Іркутськ
| місто Іркутськ | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| рос. Иркутск | |||||
| |||||
| |||||
| Країна |  Росія
| ||||
| Суб'єкт Російської Федерації | Сибірський федеральний округ | ||||
| Муніципальний район | Іркутська область | ||||
| Код ЗКАТУ: | 25401000000 | ||||
| Код ЗКТМО: | 25701000001 | ||||
| Основні дані | |||||
| Час заснування | 1661 | ||||
| Статус міста | 1686 | ||||
| Населення | ▼606 369 (2024) | ||||
| Площа | 277 км² | ||||
| Поштові індекси | 664xxx | ||||
| Телефонний код | +7 3952 | ||||
| Географічні координати: | 52°17′00″ пн. ш. 104°18′00″ сх. д. / 52.283333333333° пн. ш. 104.3° сх. д. | ||||
| Часовий пояс | UTC+8, UTC+9 влітку | ||||
| Висота над рівнем моря | 440 м | ||||
| День міста | Перша неділя червня | ||||
| Влада | |||||
| Вебсторінка | www1.irkutsk.ru | ||||
| Міський голова | Дмитро Вікторович Бердников | ||||
| Мапа | |||||
  Іркутськ  Іркутськ | |||||
|
| |||||
|
| |||||
.svg)
Ірку́тськ (рос. Иркутск, бур. Эрхүү) — обласний центр Іркутської області в азійській частині Росії. Розташований у Східному Сибіру, на берегах Ангари при впадінні в неї Іркута (звідси назва міста), за 66 км на захід від Байкалу. Великий вузол на Транссибірській магістралі. Є міжнародний аеропорт. Населення — 606 369[1] жителів (2024), 23 місце серед міст Росії в 2020 році.
- 1775 — 1796: центр Іркутського намісництва.
| Клімат Іркутськ (1981–2010) | |||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Показник | Січ | Лют | Бер | Кві | Тра | Чер | Лип | Сер | Вер | Жов | Лис | Гру | Рік |
| Абсолютний максимум, °C | 2,3 | 10,2 | 20,0 | 29,2 | 34,5 | 35,6 | 37,2 | 34,7 | 29,7 | 25,6 | 14,4 | 5,3 | 37,2 |
| Середній максимум, °C | −12,8 | −7,8 | 0,3 | 9,4 | 18,1 | 22,7 | 24,8 | 22,2 | 15,7 | 7,7 | −2,7 | −10,6 | 7,3 |
| Середня температура, °C | −17,8 | −14,4 | −6,4 | 2,5 | 10,2 | 15,4 | 18,3 | 15,8 | 9,1 | 1,8 | −7,6 | −15,3 | 1,0 |
| Середній мінімум, °C | −21,8 | −19,6 | −12,2 | −2,8 | 3,6 | 9,3 | 13,0 | 10,9 | 4,3 | −2,5 | −11,6 | −19,2 | −4,1 |
| Абсолютний мінімум, °C | −49,7 | −44,7 | −37,3 | −31,8 | −14,3 | −6 | 0,4 | −2,7 | −11,9 | −30,5 | −40,4 | −46,3 | −49,7 |
| Норма опадів, мм | 13 | 8 | 12 | 18 | 37 | 78 | 114 | 91 | 52 | 21 | 20 | 16 | 480 |
| Кількість сонячних годин | 93 | 149 | 207 | 223 | 266 | 264 | 243 | 218 | 182 | 152 | 93 | 62 | 2142 |
| Кількість дощових днів | 0 | 0,04 | 1 | 9 | 15 | 18 | 18 | 17 | 16 | 9 | 2 | 0 | 105 |
| Кількість сніжних днів | 21 | 16 | 13 | 11 | 3 | 0,2 | 0 | 0 | 2 | 10 | 20 | 23 | 119 |
| Вологість повітря, % | 82 | 76 | 65 | 56 | 55 | 67 | 74 | 78 | 76 | 73 | 79 | 85 | 72 |
Через лівий берег Ангари містом прокладена чотирисмугова федеральна автодорога «Байкал» Р255, Р258, AH6 Новосибірськ — Чита. З правого берега прокладені обласні траси Р418 на селище Усть-Ординський, по Олександрівському тракту — на Усть-Уду, по Байкальському тракту — на Листвянку. На захід у напрямку Шелехова споруджено обхід Іркутська[ru].
Транспортні переходи через Ангару проходять по греблі ГЕС і трьом мостам — Глазковському[ru] в центрі, побудованому за проектом архітектора І. Француза, а також Іннокентьєвському і Академічному[ru][2]. . Залізничний міст споруджено через річку Іркут.
Громадський транспорт представлено автобусами, трамваями, тролейбусами, маршрутними таксі та таксі.
Місто обслуговують дві залізничні станції: Іркутськ-Пасажирський та Іркутськ-Сортувальний
Місто обслуговує аеропорт Іркутськ. У Ленінському окрузі на території авіазаводу діє випробувальний аеродром Іркутськ-2.
У місті працює Іркутський науково-дослідний інститут благородних і рідкісних металів та алмазів.
- Іркутський державний університет
- Іркутський державний технічний університет
- Іркутський державний аграрний університет імені О. О. Єжевського
- Іркутський державний медичний університет
- Іркутський державний університет шляхів сполучення
- Байкальський державний університет
- Іркутський обласний художній музей імені В. П. Сукачова
- Іркутський обласний краєзнавчий музей
- Музей історії міста Іркутська
- Іркутський музей декабристів
У місті встановлено пам'ятник Олександру III .
- Віктор Якович Кузеванов — російський біолог і еколог, громадський діяч.
- Шеліхов Григорій Іванович — російський дослідник, мореплавець, купець.
- Вампілов Олександр Валентинович — російський драматург.
- Распутін Валентин Григорійович — російський письменник.
- 1796 — Микола Олексійович Полєвой, письменник, критик, журналіст, історик
- 1823 — Всеволод Іванович Вагін, історик, громадський діяч
- 1841 — Серафим Серафимович Шашков, історик, публіцист
- 1842 — Іван Іванович Моллесон, санітарний лікар, один з організаторів земської медицини
- 1844 — Олексій Павлович Федченко, натураліст, дослідник Середньої Азії
- 1849 — Олександр Михайлович Сибіряков, золотопромисловець, меценат, дослідник Сибіру
- 1854 — Інокентій Іванович Канонніков, хімік
- 1858 — Микола Олександрович Холодковський, зоолог, поет-перекладач, член-кореспондент Петербурзької АН
- 1862 — Павло Олександрович Аргунов, історик, один із засновників «Товариства перекладачів і видавців»
- 1866 — Микола Олександрович Второв, один із представників російської фінансової олігархії
- 1870 — Альфред Владиславович Мольков, гігієніст, основоположник гігієни дітей і підлітків у СРСР
- 1874 — Яків Модестович Гаккель, учений і конструктор в галузі літакобудування та тепловозобудування
- 1878 — Сідлецький Людвіг український політик, письменник, прозаїк. Ветеран Армії УНР. Один з провідних діячів Союзу гетьманців-державників.
- 1881 — Микола Миколайович Ворожцов, хімік-органік, один з організаторів анілінофарбувальної промисловості
- 1888 — Марк Костянтинович Азадовський, фольклорист, літературзнавець, етнограф
- 1888 — Борис Леонідович Лічков, геолог, доктор геолого-мінералогічних наук, видатний український та радянський вчений.
- 1898 — Леонід Сергійович Соболєв, письменник
- 1900 — Микола Павлович Охлопков, режисер, актор
- 1901 — Михайло Ілліч Ромм, кінорежисер
- 1902 — Олександр Мінейович Розенберг, вчений у галузі теорії різання металів
- 1906 — Микола Васильович Челноков, льотчик, генерал-майор авіації, двічі Герой Радянського Союзу
- 1908 — Павло Пилипович Нилін, письменник
- 1909:
- Михайло Леонтійович Міль, конструктор гелікоптерів
- Уан-Зо-Лі Володимир Валентинович, радянський артист цирку, кіноактор.
- 1919 — Шеметов Микола Станіславович, театральний художник.
- 1920 — Іван Іванович Петров (Краузе), співак (бас), народний артист СРСР
- 1926 — Курочкін Олександр Дмитрович, український кінорежисер.
- 1934 — Борис Валентинович Волинов, космонавт, двічі Герой Радянського Союзу
- 1934 — Борис Лапін — російський радянський письменник-фантаст, дитячий письменник, літературний критик, журналіст та кіносценарист.
- 1938 — Рудольф Хаметович Нурієв, артист балету
- 1939 — Луценко Валентин Михайлович — радянський і український балетмейстер, заслужений працівник культури України.
- 1947 — Геннадій Михайлович Гайда, поет
- 1961 — Галина Вікторівна Бєляева, акторка
- 1974 — Іван Вирипаєв, режисер, актор, драматург
- 3224 Іркутськ — астероїд, названий на честь міста[3].
- Іркутський трамвай
- Масове отруєння метиловим спиртом в Іркутську
- ↑ Site. Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям. rosstat (рос.). Архів оригіналу за 2 липня 2024. Процитовано 2024.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: bot: Сторінки з посиланнями на джерела, де статус оригінального URL невідомий (посилання) - ↑ Иркутским мостам дали новые официальные имена. // gazetairkutsk.ru. Архів оригіналу за 3 лютого 2012. Процитовано 24 листопада 2011.
- ↑ Lutz D. Schmadel. Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin, Heidelberg : Springer-Verlag, 2003. — 992 (XVI) с. — ISBN 3-540-00238-3.
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Іркутськ
- Хто народився в місті Іркутськ [Архівовано 23 травня 2007 у Wayback Machine.] (рос.)
|
Це незавершена стаття з географії Росії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |