Перейти до вмісту

Абд аль-Мухсін ас-Саадун

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Абд аль-Мухсін ас-Саадун
араб. عبد المحسن السعدون
Абд аль-Мухсін ас-Саадун
Абд аль-Мухсін ас-Саадун
Прапор
Прапор
2-й Прем'єр-міністр Іраку
20 листопада 1922 — 22 листопада 1923 року
Монарх: Фейсал I
Попередник: Абдуррахман аль-Гайдарі аль-Гайлані
Наступник: Джафар аль-Аскарі
Прапор
Прапор
5-й Прем'єр-міністр Іраку
26 червня 1925 — 21 листопада 1926 року
Попередник: Ясін аль-Хашимі
Наступник: Джафар аль-Аскарі
Прапор
Прапор
7-й Прем'єр-міністр Іраку
11 січня 1928 — 28 квітня 1929 року
Попередник: Джафар аль-Аскарі
Наступник: Сулейман Тауфік ас-Сувейді
Прапор
Прапор
9-й Прем'єр-міністр Іраку
19 вересня — 13 листопада 1929 року
Попередник: Сулейман Тауфік ас-Сувейді
Наступник: Ібрагім Наджі ас-Сувейді
Прапор
Прапор
4-й Міністр закордонних справ Іраку
26 січня 1925 — 18 листопада 1926 року
Попередник: Ясін аль-Хашимі
Наступник: Джафар аль-Аскарі
 
Народження: 10 травня 1879(1879-05-10)
Ен-Насирія
Смерть: 13 листопада 1929(1929-11-13) (50 років)
Багдад
Причина смерті: невідомо
Країна:  Ірак
Релігія: Іслам сунітського спрямування
Освіта: Стамбульська військова академія

CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Абд аль-Мухсін ас-Саадун (араб. عبد المحسن السعدون; 10 травня 1879 — 13 листопада 1929) — іракський державний і політичний діяч, чотири рази обіймав посаду прем'єр-міністра країни.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Вищу освіту здобував у Військовій академії в Стамбулі. Далі проходив військову службу в армії Османської імперії, був помічником-ад'ютантом султана Абдул-Гаміда II. Після Першої світової війни став провідником британських інтересів в Іраку й політичним опонентом короля Фейсала I.

За часів свого перебування на посту глави уряду уклав дві важливі угоди:

  • 1926 року — договір з англійцями, що гарантував визнання за Іраком населеного курдами регіону з центром у Мосулі (за умов гарантії прав місцевого курдського населення)
  • 1926 року — договір з Туреччиною, в якому Ірак зобов'язався сплачувати Туреччині 10 % від своїх прибутків від нафтових родовищ в обмін на визнання останньою іракського контролю над курдським районом.

У грудні 1928 року під тиском великих заворушень проти британського протекторату поставив питання щодо необхідності формування власних збройних сил і почав підтримувати Фейсала I, жадаючи більшої автономії. Вийшов у відставку на знак протесту проти політики Великої Британії.

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Nakash, Yitzhak (2011). Reaching for Power: The Shi'a in the Modern Arab World. Princeton University Press. стор. 87. ISBN 1400841461
  • Dr. Sinderson Pasha, Harry. Ten Thousand and One Nights. London: Hodder and Stoughton Press, 1973, стор. 102—103