Драбівський район
Драбівський район | |||||
---|---|---|---|---|---|
адміністративно-територіальна одиниця | |||||
| |||||
Основні дані | |||||
Країна: | Україна | ||||
Область: | Черкаська область | ||||
Код КОАТУУ: | 7120600000 | ||||
Утворений: | 3 березня 1923 р. | ||||
Населення: | ▼ 33 668 (на 1.01.2019) | ||||
Площа: | 1160.62 км² | ||||
Густота: | 30.3 осіб/км² | ||||
Тел. код: | +380-4738 | ||||
Поштові індекси: | 19800—19855 | ||||
Населені пункти та ради | |||||
Районний центр: | Драбів | ||||
Селищні ради: | 2 | ||||
Сільські ради: | 31 | ||||
Смт: | 2 | ||||
Селища: | 9 | ||||
Села: | 40 | ||||
Районна влада | |||||
Голова ради: | Дзега Володимир Дмитрович | ||||
Голова РДА: | Хрущ Віктор Володимирович[1] | ||||
Вебсторінка: | Драбівська РДА Драбівська районна рада Драбівська ЦРЛ | ||||
Адреса: | 19800, Черкаська обл., Драбівський р-н, смт. Драбів, вул. Центральна, 69 | ||||
Мапа | |||||
| |||||
Драбівський район у Вікісховищі |
Дра́бівський райо́н — колишня адміністративно-територіальна одиниця Черкаської області. Площа — 1 160,6 км² (5,55 % від площі області). Адміністративний центр — смт Драбів.
Географія
Район розташований у лісостеповій фізико-географічній зоні на лівому березі Дніпра. Межує з Золотоніським та Чорнобаївським районами Черкаської області, Яготинським районом Київської області та Гребінківським районом Полтавської області.
Найбільші річки: Супій, Чумгак, Золотоношка.
Природно-заповідний фонд
На території району розташовано 8 заказників заказник місцевого значення: Безбородьківський, Білоусівський, Степанківський, Козацьке, Заплавський, Старорічище, Свічківський, Бабарська оболонь, а також 3 пам'ятки природи: Ведмежий горіх, Тирса та Тарасова криниця.
Історія
Район утворений 3 березня 1923 року. З часу утворення до 1925-го входив до складу Золотоніського повіту Полтавської губернії. З червня 1925-го до Прилуцького округу. З 9 лютого 1932 року входив до складу Харківської області. З 1937 року по 1954 рік — у складі Полтавської області[2].
Станом на 1 вересня 1946 року в складі району перебувало 40 населених пунктів, які підпорядковувались 15 сільським радам. З них 18 сіл, 17 хуторів і 5 селищ[3]:
- села: Білоусівка, Бойківщина, Вершина-Згарська, Драбів, Дунинівка, Золотоношка, Коломиці, Криштопівка, Мехедівка (кол. Деркачівка), Митлашівка, Нехайки, Михайлівка, Олімпіадівка, Павлівщина, Перервинці, Погреби, Рождественське, Свічківка, Чернещина;
- хутори: Григорівка, Деркачівка—Зелений Гай, Зелений Гай, Карабани, Ковтунівка, Козаче, Козорізи, Кохнівка, Красний, Незаможник, Нерознако-Павлівський, Остапівка, Пасівка, Старосілля, Хомівщина, Чумгак, Чумкак;
- селища: радгоспу ім Андреєва, залізничної станції Мехедівка, залізничної станції Драбове-Барятинська, відділу радгоспу «Петрівка», залізничної станції Писарщина.
З 7 січня 1954 року район увійшов до складу утвореної Черкаської області. У 1959 році до його складу ввійшов сусідній Шрамківський район. У 1965 році частина території відійшла до складу Канівського та Золотоніського районів.
День визволення району від німецько-фашистських військ 22 вересня 1943 року.
17 липня 2020 року район повністю увійшов до складу Золотоніського району в рамках укрупнення районів в України під час адміністративної реформи.
Транспорт
Територію району пролягають залізничні колії Москва—Одеса та Київ—Харків. Майже через усю Драбівщину проходить магістральний газопровід Уренгой—Помари—Ужгород.
