Гілгіт-Балтистан
Гілгіт-Балтиста́н (урду گلگت بلتستان, англ. Gilgit-Baltistan), до 2009 року Північні Території (урду شمالی علاقہ جات, англ. Northern Areas) — найпівнічніша адміністративна одиниця в межах керованої пакистанцями частини колишнього князівства Джамму та Кашмір. Межі: Афганістан на півночі, Китай на північному сході, пакистанська провінція Азад Кашмір на півдні та штат, що входить до складу Індії Джамму й Кашмір на південному сході. Територія Гілгіт-Балтистану стала єдиною адміністративною одиницею в 1970 році під назвою Північні Території, яка була сформована з об'єднання агентства Гілгіт[en], Балтистану, і тубільних князівств Хунза та Нагар. Гілгіт-Балтистан займає територію 72 971 км² і має передбачуване населення, що наближається до 1,8 млн чол. Ця область — частина великої території Кашмір, яка є предметом територіальної суперечки між Індією, Пакистаном і Китаєм.
Гілгіт-Балтистан | |||||
---|---|---|---|---|---|
گلگت بلتستان | |||||
| |||||
Столиця | Гілгіт | ||||
Найбільше місто | Гілгіт | ||||
Країна | Пакистан | ||||
| |||||
Офіційна мова | |||||
Населення | |||||
- повне | 1,800,000 (2008) | ||||
- густота | 24.8 | ||||
Площа | |||||
- повна | 72 971 км² | ||||
- широта | 35.35 | ||||
- довгота | 75.9 | ||||
Часовий пояс | UTC+5 | ||||
Дата заснування | 1 липня 1970 | ||||
Вебсайт | Офіційний вебсайт | ||||
Код ISO 3166-2 | PK-GB | ||||
| |||||
|
За проєктом китайсько-пакистанського економічного коридору планується зв'язати пакистанський глибоководний порт Гвадар з портами Південного Китаю Гуанчжоу і Фанченган, після будівництва дороги «Кашгар — Хавеліан» протяжністю 1100 км, через Хунджерабський перевал на спірній території Гілгіт-Балтістан. Займаючи площу понад 72 971 км2 з населенням понад 7864733 осіб (перепис 2023 року), Гілгіт-Балтистан може похвалитися п'ятьма з 14 восьмитисячників у світі, включаючи всесвітньо відомий К2, п'ятдесят вершин більше висоти 7000 метрів, а також трьома найдовшими льодовиками у світі за межами полярного регіону.[1]
Історія
ред.Вирізані на скелях зображення, знайдені у різних місцях Гілгіт-Балтистану, особливо у селі Пассу[en] у гірській долині Хунза[en], свідчать про присутність у цих місцях людини ще до 2000 року до Різдва Христового.
1 листопада 2020 року прем'єр-міністр Пакистану Імран Хан заявив, що надав перехідний провінційний статус Гілгіт-Балтістану.
У Гілгіт-Балтистані діє сепаратистський рух.
Райони
ред.Гілгіт-Балтистан адміністративно поділяється на три округи, що своєю чергою мають поділ на 14 районів. Основними політичними центрами є міста Гілгіт та Скарду.
Район | Площа (км²)[2] | Населення (2017)[2] | Адм. центри |
---|---|---|---|
Астор | 5411 | 100 000 | Астор |
Діамер | 7234 | 270 000 | Чилас |
Дарел | |||
Тангір | |||
Ганче | 8531 | 160 000 | Хаплу |
Гізер | 12 381 | 170 000 | Гакуч |
Гупіс-Ясін | |||
Гілгіт | 4208 | 290 000 | Гілгіт |
Хунза | 50 000 | 10 109 | Аліабад |
Харманг | 2700 | 50 000 | Толті |
Нагар | 4137 | 70 000 | Нагар-Хас |
Шигар | 8900 | 70 000 | Шигар |
Скарду | 7100 | 127 579 | Скарду |
Ронду | |||
72 496 | 1 492 924 | Гілгіт |
Див. також
ред.Примітки
ред.- ↑ Aslam, Naveed (23 травня 2023). Gilgit-Baltistan: The Jewel of Pakistan's Northern Areas. Fruit Chat (англ.). Naveed. Процитовано 22 травня 2023.
- ↑ а б GILGIT-BALTISTAN [Архівовано 1 листопада 2021 у Wayback Machine.](англ.)
Посилання
ред.Це незавершена стаття з географії Пакистану. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |