Вікіпедія

Борна Баришич

хорватський футболіст

Борна Баришич (хорв. Borna Barišić, нар. 10 листопада 1992, Осієк) — хорватський футболіст, лівий захисник клубу «Рейнджерс» та національної збірної Хорватії.

Ф
Борна Баришич
Борна Баришич
Борна Баришич
Особисті дані
Народження 10 листопада 1992(1992-11-10) (32 роки)
  Осієк, Хорватія
Зріст 186 см[1]
Громадянство Хорватія Хорватія
Позиція лівий захисник
Інформація про клуб
Поточний клуб Шотландія «Рейнджерс»
Номер 31
Юнацькі клуби
2003—2011 Хорватія «Осієк»
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
2012–2013 Хорватія «Бієло Брдо» ? (?)
2013–2015 Хорватія «Осієк» 49 (3)
2015–2016 Хорватія «Динамо» (Загреб) 1 (0)
2015–2016 →  Хорватія «Локомотива» 19 (0)
2016–2018 Хорватія «Осієк» 55 (2)
2018– Шотландія «Рейнджерс» 94 (3)
Національна збірна**
Роки Збірна І (г)
2017– Хорватія Хорватія 24 (1)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.
Інформацію оновлено 24 травня 2022.

** Інформацію про ігри та голи за національну збірну
оновлено 24 травня 2022.

Клубна кар'єра

ред.

Народився 10 листопада 1992 року в місті Осієк. Його батько Стіпе Баришич Моляц походить із Галечича, а мати Веріка — зі Стражбениці[2]. Він приєднався до академії «Осієка» в 2003 році і провів там вісім років. Не змігши здобути місце в основній команді, він перейшов до клубу БСК «Бієло Брдо» з сусіднього міста.

Лише після одного сезону Баришич повернувся до «Осієка». У першому сезоні з основною командою Борна провів 23 матчі в Першій лізі, дебютувавши 12 липня 2013 року в грі проти загребського «Динамо» (1:3)[3]. Свій перший гол за «Осієк» забив 4 квітня 2014 року в грі проти «Локомотиви»[4]. Загалом за два сезони за «Осієк» Баришич провів 49 матчів у чемпіонаті і забив 3 голи.

11 травня 2015 року Баришич підписав п'ятирічний контракт з діючим чемпіоном, клубом «Динамо» (Загреб)[5]. Дебютував за нову команду 19 липня 2015 року проти свого попереднього клубу «Осієка». У серпні того ж року Баришич відправився на правах оренди до «Локомотиви», за яку зіграв 19 разів і зробив дві результативні передачі.

Після короткої перерви, 14 червня 2016 року Баришич погодився повернутися до рідного клубу «Осієк». Перший матч після повернення Баришич провів 23 липня 2016 року у грі з «Інтером» із Запрешича (2:0). Загалом за сезон він зіграв у чемпіонаті 32 матчі, забив один гол і віддав сім разів, а «Осієк» фінішував на четвертому місці, що стало його найкращим результатом за останні 10 років.

Влітку 2017 року Баришич привернув увагу київського «Динамо». Хоча він домовився з українцями про особисті умови, в останній момент київське «Динамо» зупинилося на Йосипі Пиваричі із загребського «Динамо». В інтерв'ю Sportske novosti Баришич публічно звинуватив загребців у саботуванні його трансферу[6][7]. У наступному сезоні 2017/18 «Осієк» знову фінішував на четвертому місці, а Баришич провів 22 матчі в чемпіонаті, забив один гол і віддав чотири результативні передачі.

7 серпня 2018 року Баришич підписав чотирирічний контракт з шотландськими клубом «Рейнджерс», який заплатив за гравця 2,2 мільйона фунтів стерлінгів[8]. Під час першого сезону в новому клубі він отримав травму і основним гравцем не був. Наступного сезону він закріпився в основі під керівництвом нового тренера «Рейнджерс» Стівена Джеррарда, а 29 грудня 2019 року зумів віддати результативні передачі в обох голах у дербі з «Селтіком», який його команда виграла 2:1. Це була перша перемога «Рейджерс» на «Селтік Парк» з 2010 року[9]. 30 січня 2020 року він підписав новий контракт з клубом до 2024 року[10], а менш ніж через місяць, 18 лютого 2021 року, провів свою 100-ту гру у футболці шотландського клубу, забивши дубль з пенальті у виїзній перемозі над «Антверпеном» (4:3) у 1/16 фіналу Ліги Європи[11].

2021 року Баришич допоміг «Рейнджерсу» вперше за 10 років виграти чемпіонський титул, завершивши сезон без поразок і набравши рекордні 102 очки[12]. Наступного року він став з командою володарем Кубка Шотландії, а також допоміг команді стати фіналістом Ліги Європи. Станом на 24 травня 2022 року відіграв за команду з Глазго 94 матчі в національному чемпіонаті.

Виступи за збірну

ред.

11 січня 2017 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Хорватії в товариському матчі проти Чилі[13]. У травні 2018 року увійшов до розширеного списку збірної Хорватії на чемпіонат світу 2018 року в Росії[14], однак не потрапив у фінальну заявку із 23 гравців, які взяли участь у тому чемпіонаті[15].

Перший гол за збірну забив 21 березня 2019 року вдома у кваліфікації до чемпіонату Європи 2020 року проти Азербайджану (2:1). До кінця кваліфікації він забезпечив собі місце в стартовій 11-ці[16].

Влітку 2021 року був у складі збірної Хорватії, яка виступала на чемпіонаті Європи 2020 року, зігравши у одному матчі проти Шотландії (3:1)[17].

Титули і досягнення

ред.
«Рейнджерс»: 2020/21
«Рейнджерс»: 2021/22
«Рейнджерс»: 2023/24
Збірні

Примітки

ред.
  1. ↑ Borna Barisic - профиль игрока 18/19. www.transfermarkt.ru (рос.). Архів оригіналу за 10 травня 2019. Процитовано 25 червня 2019.
  2. ↑ OVO MU JE NAGRADA ZA SVE : Borna Barišić, porijeklom iz duvanjskog kraja, potpisao novi, sjajan ugovor!. tomislavnews.com (хор.). Архів оригіналу за 23 травня 2022. Процитовано 23 травня 2022.
  3. ↑ GNK Dinamo Zagreb - NK Osijek, Jul 12, 2013 - 1.HNL - Match sheet. www.transfermarkt.com (англ.). Архів оригіналу за 23 травня 2022. Процитовано 23 травня 2022.
  4. ↑ NK Lokomotiva Zagreb - NK Osijek, Apr 4, 2014 - 1.HNL - Match sheet. www.transfermarkt.com (англ.). Архів оригіналу за 23 травня 2022. Процитовано 23 травня 2022.
  5. ↑ Barišić iz Osijeka u Dinamo: Ponosan sam što sam ovdje. www.24sata.hr (хор.). Архів оригіналу за 30 травня 2019. Процитовано 25 червня 2019.
  6. ↑ Ružić, Darko (11 серпня 2017). KAPETAN OSIJEKA NAKON PROPALOG TRANSFERA U SNAŽNI EUROPSKI KLUB 'Dinamo mi je izminirao transfer da bi prodao Pivarića! Sve je bilo gotovo, a onda...'. Sportske novosti (hr-hr) . Архів оригіналу за 4 червня 2021. Процитовано 22 листопада 2020.
  7. ↑ Begić, Velimir (22 серпня 2017). Mamić: "Ništa me ne može slomiti, sutra idem u Albaniju". 24sata (хор.). Архів оригіналу за 4 червня 2021. Процитовано 22 листопада 2020.
  8. ↑ Borna Barišić: Rangers sign Croatian defender on four-year deal. BBC Sport. 7 серпня 2018. Архів оригіналу за 7 серпня 2018. Процитовано 7 серпня 2018.
  9. ↑ English, Tom (29 грудня 2019). Celtic 1-2 Rangers: Nikola Katic gives Steven Gerrard's side Old Firm derby win. BBC Sport. Архів оригіналу за 31 грудня 2019. Процитовано 29 грудня 2019.
  10. ↑ Borna Barisic Signs New Gers Contract. Rangers Football Club. 30 січня 2020. Архів оригіналу за 21 лютого 2020. Процитовано 30 січня 2020.
  11. ↑ Hina (18 лютого 2021). Pogledajte kako je Borna Barišić s dva gola u svom 100. nastupu odveo Rangerse do pobjede u Belgiji!. Sportske novosti (hr-hr) . Архів оригіналу за 22 травня 2021. Процитовано 20 лютого 2021.
  12. ↑ Celtic concede title after United draw. BBC Sport. Архів оригіналу за 13 листопада 2021. Процитовано 23 травня 2022.
  13. ↑ Chile v Croatia game report. ESPN. 11 січня 2017. Архів оригіналу за 23 травня 2022. Процитовано 23 травня 2022.
  14. ↑ Croatia Names 32-Man World Cup Squad. www.croatiaweek.com. 14 травня 2018. Архів оригіналу за 29 травня 2019. Процитовано 29 грудня 2019.
  15. ↑ Head coach Dalić presents 24-man Croatia squad. hns-cff.hr. Croatian Football Federation. 21 травня 2018. Архів оригіналу за 12 червня 2018. Процитовано 21 травня 2018.
  16. ↑ Knežević, Ivo (26 жовтня 2019). NAJKRITIČNIJA POZICIJA VATRENIH VIŠE NIJE UPITNA: NIKAD NISAM IGRAO BOLJE Dalićev adut objasnio što ga je sputavalo tijekom karijere: Mogu ja i bolje! (хор.). Sportske novosti. Архів оригіналу за 29 грудня 2019. Процитовано 29 грудня 2019.
  17. ↑ Croatia vs Scotland, 22 June 2021. eu-football.info (англ.). Архів оригіналу за 23 травня 2022. Процитовано 23 травня 2022.

Посилання

ред.
  Це незавершена стаття про футболіста.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Борна_Баришич&oldid=41172264