Черкаський Олексій Михайлович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Черкаський.
Олексій Михайлович Черкаський
Народився28 вересня 1680(1680-09-28)
Москва, Московське царство[1]
Помер4 листопада 1742(1742-11-04) (62 роки)
Москва, Російська імперія[1]
ПохованняНовоспаський монастирd
Країна Російська імперія
Місце проживанняРосійська імперія
Діяльністьгубернатор Сибірської губернії, канцлер Російської імперії
Титулясновельможний князь Російської імперії
ПосадаПрезидент Колегії закордонних справd
Попередниккнязь М.П. Гагарін[2], Г.І. Головкін[3]
НаступникМ.В. Долгоруков[2], О.П. Бестужев-Рюмін[3]
Конфесіяправославний
РідЧеркаськіd
БатькоМихайло Черкаськийd
МатиMarfa Odoyevskayad
Брати, сестриIrina Mikhailovna Cherkasskayad, Praskovya Cherkasskayad і Maria Mikhailovna Cherkasskayad
У шлюбі зАграфена Львівна Наришкіна, Марія Юріївна Трубецька
Дітидочка: Варвара[4]
Нагороди
орден Андрія Первозванного Орден Святого Олександра Невського

Олексій Миха́йлович Черка́ський (1680–1742) — князь, канцлер Російської імперії (1741—1742), один із найбагатших вельмож імперії, останній у старшій лінії роду Черкаських.

Життєпис

[ред. | ред. код]

У 1702 році, будучи наближеним стольником, призначений помічником до свого батька Михайла Яковича, тобольського воєводи, при якому служив 10 років, а 1714 року викликаний до Петербурга та призначений членом комісії міських будов. У 1719 році Черкаського, як людину чесну та непідкупну, призначили сибірським губернатором[5]. 1726 року став сенатором.

Під час обрання на російський престол Анни Іванівни (1730) Черкаський, найбагатший за кількістю душ поміщик у Росії, керував партією дворян, які постали проти верховників. За це згодом став одним із трьох кабінет-міністрів, а 1741 року призначений великим канцлером імперії.

На думку історика Михайла Щербатова, Черкаський «людина мовчазна, тиха, якої розум ніколи у великих чинах не блищав, скрізь являв обережність». Як кабінет-міністр, він підписав торгову угоду з Англією (1734), а в чині канцлера — два трактати: з пруським двором (1740) та з англійським (1741).

Спадкоємці

[ред. | ред. код]

У першому шлюбі одружений з дочкою Льва Кириловича Наришкіна — Аграфеною (або Агрипіною), яка була для Петра I двоюрідною сестрою.

Від другого шлюбу з Марією, сестрою фельдмаршала Микити Юрійовича Трубецького, мав єдину доньку Варвару. Вона була камер-фрейліною імператорського двору, її вважали найбагатшою нареченою в Російській імперії, була зісватана за відомого літератора та російського посла у Франції молдавського походження князя Антіоха Дмитровича Кантемира, який відмовився від одруження, та видана, із посагом у 70 000 душ селян, за графа Петра Борисовича Шереметєва, завдяки чому в останнього і виникло величезне т. зв. «шереметєвське майно».

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б Черкасский Алексей Михайлович // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
  2. ↑ а б на посаді сибірського губернатора
  3. ↑ а б на посаді канцлера Російської імперії
  4. ↑ від другого шлюбу
  5. ↑ Див. «Как честный неподкупный человек, Черкасский был назначен губернатором Сибири (1719-1724 гг.)» у Правители России. 9-21 вв. : [рос.] / Сост. Г. Гриценко. — М. : ОЛМА Медиа Групп, 2012. — С. 349-350. — ISBN 978-5-373-03752-5.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Черкаський_Олексій_Михайлович&oldid=35198993