Городець (місто)
місто Городець | |||||
---|---|---|---|---|---|
рос. Городец | |||||
| |||||
Країна | Росія | ||||
Суб'єкт Російської Федерації | Нижньогородська область | ||||
Муніципальний район | Городецький район | ||||
Код ЗКАТУ: | 22 228 501 | ||||
Код ЗКТМО: | 22628101001 | ||||
Основні дані | |||||
Час заснування | ХІІ сторіччя | ||||
Статус міста | 1921 | ||||
Населення | 31.5 тис. | ||||
Площа | 124,2 км² | ||||
Поштові індекси | 606500 | ||||
Телефонний код | +7 83161 | ||||
Географічні координати: | 56°39′01″ пн. ш. 43°28′13″ сх. д. / 56.650277777778° пн. ш. 43.470277777778° сх. д. | ||||
Часовий пояс | UTC+3 | ||||
Мапа | |||||
| |||||
|
Городе́ць (рос. Городец) — місто районного значення Нижньогородської області Росії, адміністративний центр Городецького району[1].
Місто розташоване на лівому березі Волги, за 53 км вище Нижнього Новгорода і за 14 км на схід від залізничної станції Заволжя-Пасажирська (кінцева станція електрифікованої лінії від Нижнього Новгорода, Нижньогородська ГЕС).
Городець — одне з найдавніших слов'янських поселень на Середній Волзі, засноване у 2-й половині XII століття (за одними даними, у 1152, за іншими — в 1172). У лютому 1238, Городець було спалено військами Батия. Вважається, що у Городці помер Олександр Невський, який повертався із Золотої Орди до Новгороду.
За заповітом Олександра Невського, його третій син Андрій Олександрович (Андрій Городецький) отримує Городецьке князівство собі в спадок, і править там до своєї смерті в 1304. У Городці він і похований.
Пізніше Городець входив до Суздальсько-Нижньогородського великого князівства. В 1408, зруйновано Едигеєм. Після цього він довгий час іменувався «пустий Городець».
Знову заселено, як ремісниче село, у кінці XVI — початку XVII ст; було центром хлібної торгівлі і виготовлення дерев'яного начиння. Знову отримав статус міста тільки в 1922.
Суднобудування та судноремонт; деревообробне, взуттєве, строчовишивальне виробництво.
Педагогічний коледж.
- Краєзнавчий музей.
- Виставковий зал.
- Музей самоварів.
-
Церква Покрова Пресвятої Богородиці. Архітектор І. Є. Єфімов
-
Вид на Волгу
-
Набережна Революції
-
Феодорівський собор
-
Саврасов О. К. Волга поблизу Городця. 1870 рік
- ↑ Населённые пункты Городецкого района. Архів оригіналу за 25 травня 2016. Процитовано 23 грудня 2009.
- Волжский перекрёсток [Архівовано 13 грудня 2009 у Wayback Machine.](рос.)
- Городец на все времена…..река Волга(рос.)