Перейти до вмісту

Клод Меллан

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Клод Меллан
фр. Claude Mellan
Народження23 травня 1598(1598-05-23)[1][2][…]
Аббевіль, Французьке королівство
Смерть9 вересня 1688(1688-09-09)[3][4] (90 років)
 Париж, Французьке королівство
Країна Франція[5]
Діяльністьхудожник, гравер, рисувальник, графік, гравер, візуальний митець, художник-гравер
ВчительСімон Вуе
Відомі учніJean Lenfantd, Pierre Brissartd і Nicolas Bazind[6]
Роботи в колекціїМузей Бойманса - ван Бенінгена, Штедель, Міннеаполіський інститут мистецтва, Музей мистецтв Нельсона-Аткінсаd, Оклендська галерея мистецтвd, Фінська національна галерея, Національна галерея Вікторії, Національна галерея мистецтв, Національний музей Швеції, Національна галерея Канади, Музей мистецтв Філадельфії, Musée de la civilisationd[7], Vanderbilt Museum of Artd, Національна галерея, Michael C. Carlos Museumd[8], Ермітаж, Musea Brugged, Музей Фабра, Музей Ґетті, Print Collectiond[9] і Реннський музей образотворчого мистецтва
CMNS: Клод Меллан у Вікісховищі

Клод Меллан (фр. Claude Mellan; 23 травня 1598, Аббевіль (нині департамент Сомма) — 9 вересня 1688, Париж) — французький живописець і гравер.

Біографія

[ред. | ред. код]

Син бляхаря. Юність провів в Парижі, в 1624 приїхав до Італії. У Римі навчався у Сімона Вуе, був знайомий з Пуссеном, П'єром Міньяром, Лорреном, Берніні. У 1636 році повернувся до Франції, жив в Екс-ан-Провансі, в 1642 р. переїхав в Лувр.

Меллан — картограф Місяця

[ред. | ред. код]

Репутація Меллана була надзвичайно висока. Математик, астроном і філософ П'єр Гассенді разом з астрономом Ніколя Клодом Фабрі де Пейреск (1580–1637) давно хотіли створити атлас Місяця. Для цього вони вирішили скористатися присутністю в Екс-ан-Прованс, як писав Фабрі де Пейреск, «одного з кращих живописців століття і найточніших граверів». З 24 вересня по 7 листопада 1636 року з вершини гори Сент-Віктуар ніч за вночі Гассенди і Пейреск спостерігали за допомогою зразкових підзорних труб поверхню Місяця і замальовували побачене. На основі їх малюнків Клод Меллан зробив три гравюри на міді з зображеннями Місяця в першій, четвертій чверті і в повний місяць (особливо вдалася перша карта, де були чітко видні цирки, кратери, гори і моря). Але через кілька місяців Пейреск помер, перший місячний атлас залишився незавершеним. Гравюри Меллана зберігаються сьогодні в Національній бібліотеці в Парижі.[10]

Творчість

[ред. | ред. код]

Серед гравюр Меллана — портрети кардинала Рішельє (1651), Джироламо Фрескобальді (1619) та його покровителя, кардинала Гвідо Бентівольо (+1633).

Техніка "однієї безперервної лінії"

Техніка "Однієї лінії"[11] в роботах Клода Меллана є унікальним поєднанням технічної майстерності та філософської глибини. Створюючи зображення єдиною безперервною лінією, він не лише показував абсолютний контроль над інструментом, але й втілював ідею єдності й гармонії. Кожен вигин та потовщення лінії передавали світло й тінь, відтворюючи об'єм та складність форми без жодного переривання. У своїй найвідомішій роботі, «Плата Вероніки», Меллан почав від центру обличчя Христа і поступово розширював лінію, охоплюючи кожну деталь, від найдрібніших рис обличчя до контурів.

Техніка "Однієї лінії" була символом нескінченного циклу життя, божественної єдності всього сущого і викликом для самого художника: кожен рух був незворотнім, помилка могла зруйнувати все. Меллан, працюючи в епоху бароко, прагнув не тільки досконалості форми, але й спонукав глядача задуматися про єдність і взаємозв'язок усіх речей. Ця єдина лінія стала для нього не просто художнім засобом, а філософською концепцією, що вдало поєднала технічний виклик з духовним пошуком.[11]

  • Деякі роботи
  • Плат Святий Вероніки, 1649.
    Плат Святий Вероніки, 1649.
  • Кардинал Гвідо Бентівольо, 1 633.
    Кардинал Гвідо Бентівольо, 1 633.

Твори

[ред. | ред. код]

Твори Меллана зберігаються в найбільших музеях світу, 9 робіт — в Ермітажі.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ RKDartists
  2. ↑ Benezit Dictionary of Artists — OUP, 2006. — ISBN 978-0-19-977378-7
  3. ↑ а б SNAC — 2010.
  4. ↑ Lavergnée B. B. Mellan, Claude // Grove Art Online / J. Turner — [Oxford, England], Houndmills, Basingstoke, England, New York: OUP, 2017. — doi:10.1093/GAO/9781884446054.ARTICLE.T056677
  5. ↑ artist list of the National Museum of Sweden — 2016.
  6. ↑ Зведений список імен діячів мистецтва
  7. ↑ https://collections.mcq.org/recherche?constituentID=12709
  8. ↑ https://collections.carlos.emory.edu/people/23456/
  9. ↑ https://web.archive.org/web/http://wallachprintsandphotos.nypl.org/catalog/315571
  10. ↑ Архивированная копия. Архів оригіналу за 20 травня 2017. Процитовано 25 липня 2007.
  11. ↑ а б Клод Меллан і Революція Гравюри: Як Однолінійна Техніка Стала Символом Епохи | INFO TREND (укр.). 21 вересня 2024. Процитовано 30 жовтня 2024.

Література

[ред. | ред. код]
  • Rosenberg P. Le XVIIe siècle français. — P. Editions Princesse, 1976.
  • L'Œil d'or. Claude Mellan, catalogue d'exposition. — P. Bibliothèque Nationale, 1988.
  • Claude Mellan, gli anni romani: un incisore tra Vouet e Bernini / Luigi Ficacci, ed. — Roma: Multigrafica, 1989.
  • Bonnefoy Y. Rome, 1630. — P. Flammarion, 2000 (за вказівником).
  • Клод Меллау, 1598—1688. Малюнки і гравюри із зібрання Ермітажу. — Л. Мистецтво, 1988.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Клод_Меллан&oldid=44115972