Братська могила: відмінності між версіями
[перевірена версія] | [очікує на перевірку] |
Виправлено джерел: 1; позначено як недійсні: 0.) #IABot (v2.0.8.7 |
MonxBot (обговорення | внесок) м Заміна старих тегів на актуальні аналоги (en:Wikipedia:HTML5) |
||
(Не показано 3 проміжні версії 2 користувачів) | |||
Рядок 2: | Рядок 2: | ||
'''Бра́тська моги́ла''' — [[місце поховання]] двох чи групи людей, які загинули в один час під час [[Бойові дії|бойових дій]], масових [[Репресії|репресій]] чи померли в один час від [[Епідемія|епідемій]], [[голод]]у, [[Хвороба|хвороб]], [[Стихійне лихо|природних]], соціальних, [[Техногенна катастрофа|техногенних катастроф]], у загальній могилі з загальним [[Надгробок|надгробком]]. У переважної більшості братських могил відсутні окремі могили й індивідуальні надгробки. Такі об’єкти мають власний номер і позначаються на картах. Дані про осіб, які поховані в братських могилах, як правило, невідомі. Поховання поділяються на цивільні й військові<ref>[https://archive.org/stream/slovnyksymvoliv#page/n83/mode/2up Братська могила] // Енциклопедичний словник символів культури України / За заг. ред. [[Коцур Віктор Петрович|В. П. Коцура]], [[Потапенко Олександр Іванович|О. І. Потапенка]], В. В. Куйбіди. — 5-е вид. — Корсунь-Шевченківський: ФОП Гавришенко В.М., 2015. – С. 84–88. – 912 с.</ref>. |
'''Бра́тська моги́ла''' — [[місце поховання]] двох чи групи людей, які загинули в один час під час [[Бойові дії|бойових дій]], масових [[Репресії|репресій]] чи померли в один час від [[Епідемія|епідемій]], [[голод]]у, [[Хвороба|хвороб]], [[Стихійне лихо|природних]], соціальних, [[Техногенна катастрофа|техногенних катастроф]], у загальній могилі з загальним [[Надгробок|надгробком]]. У переважної більшості братських могил відсутні окремі могили й індивідуальні надгробки. Такі об’єкти мають власний номер і позначаються на картах. Дані про осіб, які поховані в братських могилах, як правило, невідомі. Поховання поділяються на цивільні й військові<ref>[https://archive.org/stream/slovnyksymvoliv#page/n83/mode/2up Братська могила] // Енциклопедичний словник символів культури України / За заг. ред. [[Коцур Віктор Петрович|В. П. Коцура]], [[Потапенко Олександр Іванович|О. І. Потапенка]], В. В. Куйбіди. — 5-е вид. — Корсунь-Шевченківський: ФОП Гавришенко В.М., 2015. – С. 84–88. – 912 с.</ref>. |
||
== Історія == |
|||
В Україні 28 тисяч братських могил<ref>[http://www.president.gov.ua/news/13730.html www.president.gov.ua Виступ Президента України Віктора Ющенка на церемонії військового перепоховання на Міжнародному кладовищі «Поле пам'яті» 08.05.2009]{{Недоступне посилання|date=травень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}</ref>. |
|||
[[Файл:Spanish Civil War - Mass grave - Estépar, Burgos.jpg|міні|280x280пкс|Братська могила 26 жертв [[Громадянська війна в Іспанії|громадянської війни в Іспанії]] 1936 року, розкопана у 2014 році.]] |
|||
Масові або спільні поховання були поширеною практикою до того, як у 1873 році Людовіко Брунетті розробив надійну [[Крематорій|кремаційну камеру]]. |
|||
У Стародавньому Римі відходи і трупи бідняків скидали в братські могили, які називалися [[путікули]]<ref>{{Cite book |
|||
|url=https://books.google.com.ua/books?id=53XnDwAAQBAJ&dq=Puticuli&pg=PA97&redir_esc=y#v=onepage&q=Puticuli&f=false |
|||
|title=Life and Death in the Roman Suburb |
|||
|last=Emmerson |
|||
|first=Allison L. C. |
|||
|date=2020-05-24 |
|||
|publisher=Oxford University Press |
|||
|language=en |
|||
|isbn=978-0-19-259409-9 |
|||
}}</ref>. |
|||
У Парижі практика масових поховань і, зокрема, стан [[Цвинтар Невинних|Cimetière des Innocents]] змусили [[Людовик XVI|Людовіка XVI]] ліквідувати паризькі кладовища. Останки були вилучені та поміщені в паризьке метро, утворивши ранні катакомби. Тільки Le Cimetière des Innocents потрібно було вивезти 6 000 000 мертвих. Поховання розпочалося за межами міста на нинішньому кладовищі [[Пер-Лашез]]. |
|||
В Україні 28 тисяч братських могил залишила по собі [[Друга світова війна]]<ref>[https://twitter.com/poroshenko/status/993763848799875072 Повідомлення Президента України Петра Порошенка від 08.05.2018, 11:05 AM]</ref>. Перша братська могила за часів Незалежності з'явилася в Україні [[2 травня]] [[2024]] року на кладовищі "Садгора" у м. [[Чернівці|Чернівцях]], де поховали 16 військовослужбовців 108 окремого гірсько-штурмового батальйону [[10-та окрема гірсько-штурмова бригада (Україна)|10 окремої гірсько-штурмової бригади «Едельвейс»]], які загинули в результаті [[Російське вторгнення в Україну (з 2022)|ворожого авіанальоту на Київщину]] у березні 2022 року<ref>[https://donpatriot.news/v-ukrayini-zyavytsya-persha-bratska-mogyla-u-chernivczyah-razom-pohovayut-16-voyiniv В Україні з’явиться перша братська могила: у Чернівцях разом поховають 16 воїнів. // Автор: Світлана Макарова. 02.05.2024]</ref><ref>[https://focus.ua/uk/voennye-novosti/645101-znayshli-ponad-200-ostankiv-u-chernivcyah-pohovali-biyciv-brigadi-edelveys-foto Знайшли понад 200 останків: у Чернівцях поховали бійців бригади "Едельвейс" (фото). // Автор: Олександр Флоранський. 07.05.2024, 21:00]</ref>. |
|||
== Галерея == |
== Галерея == |
||
[[Файл:Братська могила «Скорботна мати».JPG|ліворуч|міні|[[Братська могила «Скорботна мати»]]]] |
[[Файл:Братська могила «Скорботна мати».JPG|ліворуч|міні|[[Братська могила «Скорботна мати»]]]] |
||
{{center|[[Файл:Братська могила №1673 Кривий Ріг 02.JPG|міні|[[Братська могила радянських воїнів]] (м. Кривий Ріг)]]<gallery perrow="4" widths="200px" heights="170px"> |
|||
File:Kyiv Bykivnia monument 4.JPG|Один з пам'ятників на території заповідника «[[Биківнянські могили]]» під Києвом на місці масових поховань |
File:Kyiv Bykivnia monument 4.JPG|Один з пам'ятників на території заповідника «[[Биківнянські могили]]» під Києвом на місці масових поховань |
||
Файл:Братская могила на марсовом поле.jpg|Братська могила на Марсовому полі, [[Санкт-Петербург]], [[Росія|Російська Федерація]] |
Файл:Братская могила на марсовом поле.jpg|Братська могила на Марсовому полі, [[Санкт-Петербург]], [[Росія|Російська Федерація]] |
||
Рядок 12: | Рядок 29: | ||
Файл:Братська могила, с. Писарівщина.jpg|Братська могила часів [[Громадянська війна в Росії|громадянської війни]], 1923 р. Село [[Писарівщина (Диканський район)|Писарівщина]], [[Диканський район]], [[Україна]] |
Файл:Братська могила, с. Писарівщина.jpg|Братська могила часів [[Громадянська війна в Росії|громадянської війни]], 1923 р. Село [[Писарівщина (Диканський район)|Писарівщина]], [[Диканський район]], [[Україна]] |
||
File:Katyn massacre 1.jpg|Могила польських офіцерів, убитих НКВС у [[Катинь|Катині]] в 1940 році, під час ексгумації (1943) |
File:Katyn massacre 1.jpg|Могила польських офіцерів, убитих НКВС у [[Катинь|Катині]] в 1940 році, під час ексгумації (1943) |
||
</gallery> |
</gallery>}} |
||
== Див. також == |
== Див. також == |
Поточна версія на 21:20, 24 липня 2024
Бра́тська моги́ла — місце поховання двох чи групи людей, які загинули в один час під час бойових дій, масових репресій чи померли в один час від епідемій, голоду, хвороб, природних, соціальних, техногенних катастроф, у загальній могилі з загальним надгробком. У переважної більшості братських могил відсутні окремі могили й індивідуальні надгробки. Такі об’єкти мають власний номер і позначаються на картах. Дані про осіб, які поховані в братських могилах, як правило, невідомі. Поховання поділяються на цивільні й військові[1].
Масові або спільні поховання були поширеною практикою до того, як у 1873 році Людовіко Брунетті розробив надійну кремаційну камеру.
У Стародавньому Римі відходи і трупи бідняків скидали в братські могили, які називалися путікули[2].
У Парижі практика масових поховань і, зокрема, стан Cimetière des Innocents змусили Людовіка XVI ліквідувати паризькі кладовища. Останки були вилучені та поміщені в паризьке метро, утворивши ранні катакомби. Тільки Le Cimetière des Innocents потрібно було вивезти 6 000 000 мертвих. Поховання розпочалося за межами міста на нинішньому кладовищі Пер-Лашез.
В Україні 28 тисяч братських могил залишила по собі Друга світова війна[3]. Перша братська могила за часів Незалежності з'явилася в Україні 2 травня 2024 року на кладовищі "Садгора" у м. Чернівцях, де поховали 16 військовослужбовців 108 окремого гірсько-штурмового батальйону 10 окремої гірсько-штурмової бригади «Едельвейс», які загинули в результаті ворожого авіанальоту на Київщину у березні 2022 року[4][5].
-
Один з пам'ятників на території заповідника «Биківнянські могили» під Києвом на місці масових поховань
-
Братська могила на Марсовому полі, Санкт-Петербург, Російська Федерація
-
Могила польських офіцерів, убитих НКВС у Катині в 1940 році, під час ексгумації (1943)
- Кладовище
- Могила невідомого солдата
- Пам'ятка Великої Вітчизняної війни
- Цвинтар
- Цвинтар вояків СС Галичина в селі Ляцьке-Червоне
- Братська могила революціонерам-підпільникам
- Братська могила 68 воїнів, що загинули 22 лютого 1944 р.
- Братська могила «Скорботна мати»
- Братська могила радянських воїнів
- ↑ Братська могила // Енциклопедичний словник символів культури України / За заг. ред. В. П. Коцура, О. І. Потапенка, В. В. Куйбіди. — 5-е вид. — Корсунь-Шевченківський: ФОП Гавришенко В.М., 2015. – С. 84–88. – 912 с.
- ↑ Emmerson, Allison L. C. (24 травня 2020). Life and Death in the Roman Suburb (англ.). Oxford University Press. ISBN 978-0-19-259409-9.
- ↑ Повідомлення Президента України Петра Порошенка від 08.05.2018, 11:05 AM
- ↑ В Україні з’явиться перша братська могила: у Чернівцях разом поховають 16 воїнів. // Автор: Світлана Макарова. 02.05.2024
- ↑ Знайшли понад 200 останків: у Чернівцях поховали бійців бригади "Едельвейс" (фото). // Автор: Олександр Флоранський. 07.05.2024, 21:00
- Кладовище військове [Архівовано 18 листопада 2016 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2001. — Т. 3 : К — М. — 792 с. — ISBN 966-7492-03-6.
- Итоговый документ научно-практической конференции «Этноконфессиональные традиции и практика мемориализации мест массовых захоронений жертв социальных катастроф» (рос.)