Очікує на перевірку

Бортников Олександр Васильович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Бортников.
Бортников Олександр Васильович
Бортников Олександр Васильович
Бортников Олександр Васильович
Директор Федеральної служби безпеки Російської Федерації
Нині на посаді
На посаді з12 травня 2008
ПрезидентДмитро Медведєв
Володимир Путін
ПопередникМикола Патрушев
Постійний член Ради Безпеки РФ
На посаді з25 травня 2008
Народився15 жовтня 1951(1951-10-15) (73 роки)
Перм, Російська РФСР, СРСР СРСР
Відомий якполітик, військовослужбовець
ГромадянствоРосія Росія
Alma materПетербурзький державний університет шляхів сполучення і Академія Федеральної служби безпеки Російської Федерації
Політична партіяКПРС
У шлюбі зTatyana Borisovnad
ДітиDenis Bortnikovd
Звання Генерал армії
Нагороди
fsb.ru/fsb/leadership.htm
 Висловлювання у Вікіцитатах
 Медіафайли у Вікісховищі

Олександр Васильович Бо́ртников (нар. 15 листопада 1951 року, Перм, СРСР)[1][2] — російський державний діяч. Директор Федеральної служби безпеки Росії з 12 травня 2008 року. Постійний член Ради Безпеки Російської Федерації з 25 травня 2008 року.

Голова Ради керівників органів безпеки і спецслужб країн СНД.

Біографія

[ред. | ред. код]

У 1966 році вступив до лав ВЛКСМ. У 1973 році закінчив Ленінградський інститут інженерів залізничного транспорту імені академіка В. Н. Образцова[3]. Якийсь час працював за фахом[4] на підприємствах міста Гатчина Ленінградської області[1].

У 1975 році Бортникова запросили працювати в Комітет державної безпеки при Раді міністрів СРСР[3]. Також відомо, що він закінчив Вищі курси КДБ СРСР у Москві[2][3][4] і проходив службу на посадах оперативного та керівного складу в контррозвідувальних підрозділах управління КДБ СРСР по Ленінградській області[1][2].

8 червня 2003 року стало відомо, що заступник начальника управління Федеральної служби безпеки Росії по Санкт-Петербургу і Ленінградській області генерал-майор Бортников[5] очолив місцеве УФСБ, так як його начальник і колишній товариш по службі президента Росії Володимира Путіна[6] генерал-полковник Сергій Смирнов був переведений до Москви, де отримав посаду першого заступника директора ФСБ Росії[2][6][7]. Спочатку Бортников був призначений виконувачем обов'язків[3], а через кілька днів був затверджений на посаді керівника УФСБ по Санкт-Петербургу і Ленінградській області[8].

Путін, Медведєв і Бортников на святковому вечері Дня працівників органів держбезпеки, Москва, 17 грудня 2009 року

2 березня 2004 року з'ясувалося, що ще 28 лютого було підписано наказ про призначення Бортникова заступником директора і начальником департаменту економічної безпеки ФСБ Росії[1][9]. На цій посаді він змінив Юрія Заостровцева[9], який через кілька днів став віце-президентом Зовнішекономбанку[10]. При цьому, за деякими відомостями, Бортникова попрохали залишитися в Санкт-Петербурзі до призначення його наступника. Наприкінці березня 2004 року новим начальником УФСБ по Санкт-Петербургу і Ленінградській області був призначений колишній заступник управління з питань громадянства Адміністрації президента РФ Юрій Ігнащенко[10].

У тому ж 2004 році, після реорганізації ФСБ Росії, генерал-лейтенант Бортников позбувся посади заступника директора відомства, а очолюваний ним департамент став службою економічної безпеки. 11 липня президент Путін підписав указ № 870 «Питання Федеральної служби безпеки Російської Федерації», згідно з яким число заступників директора скорочувалася з 11 до 4, а замість 6 департаментів і великої кількості управлінь та відділів центрального підпорядкування були створені 8 служб — самостійних підрозділів[1][11][12]. До листопада реорганізація ФСБ була завершена[12]. З липня 2004 року член Міжвідомчої робочої групи з розробки концепції національної стратегії протидії легалізації злочинних доходів. З жовтня 2004 року член Урядової комісії з питань економічної інтеграції. З листопада 2004 по травень 2008 року був член ради директорів ВАТ «Совкомфлот».

