Генрі Шелтон

Генрі Шелтон Henry Hugh Shelton
англ. Henry Hugh Shelton
Народження	2 січня 1942(1942-01-02) (82 роки) Тарборо, Північна Кароліна, США
Країна	США
Вид збройних сил	Армія США
Рід військ	повітрянодесантні війська, сили спеціальних операцій
Освіта	Університет штату Північна Кароліна Обернський університет Піхотна школа армії США Командно-штабний коледж Повітряних сил США Національний воєнний коледж США
Роки служби	1963–2001
Член	Сили спеціальних операцій армії США
Звання	Генерал
Формування	2-га піхотна дивізія 1-ша кавалерійська дивізія 5-та група ССО армії 25-та піхотна дивізія 101-ша повітрянодесантна дивізія 9-та піхотна дивізія 10-та гірсько-піхотна дивізія
Командування	Голова Об'єднаного комітету начальників штабів США Командування спеціальних операцій США XVIII повітряно-десантний корпус 82-га повітрянодесантна дивізія 504-й парашутно-десантний полк
Війни / битви	Війна у В'єтнамі Операція «Підтримка демократії» Війна в Перській затоці
Нагороди	Медаль «За видатну службу в Збройних силах» (США) Медаль «За видатні заслуги» армії (США) Легіон Заслуг (Легіонер) (США) Бронзова Зірка (США) Пурпурове серце (США) Медаль «За похвальну службу» (США) Медаль ВПС (США) Медаль «За службу національній обороні» (США) Експедиційна медаль США Медаль «За службу у В'єтнамі» (США) Значок бойового піхотинця

Генрі Г'ю Шелтон (англ. Henry Hugh Shelton; нар. 2 січня 1942, Тарборо, округ Еджком, Північна Кароліна) — американський воєначальник, генерал армії США (1990), 14-й голова Об'єднаного комітету начальників штабів США (1997—2001), командувач силами спеціальних операцій Збройних сил США (1996—1997). Учасник війн у В'єтнамі та в Перській затоці.

Біографія

Генрі Г'ю Шелтон народився 2 січня 1942 року у місті Тарборо, округ Еджком у штаті Північна Кароліна, дитинство провів у містечку Спід у тому ж штаті. Вищу освіту здобув в університеті штату Північна Кароліна зі ступенем бакалавра за фахом «текстильне машинобудування» і одночасно навчався за програмою підготовки офіцерів резерву. Навчаючись в університеті відвідував воєнізовані курси в студентській стрілецькій організації «Гвинтівки Першинг», заснованої генералом Джоном Першингом. У 1973 році отримав ступінь магістра в галузі політології в Обернському університеті в Монтгомері, штат Алабама. Також навчався в школі державного управління ім. Джона Ф. Кеннеді Гарвардського університету за програмою «керівники вищої ланки в національній і міжнародній безпеці». Вищу військову освіту отримав у Командно-штабному коледжі Повітряних сил та Національному воєнному коледжі.

Військова кар'єра

• 19 вересня 1964 — другий лейтенант
• 7 січня 1965 — перший лейтенант
• 19 березня 1967 — капітан
• 7 лютого 1974 — майор
• 6 листопада 1978 — підполковник
• 1 жовтня 1983 — полковник
• 1 серпня 1988 — бригадний генерал
• 1 жовтня 1991 — генерал-майор
• 7 червня 1993 — генерал-лейтенант
• 7 березня 1996 — генерал

Військову службу Г.Шелтон розпочав у липні — вересні 1963 року на курсах базової підготовки піхотних Офіцерів у піхотній школі армії США у Форт Беннінг, Джорджія. Після завершення навчання з листопада 1963 до квітня 1964 командир взводу штабної роти 1-го батальйону 38-го піхотного полку 2-ї піхотної дивізії, Форт Беннінг, Джорджія. Там же у квітні-червні 1964 навчався на курсах рейнджерів піхотної школи. Після завершення цих курсів командир взводу роти «D» 1-го батальйону 5-го кавалерійського полку 1-ї кавалерійської дивізії.

З липня 1965 по вересень 1966 перебував у резерві армії США.

У вересні 1966 повернувся до лав регулярної армії й до липня 1967 служив командиром взводу загону «B52», а з липня по грудень 1967 — командир загону «A-104» роти «C» 5-ї групи спеціальних операцій армії США у В'єтнамі.

З січня по грудень 1969 служив у Центрі навчальної підготовки армії США у Форт-Джексоні (Південна Кароліна), перебував на посадах старшого помічника командира 11-го батальйону (січень — березень) і офіцера з логістики (березень — грудень) 3-ї навчальної бригади.

З січня 1969 по січень 1970 року він перебував на службі у В'єтнамі, цього разу у складі 173-ї повітряно-десантної бригади, спочатку як офіцер розвідки, пізніше командир роти «С», а потім виконуючим обов'язки офіцера з операцій 4-го батальйону 503-го піхотного полку. У березні — листопаді 1970 на курсах підвищення кваліфікації піхотних офіцерів у піхотній школі армії США. А після закінчення навчань продовжив службу інструктором, а пізніше офіцером з оперативних питань факультету підготовки рейнджерів. У серпні 1972 — червні 1973 року навчався в командно-штабному коледжі ПС, авіабаза Максвелл, Алабама.