Населення
Розподіл населення за віком та статтю (2001)[4]:
Стать | Всього | До 15 років | 15-24 | 25-44 | 45-64 | 65-85 | Понад 85 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Чоловіки | 19 413 | 3631 | 2251 | 5570 | 5284 | 2576 | 101 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Жінки | 23 502 | 3377 | 2194 | 5499 | 6289 | 5643 | 500 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
Національний склад населення за даними перепису 2001 року[5]:
Національність | Кількість осіб | Відсоток |
---|---|---|
українці | 41785 | 97,59 % |
росіяни | 736 | 1,72 % |
білоруси | 70 | 0,16 % |
вірмени | 39 | 0,09 % |
молдовани | 36 | 0,08 % |
інші | 152 | 0,35 % |
Мовний склад населення за даними перепису 2001 року[5]:
Мова | Кількість осіб | Відсоток |
---|---|---|
українська | 41966 | 98,01 % |
російська | 668 | 1,56 % |
білоруська | 40 | 0,09 % |
угорська | 30 | 0,07 % |
молдовська | 24 | 0,06 % |
інші | 90 | 0,21 % |
В районі налічується 51 населений пункт, які підпорядковуються двом селищним та 31 сільській радам. Населення — 37,2 тисяч осіб (3,3 % від населення області), у тому числі: сільське 27,5 тисяч осіб, міське 9,7 тисяч осіб.
Політика
25 травня 2014 року відбулися Президентські вибори України. У межах Драбівського району було створено 48 виборчих дільниць. Явка на виборах складала — 69,04 % (проголосували 20 186 із 29 239 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Петро Порошенко — 47,08 % (9 503 виборців); Юлія Тимошенко — 18,37 % (3 708 виборців), Олег Ляшко — 16,12 % (3 254 виборців), Анатолій Гриценко — 9,73 % (1 964 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів — 0,75 %.[6]
Відомі уродженці
- Василь Романюк (1910—1993) — радянський інструктор-випробувач парашутів, Заслужений тренер СРСР з парашутного спорту, полковник.
- Віктор Жагала (1911—1987) — радянський офіцер-артилерист, Герой Радянського Союзу (1943).
- Іван Степаненко (1920—2007) — радянський військовий льотчик, Двічі Герой Радянського Союзу, в роки Німецько-радянської війни заступник командира авіаескадрильї 4-го винищувального авіаційного полку.
- Пантелеймон Гнучий (1925—1999) — радянський офіцер, Герой Радянського Союзу, в роки радянсько-німецької війни стрілець 105-го гвардійського стрілецького полку 34-ї гвардійської Єнакіївської Червонопрапорної стрілецької дивізії 46-ї армії 3-го Українського фронту, гвардії рядовий.
- Сергій Баштан (1927—2017) — український бандурист, педагог, композитор.
- Григорій Вовчинський (1988) — український лижник, біатлоніст, паралімпійський чемпіон 2014 року.
Примітки
- ↑ Розпорядження Президента України від 25 січня 2020 року № 52/2020-рп «Про призначення В.Хруща головою Драбівської районної державної адміністрації Черкаської області»
- ↑ Історія району. Архів оригіналу за 17 серпня 2013. Процитовано 18 вересня 2013.
- ↑ Українська РСР. Адміністративно-територіальний поділ. «Українське видавництво політичної літератури». 1947. стор. 403.
- ↑ Розподіл населення за статтю та віком, середній вік населення, Черкаська область (осіб) - Регіон, 5 рiчнi вiковi групи, Рік, Категорія населення , Стать [Населення за статтю та віком...2001].
- ↑ а б Розподіл населення за національністю та рідною мовою, Черкаська область (осіб) - Регіон, Національність, Рік , Вказали у якості рідної мову. Архів оригіналу за 21 липня 2018. Процитовано 22 липня 2018.
- ↑ ПроКом, ТОВ НВП. Центральна виборча комісія - ІАС "Вибори Президента України". www.cvk.gov.ua. Архів оригіналу за 27 лютого 2018. Процитовано 26 березня 2016.
Посилання
- Офіційний сайт Драбівської районної ради [Архівовано 20 серпня 2019 у Wayback Machine.]
- Хто є хто в Україні
- Черкаська обласна державна адміністрація
- Облікова картка на сайті Верховної Ради[недоступне посилання з липня 2019]
- Драбівський район — економіка району, органи влади, підприємства, селищні ради [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Відділ освіти Драбівської районної державної адміністрації