Гімн Краснодарського краю

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Гімн Краснодарського краю є символом Краснодарського краю. Прийнятий 24 березня 1995 року.

Народна пісня "Ты, Кубань, Ты наша Родина" написана в 1914 році на російсько-турецькому фронті. Була присвячена козакам 1-го Кавказького козачого полку на згадку про бойову славу в роки Першої Світової війни. Автор слів — полковий священик Костянтин Образцов.

Текст пісні написаний у вигляді вітального послання, колективного листа на Кубань. Козаки згадують "станицы вольные — родной отцовский дом" і б'ються на смерть з "врагом-басурманином", щоб жила їх свята батьківщина.

Спочатку пісня виконувалася в невеликому крузі фронтовиків. Через рік-два її заспівали всі кубанські підрозділи армії, що діяли. В період громадянської війни вона була офіційним гімном Кубанської ради і Кубанської народної республіки. І в роки Великої Вітчизняної пісня піднімала бойовий дух козаків і разом з ними пройшла переможний шлях від берегів Кубані до Ельби.

Текст гімну

[ред. | ред. код]

Гімном Краснодарського краю є твір на слова полкового священика К. Образцова, покладений на народну музику, в обробці професора В. Захарченка, з російської переклав І. Самойлов.

Текст російською мовою
(К. Образцов/В. Захарченко)
Текст українською мовою
(переклад І. Самойлова)

Ты, Кубань, ты наша родина,
Вековой наш богатырь!
Многоводная, раздольная,
Разлилась ты вдаль и вширь.

Ти, Кубань, Вітчизно рідная!
Віковий наш Богатир!
Хвилі волі, пісні долі
Ти несеш степами з гір.

Из далеких стран полуденных,
Из заморской стороны
Бьем челом тебе, родимая,
Твои верные сыны.

Із країв південних, далеких
Із Туреччини, з війни
Щиро голови схиляємо
Твої, матінко, сини.

О тебе здесь вспоминаючи,
Песню дружно мы поем,
Про твои станицы вольные,
Про родной отцовский дом.

Ми про тебе пам'ятаючи,
Заспіваємо пісень
Про твої станиці вільнії,
Рідні хати, мирний день.

О тебе здесь вспоминаючи,
Как о матери родной,
На врага, на басурманина
Мы идем на смертный бой.

Ми про тебе пам'ятаючи,
Як про матінку свою,
З басурманом катом-варваром
Усі зійдемось в бою.

О тебе здесь вспоминаючи,
За тебя ль не постоять,
За твою ли славу старую
Жизнь свою ли не отдать?

Ми про тебе пам’ятаючи,
Хіба не постоїмо?
За тебе і славу прадідів
Голови покладемо.

Мы, как дань свою покорную,
От прославленных знамен
Шлем тебе, Кубань родимая,
До сырой земли поклон.

Ніби дань свою покірливо
Від славетних прапорів
Кладемо Кубані рідній
До землі похил синів.

Посилання

[ред. | ред. код]