Александр Квасневський
Александер Квасневський | |
---|---|
пол. Aleksander Kwaśniewski | |
Президент Польщі (Третя Республіка) | |
23 грудня 1995 — 23 грудня 2005 | |
Попередник | Лех Валенса |
Наступник | Лех Качинський |
Народився | 15 листопада 1954 (70 років) Бялогард |
Відомий як | політик, журналіст |
Місце роботи | Джорджтаунський університет |
Громадянство | Польща |
Національність | поляк |
Alma mater | Гданський університет |
Політична партія | Польська об'єднана робітнича партія і Союз демократичних лівих сил |
У шлюбі з | Іоланта Конта |
Діти | Aleksandra Kwaśniewskad |
Професія | журналіст |
Релігія | відсутня (атеїзм) |
Нагороди | |
Підпис | |
kwasniewskialeksander.eu | |
Висловлювання у Вікіцитатах | |
Медіафайли у Вікісховищі | |
Алекса́ндер Квасневський (пол. Aleksander Kwaśniewski; нар. 15 листопада 1954, Бялогард) — польський державний і політичний діяч, президент Польщі у 1995–2005 (переобраний у 2000).
Закінчив Гданський університет. З 1977 по 1981 рік працював у структурах Соціалістичного союзу польських студентів (Socjalistyczny Zwiazek Studentow Polskich, SZSP). Потім був головним редактором студентського тижневика Itd (1981–1984) та популярної газети «Штандар млодих» (1984–1985). З 1985 року — міністр у справах молоді, у 1987–1990 роках був головою Комітету у справах молоді, спорту та фізичної культури ПНР, у 1988–1991 роках — президент Національного олімпійського комітету Польщі. З 1977 по 1990 рік був членом ПОРП.
З 1990 по 1995 рік був лідером Соціал-демократичної партії Польщі (Socjaldemokracja Rzeczypospolitej Polskiej). У 1991–1995 роках був депутатом польського Сейму.
У 1979 році одружився з Іолантою Конта. У 1981 році дружина народила дочку Александру. Квасневський є атеїстом.
Обраний президентом у 1995 році. Переобраний у 2000 році в першому турі.
Під час президентської кампанії 1995 року основними гаслами Квасневського були: «Оберімо майбутнє» (Wybierzmy przyszłość) та «Спільна Польща» (Wspolna Polska). У другому турі він набрав 51,7 % голосів проти 48,3 % у Леха Валенси, екслідера «Солідарності». Інавгурація Квасневського відбулася 23 грудня 1995 року.
Курс його економічної політики — ринкова демократія, вступ до ЄС та НАТО, приватизація державного майна.
16 липня 1997 року на референдумі схвалено нову Конституцію Польщі, яка викликала суперечки серед багатьох політичних сил країни.
Після саміту в Мадриді в 1997 році та саміту у Вашингтоні Польща, Чехія й Угорщина вступили до НАТО, а 1 травня 2004 року — до Європейського Союзу.
На парламентських виборах 2007 року Квасневський очолив блок «Ліві та демократи» (пол. Lewica i Demokraci, LID), який об'єднав посткомуністів та послідовників «Солідарності». Лідери блоку сподівалися, що блок отримає близько 30 % голосів, але він посів лише 3-тє місце (2 122 981 голос «За», або ж 13,15 %), після «Громадянської платформи» (пол. Platforma Obywatelska) та «Права і справедливості» (пол. Prawo i Sprawiedliwość).
У травні 2012 президент Європарламенту Мартін Шульц і прем'єр-міністр України Азаров Микола Янович домовилися про створення спеціальної Моніторингової місії Європарламенту під керівництвом Пета Кокса і Александра Квасневського зі спостереження за розглядом справ експрем'єр-міністра України Юлії Тимошенко і колишнього міністра МВС Юрія Луценка. Місія діє з червня 2012. У квітні 2013 Європарламент продовжив роботу місії до вересня 2013, а в жовтні 2013 — до середини листопада 2013.[1]
З 2017 року — член Наглядової ради Меморіального центру Голокосту «Бабин Яр»[2].
- Орден князя Ярослава Мудрого I ст. (Україна, 1997)[3]
- Орден «За заслуги» I ст. (Україна, 24 листопада 2005) — за визначний особистий внесок у розвиток і зміцнення стратегічного партнерства між Україною та Республікою Польща, сприяння піднесенню авторитету України на міжнародній арені[4]
- З 2005 року — почесний доктор НаУКМА.
- ↑ Європарламент ще на місяць продовжив роботу місії Кокса-Квасневського. УНІАН. 16 жовтня 2013. Архів оригіналу за 16 жовтня 2013. Процитовано 16 жовтня 2013.
- ↑ Створено наглядову раду київського меморіального центру Голокосту "Бабин Яр". Лівий берег. 19 березня 2017. Архів оригіналу за 4 січня 2020. Процитовано 4 січня 2020.
- ↑ III Rzeczpospolita. Aleksander Kwaśniewski // Oficjalna strona Prezydenta Rzeczypospolitej Polskiej [Архівовано 9 травня 2010 у Wayback Machine.](пол.)
- ↑ Указ Президента України від 24 листопада 2005 року № 1646/2005 «Про нагородження А. Кваснєвського орденом "За заслуги"»
- Л. В. Губерський. Квасневський Александр // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т. /Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ін. — К: Знання України, 2004 — Т.1 — 760с. ISBN 966-316-039-X
- Р. Кривонос. Кваснєвський Александр // Політична енциклопедія. Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ін. — К.: Парламентське видавництво, 2011. — с.323 ISBN 978-966-611-818-2
- Aleksander Kwaśniewski wspomina prezydenta Lecha Kaczyńskiego [Архівовано 17 вересня 2016 у Wayback Machine.]. (пол.)
- Rozmowa Moniki Olejnik z Aleksandrem Kwaśniewskim, cz. 1 [Архівовано 20 вересня 2016 у Wayback Machine.]. (пол.)
- Александер Квасневський — почесний професор Університету імені Альфреда Нобеля, Дніпро [Архівовано 17 грудня 2019 у Wayback Machine.]
- Народились 15 листопада
- Народились 1954
- Науковці Джорджтаунського університету
- Випускники Гданського університету
- Члени ПОРП
- Кавалери ордена князя Ярослава Мудрого I ступеня
- Кавалери ордена «За заслуги» I ступеня
- Кавалери ордена Трьох зірок
- Кавалери Великого Хреста особливого ступеня ордена За заслуги перед ФРН
- Кавалери Великого хреста ордена Великого князя Литовського Гядиминаса
- Уродженці Бялогарда
- Польські журналісти
- Депутати Сейму Польщі
- Президенти Польщі
- Кавалери ордена Білого Орла
- Почесні громадяни Єревана
- Кавалери золотого Олімпійського ордену
- Лицарі ордена Білої зірки
- Почесні доктори Києво-Могилянської академії
- Почесні громадяни Варшави