Југотон: відмінності між версіями
[перевірена версія] | [очікує на перевірку] |
правопис, стиль, вікіфікація |
|||
(Не показані 11 проміжних версій 8 користувачів) | |||
Рядок 37: | Рядок 37: | ||
}} |
}} |
||
''' Југотон ''' (або '''Jugoton''') — найбільша{{джерело}} компанія звукозапису та мережа музичних магазинів у колишній [[СФРЮ| |
''' Југотон ''' (або '''Jugoton''') — найбільша{{джерело}} компанія звукозапису та мережа музичних магазинів у колишній [[СФРЮ|Соціалістичній Федеративній Республіці Югославія]]. Лейбл був розташований у [[Загреб]]і, у тодішній [[Соціалістична Республіка Хорватія|Соціалістичній Республіці Хорватія]]. Після розпаду [[СФРЮ|Югославії]] компанія продовжила працювати у незалежній [[Хорватія|Хорватіï]], змінивши свою назву на [[Croatia Records]]. |
||
== Історія == |
== Історія == |
||
[[Файл:Jugoton_logo_price_sticker.jpg|left|180px|thumb|Стара наклейка на |
[[Файл:Jugoton_logo_price_sticker.jpg|left|180px|thumb|Стара наклейка, на якій можна побачити логотип компанії, а також ціну у старих югославських динарах]] |
||
''' Југотон ''' |
''' Југотон ''' створено [[10 липня]] [[1947]] році на території [[Націоналізація|націоналізованого]] [[загреб]]ського заводу «Електрон» За перші роки свого існування фірма надрукувала близько 33 тисяч грамофонних платівок. З [[1956]] року фірма перейшла на випуск 25-сантиметрових вінілових платівок. Перші з них — з записами народних пісень — ''«Pjeva vam Ivo Robić»''. |
||
У [[1957]] році фірма почала видавати |
У [[1957]] році фірма почала видавати [[сингл]]и — вінілові платівки зі швидкістю 45 обертів на хвилину, а також [[LP|довгогральні платівки]] зі швидкістю відтворення 33 оберти на хвилину. У [[1958]] році була видана перша платівка зі стерео звуком — ''«Tam kjer murke cveto»'' у виконанні Kvintet Arsenik. |
||
Серед платівок, які виходили на лейблі, було багато знакових |
Серед платівок, які виходили на лейблі, було багато знакових і важливих югославських поп- і рок-альбомів від таких колективівя, як [[Електрични оргазам]], [[Идоли]], [[Haustor]], [[Bijelo Dugme]], [[Шарло Акробата (гурт)|Šarlo Akrobata]], [[Azra]], деякі альбоми гуртів [[Леб и сол]] і Gordi, а також дуже впливовий для свого часу альбом-компіляція ''«[[Пакет аранжман|Paket Aranžman]]»'' (Пакет угод). |
||
Згодом ''Jugoton'' стала укладати угоди з найбільшими звукозаписними компаніями світу - [[RCA Records|RCA]], [[Polydor Records|Polydor]], [[Decca Records|Decca]], [[EMI]], [[Мелодія (лейбл)|Мелодія]] і іншими. За ліцензією на загребській фабриці друкувалися [[Грамофонна платівка|пластинки]]: [[Рік Естлі]], [[The Beatles]], [[Девід Бові]], [[Кейт Буш]], [[Deep Purple]], [[Eurythmics]], [[Iron Maiden]], [[Kraftwerk]], [[Джон Леннон]], [[Мадонна (співачка)|Мадонна]], [[Гері Мур]], [[Mötley Crüe]], [[Елвіс Преслі]], [[Pink Floyd]], [[Public Image Limited]], [[Queen]], [[The Rolling Stones]], [[Scorpions]], [[U2]], [[Whitesnake]], [[Кім Вайлд|Кім Уайлд]], [[Антонов Юрій Михайлович|Юрій Антонов]], [[Bananarama]], [[Boney M.|Boney M]], [[Depeche Mode]], [[Френк Сінатра]], [[Рой Орбісон]], [[Yes (гурт)|Yes]], [[Майк Олдфілд]], [[Сандра (співачка)|Sandra]], [[Пітер Ґебріел]], [[Erasure]], [[Led Zeppelin]], [[AC/DC]], [[Modern Talking]], [[Лайонел Річі]], [[Simple Minds]], [[Frank Goes to Hollywood]], [[R.E.M.]], [[Філ Коллінз]], [[Simply Red]], [[Smokie]], [[Сьюзі Квадро]], [[Біллі Айдол]], [[Таніта Тікарам]], [[Тіна Тернер]], [[Пол Маккартні]], [[A-ha]], [[Roxette]], [[Guns N' Roses|Guns N' Rouses]], [[Уітні Х'юстон]], [[Шер]], [[Cinderella (гурт)|Cinderella]], [[Иггі Поп]], [[Біллі Джоел]] і багатьох інших співаків та гуртів.<ref>{{Cite web|title=Jugoton|url=https://www.discogs.com/ru/label/20291-Jugoton|website=Discogs|accessdate=2021-05-27|language=ru|archive-date=30 квітня 2021|archive-url=https://web.archive.org/web/20210430114111/https://www.discogs.com/ru/label/20291-Jugoton}}</ref> |
|||
Але перш за все фірма ''Jugoton'' відома з випуску альбомів музикантів і гуртів колишньої [[Югославія|Югославії]]. Це і [[естрада]] — [[Джордже Мар'янович]], [[Здравко Чолич]], [[Джордже Балашевич]], [[Гоце Ніколовскі]], [[Ібриця Юсич]]; і [[рок-музика]] — [[Bijelo Dugme]], [[Azra]], [[Prljavo kazalište]], [[Električni Orgazam]], [[Idoli]], [[Haustor]], [[Plavi orkestar]]; і музика інших напрямів, у тому числі [[Народна музика|народна]].<ref>{{Cite news|title=Jugoton|url=https://en.wikipedia.org/w/index.php?title=Jugoton&oldid=999737269|work=Wikipedia|date=2021-01-11|accessdate=2021-05-27|language=en}}</ref> |
|||
⚫ | |||
⚫ | |||
⚫ | |||
⚫ | |||
У архівах Croatia Records налічується більш ніж 70 000 пісень виконавців колишньої Югославії. |
У архівах Croatia Records налічується більш ніж 70 000 пісень виконавців колишньої Югославії. |
||
Рядок 59: | Рядок 61: | ||
Наприкінці [[1959]] року на теренах тодішньої Югославії у компанії з'явився перший конкурент — белградська фірма [[PGP RTB]] (пізніше вона була перейменована у [[PGP-RTS]]). Трохи згодом з'явились: |
Наприкінці [[1959]] року на теренах тодішньої Югославії у компанії з'явився перший конкурент — белградська фірма [[PGP RTB]] (пізніше вона була перейменована у [[PGP-RTS]]). Трохи згодом з'явились: |
||
* Suzy з [[Загреб]] |
* Suzy з [[Загреб]]а |
||
* [[Diskoton]] з [[Сараєво|Сараєва]] |
* [[Diskoton]] з [[Сараєво|Сараєва]] |
||
* [[ZKP RTLJ]] з [[Любляна|Любляни]] |
* [[ZKP RTLJ]] з [[Любляна|Любляни]] |
||
Рядок 65: | Рядок 67: | ||
== Югоностальгія == |
== Югоностальгія == |
||
«Jugoton», безперечно, є важливою частиною культури колишньої Югославії і одним з елементів |
«Jugoton», безперечно, є важливою частиною культури колишньої Югославії і одним з елементів югоностальгії. |
||
Колишній магазин '''Југотон''' |
Колишній магазин '''Југотон'''у розташований у головному торговому центрі міста [[Скоп'є]] (''Gradski Trgovski Centar'') — столиці [[Північна Македонія|Північної Македонії]] — досі працює під тією ж назвою, хоча керує ним македонський лейбл Lithium Records<ref>[http://www.jugoton.com.mk/eindex.htm Jugoton Shop Official Website] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20070527220005/http://www.jugoton.com.mk/eindex.htm |date=27 травня 2007 }}<br/>[http://www.lithiumrecords.com.mk Lithium Records Official Website] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20080430192324/http://lithiumrecords.com.mk/ |date=30 квітня 2008 }}</ref> |
||
Інший приклад — це онлайн |
Інший приклад — це онлайн-радіо та веб-телестанція «Jugoton», яка працює для югославської діаспори у [[Відень|Відні]], [[Австрія]].<ref>{{Cite web |url=http://www.jugoton.com/ |title=«Jugoton» Radio |accessdate=20 травня 2022 |archive-date=5 березня 2022 |archive-url=https://web.archive.org/web/20220305214855/https://www.jugoton.com/ }}</ref> Вона грає музику як з колишньої СФРЮ, так і сучасних виконавців з екс-югославських країн. Однак ця станція зовсім не пов'язана з '''Југотон'''ом, і не всі виконавці, представлені в його програмах, мали контракт з однойменною компанією звукозапису. |
||
== Yugoton == |
== Yugoton == |
||
'''Југотон''' був особливо популярний серед молоді за [[Залізна завіса|залізною завісою]], яка не могла виїхати в західні країни і рідко мала доступ до західної музики. Одним з рішень для отримання музики західних артистів, було податися за покупками до [[СФРЮ]], яка не була країною [[Варшавський договір 1955|східного блоку]], а була членом [[Рух неприєднання|Руху неприєднання]] і в основному відкрита для західних впливів. Таким чином, югославські видання західних виконавців набули культового статусу в [[Східна Європа|Східній Європі]] і стали своєрідним символом західної поп-культури. Як данина '''Југотон'''у, альбом під назвою Yugoton<ref> |
'''Југотон''' був особливо популярний серед молоді за [[Залізна завіса|залізною завісою]], яка не могла виїхати в західні країни і рідко мала доступ до західної музики. Одним з рішень для отримання музики західних артистів, було податися за покупками до [[СФРЮ]], яка не була країною [[Варшавський договір 1955|східного блоку]], а була членом [[Рух неприєднання|Руху неприєднання]] і в основному відкрита для західних впливів. Таким чином, югославські видання західних виконавців набули культового статусу в [[Східна Європа|Східній Європі]] і стали своєрідним символом західної поп-культури. Як данина '''Југотон'''у, альбом під назвою Yugoton<ref>{{Cite web |url=http://www.sonymusic.pl/ |title=Sony BMG Poland |accessdate=20 травня 2022 |archive-date=6 травня 2022 |archive-url=https://web.archive.org/web/20220506015542/https://www.sonymusic.pl/ }}</ref> був виданий [[2001]] року в [[Польща|Польщі]] на лейблах ZIC-ZAC Music Company та BMG Польща. Він містив кавер-версії на популярні пісні колишніх югославських колективів, таких як [[Електрични оргазам]], [[Идоли]], [[Haustor]] та інші. Пісні були виконані польськими музикантами. На обкладинці диску зображено польських виконавців разом з їхніми гостями з Югославії: Влада Дивлян, колишній учасник гурту [[Идоли]] і Дарко Рундек з гурту [[Haustor]]. |
||
Інші посилання на '''Југотон''', можна побачити у фільмі Sonnenallee (який розповідає про життя в колишній [[Німецька Демократична Республіка|Східній Німеччині]]), у сцені з музичним піратом. |
Інші посилання на '''Југотон''', можна побачити у фільмі Sonnenallee (який розповідає про життя в колишній [[Німецька Демократична Республіка|Східній Німеччині]]), у сцені з музичним піратом. |
||
Рядок 81: | Рядок 83: | ||
[[Категорія:Югославські лейбли звукозапису]] |
[[Категорія:Югославські лейбли звукозапису]] |
||
⚫ | |||
[[Категорія:Підприємства Загреба]] |
[[Категорія:Підприємства Загреба]] |
||
⚫ |
Поточна версія на 17:36, 19 грудня 2023
Тип | Фірма звукозапису |
---|---|
Галузь | Звукозапис |
Спеціалізація | фонограма[1], звукозапис[1] і видавнича справа[1] |
Наступник(и) (спадкоємці) | Croatia Records |
Засновано | 1947 |
Закриття (ліквідація) | 1990 |
Штаб-квартира | Загреб, СР Хорватія |
Територія діяльності | Югославія |
jugoton.rs/category/album/ | |
Југотон у Вікісховищі |
Југотон (або Jugoton) — найбільша[джерело?] компанія звукозапису та мережа музичних магазинів у колишній Соціалістичній Федеративній Республіці Югославія. Лейбл був розташований у Загребі, у тодішній Соціалістичній Республіці Хорватія. Після розпаду Югославії компанія продовжила працювати у незалежній Хорватіï, змінивши свою назву на Croatia Records.
Југотон створено 10 липня 1947 році на території націоналізованого загребського заводу «Електрон» За перші роки свого існування фірма надрукувала близько 33 тисяч грамофонних платівок. З 1956 року фірма перейшла на випуск 25-сантиметрових вінілових платівок. Перші з них — з записами народних пісень — «Pjeva vam Ivo Robić».
У 1957 році фірма почала видавати сингли — вінілові платівки зі швидкістю 45 обертів на хвилину, а також довгогральні платівки зі швидкістю відтворення 33 оберти на хвилину. У 1958 році була видана перша платівка зі стерео звуком — «Tam kjer murke cveto» у виконанні Kvintet Arsenik.
Серед платівок, які виходили на лейблі, було багато знакових і важливих югославських поп- і рок-альбомів від таких колективівя, як Електрични оргазам, Идоли, Haustor, Bijelo Dugme, Šarlo Akrobata, Azra, деякі альбоми гуртів Леб и сол і Gordi, а також дуже впливовий для свого часу альбом-компіляція «Paket Aranžman» (Пакет угод).
Згодом Jugoton стала укладати угоди з найбільшими звукозаписними компаніями світу - RCA, Polydor, Decca, EMI, Мелодія і іншими. За ліцензією на загребській фабриці друкувалися пластинки: Рік Естлі, The Beatles, Девід Бові, Кейт Буш, Deep Purple, Eurythmics, Iron Maiden, Kraftwerk, Джон Леннон, Мадонна, Гері Мур, Mötley Crüe, Елвіс Преслі, Pink Floyd, Public Image Limited, Queen, The Rolling Stones, Scorpions, U2, Whitesnake, Кім Уайлд, Юрій Антонов, Bananarama, Boney M, Depeche Mode, Френк Сінатра, Рой Орбісон, Yes, Майк Олдфілд, Sandra, Пітер Ґебріел, Erasure, Led Zeppelin, AC/DC, Modern Talking, Лайонел Річі, Simple Minds, Frank Goes to Hollywood, R.E.M., Філ Коллінз, Simply Red, Smokie, Сьюзі Квадро, Біллі Айдол, Таніта Тікарам, Тіна Тернер, Пол Маккартні, A-ha, Roxette, Guns N' Rouses, Уітні Х'юстон, Шер, Cinderella, Иггі Поп, Біллі Джоел і багатьох інших співаків та гуртів.[2]
Але перш за все фірма Jugoton відома з випуску альбомів музикантів і гуртів колишньої Югославії. Це і естрада — Джордже Мар'янович, Здравко Чолич, Джордже Балашевич, Гоце Ніколовскі, Ібриця Юсич; і рок-музика — Bijelo Dugme, Azra, Prljavo kazalište, Električni Orgazam, Idoli, Haustor, Plavi orkestar; і музика інших напрямів, у тому числі народна.[3]
Багато виконавців, які представляли Югославію на пісенному конкурсі Євробачення мали контракти з Југотоном, зокрема, переможець конкурсу 1989 року гурт Riva.
Під час розпаду Югославії — у 1990 році — компанію було приватизовано, а також змінено назву на Croatia Records. Відтоді компанія спеціалізується на виданні переважно хорватських музикантів.
У архівах Croatia Records налічується більш ніж 70 000 пісень виконавців колишньої Югославії.
Наприкінці 1959 року на теренах тодішньої Югославії у компанії з'явився перший конкурент — белградська фірма PGP RTB (пізніше вона була перейменована у PGP-RTS). Трохи згодом з'явились:
«Jugoton», безперечно, є важливою частиною культури колишньої Югославії і одним з елементів югоностальгії.
Колишній магазин Југотону розташований у головному торговому центрі міста Скоп'є (Gradski Trgovski Centar) — столиці Північної Македонії — досі працює під тією ж назвою, хоча керує ним македонський лейбл Lithium Records[4]
Інший приклад — це онлайн-радіо та веб-телестанція «Jugoton», яка працює для югославської діаспори у Відні, Австрія.[5] Вона грає музику як з колишньої СФРЮ, так і сучасних виконавців з екс-югославських країн. Однак ця станція зовсім не пов'язана з Југотоном, і не всі виконавці, представлені в його програмах, мали контракт з однойменною компанією звукозапису.
Југотон був особливо популярний серед молоді за залізною завісою, яка не могла виїхати в західні країни і рідко мала доступ до західної музики. Одним з рішень для отримання музики західних артистів, було податися за покупками до СФРЮ, яка не була країною східного блоку, а була членом Руху неприєднання і в основному відкрита для західних впливів. Таким чином, югославські видання західних виконавців набули культового статусу в Східній Європі і стали своєрідним символом західної поп-культури. Як данина Југотону, альбом під назвою Yugoton[6] був виданий 2001 року в Польщі на лейблах ZIC-ZAC Music Company та BMG Польща. Він містив кавер-версії на популярні пісні колишніх югославських колективів, таких як Електрични оргазам, Идоли, Haustor та інші. Пісні були виконані польськими музикантами. На обкладинці диску зображено польських виконавців разом з їхніми гостями з Югославії: Влада Дивлян, колишній учасник гурту Идоли і Дарко Рундек з гурту Haustor.
Інші посилання на Југотон, можна побачити у фільмі Sonnenallee (який розповідає про життя в колишній Східній Німеччині), у сцені з музичним піратом.
- ↑ а б в Чеська національна авторитетна база даних
- ↑ Jugoton. Discogs (рос.). Архів оригіналу за 30 квітня 2021. Процитовано 27 травня 2021.
- ↑ Jugoton. Wikipedia (англ.). 11 січня 2021. Процитовано 27 травня 2021.
- ↑ Jugoton Shop Official Website [Архівовано 27 травня 2007 у Wayback Machine.]
Lithium Records Official Website [Архівовано 30 квітня 2008 у Wayback Machine.] - ↑ «Jugoton» Radio. Архів оригіналу за 5 березня 2022. Процитовано 20 травня 2022.
- ↑ Sony BMG Poland. Архів оригіналу за 6 травня 2022. Процитовано 20 травня 2022.