Бойниці
| Бойнице словац. Bojnice | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| |||||
 | |||||
| Основні дані | |||||
| 48°46′56″ пн. ш. 18°35′10″ сх. д. / 48.782222222222° пн. ш. 18.586111111111° сх. д. | |||||
| Країна |
 Словаччина | ||||
| Регіон |
Тренчинський край, Округ Прєвідза | ||||
| Столиця для | Q124055222? (Яраш) | ||||
| Засновано | 1113 | ||||
| Перша згадка | 1113 р | ||||
| Площа | 19,96 км² | ||||
| Населення | 4983 жит. (2005) | ||||
| · густота | 250 осіб/км² | ||||
| Висота НРМ | 298 м | ||||
| Водойма | Нітра | ||||
| Міста-побратими |
 — Єсеник — Бад-Кроцінген — Роста | ||||
| Телефонний код | (+421) 046 | ||||
| Часовий пояс | UTC+1, літом UTC+2 | ||||
| Номери автомобілів | PD | ||||
| Код LAU (NUTS) | SK0227513903 | ||||
| GeoNames | 3061015 | ||||
| OSM | r2187799 ·R | ||||
| Поштові індекси | 972 01 | ||||
| Міська влада | |||||
| Вебсайт | bojnice.sk | ||||
| Мапа | |||||
 | |||||
  Бойнице Бойнице (Словаччина) | |||||
 Бойнице Бойнице (Тренчинський край) | |||||
|
| |||||
|
| |||||
 Бойнице у Вікісховищі | |||||
Бо́йнице (словац. Bojnice, нім. Weinitz, угор. Bajmóc) — місто на заході Словаччині, що розміщене біля підніжжя гір Стражовське Врхи. Населення близько 5 тис. чол. У місті розташований великий бальнеологічний курорт, що функціонує з XVI століття. Відомий у всьому світі своїм «Замком з привидами» і одним з найбільших зоопарків Європи.
Місто Бойніце розташоване серед прекрасних лісистих гір на висоті 290 м над рівнем моря біля східного підніжжя гори Мала Магура, в 180 км від Братислави.
У місті знаходиться один з найкрасивіших замків Словаччини, який часто називають Замком з привидами. Бойницький замок — національний пам'ятник культури Словаччини побудований в 1113 році. Колись він належав роду Палфі. Таємничі легенди і романтичні історії пов'язані з цим замком. Його оточує парк з могутніми деревами. До парку примикають ботанічний сад, зоопарк і печера замку.
Курорт працює цілий рік, температура води 25-47 ° С. Термальні сульфідні води 9 мінеральних джерел і сульфідний мул застосовуються для ванн. Клімат в Бойнице помірний континентальний, м'який, сухий.
Тут лікують захворювання нервової системи і рухового апарату.
Історія
Бойницький замок був вперше згаданий в 1113 році. Але є відомості, що вже в 9 столітті був на цьому місці був замок з глини а в 12 столітті його перебудували з каменю, заліза і дерева. З часів середньовіччя в замку функціонують водопровід і каналізація. Замком володіли Матуш Чак, родина Турзо, родина Палффі і нарешті Ян Батя. Самим знаменитим власником був Ян Франтішек Палффі. Він виявився останнім власником замку. У XIX ст. Ян грунтовно перебудував замок і прикрасив численні кімнати палацу в романтичному стилі. Причиною тому послужила його любов до французької графині. Однак та не вийшла за нього заміж. В результаті Ян ні на кому так і не одружився і не залишив нащадків. В ознаменування свого холостяцького життя він прикрасив терновим вінцем шпиль головної вежі замку. У цьому ж замку Яна і поховали в кам'яному саркофазі, з щілин якого в 1970-х роках почала просочуватися таємнича рідина, що не піддається хімічній експертизі. Після повернення в замок старовинних ікон, зібраних свого часу Яном, рідина перестала текти з щілин саркофага, але її сліди залишилися дотепер. За заповітом власника замок мав стати народним музеєм. В порушення волі покійного замок і його оздоблення, включаючи картини, меблі і зброя, розпродали по частинах. Після Другої світової війни в замок повернулося більше половини його раритетів. Музеєм замок став лише в 1950 році . У даний час там проходять екскурсії, відбуваються одруження і влаштовуються театральні вистави, засновані на легендах про привидів замку.
Демографія
За даними перепису 2001 року, в місті було 5 006 жителів. 97,06 % мешканців були словаки, 0,68 % чехи і 0,24 % німці. Релігійне склад: 74,55 % католики, 19 % людей, які не мають релігійної приналежності і 2 % лютерани.
Посилання
|
Це незавершена стаття з географії Словаччини. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |