Оранжева: відмінності між версіями
[перевірена версія] | [очікує на перевірку] |
м стиль |
Shkod (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
||
(Не показана 1 проміжна версія ще одного користувача) | |||
Рядок 24: | Рядок 24: | ||
== Течія == |
== Течія == |
||
Починається в масиві [[Монт-о-Сурс]] у [[драконові гори|Драконових горах]] на висоті понад 3000 м як ''Сенку''. Уся верхня течія знаходиться в межах [[Лесото]]. Вийшовши з території Лесото, річка протікає глибокою [[Річкова долина|долиною]], а опісля злиття з річкою [[Вааль (притока Оранжевої)|Вааль]] — по [[плато]] [[Кап]]. Середня течія служить [[кордон]]ом між адміністративними одиницями ПАР [[Фрі-Стейт|Вільною Країною]] та [[Північнокапська провінція|Північною]] і [[Східнокапська провінція|Східнокапською]] провінціями. Останні 800 км річка протікає [[пустеля|пустельною]] місцевістю [[ |
Починається в масиві [[Монт-о-Сурс]] у [[драконові гори|Драконових горах]] на висоті понад 3000 м як ''Сенку''. Уся верхня течія знаходиться в межах [[Лесото]]. Вийшовши з території Лесото, річка протікає глибокою [[Річкова долина|долиною]], а опісля злиття з річкою [[Вааль (притока Оранжевої)|Вааль]] — по [[плато]] [[Кап]]. Середня течія служить [[кордон]]ом між адміністративними одиницями ПАР [[Фрі-Стейт|Вільною Країною]] та [[Північнокапська провінція|Північною]] і [[Східнокапська провінція|Східнокапською]] провінціями. Останні 800 км річка протікає [[пустеля|пустельною]] місцевістю [[Хайвельд|Високого Велда]], де втрачає багато запасів води й вужчає. Тут вона приймає лише кілька пересихаючих приток та [[ваді]]в. |
||
Нижня ділянка (550 км) формує природний [[кордон]] між Південною Африкою та [[намібія|Намібією]]. До при[[океан]]ської [[низовина|низовини]] річка, після злиття з Хартбіс, спускається кількома [[водоспад]]ами — [[Хандред]] та [[Ауграбіс]]. Останній простягається на кілька км і падіння його при цьому становить 146 м. По низовині Оранжева протікає в [[ущелина|ущелині]], а останні 97 км — по [[рівнина|рівнині]]. [[Гирло|Гирло річки]] має [[бистрина|бистрини]] та [[пісок|піщані]] відмілини, що утруднює [[судноплавство]]. |
Нижня ділянка (550 км) формує природний [[кордон]] між Південною Африкою та [[намібія|Намібією]]. До при[[океан]]ської [[низовина|низовини]] річка, після злиття з Хартбіс, спускається кількома [[водоспад]]ами — [[Хандред]] та [[Ауграбіс]]. Останній простягається на кілька км і падіння його при цьому становить 146 м. По низовині Оранжева протікає в [[ущелина|ущелині]], а останні 97 км — по [[рівнина|рівнині]]. [[Гирло|Гирло річки]] має [[бистрина|бистрини]] та [[пісок|піщані]] відмілини, що утруднює [[судноплавство]]. |
||
Рядок 47: | Рядок 47: | ||
* [http://www.dwaf.gov.za/orange/default.htm Департамент лісових та гідроресурсів ПАР] |
* [http://www.dwaf.gov.za/orange/default.htm Департамент лісових та гідроресурсів ПАР] |
||
== Посилання == |
|||
* |
|||
{{Води Африки}} |
{{Води Африки}} |
||
{{Бібліоінформація}} |
{{Бібліоінформація}} |
Поточна версія на 15:32, 18 листопада 2024
Оранжева | |
---|---|
Схід Сонця над річкою | |
площа басейну | |
28°53′48″ пд. ш. 29°01′05″ сх. д. / 28.896611111111° пд. ш. 29.017944444444° сх. д. | |
Витік | Драконові гори |
• координати | 28°53′48″ пд. ш. 29°01′05″ сх. д. / 28.896611111111° пд. ш. 29.017944444444° сх. д. |
• висота, м | 3 000 м |
Гирло | Атлантичний океан |
• координати | 28°37′51″ пд. ш. 16°27′00″ сх. д. / 28.630833333333° пд. ш. 16.45° сх. д. |
Басейн | Orange River basind |
Країни: | Лесото ПАР Намібія |
Довжина | 2 100 км |
Площа басейну: | 1 020 000 км² |
Середньорічний стік | 800 м³/с |
Притоки: | Каледон, Вааль, Фіш, Молопо (праві) |
Водойми в руслі | Vanderkloof Dam Reservoird |
Медіафайли у Вікісховищі |
Ора́нжева (Оранж, Сінкд; англ. Orange River, нід. Oranje Rivier) — найдовша річка в Південній Африці, протікає територією ПАР, Лесото та Намібії. Завдяки своїй протяжності є сьомою за рахунком на Африканському континенті. Довжина річки становить 2200 км. Площа басейну становить 1020 тис. км².
У XIX ст. на берегах річки розпочалася Алмазна лихоманка.
Починається в масиві Монт-о-Сурс у Драконових горах на висоті понад 3000 м як Сенку. Уся верхня течія знаходиться в межах Лесото. Вийшовши з території Лесото, річка протікає глибокою долиною, а опісля злиття з річкою Вааль — по плато Кап. Середня течія служить кордоном між адміністративними одиницями ПАР Вільною Країною та Північною і Східнокапською провінціями. Останні 800 км річка протікає пустельною місцевістю Високого Велда, де втрачає багато запасів води й вужчає. Тут вона приймає лише кілька пересихаючих приток та вадів.
Нижня ділянка (550 км) формує природний кордон між Південною Африкою та Намібією. До приокеанської низовини річка, після злиття з Хартбіс, спускається кількома водоспадами — Хандред та Ауграбіс. Останній простягається на кілька км і падіння його при цьому становить 146 м. По низовині Оранжева протікає в ущелині, а останні 97 км — по рівнині. Гирло річки має бистрини та піщані відмілини, що утруднює судноплавство.
Оскільки верхня течія знаходиться високо в горах, тому взимку вона замерзає. У нижній течії річка в літній сезон пересихає, але після злив рівень її стрімко підвищується. Паводки в період листопад — березень, зимова межень у період липень — серпень. Витрати стрімко змінюються з року в рік. Пересічні витрати води становлять 800 м³/с. Річний стік — 25 км³. Твердий стік — 153 млн тонн.
На території Лесото річка називається Сенку, середня течія має також назву — Гарієп, Грут. Річка названа на честь правлячої в Нідерландах Оранської династії учасником голландської експедиції 1777 року Р. Дж. Гордоном.
Хоча річка й не протікає через великі та значні міста, вона відіграє важливу роль в економіці країни. Оранжева повністю несудноплавна. У середній течії річку використовують для виробництва електроенергії. Тут збудовані дві великі греблі: Гарієп (найбільша в ПАР) та Ван-дер-Клуф, гідровузли Хендрік-Фервурд та Ле-Ру (біля міста Пітрусвілл), тунель завдовжки 82 км від водосховища Хендрік-Фервурд до верхів'я Великої рибної річки. Воду з рівнинної ділянки річки використовують для зрошування. У басейні створено кілька іригаційних систем: Вааль-Хартс та Ріт.
Притоки: Каледон, Вааль, Фіш, Молопо (праві). Міста на річці: Алівал-Норт, Приска, Апінгтон.
- Географический энциклопедический словарь. Москва. «Советская энциклопедия». 1989. стор. 356 (рос.)