанічний сад, зоопарк і печера замку.

Курорт працює цілий рік, температура води 25-47 ° С. Термальні сульфідні води 9 мінеральних джерел і сульфідний мул застосовуються для ванн. Клімат в Бойнице помірний континентальний, м'який, сухий.

Тут лікують захворювання нервової системи і рухового апарату.

Історія

Бойницький замок був вперше згаданий в 1113 році. Але є відомості, що вже в 9 столітті був на цьому місці був замок з глини а в 12 столітті його перебудували з каменю, заліза і дерева. З часів середньовіччя в замку функціонують водопровід і каналізація. Замком володіли Матуш Чак, родина Турзо, родина Палффі і нарешті Ян Батя. Самим знаменитим власником був Ян Франтішек Палффі. Він виявився останнім власником замку. У XIX ст. Ян грунтовно перебудував замок і прикрасив численні кімнати палацу в романтичному стилі. Причиною тому послужила його любов до французької графині. Однак та не вийшла за нього заміж. В результаті Ян ні на кому так і не одружився і не залишив нащадків. В ознаменування свого холостяцького життя він прикрасив терновим вінцем шпиль головної вежі замку. У цьому ж замку Яна і поховали в кам'яному саркофазі, з щілин якого в 1970-х роках почала просочуватися таємнича рідина, що не піддається хімічній експертизі. Після повернення в замок старовинних ікон, зібраних свого часу Яном, рідина перестала текти з щілин саркофага, але її сліди залишилися дотепер. За заповітом власника замок мав стати народним музеєм. В порушення волі покійного замок і його оздоблення, включаючи картини, меблі і зброя, розпродали по частинах. Після Другої світової війни в замок повернулося більше половини його раритетів. Музеєм замок став лише в 1950 році . У даний час там проходять екскурсії, відбуваються одруження і влаштовуються театральні вистави, засновані на легендах про привидів замку.

Демографія

За даними перепису 2001 року, в місті було 5 006 жителів. 97,06 % мешканців були словаки, 0,68 % чехи і 0,24 % німці. Релігійне склад: 74,55 % католики, 19 % людей, які не мають релігійної приналежності і 2 % лютерани.

Посилання

• Офіційний сайт міста
• Замок Бойнице
• Курорт Бойнице
• Зоопарк Бойнице