З квітня 2005 року член Комісії з експортного контролю РФ. З грудня 2005 року член Урядової комісії з питань паливно-енергетичного комплексу та відтворення мінерально-сировинної бази Російської Федерації.

З квітня 2006 року член Урядової комісії із забезпечення інтеграції підприємств авіабудівного комплексу Російської Федерації[13]. У грудні 2006 року Бортникову було присвоєно звання генерала армії, що пов'язують з успішною операцією з «фізичного усунення» в Лондоні скандально відомого Литвиненко Олександра Вальтеровича[14][15]. Урочиста зустріч вищих офіцерів з президентом Путіним з нагоди їхнього призначення на вищі посади і присвоєння їм вищих військових звань відбулася 9 березня 2007 року[16].

7 травня 2008 року відбулася церемонія інавгурації Дмитра Медведєва на пост президента Росії[17][18], обраного на цю посаду в березні того ж року[19][20]. 8 травня 2008 року Путін В. В. став головою уряду Росії[21][22][23][24]. 12 травня 2008 указом президента Медведєва Бортников був призначений директором ФСБ[25]. Його попередник Микола Патрушев став секретарем Ради безпеки Росії[26][27]. У тому ж місяці Бортніков змінив Патрушева і на посаді голови Ради керівників органів безпеки і спецслужб країн СНД[28]. 19 травня 2008 року став членом Президії Ради при Президентові РФ з протидії корупції. 25 травня 2008 року Бортников увійшов до постійних членів Ради безпеки Російської Федерації. З 17 жовтня 2008 року член Ради при Президентові РФ з розвитку фінансового ринку, а з 1 листопада і Ради з розвитку інформаційного суспільства.

Бортніков і Кузюра на 28-му засіданні Ради керівників органів безпеки країн СНД, 2 червня 2010 року
Медведєв і Бортніков на зустрічі у Горках, 27 березня 2009 року

У березні 2009 року глава Чечні Рамзан Кадиров заявив про майбутнє скасування режиму контртерористичної операції (КТО) в республіці. У тому ж місяці Медведєв на зустрічі з Бортниковим як головою Національного антитерористичного комітету (НАК) доручив розглянути питання про зняття режиму КТО в Чечні, введеного ще в 1999 році. НАК, у свою чергу, ухвалив рішення підготувати та внести на розгляд президента Росії пропозиції про приведення режиму боротьби з бандпідпіллям в Чечні «у відповідність зі сформованою в інших суб'єктах Федерації практикою» (на думку «Незавісімой газети», це слід було розуміти як продовження КТО, «хай і під іншим брендом»). Однак 16 квітня, Медведєв, розглянувши пропозиції НАК, доручив скасувати режим КТО. Того ж дня Бортников скасував наказ про введення КТО на території Чечні[29][30]. У жовтні 2009 року керівництво оперативним штабом в Чеченській республіці перейшло від МВС Росії до очолюваної Бортниковим ФСБ[31].

Дмитро Медведєв вручає особистий штандарт директору ФСБ Росії, 17 грудня 2010 року

Наприкінці березня 2010 року в Москві і в Дагестані сталися великі теракти. 29 березня 2010 в московському метро сталися два вибухи, в результаті яких загинули 40 людей[32][33], а 31 березня в дагестанському Кизлярі в результаті вибухів загинуло 12 людей[34]. Вже через кілька годин після першого теракту Бортніков заявив, що, за попередніми даними, їх здійснили «угруповання, які мають відношення до Північного Кавказу»[35]. 1 квітня глава ФСБ заявив, що ці дані підтвердилися, а організатори московських і кизлярських вибухів вже відомі[36]. При цьому Бортніков визнав зростання кількості терактів і заявив, що боротьба з терористами повинна вестися до кінця, в той же час відзначивши важливу роль «попереджувальних заходів, роз'яснювальної роботи в ЗМІ, з духовенством, сприяння людям, які оступилися»[37].

Скандали

[ред. | ред. код]

У травні 2007 року МВС Росії вело розслідування справи вбивства заступника начальника Центрального банку Росії, Андрія Козлова, за матеріалами якого Бортников на посту заступника директора ФСБ був причетний до відмивання грошей різних комерційних структур, зокрема банку Райффайзенбанк (нім. Raiffeisen)[38][39].

У жовтні 2009 року на засіданні Національного антитерористичного комітету Бортников відзвітував про роботу співробітників правоохоронних органів і, зокрема, заявив про розкриття замаху на президента Інгушетії Юнус-Бека Євкурова (за словами директора ФСБ, організатори замаху були «нейтралізовані» внаслідок «оперативно-бойових заходів»). Він також повідомив про припинення діяльності 5 бойовиків, один з яких планував здійснити теракт в Москві під час святкування Дня міста[40][41]. У своєму виступі Бортников торкнувся і теми міжнародного тероризму. Він безпідставно звинуватив грузинські спецслужби в тому, що ті допомагають представникам «Аль-Каїди» переправляти терористів до Чечні і доставляти зброю до Дагестану. За його словами, про це свідчили аудіозвіти, виявлені у бойовиків[41][42][43]. Деякі російські політологи поставилися до виступу Бортникова зі скепсисом[44], подив і обурення викликала заява глави ФСБ і у грузинського керівництва[45].

У березні 2009 року Медведєв Д. А. підписав указ, відповідно до якого всі державні чиновники та члени їхніх сімей зобов'язані були щорічно публікувати відомості про доходи та майно[46]. Однак кілька федеральних відомств, в тому числі і ФСБ, відомості про майно та доходи своїх керівників за 2009 рік публікувати відмовилися, посилаючись на те, що «відомості про приналежність конкретних осіб до кадрового складу органів ФСБ законодавством віднесені до державної таємниці»[47]. У результаті інформація про річний заробіток Бортникова була опублікована лише в кінці серпня 2010 року, через 3 місяці після того, як закінчилася публікація аналогічної інформації чиновників більшості інших служб. Як з'ясувалося, за 2009 рік глава ФСБ заробив 4,7 млн російських рублів, а його дружина — лише 90 тис. російських рублів. Також повідомлялося, що Бортников володів однією квартирою, а його дружина — земельною ділянкою, житловим будинком і квартирою[48][49].

Кримінальне провадження

[ред. | ред. код]

18 травня 2024 року ДБР зібрало докази підривної діяльності російської спецслужби та особисто глави ФСБ проти України. Бортніков розробив план для придушення протестів українців у 2013-2014 роках з метою подальшої анексія частини території України під приводом нібито "громадянського протистояння". Однією з цілей Росії було недопущення євроінтеграційних процесів України та приєднання до НАТО.[50][51] Українські правоохоронці оголосили підозру директору російської ФСБ Олександру Бортнікову та ще 20 причетним спецслужбовцям РФ.[52][53]

Родина

[ред. | ред. код]

Бортников одружений, у нього є син Денис (нар. 19 листопада 1974 року)[2][3]. Бортников Денис Олександрович закінчив Санкт-Петербурзький державний університет економіки і фінансів. З 1996 по 2004 рік працював у ВАТ «Промислово-будівельний банк» (в червні 2007 року перейменований у ВАТ «Банк ВТБ Північний-Захід»). Рішенням Наглядової ради ВАТ «Банк ВТБ Північний-Захід» від 19 січня 2011 року призначений на посаду голови правління банку з 1 лютого 2011, а з листопада того ж року — член Правління банку ВТБ[54].

Нагороди

[ред. | ред. код]

Бортников був нагороджений орденами «За заслуги перед Вітчизною» IV, III і II ступенів, «За військові заслуги» і орденом Пошани, а також 6 медалями[1]. Почесна грамота Уряду Російської Федерації від 15 листопада 2006 року за вагомий особистий внесок у забезпечення економічної безпеки країни і багаторічну сумлінну службу[55].

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в г д е (рос.) Бортников Олександр Васильович. — на офіційному сайті ФСБ РФ, 14.05.2008.
  2. ↑ а б в г д (рос.) Григорий Максимов. Новый хозяин «Большого дома» // Газета від 9 червня 2003 року.
  3. ↑ а б в г д (рос.) В питерском ФСБ сменился начальник // «Невское время» за 10 червня 2003 року. — № 106.
  4. ↑ а б (рос.) Эркебек Абдулаев. Позывной — «Кобра». — М.: Альманах «Вымпел», 1997.
  5. ↑ (рос.) Новое звание начальника УФСБ по Петербургу и Ленобласти. — Санкт-Петербургские ведомости, 15 червня 2002 року. — № 106.
  6. ↑ а б (рос.) Андрей Цыганов. В ФСБ прибавилось «питерских». [Архівовано 27 квітня 2014 у Wayback Machine.] — Коммерсант, 9 червня 2003 року. — № 99 (2702).
  7. ↑ (рос.) Анна Огонькова; Екатерина Колесникова; Ирина Винокурова. Петербург становится все менее госбезопасным. — Профиль, 16 червня 2003. — № 23.
  8. ↑ (рос.) Властные структуры. Санкт-Петербург. Силовые ведомства. — Межрегиональный центр делового сотрудничества (МРЦДС), 1 липня 2003 року. — № 6.
  9. ↑ а б (укр.) Новым заместителем директора ФСБ России назначен бывший начальник УФСБ по Санкт-Петербургу и Ленинградской области Бортников. [Архівовано 23 вересня 2015 у Wayback Machine.] — повідомлення Интерфакс від 2 березня 2004 року.
  10. ↑ а б (рос.) Андрей Цыганов. В Петербург вернули старого чекиста. [Архівовано 27 квітня 2014 у Wayback Machine.] — Коммерсант, 31 березня 2004 року. — № 57 (2896).
  11. ↑ (рос.) Структура ФСБ: Центральный аппарат. [Архівовано 19 липня 2014 у Wayback Machine.] — на сайті Агентура. Ру.
  12. ↑ а б (рос.) Андрей Скробот. В ФСБ назначен штатный борец с бен Ладеном. [Архівовано 27 квітня 2014 у Wayback Machine.] — Независимая газета, 5 листопада 2004 року.
  13. ↑ (рос.) Біографія Бортникова Олександра Васильовича [Архівовано 23 травня 2013 у Wayback Machine.] на сайті Антикомпромат.ру.
  14. ↑ (рос.) Илья Барабанов; Владимир Воронов. Кто и зачем убил Литвиненко. [Архівовано 27 квітня 2014 у Wayback Machine.] — The New Times, 5 лютого 2007. — № 1.
  15. ↑ (рос.) Роман Шлейнов. Доносчики снарядов. [Архівовано 25 серпня 2014 у Wayback Machine.] — «Новая газета» за 26 квітня 2007 року. — № 30-31.
  16. ↑ (рос.) Путин принял в Кремле высших офицеров российских силовых структур по случаю их назначения на вышестоящие должности. [Архівовано 27 квітня 2014 у Wayback Machine.] — повідомлення ИТАР-ТАСС, від 9 березня 2007 року.
  17. ↑ (рос.) В Кремле проходит церемония инаугурации Медведева. [Архівовано 27 квітня 2014 у Wayback Machine.] — повідомлення РИА Новости, від 7 травня 2008 року.
  18. ↑ (рос.) Медведев вступил в должность президента РФ. [Архівовано 27 квітня 2014 у Wayback Machine.] — повідомлення РИА Новости, від 7 травня 2008 року.
