Рубль
| Рубль | |
| Коротка назва | руб |
|---|---|
| Опис символу валюти | символи рубляd |
| Позначення одиниці | ₽ |
 Рубль у Вікісховищі | |
Рубль, ру́бель, карбо́ванець[1][2][3][4] — назва сучасних валют Росії (див. Російський рубль), Білорусі (див. Білоруський рубль), Придністров'я (Придністровський рубль). Російський рубль також використовують у тимчасово окупованих Південній Осетії та Абхазії[5].
У минулому — гроші Великого князівства Московського, Московського Царства, Російської імперії і різних утворень на її території, РРФСР (1917—1991), Радянського Союзу (1923—1991), Латвії (1991—1993), а також УНР, УРСР, України (1991—1996)[4], Таджикистану (1995—2000). Ділиться на 100 копійок. Код російського рубля відповідно до стандарту ISO 4217 — RUB (RUR до деномінації 1998 року), числовий код — 643; білоруського — BYR, числовий код — 974; придністровського — PRB (неофіційний, числового немає).
Слово «рубль» з'явилося в давньоруських пам'ятках з XIII століття. Спочатку воно не стосувалося грошової одиниці, а позначало «обрубок», «цурка», «затичка». До XIV століття основною грошовою одиницею на Русі була гривня. Під час монгольської навали (з другої половини XIII століття) срібні гривні стали ділити, рубаючи їх навпіл. Так з'явилися рублі (від слова «рубати», тобто «обрубок гривні»)[6][7]. Менш ймовірні версії порівнюють це слово з тур. rublija, араб. rub'ijje, які походять від назви індійської монети «рупія»[6].
У СРСР та Росії має також збірне значення грошей взагалі, наприклад у приказках, мовних зворотах: «глянула — як рублем одарила», «гнатися за довгим рублем» (в сенсі прагнути великого і легкого заробітку), «бити рублем» (про фінансові стягнення).
У народній мові здебільшого зустрічаються форми рубель,[1] руб,[8] а також рублик,[9], рублевий.[10] (у російській розмовній — рупь, рэ, про монету чи банкноту — рублевик, рублёвка).
За СРСР використовували зневажливу назву дерев'яний або рваний (про радянські неконвертовані карбованці, на відміну від вільно конвертованої валюти).
Також використовувалося як синонім до рубля слово цілковий[11].
- ↑ а б Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, 1977. — Стор. 892.
- ↑ Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко: в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958. — Т. 4. — С. 84.
- ↑ Карбованець // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4, С. 102.
- ↑ а б КАРБОВАНЕЦЬ // Енциклопедія історії України: Т. 4: Ка-Ком
- ↑ В Абхазии и Южной Осетии законным платежным средством стал российский рубль(рос.)
- ↑ а б Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — Т. 3 : Кора — М / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Р. В. Болдирєв та ін. — 552 с. — ISBN 5-12-001263-9.
- ↑ Л. В. Адонина, О. С. Фисенко. Когнитивная лингвистика. Архів оригіналу за 13 квітня 2014. Процитовано 19 грудня 2012.
- ↑ Руб // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8, С. 890.
- ↑ Рублик // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8, С. 894.
- ↑ Рублевий // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8, С. 894.
- ↑ Цілковий // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11, С. 232.
- Шуст Р. М. Рубль // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 9 : Прил — С. — С. 344. — ISBN 978-966-00-1290-5.
- Этимологический словарь русского языка. — М.: Прогресс. М. Р. Фасмер. 1964—1973.(рос.)
- Л. В. Адонина, О. С. Фисенко. Когнитивная лингвистика(рос.)
- Большой толковый словарь русского языка. — 1-е изд-е: СПб.: Норинт. С. А. Кузнецов. 1998.(рос.)
- Словарь синонимов ASIS, Тришин В. Н., 2010.(рос.)
- Рубль // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2003. — Т. 5 : П — С. — 736 с. — ISBN 966-7492-05-2.