Перейти до вмісту

Карел ван Мандер

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Карел ван Мандер
нід. Karel van Mander
Портрет Мандера з його книги
При народженніКарел ван Мандер
Народження1548(1548)
Мейлебеке, Фландрія
Смерть2 вересня 1606(1606-09-02)
 Амстердам, Голландське графство, Республіка Об’єднаних провінцій Нідерландів[1]
ПохованняСтара церква
Національністьнідерландець
КраїнаНідерланди Нідерланди
ЖанрМіфологічні картини, портрети, картони для шпалер
Діяльністьмистецтвознавець, художник, письменник, поет, біограф, візуальний митець
Напрямокманьєризм
Вплив наФранс Халс
ВчительLucas de Heered і Pieter Vlerickd
Відомі учніФранс Галс
ЧленWitte Angierend
ТвориThe Floodd, Q17524340?, The Adoration of the Shepherdsd і The Continence of Scipiod
ДітиKarel van Mander the Youngerd[2]
Брати, сестриAdam van Manderd
РодичіJan van der Manderd
Роботи в колекціїМузей Бойманса - ван Бенінгена, Штедель, Міннеаполіський інститут мистецтва, Національна галерея мистецтв, Музей Грунінгеd, Zeeuws Museumd, Рейксмузей, Музей Франса Галса, Museum Catharijneconventd, Bisschoppelijk Museum Haarlemd, Музей Ізраїлю, Національний музей Швеції, Національна портретна галерея Швеції, Ермітаж, Словацька національна галерея, Національна галерея Вікторії, Королівські музеї витончених мистецтв[3], Michael C. Carlos Museumd[4], Баварські державні колекції картин, Державні художні зібрання Дрездена, Музей історії мистецтв, Національна галерея, Landesmuseum Hannoverd, Реннський музей образотворчого мистецтва, Музей Ґетті і Musea Brugged[5]

CMNS: Карел ван Мандер у Вікісховищі

Карел ван Мандер (нід. Karel van Mander; травень 1548 — 2 вересня 1606) — художник з Нідерландів XVI століття, представник стилю маньєризм, поет і історик мистецтва.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народився в містечку Мейлебеке в Західній Фландрії. Походив з дворянської родини. Мешкав в місті Гент, де був помічником художника і письменника Лукаса де Хеере (1534—1584) до 1568 року. Художню освіту удосконалював спочатку у місті Кортрейк, а потім в майстерні художника Пітера Влеріка в місті Турне.

Член камери риторів Гарлема

[ред. | ред. код]

Дворічні мандри закінчив і повернувся до містечка Мейлебеке, де звернувся до поезії і створення театральних п'єс з релігійною тематикою, а для вистав виготовляв декорації. Зв'язків з камерами риторів не припиняв, збережені відомості, що був членом камери риторів і в місті Гарлем, де доживав віку.

Італійський період

[ред. | ред. код]

Три роки мандрував по Італії (1574—1577). Серед знайомих цього періоду був відомий художник маньєрист Бартоломеус Шпрангер (1546—1611). Мав у власній колекції малюнки Шпрангера, котрі вивіз до Нідерландів і показував художникам у місті Гарлем. В Римі виконав декілька замов від кардиналів. Серед творів цього періоду — «Св. Вартоломей».

Мандер працював в Базелі, Кремсі, Відні, Харлемі, Мейлебеке. Малював портрети, міфологічні картини, створив декілька картонів для аррасів.

Шлюб і життя в Гарлемі

[ред. | ред. код]

1578 року митець оселився в місті Мейлебеке. Узяв шлюб з місцевою дівчиною 18 років. Через рік став батьком першого сина. 1580 року родина була вимушена покинути місто через цькування протестантької родини з боку фанатично налаштованих католиків. Родина оселилась в місті Кортрейк. У Кортрейку працював драматургом і художником, виконав вівтарний образ для місцевої церкви. Дружина народила другого сина. 1582 року родина вимушено покинула місто через епідемію чуми і перебралась до Брюгге. Спокійного життя протестантскій родині в католицькому Брюгге не було. Митець з дружиною, дітьми і матір'ю дружини емігрували 1583 року човном до міста Гарлем у Північні Нідерланди, як цезробили тисячі фламандців, що тікали від каральних дій іспанців-католиків.

В Гарлемі митець працював близько 20 років як художник, член камери риторів і історіограф.

Компілятивна книга «Життєписи художників», 1604 р

[ред. | ред. код]

Другорядний художник, Карел ван Мандер відоміший як автор книги «Життєписи античних, італійських, німецьких і нідерландських художників XV–XVI століть». Твір носить компілятивний характер і є переказом легенд, спогадів і фактів з різних джерел, не завжди достовірних. Карел ван Мандер подав двісті п'ятдесят (250) біографій художників.

Книга не є точною і не відповідає багатьом сучасним вимогам про історичні праці. Але це оцінки твору, що вийшов з руку у 1604 році і багато чого змінилося в науці за 400 років по тому.

Перевагою книги Манлера було повернення в історію мистецтв імен утаємничених, маловідомих геніїв Північної Європи, на яких не звертали уваги егоїстичні письменники Італії, в тому числі і Вазарі. Серед повернутих імен — зірка німецького мистецтва і всієї Європи Маттіас Грюневальд (або Нітхард Готхард).

Життепис самого історіографа і митця

[ред. | ред. код]
Якоб де Гейн молодший. «Померлий Карел ван Мандер», малюнок

В книзі «Життєписи художників» він рятував хоча би легендарні і уривчасті звістки про старовинних художників Німеччини і Нідерландів, а також про сучасних йому майстрів. Навпаки, нихто не поклопотався про створення життєпису самого Карела ван Мандера. Усвідомивши це, нотатки свого життєпису створив сам Карел. Короткий життепис був оприлюднений у другому перевиданні твору «Життєписи художників», вже посмертному у 1618 році, але без вказівки, хто був його автором. Дослідники запропонували декілька кандидатур, але істину встановили пізніше. Автором міг бути син — Карел ван Мандер молодший, що пам'ятав про батька, використав його біографічні нотатки з додачею власних спогадів. Не все достовірно і в цих додатках, але їх схильні вважати найбільш відповідними неповній біографії самого історіографа.

Геніальний учень

[ред. | ред. код]

Серед його учнів був уславлений нині Франс Халс, зарахований до трійці геніальних художників Голландії XVII ст.

Галерея обраних творів

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Книга «Микеланджело да Караваджо. Документы. свидетельства современников» М, «Искусство», 1975 (рос)

Посилання

[ред. | ред. код]


Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]