Перейти до вмісту

Географія Малайзії

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Географія Малайзії
Географічне положення Малайзії
Географічне положення Малайзії
Географічне положення
КонтинентАзія
РегіонПівденно-Східна Азія
Координати2°30′ пн. ш. 112°30′ сх. д. / 2.500° пн. ш. 112.500° сх. д. / 2.500; 112.500
Територія
Площа329 847 км² (67-ме)
 • суходіл99,63 %
 • води0,37 %
Морське узбережжя4675 км
Державний кордон2742 км
Рельєф
Типгористий
Найвища точкагора Кінабалу (4100 м)
Найнижча точкаІндійський океан (0 м)
Клімат
Типекваторіальний
Внутрішні води
Найдовша річкаРаджанг (563 км)
Найбільше озероКенір (260 км²)
Інше
Природні ресурсируди кольорових металів, вуглеводні, деревина, залізні руди, боксити
Стихійні лихаповіді, зсуви ґрунту, лісові пожежі
Екологічні проблемизабруднення повітря, забруднення вод, знеліснення

Малайзія — південносхідноазійська країна, що знаходиться на південно-східному краї континенту; західна частина займає південь півострова Малакка, східна — північно-західну частину острова Калімантан (Борнео) . Загальна площа країни 329 847 км² (67-ме місце у світі), з яких на суходіл припадає 328 657 км², а на поверхню внутрішніх вод — 1 190 км²[1]. Площа країни майже вдвічі менша за площу України.

Назва

[ред. | ред. код]

Офіційна назва — Малайзія (малай. مليسيا, Malaysia)[2]. Назва країни походить від тамільських / санскритських слів «мелай» (малай. மலை ; санскр. मलै) — пагорб і «ур» (малай. ஊர் ; санскр. उर्) — міст тобто місто на пагорбі. Назва увійшла в ужиток, коли в III столітті на півострові Малакка об'єдналося кілька індійських королівств. Таким чином, Малайзія, топонім, утворений за рідкісною словотворчою моделлю (подібно до Австразії), означає Землю малайського народу[3]. До 1963 року, коли країна об'єдналась з Сінгапуром, Сабахом і Сараваком в єдину федерацію Малайзія, країна називалась просто Федерація Малайя[2].

Історія дослідження території

[ред. | ред. код]

Географічне положення

[ред. | ред. код]

Малайзія — південносхідноазійська країна, що межує з трьома іншими країнами: на півночі — з Таїландом (спільний кордон — 595 км), на острові Калімантан — з Брунеєм (266 км) і Індонезією (1881 км). Загальна довжина державного кордону — 2742 км[1]. Малайзія омивається водами Південнокитайського моря Тихого океану; західне узбережжя півострова Малакка — водами протоки Малакка[4]. Загальна довжина морського узбережжя 4675 км, з яких на узбережжя півострову Малакка припадає 2068 км, на малазійське узбережжя острова Калімантан — 2607 км[1].

Згідно з Конвенцією Організації Об'єднаних Націй з морського права (UNCLOS) 1982 року, протяжність територіальних вод країни встановлено в 12 морських миль (22,2 км)[5]. Виключна економічна зона встановлена на відстань 200 морських миль (370,4 км) від узбережжя. Континентальний шельф — до глибини 200 м у Південнокитайському морі[6][1].

Крайні пункти

[ред. | ред. код]
Докладніше: Час у Малайзії

Час у Малайзії: UTC+8 (+6 годин різниці часу з Києвом)[7].

Геологія

[ред. | ред. код]
Докладніше: Геологія Малайзії

Корисні копалини

[ред. | ред. код]

Надра Малайзії багаті на ряд корисних копалин: олово, нафту, мідь, залізну руду, природний газ, боксити[8].

Сейсмічність

[ред. | ред. код]

Вулканізм

[ред. | ред. код]

Рельєф

[ред. | ред. код]
Докладніше: Рельєф Малайзії

Середні висоти — 419 м; найнижча точка — рівень вод Індійського океану (0 м); найвища точка — гора Кінабалу (4100 м).

Поверхня півострова Малакка горбисто-гориста (вис. до 1000—2000 м; найвища гора Тахан, 2190 м). Горби і невисокі гори півострівної Малайзії створюють декілька паралельних ланцюгів. Найбільший — хребет Кербау — має субмеридіональне простягання, перетинає майже всю країну і утворює головний вододіл півострова Малакка. Уздовж узбережжя півострова Малакка — заболочені алювіальні низовини шириною 30-90 км.

Велика частина Східної Малайзії зайнята плоскогір'ям і масивним гірським хребтом на кордоні з Індонезією. На північному сході острів Калімантан облямований кораловими рифами. Вздовж узбережжя Калімантану — низовини; в глибині острова — горби і гірські хребти висотою 2000—2400 м. (найвища точка країни — гора Кінабалу, 4101 м).

Узбережжя

[ред. | ред. код]

Берегова лінія малайзійської частини острова Калімантан має протяжність близько 2250 км, на сході вона сильно розчленована, зокрема затоками Дарвел, Сандакан, Лабук, Маруду, Кіманіс. Береги низькі, часто заболочені.

Берегова лінія півострівної частини Малайзії має протяжність близько 1900 км, береги слабо порізані і характеризуються плавними контурами. Багато зручних гаваней і бухт, в яких побудовані портові споруди. Їх велика частина знаходиться на заході і півдні півострова.

Острови

[ред. | ред. код]
Докладніше: Острови Малайзії

У прибережній зоні Малайзії безліч островів. Найбільші з них — Лангкаві і Пінанг, розташованих у Малаккській протоці на північному заході країни, Бангі та Лабуан біля узбережжя штату Сабах.

Клімат

[ред. | ред. код]
Докладніше: Клімат Малайзії

Територія Малайзії лежить у екваторіальному кліматичному поясі[9]. Цілий рік панують екваторіальні повітряні маси[10]. Цілий рік спекотно, сезонні коливання температури незначні, значно менші за добові[10]. Превалюють слабкі вітри, цілий рік надмірне зволоження, майже щодня по обіді йдуть дощі, часто зливи з грозами[10].

Малайзія є членом Всесвітньої метеорологічної організації (WMO), в країні ведуться систематичні спостереження за погодою[11].

Внутрішні води

[ред. | ред. код]

Загальні запаси відновлюваних водних ресурсів (ґрунтові і поверхневі прісні води) становлять 580 км³[1]. Станом на 2012 рік в країні налічувалось 3,8 тис. км² зрошуваних земель[1].

Річки

[ред. | ред. код]
Докладніше: Річки Малайзії

Річки країни належать басейну Південнокитайського моря Тихого океану. Півострів Малакка характеризується густою річковою мережею. Однак річки мають невелику довжину. Найбільш протяжні з них — Паханг (близько 320 км), Келантан, Джохор, які впадають у Південнокитайське море, і Перак (270 км), що впадає до Малаккської протоки. На Калімантані річкова мережа більш розріджена. Найбільші річки — Кінабатанган (563 км), Лябук, Сегама, Падас в штаті Сабах і Раджанг (563 км), Барам (402 км), Лупар (228 км), Лімбанг (196 км) в штаті Саравак. Завдяки великій кількості атмосферних опадів річки повноводні цілий рік. Річки Малайзії багаті порогами й водоспадами, є потенційним джерелом електроенергії. Гирла найбільших річок судноплавні.

Озера

[ред. | ред. код]
Докладніше: Озера Малайзії

Болота

[ред. | ред. код]
Докладніше: Болота Малайзії

Ґрунтові води

[ред. | ред. код]

Ґрунти

[ред. | ред. код]
Докладніше: Ґрунти Малайзії

Рослинність

[ред. | ред. код]
Докладніше: Флора Малайзії

Земельні ресурси Малайзії (оцінка 2011 року):

  • придатні для сільськогосподарського обробітку землі — 23,2 %,
    • орні землі — 2,9 %,
    • багаторічні насадження — 19,4 %,
    • землі, що постійно використовуються під пасовища — 0,9 %;
  • землі, зайняті лісами і чагарниками — 62 %;
  • інше — 14,8 %[1].
Див. також: Ліси Малайзії

Тваринний світ

[ред. | ред. код]
Докладніше: Фауна Малайзії

У зоогеографічному відношенні територія країни відноситься до Зондської провінції Малайської підобласті Індо-малайської області[10].

Охорона природи

[ред. | ред. код]

Малайзія є учасником ряду міжнародних угод з охорони навколишнього середовища[1]:

Стихійні лиха та екологічні проблеми

[ред. | ред. код]
Докладніше: Екологія Малайзії

На території країни спостерігаються небезпечні природні явища і стихійні лиха: повіді; зсуви ґрунту; лісові пожежі[1].

Серед екологічних проблем варто відзначити:

Фізико-географічне районування

[ред. | ред. код]

У фізико-географічному відношенні територію Малайзії можна розділити на _ райони, що відрізняються один від одного рельєфом, кліматом, рослинним покривом: .

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б в г д е ж и к Malaysia, Geography. Factbook.
  2. а б Котляков В. М., 2006.
  3. Поспелов Е. М., 2005.
  4. Атлас світу, 2005.
  5. Part II : [англ.] // United Nations Convention on the Law of the Sea. — N. Y. : United Nations. — Дата звернення: 21 лютого 2017 року.
  6. Part VI : [англ.] // United Nations Convention on the Law of the Sea. — N. Y. : United Nations. — Дата звернення: 21 лютого 2017 року.
  7. Time zone converter : [англ.] // Калькулятор різниці в часі між двома пунктами. — The Time Now, 2017. — 24 December. — Дата звернення: 21 грудня 2017 року.
  8. Малайзія // Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — С. 3. — ISBN 966-7804-78-X.
  9. Атлас. Географія материків і океанів, 2014.
  10. а б в г ФГАМ, 1964.
  11. Members : [англ.] // World Meteorological Organization (WMO). — Дата звернення: 22 лютого 2017 року.
  12. Ramsar Sites Information Service : [англ.] : [арх. 8 березня 2019 року] // rsis.ramsar.org. — Convention on Wetlands. — Дата звернення: 8 березня 2019 року.

Література

[ред. | ред. код]

Українською

[ред. | ред. код]

Англійською

[ред. | ред. код]

Російською

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]