Ванда Ландовська

Ванда Ландовська
пол. Wanda Landowska
Народилася	5 липня 1879(1879-07-05)[…] Варшава, Королівство Польське
Померла	16 серпня 1959(1959-08-16)[…] (80 років) Лейквілл, Солсбері, Лічфілд, Коннектикут, США ·хвороба
Поховання	Taverny cemeteryd
Країна	Королівство Польське  Польська Республіка  Франція
Діяльність	клавесиністка, вчителька музики, піаністка, музикознавиця, композиторка
Alma mater	Музичний університет Фридерика Шопена
Відомі учні	Aimée Van de Wieled
Знання мов	польська, французька і англійська
Заклад	Нормальна школа музики і Schola Cantorum Basiliensisd
Жанр	класична музика
Нагороди
IMDb	ID 1136930
Медіафайли у Вікісховищі

В́анда Ланд́овська (пол. Wanda Landowska; 5 липня 1879(18790705), Варшава — 16 серпня 1959, Лейквілл, штат Коннектикут) — польська піаністка і клавесиністка, музичний педагог, що відіграла ключову роль у відродженні клавесина в XX столітті.

Життєпис

Ландовська навчалася у Варшавській консерваторії у Яна Клечинського і Олександра Михаловського, в 1896–1900 рр., вивчала композицію в Берліні у Генріха Урбана.

Ванда Ландовська за грою на клавесині, 1907 рік

В 1900–1912 рр. Ландовська працювала у Парижі викладала у «Schola Cantorum», одночасно працюючи над книгою «Стародавня музика» (фр. Musique ancienne; 1909). У цей період остаточно зформувався її інтерес до клавесина як автентичного інструменту клавірної музики XVIII століття. Ландовська багато подорожувала по Європі, вивчаючи зразки інструментів, що збереглися. У 1912 р. вона переїхала в Берлін і відкрила перший у новітній музичній історії спеціальний клас клавесина в Берлінській вищій школі музики. У 1920 р. Ландовська повернулася до Парижу, у 1925 р. відкрила власну Школу стародавньої музики (фр. École de Musique Ancienne), перетворивши свій будинок у передмісті Сен-Ле-ла-Форе у навчальний центр. Одночасно у 20–30-ті рр. ХХ ст. вона широко гастролювала по Європі й США. У цей період Ландовська прийняла французьке громадянство.

Еміграція

З початком Другої світової війни Ландовська продовжувала спершу мешкати під Парижем і працювати над записами музики Й. С. Баха і Скарлатті (на деяких записах, зроблених у цей час у Сен-Ле-ла-Форе, чутні розриви бомб). Однак через своє єврейське походження врешті була змушена у супроводі своєї учениці і супутниці Деніз Ресту, втікати з Франції через Португалію до США. Усе майно Ландовської, включаючи рідкісні інструменти, було втрачено. Прибувши до Нью-Йорку в 1941 році, Ландовська вела велику концертну й педагогічну діяльність до останніх місяців свого життя. Її музикознавча спадщина була підготовлена до друку Деніз Ресту.

Спадок

До репертуару Ландовської входили твори найвизначніших композиторів XVIII століття: Й. С. Баха (в 1931 р. вона здійснила перший запис варіацій Гольдберга на клавесині), Г. Ф. Генделя, Ф.Куперена, Ж. Ф. Рамо, К. Ф. Е. Баха та інших. У той же час для Ландовської писали і її сучасники, в тому числі Мануель де Фалья і Франсіс Пуленк, завдяки чому клавесин знову увійшов до інструментарію академічної музики.

Серед учнів Ландовської — Аліса Елерс, Ета Харіх-Шнайдер, Едіт Вайс-Манн, Ральф Киркпатрик, Рафаель Пуйяна, Еме Ван де Віле, Казимеж Флатау, Маргеріта Казуро-Тромбіні, Яніна Висоцька-Охлевська та інші.

Посилання

• Інтерпретація творів Баха В.Ландовської [Архівовано 26 травня 2016 у Wayback Machine.] (англійський переклад Edward Burlingame Hill)
• Наталія Свириденко. Ванда Ландовська та її відкриття старовинної музики.