  19. ↑ (рос.) После подсчета почти 99,5 % протоколов Медведев набирает 70,23 % голосов. [Архівовано 27 квітня 2014 у Wayback Machine.] — РИА Новости, 3 березня 2008 року.
  20. ↑ (рос.) Явка избирателей на президентских выборах составила 69,61 %. [Архівовано 27 квітня 2014 у Wayback Machine.] — Коммерсант, 3 березня 2008 року.
  21. ↑ (рос.) Лев Рубин. Путина утвердили рекордным числом голосов. — Интерфакс, 8 травня 2008 року.
  22. ↑ (рос.) Госдума дала согласие на назначение В. Путина председателем правительства РФ. [Архівовано 27 квітня 2014 у Wayback Machine.] — повідомлення Прайм-ТАСС, від 8 травня 2008 року.
  23. ↑ (рос.) Госдума утвердила Путина премьер-министром РФ. — повідомлення РИА Новости, від 8 травня 2008 року.
  24. ↑ (рос.) Путин стал главой правительства России. [Архівовано 27 квітня 2014 у Wayback Machine.] — повідомлення Интерфакс, від 8 травня 2008 року.
  25. ↑ (рос.) Указ президента РФ № 750. «О директоре Федеральной службы безопасности Российской Федерации». [Архівовано 27 квітня 2014 у Wayback Machine.] — Прес-служба президента Російської Федерації, 12 травня 2008 року.
  26. ↑ (рос.) Правительство Владимира Путина: новые лица. [Архівовано 27 квітня 2014 у Wayback Machine.] — Интерфакс, 12 травня 2008 року.
  27. ↑ (рос.) Экс-директор ФСБ Патрушев назначен секретарем СБ РФ — Медведев. [Архівовано 27 квітня 2014 у Wayback Machine.] — РИА Новости, 12 травня 2008 року.
  28. ↑ (рос.) Главой Совета спецслужб СНГ единогласно избран директор ФСБ РФ. [Архівовано 27 квітня 2014 у Wayback Machine.] — РИА Новости, 22 травня 2008 року.
  29. ↑ (рос.) Режим контртеррористической операции в Чечне стал достоянием истории. [Архівовано 27 квітня 2014 у Wayback Machine.] — РИА Новости, 16 квітня 2009 року.
  30. ↑ (рос.) Владимир Мухин. Контртеррористическая оптимизация. [Архівовано 27 квітня 2014 у Wayback Machine.] — «Независимая газета», 1 квітня 2009 року.
  31. ↑ (рос.) Руководство оперативным штабом в Чечне переходит от МВД к ФСБ. [Архівовано 27 квітня 2014 у Wayback Machine.] — Грани.Ру, 8 жовтня 2009 року.
  32. ↑ (рос.) Число жертв взрывов в московском метро достигло 40 человек. [Архівовано 27 квітня 2014 у Wayback Machine.] — повідомлення Интерфакс, від 2 квітня 2010 року.
  33. ↑ (рос.) Сергей Ромашенко. ФСБ: Взрывные устройства в московском метро были начинены поражающими элементами. — Deutsche Welle, 29 березня 2010 року.
  34. ↑ (рос.) В Дагестане ведутся поиски организаторов двойного теракта. [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.] — відеосюжет Вести.Ru від 31 березня 2010 року.
  35. ↑ (рос.) Теракт в Москве, по предварительным данным, совершили группировки, имеющие отношение к Северному Кавказу — Бортников. [Архівовано 27 квітня 2014 у Wayback Machine.] — Фраза.UA, 29 березня 2010 року.
  36. ↑ (рос.) Организаторы терактов в московском метро и Кизляре известны. [Архівовано 27 квітня 2014 у Wayback Machine.] — повідомлення «Эхо Москвы», 1 квітня 2010 року, о 19:02.
  37. ↑ (рос.) ФСБ заявила о задержанных по делу о терактах в Москве и Кизляре. [Архівовано 27 квітня 2014 у Wayback Machine.] — Коммерсант-Online, 1 квітня 2010 року.
  38. ↑ (рос.) Австрийская полиция может возбудить дело против ключевых чиновников Кремля. [Архівовано 24 серпня 2012 у Wayback Machine.] — повідомлення NEWSru.com від 23 травня 2007 року.
  39. ↑ (рос.) Морарь Наталья Чиновники уводят деньги на Запад. [Архівовано 27 квітня 2014 у Wayback Machine.] — The New Times № 15 від 21 травня 2007 року.
  40. ↑ (рос.) Спецслужбы предотвратили крупный теракт в Москве в День города. [Архівовано 27 квітня 2014 у Wayback Machine.] — РСН, 13 жовтня 2009 року.
  41. ↑ а б (рос.) Покушение на Евкурова раскрыто. [Архівовано 27 квітня 2014 у Wayback Machine.] — відеосюжет новин на НТВ 13 жовтня 2009 року.
  42. ↑ (рос.) ФСБ: Грузия перебрасывает в Чечню боевиков. [Архівовано 27 квітня 2014 у Wayback Machine.] — ИА Росбалт, 13 жовтня 2009 року.
  43. ↑ (рос.) Сергей Спиридонов. Мишико бен Саакаден. [Архівовано 28 квітня 2014 у Wayback Machine.] — Сегодня.ру, 13 жовтня 2009 року.
  44. ↑ (рос.) Артем Кобзев. ФСБ рассказала о дружбе «Аль-Каиды» с Грузией. [Архівовано 27 квітня 2014 у Wayback Machine.] — Газета.ru від 13 жовтня 2009 року.
  45. ↑ (рос.) Грузия призвала мир «отреагировать» на заявление директора ФСБ РФ. [Архівовано 27 квітня 2014 у Wayback Machine.] — повідомлення РИА Новости від 13 жовтня 2009 року.
  46. ↑ (рос.) Анастасия Подкаблучная. Декларацию — на демонстрацию. [Архівовано 27 квітня 2014 у Wayback Machine.] — Независимая газета, 21 квітня 2009 року.
  47. ↑ (рос.) Мария Цветкова, Елена Мязина. Тайный доход охраны. [Архівовано 27 квітня 2014 у Wayback Machine.] // «Ведомости», 20 липня 2010 року. — № 132 (2650).
  48. ↑ (рос.) Мария-Луиза Тирмастэ, Максим Иванов. ФСБ и ФСО подали пример деклараций. [Архівовано 27 квітня 2014 у Wayback Machine.] — Коммерсантъ, за 31 серпня 2010 року. — № 159 (4459).
  49. ↑ (рос.) «Відомості про доходи, про майно і зобов'язання майнового характеру осіб, що заміщують посади у Федеральній службі безпеки Російської Федерації та членів їх сімей за період з 1 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року». — Офіційний сайт ФСБ РФ, 30 серпня 2010 року.
  50. ↑ Главі ФСБ та ще 20 російським генералам оголошено підозру. ua.korrespondent.net (рос.). Процитовано 18 травня 2024.
  51. ↑ Державне бюро розслідувань (16 травня 2024), ДБР повідомило про підозру директору фсб рф Бортнікову та ще 20 "фсбешним" генералам, процитовано 18 травня 2024
  52. ↑ ДБР оголосило підозри главі ФСБ та ще 20 російським генералам. РБК-Украина (укр.). Процитовано 18 травня 2024.
  53. ↑ Михайлов, Дмитро (18 травня 2024). Директору ФСБ Бортнікову та ще 20 генералам з російських спецслужб повідомлено про підозру.
  54. ↑ (рос.)Бортников Денис Олександрович. [Архівовано 26 листопада 2016 у Wayback Machine.] — біографія на сайті банку ВТБ.
  55. ↑ Розпорядження Уряду Російської Федерації № 1564-р [Архівовано 27 квітня 2014 у Wayback Machine.] від 15 листопада 2006 року. (рос.)

Література

[ред. | ред. код]
  1. (рос.) Эркебек Абдулаев. Позывной — «Кобра». — М.: Альманах «Вымпел», 1997.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Бортников_Олександр_Васильович&oldid=42603198