Перейти до вмісту

Бойниці: відмінності між версіями

Координати: 48°46′56″ пн. ш. 18°35′10″ сх. д. / 48.782222222222° пн. ш. 18.586111111111° сх. д. / 48.782222222222; 18.586111111111
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Інтерактивний перегляд історії
[неперевірена версія][перевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Avatar6 (обговорення | внесок)
79 869 редагувань
Немає опису редагування
Avatar6 (обговорення | внесок)
79 869 редагувань
Немає опису редагування
Рядок 2: Рядок 2:
|назва = Бойніце<ref name=gov.ua/>
|назва = Бойніце<ref name=gov.ua/>
|зображення = Slovakia Bojnice Castle 2004 hires.jpg
|зображення = Slovakia Bojnice Castle 2004 hires.jpg
|зображення_підпис = Бойницький замок
|зображення_підпис = Замок Бойніце
|регіон = [[Тренчинський край]],<br/>[[Прєвідза (округ)|Округ Прєвідза]]
|регіон = [[Тренчинський край]],<br/>[[Прєвідза (округ)|Округ Прєвідза]]
|регіон карта = Тренчинський край
|регіон карта = Тренчинський край
|міста-побратими ={{прапорець|Чехія}} — [[Єсеник]]<br/>{{прапорець|Німеччина}}&nbsp;— [[Бад-Кроцінген]]<br/>{{прапорець|Італія}}&nbsp;— [[Роста]]
|міста-побратими ={{прапорець|Чехія}} — [[Єсенік]]<br/>{{прапорець|Німеччина}}&nbsp;— [[Бад-Кроцінген]]<br/>{{прапорець|Італія}}&nbsp;— [[Роста]]
}}
}}
'''Бо́йніце'''<ref name=gov.ua/> ({{lang-sk|Bojnice}}, {{lang-de|Weinitz}}, {{lang-hu|Bajmóc}})&nbsp;— місто в [[Тренчинський край|Тренчинському краї]], [[західна Словаччина|західна]] [[Словаччина]], що розміщене біля підніжжя гір [[Стражовске Врхи]]. Населення близько 5&nbsp;тис. осіб.
'''Бо́йніце'''<ref name=gov.ua/> ({{lang-sk|Bojnice}}, {{lang-de|Weinitz}}, {{lang-hu|Bajmóc}})&nbsp;— місто в [[Тренчинський край|Тренчинському краї]], [[західна Словаччина|західна]] [[Словаччина]], що розміщене біля підніжжя гір [[Стражовске Врхи]]. Населення близько 5&nbsp;тис. осіб.


У місті розташований великий бальнеологічний курорт, що функціонує з XVI століття. Відомий у всьому світі своїм «Замком з привидами» і одним з найбільших зоопарків Європи.
У місті розташований великий [[бальнеологічний курорт]], що функціонує з XVI століття. Відомий у всьому світі своїм «Замком з привидами» і одним з найбільших зоопарків Європи.


Місто Бойніце розташоване серед прекрасних лісистих гір на висоті 290&nbsp;м над рівнем моря біля східного підніжжя гори Мала Магура, в 180&nbsp;км від [[Братіслава|Братислави]].
Місто Бойніце розташоване серед прекрасних лісистих гір на висоті 290&nbsp;м над рівнем моря біля східного підніжжя гори [[Мала Магура]], за 180&nbsp;км на північ від [[Братіслава|Братислави]].


У місті знаходиться один з найкрасивіших замків Словаччини, який часто називають Замком з привидами. [[Бойницький замок]]&nbsp;— національна пам'ятка культури Словаччини, побудований 1113 року. Колись він належав роду Палфі. Таємничі легенди і романтичні історії пов'язані з цим замком. Його оточує парк з могутніми деревами. До парку примикають ботанічний сад, зоопарк і печера замку.
У місті знаходиться один з найкрасивіших замків Словаччини, який часто називають Замком з привидами. [[Бойницький замок]]&nbsp;— національна пам'ятка культури Словаччини, побудований 1113 року. Колись він належав роду Палфі. Таємничі легенди і романтичні історії пов'язані з цим замком. Його оточує парк з могутніми деревами. До парку примикають ботанічний сад, зоопарк і печера замку.
Рядок 20: Рядок 20:


== Історія ==
== Історія ==
Бойницький замок був вперше згаданий в 1113 році. Але є відомості, що вже в 9 столітті був на цьому місці був замок з глини а в 12 столітті його перебудували з каменю, заліза і дерева. З часів [[середньовіччя]] в замку функціонують водопровід і каналізація. Замком володіли [[Матуш Чак]], родина Турзо, родина Палффі і нарешті [[Ян Батя]]. Самим знаменитим власником був [[Ян Франтішек Палффі]]. Він виявився останнім власником замку. У XIX&nbsp;ст. Ян грунтовно перебудував замок і прикрасив численні кімнати палацу в романтичному стилі. Причиною тому послужила його любов до французької графині. Однак та не вийшла за нього заміж. В результаті Ян ні на кому так і не одружився і не залишив нащадків. В ознаменування свого холостяцького життя він прикрасив терновим вінцем шпиль головної вежі замку. У цьому ж замку Яна і поховали в кам'яному саркофазі, з щілин якого в 1970-х роках почала просочуватися таємнича рідина, що не піддається хімічній експертизі. Після повернення в замок старовинних ікон, зібраних свого часу Яном, рідина перестала текти з щілин саркофага, але її сліди залишилися дотепер. За заповітом власника замок мав стати народним музеєм. В порушення волі покійного замок і його оздоблення, включаючи картини, меблі і зброя, розпродали по частинах. Після Другої світової війни в замок повернулося більше половини його раритетів. Музеєм замок став лише в 1950 році . У даний час там проходять екскурсії, відбуваються одруження і влаштовуються театральні вистави, засновані на легендах про привидів замку.
Замок Бойніце був вперше згаданий 1113 року. Але є відомості, що вже [[IX століття|9-го століття]] на цьому місці був замок з глини а в 12 столітті його перебудували з каменю, заліза і дерева. З часів [[середньовіччя]] в замку функціонують водопровід і каналізація. Замком володіли [[Матуш Чак]], родина Турзо, родина Палффі і нарешті [[Ян Батя]]. Самим знаменитим власником був [[Ян Франтішек Палффі]]. Він виявився останнім власником замку. У XIX&nbsp;ст. Ян грунтовно перебудував замок і прикрасив численні кімнати палацу в романтичному стилі. Причиною тому послужила його любов до французької графині. Однак та не вийшла за нього заміж. В результаті Ян ні на кому так і не одружився і не залишив нащадків. В ознаменування свого холостяцького життя він прикрасив терновим вінцем шпиль головної вежі замку. У цьому ж замку Яна і поховали в кам'яному саркофазі, з щілин якого в 1970-х роках почала просочуватися таємнича рідина, що не піддається хімічній експертизі. Після повернення в замок старовинних ікон, зібраних свого часу Яном, рідина перестала текти з щілин саркофага, але її сліди залишилися дотепер. За заповітом власника замок мав стати народним музеєм. В порушення волі покійного замок і його оздоблення, включаючи картини, меблі і зброя, розпродали по частинах. Після Другої світової війни в замок повернулося більше половини його раритетів. Музеєм замок став лише в 1950 році . У даний час там проходять екскурсії, відбуваються одруження і влаштовуються театральні вистави, засновані на легендах про привидів замку.


== Демографія ==
== Демографія ==
За даними [[перепис населення Словаччини (2001)|перепису 2001 року]], в місті було 5 006 жителів. 97,06&nbsp;% мешканців були [[словаки]], 0,68&nbsp;% [[чехи]] і 0,24&nbsp;% [[німці]]. Релігійне склад: 74,55&nbsp;% [[католики]], 19&nbsp;% людей, які не мають релігійної приналежності і 2&nbsp;% [[лютерани]].
За даними [[перепис населення Словаччини (2001)|перепису 2001 року]], в місті було 5 006 мешканців, з яких 97,06&nbsp;% [[словаки]], 0,68&nbsp;% [[чехи]], 0,24&nbsp;% [[німці]].
Релігійний склад: 74,55&nbsp;% [[католики]], 19&nbsp;% людей, які не мають релігійної приналежності і 2&nbsp;% [[лютерани]].


== Примітки ==
== Примітки ==
Рядок 30: Рядок 32:
|website=[[google.com]]
|website=[[google.com]]
|url=https://www.google.com/search?q=%D0%91%D0%BE%D0%B9%D0%BD%D1%96%D1%86%D0%B5+site%3Agov.ua&oq=%D0%91%D0%BE%D0%B9%D0%BD%D1%96%D1%86%D0%B5+site:gov.ua
|url=https://www.google.com/search?q=%D0%91%D0%BE%D0%B9%D0%BD%D1%96%D1%86%D0%B5+site%3Agov.ua&oq=%D0%91%D0%BE%D0%B9%D0%BD%D1%96%D1%86%D0%B5+site:gov.ua
|title=Згадки назви міста Бойніце в документах в інтернет-домені «[[gov.ua]]»
|title=Згадки назви міста Бойніце в документах
|publisher=в інтернет-домені «[[gov.ua]]»
}}</ref>
}}</ref>
}}
}}

