Перейти до вмісту

Драбівський район

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Драбівський район
адміністративно-територіальна одиниця
Герб Прапор
Основні дані
Країна: Україна Україна
Область: Черкаська область
Код КОАТУУ: 7120600000
Утворений: 3 березня 1923 р.
Населення: 33 668 (на 1.01.2019)
Площа: 1160.62 км²
Густота: 30.3 осіб/км²
Тел. код: +380-4738
Поштові індекси: 19800—19855
Населені пункти та ради
Районний центр: Драбів
Селищні ради: 2
Сільські ради: 31
Смт: 2
Селища: 9
Села: 40
Районна влада
Голова ради: Дзега Володимир Дмитрович
Голова РДА: Хрущ Віктор Володимирович[1]
Вебсторінка: Драбівська РДА
Драбівська районна рада
Драбівська ЦРЛ
Адреса: 19800, Черкаська обл., Драбівський р-н, смт. Драбів, вул. Центральна, 69
Мапа
Мапа

Драбівський район у Вікісховищі

Дра́бівський райо́н — колишня адміністративно-територіальна одиниця Черкаської області. Площа — 1 160,6 км² (5,55 % від площі області). Адміністративний центр — смт Драбів.

Географія

Район розташований у лісостеповій фізико-географічній зоні на лівому березі Дніпра. Межує з Золотоніським та Чорнобаївським районами Черкаської області, Яготинським районом Київської області та Гребінківським районом Полтавської області.

Київська область
(Яготинський район)
Полтавська область
(Пирятинський район)
Полтавська область
(Гребінківський район)
Київська область
(Переяслав-Хмельницький район)
Полтавська область
(Оржицький район)
Золотоніський район Золотоніський район Чорнобаївський район

Найбільші річки: Супій, Чумгак, Золотоношка.

Природно-заповідний фонд

На території району розташовано 8 заказників заказник місцевого значення: Безбородьківський, Білоусівський, Степанківський, Козацьке, Заплавський, Старорічище, Свічківський, Бабарська оболонь, а також 3 пам'ятки природи: Ведмежий горіх, Тирса та Тарасова криниця.

Історія

Район утворений 3 березня 1923 року. З часу утворення до 1925-го входив до складу Золотоніського повіту Полтавської губернії. З червня 1925-го до Прилуцького округу. З 9 лютого 1932 року входив до складу Харківської області. З 1937 року по 1954 рік — у складі Полтавської області[2].

Станом на 1 вересня 1946 року в складі району перебувало 40 населених пунктів, які підпорядковувались 15 сільським радам. З них 18 сіл, 17 хуторів і 5 селищ[3]:

З 7 січня 1954 року район увійшов до складу утвореної Черкаської області. У 1959 році до його складу ввійшов сусідній Шрамківський район. У 1965 році частина території відійшла до складу Канівського та Золотоніського районів.

День визволення району від німецько-фашистських військ 22 вересня 1943 року.

17 липня 2020 року район повністю увійшов до складу Золотоніського району в рамках укрупнення районів в України під час адміністративної реформи.

Транспорт

Територію району пролягають залізничні колії МоскваОдеса та КиївХарків. Майже через усю Драбівщину проходить магістральний газопровід Уренгой—Помари—Ужгород.

Населення

Розподіл населення за віком та статтю (2001)[4]:

Стать Всього До 15 років 15-24 25-44 45-64 65-85 Понад 85
Чоловіки 19 413 3631 2251 5570 5284 2576 101
Жінки 23 502 3377 2194 5499 6289 5643 500


Національний склад населення за даними перепису 2001 року[5]:

Національність Кількість осіб Відсоток
українці 41785 97,59 %
росіяни 736 1,72 %
білоруси 70 0,16 %
вірмени 39 0,09 %
молдовани 36 0,08 %
інші 152 0,35 %

Мовний склад населення за даними перепису 2001 року[5]:

Мова Кількість осіб Відсоток
українська 41966 98,01 %
російська 668 1,56 %
білоруська 40 0,09 %
угорська 30 0,07 %
молдовська 24 0,06 %
інші 90 0,21 %

В районі налічується 51 населений пункт, які підпорядковуються двом селищним та 31 сільській радам. Населення — 37,2 тисяч осіб (3,3 % від населення області), у тому числі: сільське 27,5 тисяч осіб, міське 9,7 тисяч осіб.

Політика

25 травня 2014 року відбулися Президентські вибори України. У межах Драбівського району було створено 48 виборчих дільниць. Явка на виборах складала — 69,04 % (проголосували 20 186 із 29 239 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Петро Порошенко — 47,08 % (9 503 виборців); Юлія Тимошенко — 18,37 % (3 708 виборців), Олег Ляшко — 16,12 % (3 254 виборців), Анатолій Гриценко — 9,73 % (1 964 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів — 0,75 %.[6]

Відомі уродженці

  • Василь Романюк (1910—1993) — радянський інструктор-випробувач парашутів, Заслужений тренер СРСР з парашутного спорту, полковник.
  • Віктор Жагала (1911—1987) — радянський офіцер-артилерист, Герой Радянського Союзу (1943).
  • Іван Степаненко (1920—2007) — радянський військовий льотчик, Двічі Герой Радянського Союзу, в роки Німецько-радянської війни заступник командира авіаескадрильї 4-го винищувального авіаційного полку.
  • Пантелеймон Гнучий (1925—1999) — радянський офіцер, Герой Радянського Союзу, в роки радянсько-німецької війни стрілець 105-го гвардійського стрілецького полку 34-ї гвардійської Єнакіївської Червонопрапорної стрілецької дивізії 46-ї армії 3-го Українського фронту, гвардії рядовий.
  • Сергій Баштан (1927—2017) — український бандурист, педагог, композитор.
  • Григорій Вовчинський (1988) — український лижник, біатлоніст, паралімпійський чемпіон 2014 року.

Примітки

  1. Розпорядження Президента України від 25 січня 2020 року № 52/2020-рп «Про призначення В.Хруща головою Драбівської районної державної адміністрації Черкаської області»
  2. Історія району. Архів оригіналу за 17 серпня 2013. Процитовано 18 вересня 2013.
  3. Українська РСР. Адміністративно-територіальний поділ. «Українське видавництво політичної літератури». 1947. стор. 403.
  4. Розподіл населення за статтю та віком, середній вік населення, Черкаська область (осіб) - Регіон, 5 рiчнi вiковi групи, Рік, Категорія населення , Стать [Населення за статтю та віком...2001].
  5. а б Розподіл населення за національністю та рідною мовою, Черкаська область (осіб) - Регіон, Національність, Рік , Вказали у якості рідної мову. Архів оригіналу за 21 липня 2018. Процитовано 22 липня 2018.
  6. ПроКом, ТОВ НВП. Центральна виборча комісія - ІАС "Вибори Президента України". www.cvk.gov.ua. Архів оригіналу за 27 лютого 2018. Процитовано 26 березня 2016.

Посилання