Геотермальна енергія в Україні
Геотермальна енергія в Україні має значні потенційні ресурси. Районами її можливого використання є Крим, Закарпаття, Прикарпаття, Донецька, Запорізька, Полтавська, Харківська, Херсонська та Чернігівська області.
Прогнозні експлуатаційні ресурси термальних вод України за запасами тепла еквівалентні використанню близько 10 млн т у.п. на рік.
Серед перспективних районів для пошуків і розвідки геотермальних ресурсів знаходиться Донецький басейн. Геотермальні електростанції завжди географічно «прив'язані» до районів геотермальних родовищ. Крім того, Дніпровсько-Донецька западина може розглядатися як перспективний район з геотермальними ресурсами. Техніко-економічний аналіз показав, що на базі нафтових та газових свердловин ДДЗ можна побудувати геотермальні електростанції з глибиною буріння або розкриття свердловин до 3 — 4,5 км. На таких глибинах 90 % теплового потенціалу геотермальних вод у продуктивних нафтогазоносних горизонтах карбонових родовищ не перевищує 108 ° С. У цьому випадку заміна органічного палива та електроенергії теплом геотермальних вод та гірських порід набагато вигідніше для забезпечення теплом та опаленням (у 3 — 5 разів). Дві свердловини з глибини карбонових родовищ можуть забезпечити 0,4 — 4,5 МВт теплової енергії (Див. графік на рисунку).
Значні масштаби розвитку геотермальної енергетики в майбутньому можливі лише при одержанні теплової енергії безпосередньо з гірських порід (петрогеотермальна енергія). В цьому випадку теплоносій визначеного потенціалу утворюється в результаті теплообміну води, яка нагнітається при контакті у тріщині, з високотемпературними гірськими породами в зоні природної чи штучно створеної проникності з наступним виведенням теплоносія на поверхню.
Для районів зі сприятливими умовами геотермальні станції можуть задовольнити місцеві потреби в електроенергії. Вони доцільні в технологічних процесах харчової та місцевої переробної промисловості, при виробництві будівельних матеріалів тощо.
Однім з напрямків використання геотермального тепла в Україні є теплиці. Зокрема Львівська обласна військова адміністрація та Львівська обласна рада підписали Меморандум про співпрацю, щодо будівництва на Яворівщині тепличного комплексу з використанням геотермальної енергії. Реалізація такого проєкту дозволить покращити забезпечення регіону продуктами овочівництва (томатів, огірків, болгарського перцю та салату), доступними за ціною завдяки низькій вартості енергетичних ресурсів.[2]
- Першу геотермальну систему в Україні збудовано у 1988 р. на території с. Іллінки Сакського району Криму.
- У 1996 році була розроблена Програма «Екологічно чиста геотермальна енергетика України».
- Станом на 2004 р. в Україні введено дев'ять геотермальних установок загальною потужністю 10,6 МВт.
- Згідно з даними Всесвітнього банку, станом на 2020 рік в Україні було встановлено лише кілька малих геотермальних систем, що не становить значної кількості порівняно з іншими країнами.
- Загалом в Україні геотермальна електроенергетика може розвиватися за такими напрямами:
- 1. Середні ГеоТЕС одиничною потужністю 10—20 МВт на базі родовищ з температурою понад 120 °С.
- 2. Малі ГеоТЕС одиничною потужністю 0,05—5 МВт з температурою 90—120 °С.
- 3. Комбіновані електростанції з використанням геотермальної енергії та органічних палив (вугілля, газ, торф, біомаса).
- 4. Комбіновані енерготехнічні вузли для виробництва електрики, тепла та отримання цінних продуктів з геотермальних вод.[3]
- 5. За оцінками аналітиків, інвестиції в геотермальну енергетику до 2030 року зростатимуть від 10% і вище.[4]
- ↑ Resource evaluation of geothermal power plant under the conditions of carboniferous deposits usage in the Dnipro-Donetsk depression / Mykhailo Fyk, Volodymyr Biletsky, Mokhammed Abbud // E3S Web of Conferences. Ukrainian School of Mining Engineering. Berdiansk, Ukraine, September 4–8, 2018. — 2018. — Vol. 60. — Article Number: 00006. P. 8. — URL: https://doi.org/10.1051/e3sconf/20186000006.
- ↑ Salyga, Volodymyr (7 грудня 2023). На Львівщині планують збудувати інноваційний тепличний комплекс на геотермальній енергії. Agroinnovation (укр.). Процитовано 16 грудня 2023.
- ↑ Геотермальна енергетика: виробництво електричної і теплової енергії / А.А. Долінський, А.А. Халатов // Вісник Національної академії наук України. — 2016. — № 11. — С. 76-86 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 10 вересня 2017. Процитовано 10 вересня 2017.
- ↑ Геотермальна енергетика: можливості у світі та перспективи в Україні
- У. Ю. Палійчук. Використання геотермальної енергії в Україні: Можливості та перспективи// Новітні технології транспортування нафти і газу. Науковий вісник ІФНТУНГ. 2012. № 2(32) ISSN 1993—9965.
- Геотермальна енергетика [Архівовано 15 вересня 2014 у Wayback Machine.]
- Перспективи та потенціал розвитку геотермальної енергетики в Україні [Архівовано 21 серпня 2016 у Wayback Machine.]
- Геотермальна енергетика: виробництво електричної і теплової енергії / А.А. Долінський, А.А. Халатов // Вісник Національної академії наук України. — 2016. — № 11. — С. 76-86./Geothermal energy: the electricity and thermal energy production. [Архівовано 10 вересня 2017 у Wayback Machine.] http://dspace.nbuv.gov.ua/bitstream/handle/123456789/109877/10-Dolinskiy.pdf?sequence=1 [Архівовано 10 вересня 2017 у Wayback Machine.]
|
Це незавершена стаття з технології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |