Клод Меллан
Клод Меллан (фр. Claude Mellan; 23 травня 1598, Аббевіль (нині департамент Сомма) — 9 вересня 1688, Париж) — французький живописець і гравер.
Син бляхаря. Юність провів в Парижі, в 1624 приїхав до Італії. У Римі навчався у Сімона Вуе, був знайомий з Пуссеном, П'єром Міньяром, Лорреном, Берніні. У 1636 році повернувся до Франції, жив в Екс-ан-Провансі, в 1642 р. переїхав в Лувр.
Репутація Меллана була надзвичайно висока. Математик, астроном і філософ П'єр Гассенді разом з астрономом Ніколя Клодом Фабрі де Пейреск (1580–1637) давно хотіли створити атлас Місяця. Для цього вони вирішили скористатися присутністю в Екс-ан-Прованс, як писав Фабрі де Пейреск, «одного з кращих живописців століття і найточніших граверів». З 24 вересня по 7 листопада 1636 року з вершини гори Сент-Віктуар ніч за вночі Гассенди і Пейреск спостерігали за допомогою зразкових підзорних труб поверхню Місяця і замальовували побачене. На основі їх малюнків Клод Меллан зробив три гравюри на міді з зображеннями Місяця в першій, четвертій чверті і в повний місяць (особливо вдалася перша карта, де були чітко видні цирки, кратери, гори і моря). Але через кілька місяців Пейреск помер, перший місячний атлас залишився незавершеним. Гравюри Меллана зберігаються сьогодні в Національній бібліотеці в Парижі.[10]
Серед гравюр Меллана — портрети кардинала Рішельє (1651), Джироламо Фрескобальді (1619) та його покровителя, кардинала Гвідо Бентівольо (+1633).
Техніка "однієї безперервної лінії"
Техніка "Однієї лінії"[11] в роботах Клода Меллана є унікальним поєднанням технічної майстерності та філософської глибини. Створюючи зображення єдиною безперервною лінією, він не лише показував абсолютний контроль над інструментом, але й втілював ідею єдності й гармонії. Кожен вигин та потовщення лінії передавали світло й тінь, відтворюючи об'єм та складність форми без жодного переривання. У своїй найвідомішій роботі, «Плата Вероніки», Меллан почав від центру обличчя Христа і поступово розширював лінію, охоплюючи кожну деталь, від найдрібніших рис обличчя до контурів.
Техніка "Однієї лінії" була символом нескінченного циклу життя, божественної єдності всього сущого і викликом для самого художника: кожен рух був незворотнім, помилка могла зруйнувати все. Меллан, працюючи в епоху бароко, прагнув не тільки досконалості форми, але й спонукав глядача задуматися про єдність і взаємозв'язок усіх речей. Ця єдина лінія стала для нього не просто художнім засобом, а філософською концепцією, що вдало поєднала технічний виклик з духовним пошуком.[11]
-
Плат Святий Вероніки, 1649.
-
Кардинал Гвідо Бентівольо, 1 633.
Твори Меллана зберігаються в найбільших музеях світу, 9 робіт — в Ермітажі.
- ↑ RKDartists
- ↑ Benezit Dictionary of Artists — OUP, 2006. — ISBN 978-0-19-977378-7
- ↑ а б SNAC — 2010.
- ↑ Lavergnée B. B. Mellan, Claude // Grove Art Online / J. Turner — [Oxford, England], Houndmills, Basingstoke, England, New York: OUP, 2017. — doi:10.1093/GAO/9781884446054.ARTICLE.T056677
- ↑ artist list of the National Museum of Sweden — 2016.
- ↑ Зведений список імен діячів мистецтва
- ↑ https://collections.mcq.org/recherche?constituentID=12709
- ↑ https://collections.carlos.emory.edu/people/23456/
- ↑ https://web.archive.org/web/http://wallachprintsandphotos.nypl.org/catalog/315571
- ↑ Архивированная копия. Архів оригіналу за 20 травня 2017. Процитовано 25 липня 2007.
- ↑ а б Клод Меллан і Революція Гравюри: Як Однолінійна Техніка Стала Символом Епохи | INFO TREND (укр.). 21 вересня 2024. Процитовано 30 жовтня 2024.
- Rosenberg P. Le XVIIe siècle français. — P. Editions Princesse, 1976.
- L'Œil d'or. Claude Mellan, catalogue d'exposition. — P. Bibliothèque Nationale, 1988.
- Claude Mellan, gli anni romani: un incisore tra Vouet e Bernini / Luigi Ficacci, ed. — Roma: Multigrafica, 1989.
- Bonnefoy Y. Rome, 1630. — P. Flammarion, 2000 (за вказівником).
- Клод Меллау, 1598—1688. Малюнки і гравюри із зібрання Ермітажу. — Л. Мистецтво, 1988.
- www.artcyclopedia.com [Архівовано 13 жовтня 2020 у Wayback Machine.] — Роботи в музеях світу
- www.wittert.ulg.ac.be [Архівовано 22 січня 2020 у Wayback Machine.] — Гравюри та біографія