Американський стафордшир-тер'єр

Американський стаффордширський тер'єр
Походження	США
Характеристики
Зріст	46—48 см кобель 43—46 см сука
Вага	18-30 кг
Класифікація МКФ:
№ FCI	286
Стандарти породи
FCI	[3 стандарт]
Пес свійський (Canis lupus familiaris)

Американський стаффордширський тер'єр (англ. American Staffordshire Terrier) — порода собак середнього зросту, ранні предки якої походять з Англії, належить до групи тер'єрів. Порода отримала розповсюдження на початку ХХ сторіччя, та згодом була визнана Американським клубом собаківництва. Собаки даної породи універсальні. В наш час найчастіше використовуються як домашні компанійські собаки, собаки-сторожі, собаки на службі в поліції, собаки-пастухи, та в інших цілях. Розповсюджені також неофіційні назви породи: стаф; амстаф; амстаффорд, та інші.

Історія породи

Хоча ранні предки даної породи походять з Англії, історія розвитку американського стаффордширського тер'єра повязана з Америкою. Собаки даної породи використовувались як пастухи, охоронці домогосподарств, та як собаки-конмпаньйони. Деякі ранні предки даної породи також виводилася для спортивних собачих боїв.

До початку ХІХ сторіччя бульдоги виводилися в Англії з ціллю цькування биків. Малюнки бульдога, написані в 1870-му році представляють собаку більш схожу на сьогоденного американського стаффордширського тер'єра, ніж на сучасного бульдога. Прообразами породи вважаються такі три породи як фокстер'єр, англійський білий тер'єр та чорнопідпалий тер'єр. В будь-якому випадку, мало місце схрещування бульдога з тер'єром, результатом якого став стаффордширський тер'єр. До Америки дані собаки були завезені в 1870-му році, де стали відомі під назвами піт-дог, піт-бультер'єр, американський бультер'єр, та янкі-тер'єр.

В першій половині 20-го сторіччя порода американський стаффордширський тер'єр досягла піку своєї популярності в Америці. В 1936 році порода була визнана Американським клубом собаківництва як стаффордширський тер'єр. Згодом, в 1972 році назву породи було змінено на американський стаффордширський тер'єр. Американські собаківники вивели породу значно важчу за вагою за Англійського бультер'єра і зміна назви була пов'язана з виділенням даного типу собак як окремої породи.

Хоча предки американського стаффордширського тер'єра були собаками, що використовувалисчь для собачих боїв, селекційне виведення починаючи з 1930-х років мало за мету цілі, далекі від збереження бойовничого надбання. Сучасний американський стаффордширський тер'єр — це скоріше компанійська та виставкова собака, ніж гладіатор. І хоча зараз цю собаку рідко можна побачити на фермі, таланти, що зробили її універсальною собакою все ще можна знайти у породі.

Поведінка та характер

Американський стаффордширський тер'єр — динамічний, відважний та енергічний звір, отже має значну потребу в русі. Це дуже сильний собака, підпорядкувати якого собі хазяїн повинен ще з дитинства. Амстаф схильний до бійки, тому його необхідно вчити дружньому поводженню з іншими собаками ще з раннього віку. На думку спеціалістів, власник амстафа повинен володіти певними професійними знаннями шоб контролювати свою собаку та не допускати агресію з її боку.

Суспільна думка щодо цих собак має протирічний характер: власники цих собак виділяють їх дружелюбний харакер, відданість хазяїну та високий поріг дратівливості (холоднокровність), тоді як критики звертають увагу на генетичну схильність цих собак до бійок та агресивність частини її представників, що направлена в основному на інших собак. Факти агресії породи по відношенню до людей, що часто обговорюються в ЗМІ, обумовлюються дефектами розведення та виховання собак.

Немаловажливою рисою характеру даної собаки, на яку звертають увагу власники та собаківники, є її ігривість, готовність виконати будь-яку дану хазяїном команду. Сміливість амстафа легендарна.

Стандарт породи

12-річна Amstaff

Зовнішній вигляд. Американський стаффордширський тер'єр повинен справляти враження собаки великої для своїх розмірів сили, мускулистої, але в той же час елегантної, моторної, та дуже живо реагуючої на оточуюче. Американський стаффордширський тер'єр в своїх обрисах повинен бути коренастим, не довгоногим чи борзоподібним.

Голова. Середньої довжини, глибока, широка, з чітко вираженою мускулатурою та виразним переходом від лба до морди.

Вуха посажені високо.

Очі темні, округлі, глибоко посажені та широко розставлені. Рожеві віки недопустимі.

Морда середньої довжини з чітким переходом до черепної частини. Спинка носу заокруглена.

Щелепи чітко окреслені. Кріпка нижня челюсть забезпечує потужність захвату.

Губи плотні, такі, що прилягають, не відвислі.

Ніс обовязково чорний.

Живіт дещо підтягнут.

Корпус.

• Груди широкі та глибокі на всій протяжності з достатньо випуклими, плотно збитими ребрами.

• Передні кінцівки широко розставлені, що обумовлює розвинені груди.

• Хвіст — короткий порівняно з розмірами собаки. Низько посажений, звужується до кінця. Не крючковатий, не закинутий за спину.

Кінцівки. Передні кінцівки досить прямі з потужними, округлими костями. Задні кінцівки дуже мускулисті.

Забарвлення. Допускається будь-яке — однокольоровий, партиколор, плямистий. Чисто біле забарвлення, або біле що перевищує 80% тіла собаки є пороком.

Зріст та вага. Обов'язово пропорційні. Висота в холці — приблизно 46-48см для кобелів, та 44-46см для сук.

Посилання

• Американський Стаффордшир-тер'єр