У подальшому на штабних посадах у 2-й бригаді 25-ї піхотної дивізії, штабі 25-ї піхотної дивізії. З квітня 1979—1981 командир 3-го батальйону 60-го піхотного полку 2-ї бригади 9-ї піхотної дивізії. У червні 1981 — червні 1982 помічник начальника штабу з операцій 9-ї піхотної дивізії, Форт Льюїс, Вашингтон. З червня 1982 по червень 1983 проходив навчання в Національному військовому коледжі у Форті Леслі Макнейр, у Вашингтоні, округ Колумбія. Пізніше командир 1-ї бригади 82-ї повітряно-десантної дивізії, а з листопада 1985 до липня 1987 начальник штабу 10-ї гірської дивізії, Форт Драм, штат Нью-Йорк.

З липня 1987 по червень 1988 служив у Вашингтоні, на посаді заступника директора з операцій Національного військового командного центру. У червні 1988 — липні 1989 заступник директора з операцій (J-3) Об'єднаного комітету начальників штабів.

У липні 1989 — травні 1991 Шелтон займав посаду помічника командира 101-ї повітряноштурмової дивізії з операцій, у Форт Кемпбелл, Кентуккі. З серпня 1990 по березень 1991 зі своєю дивізією знаходився в Саудівській Аравії під час війни в Перській затоці. З травня 1991 по травень 1993 командував 82-ї повітрянодесантною дивізією. Потім з червня 1993 по лютий 1996 року командир XVIII повітряно-десантного корпусу у Форт Брегг, Північна Кароліна. З вересня до жовтня 1994 одночасно командував об'єднаної тактичною групою в Гаїті (англ. Joint Task Force Haiti) в ході операції «Підтримка демократії».

14 грудня 1995 Шелтон був підвищений до звання генерала і призначений на посаду командувача сил спеціальних операцій збройних сил США. 1 лютого кандидатура Шелтона була схвалена Сенатом США й 29 лютого 1996 він вступив на посаду, на якій перебував до 25 вересня 1997 року. 17 липня 1997 був номінований Президентом США Біллом Клінтоном на посаду 14-го Голови Об'єднаного комітету начальників штабів США; 16 вересня кандидатура Шелтона була затверджена Сенатом США.

1 жовтня 1997 очолив Об'єднаний комітет начальників штабів США. Він став першим головою з числа військовослужбовців, що проходили службу в силах спеціальних операцій і другим (після Коліна Павелла) — з випускників курсів підготовки офіцерів резерву. Під час свого перебування на посаді, брав участь у плануванні війни в Косово.

Під час подій 11 вересня 2001 року Шелтон перебував на борту літака, що летів до Європи на конференцію НАТО, але повернув назад і вернувся до Вашингтона.

30 вересня 2001 року генерал Генрі Шелтон звільнився з посади Голови Об'єднаного комітету начальників штабів.

Після звільнення у відставку зі збройних сил, генерал Шелтон очолив раду директорів компанії Red Hat, потім займав пост президента з міжнародних продажів компанії MIC Industries, а також керівні посади в низці інших, акціонерних товариств таких як Anheuser-Busch (2001—2008), Anteon International (2002—2006), CACI International (2007—2008) і Protective Products of America (2006—2010).

Нагороди та відзнаки

Знаки	Значок бойового піхотинця
Знаки	Значок майстра-парашутиста
Знаки	Нашивка рейнджера		Нашивка сил спеціальних операцій
1-й ряд нагород	Медаль за видатну службу в Збройних силах з двома дубовими листями		Медаль «За видатні заслуги» армії США з 3-ма бронзовими дубовими листями
2-й ряд нагород	Легіон Заслуг з дубовим листям	Бронзова Зірка з літерою «V» та 3-ма дубовими листями	Пурпурне Серце	Медаль за похвальну службу з двома дубовими листями
3-й ряд нагород	Медаль ВПС з нагородною цифрою «2»	Похвальна медаль армії з 3-ма дубовими листями	Медаль за службу національній обороні з 2-ма зірками за службу	Експедиційна медаль
4-й ряд нагород	Медаль за службу у В'єтнамі з 4-ма бронзовими зірками за службу	Медаль за участь у війні в Затоці з двома зірками за службу	Відзнака за службу в армії	Відзнака армії за службу за кордоном
5-й ряд нагород	Хрест «За хоробрість» з бронзовою зіркою	Медаль «За В'єтнамську кампанію»	Медаль за визволення Кувейту (Саудівська Аравія)	Медаль визволення (Кувейт)
Знаки	Знак слідопита		Знак парашутиста вільного падіння з великих висот
Знаки	Ідентифікаційний знак Об'єднаного комітету начальників штабів		Десантно-штурмовий знак
Знаки	Значок парашутиста ВМС і Корпусу морської піхоти		Бронзовий знак парашутиста Німеччини
Нагороди частинам	Президентська відзнака частині армії США	Президентська відзнака частині флоту	Нагорода за видатну єдність частини
Нагороди частинам	Відзнака за видатні заслуги	Хрест «За хоробрість підрозділу» з пальмовою гилкою	Медаль «За цивільні заслуги» частині з пальмовою гилкою

Див. також

• Пітер Шумайкер
• Раймонд Томас
• Джозеф Вотел
• Джон Вільям Вессі
• Джордж Скратчлі Браун
• Вільям Макрейвен

Посилання

• General Hugh Shelton (Retired) [Архівовано 5 жовтня 2016 у Wayback Machine.]
• Henry Hugh Shelton [Архівовано 6 листопада 2016 у Wayback Machine.]
• Shelton Leadership Center