Версія за 04:30, 17 грудня 2018

Бойніце[1]
словац. Bojnice
Герб Прапор
герб прапор
Замок Бойніце
Замок Бойніце
Замок Бойніце
Основні дані
48°46′56″ пн. ш. 18°35′10″ сх. д. / 48.782222222222° пн. ш. 18.586111111111° сх. д. / 48.782222222222; 18.586111111111
Країна  Словаччина[2]
Регіон Тренчинський край,
Округ Прєвідза
Столиця для Q124055222? (Яраш)
Засновано 1113
Перша згадка 1113
Площа 19,924 км²
Населення 4978 осіб (1 січня 2021)[3]
Висота НРМ 291 м
Водойма Нітра
Міста-побратими Чехія — Єсенік
Німеччина — Бад-Кроцінген
Італія — Роста
Телефонний код (+421) 046
Часовий пояс UTC+1 і UTC+2
Номери автомобілів PD
Код LAU (NUTS) SK0227513903
GeoNames 3061015
OSM r2187799  ·R
Поштові індекси 972 01
Міська влада
Вебсайт bojnice.sk
Мапа
Мапа
CMNS: Бойніце[1] у Вікісховищі

Бо́йніце[1] (словац. Bojnice, нім. Weinitz, угор. Bajmóc) — місто в Тренчинському краї, західна Словаччина, що розміщене біля підніжжя гір Стражовске Врхи. Населення близько 5 тис. осіб.

У місті розташований великий бальнеологічний курорт, що функціонує з XVI століття. Відомий у всьому світі своїм «Замком з привидами» і одним з найбільших зоопарків Європи.

Місто Бойніце розташоване серед прекрасних лісистих гір на висоті 290 м над рівнем моря біля східного підніжжя гори Мала Магура, за 180 км на північ від Братислави.

У місті знаходиться один з найкрасивіших замків Словаччини, який часто називають Замком з привидами. Бойницький замок — національна пам'ятка культури Словаччини, побудований 1113 року. Колись він належав роду Палфі. Таємничі легенди і романтичні історії пов'язані з цим замком. Його оточує парк з могутніми деревами. До парку примикають ботанічний сад, зоопарк і печера замку.

Курорт працює цілий рік, температура води 25-47 °С. Термальні сульфідні води 9 мінеральних джерел і сульфідний мул застосовуються для ванн. Клімат в Бойнице помірний континентальний, м'який, сухий.

Тут лікують захворювання нервової системи і рухового апарату.

Історія

Замок Бойніце був вперше згаданий 1113 року. Але є відомості, що вже 9-го століття на цьому місці був замок з глини а в 12 столітті його перебудували з каменю, заліза і дерева. З часів середньовіччя в замку функціонують водопровід і каналізація. Замком володіли Матуш Чак, родина Турзо, родина Палффі і нарешті Ян Батя. Самим знаменитим власником був Ян Франтішек Палффі. Він виявився останнім власником замку. У XIX ст. Ян грунтовно перебудував замок і прикрасив численні кімнати палацу в романтичному стилі. Причиною тому послужила його любов до французької графині. Однак та не вийшла за нього заміж. В результаті Ян ні на кому так і не одружився і не залишив нащадків. В ознаменування свого холостяцького життя він прикрасив терновим вінцем шпиль головної вежі замку. У цьому ж замку Яна і поховали в кам'яному саркофазі, з щілин якого в 1970-х роках почала просочуватися таємнича рідина, що не піддається хімічній експертизі. Після повернення в замок старовинних ікон, зібраних свого часу Яном, рідина перестала текти з щілин саркофага, але її сліди залишилися дотепер. За заповітом власника замок мав стати народним музеєм. В порушення волі покійного замок і його оздоблення, включаючи картини, меблі і зброя, розпродали по частинах. Після Другої світової війни в замок повернулося більше половини його раритетів. Музеєм замок став лише в 1950 році . У даний час там проходять екскурсії, відбуваються одруження і влаштовуються театральні вистави, засновані на легендах про привидів замку.

Демографія

За даними перепису 2001 року, в місті було 5 006 мешканців, з яких 97,06 % словаки, 0,68 % чехи, 0,24 % німці.

Релігійний склад: 74,55 % католики, 19 % людей, які не мають релігійної приналежності і 2 % лютерани.

Примітки

  1. ↑ а б Згадки назви міста Бойніце в документах. google.com. в інтернет-домені «gov.ua».
  2. ↑ archINFORM — 1994.
  3. ↑ Перепис населення Словаччини 2021 — Братислава: Štatistický úrad Slovenskej republiky.

Посилання

Словаччина Це незавершена стаття з географії Словаччини.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Бойниці&oldid=23986382