Перейти до вмісту

Королівська бібліотека (Турин)

Координати: 45°04′20″ пн. ш. 7°41′11″ сх. д. / 45.0720941° пн. ш. 7.6864434° сх. д. / 45.0720941; 7.6864434
Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Королівська бібліотека (Турин)
італ. Biblioteca Reale di Torino
45°04′20″ пн. ш. 7°41′11″ сх. д. / 45.0720941° пн. ш. 7.6864434° сх. д. / 45.0720941; 7.6864434
Країна: Італія[1]
Тип:історична
СкладоваПалаци Савойського дому і Musei reali Torinod
РозташуванняТурин[1][5]
АдресаІталія Італія, Piazza Castello 191, 10122 Torino
Заснована1839
Статус спадщиничастина об'єкта Світової спадщини ЮНЕСКО[d] і національна спадщина Італіїd[1]
Фонди:200.000
Площа приміщень:1500 квадратний метр[3] і 400 квадратний метр[3]
Сайт:bibliotecareale.beniculturali.it/index.php?lang=en
Мапа
CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Королівська бібліотека (Турин) (італ. Biblioteca Reale (Torino)) — традиційна назва бібліотеки, що була створена у місті Турин у першій половині 19 ст.

Історія створення

[ред. | ред. код]

В королівському зібранні були живопис і книги. Частку книг викрали під час наполеонівської навали. Ще частину король Карл Альберт подарував у бібліотеку Туринського університету. Напередодні 1839 року король зажадав створити бібліотеку із тих залишків, що були після крадіжок вояками Наполеона Бонапарта і передач у Туринський університет. Наказ на організаційні роботи по створенню бібліотеки отримав граф Мікеле Саверіо Прована Саббіоне. У новий заклад король Карло Альберто передав усі книги власного зібрання. До них додали видання від різних донаторів.

В подальшому зростанням збірок бібліотеки опікувався королівський бібліотекар Доменко Проміс, котрий комплектував відділки з геральдики, військової історії, історії королівства обох Сицилій, нумізматики тощо.

Інвентар новоствореної бібліотеки на 1840 рік нараховував вже 30.000 видань. Бібліотеку розмістили в крилі королівського палацу. Пристосування під бібліотеку зробили за проектом архітектора Пеладжо Пеладжи. Він же розробив декор у стилі грізайль, котрий виконали на стелі художники Марко Антоніо Тріфольї та Анжело Мойя 1841 року.

Значущість бібліотеки у 19 ст. створювали за рахунок придбання рідкісних і антикварних видань, інкунабул з додачею збірок друкованої графіки та оригінальних малюнків художників. Все це потроху почала отримувати і Королівська бібліотека у Турині.

Королівський трон Італії після її об'єднання у єдину державу посів представник савойської династії Віктор Еммануїл ІІ. Він мало звертав уваги на Королівську бібліотеку у Турині, позаяк був заклопотаний залишити ефектний слід у новоствореній державі. Відтак він опікувався меценатськими справами у престижних містах Флоренції та у самому Римі. Королівська бібліотека у Турині в цей період зростала мало і повільно лише за рахунок дарунків та наказа отримувати обов'язковий зразок кожного видання у краї безкоштовно.

Тим не менше за період існування бібліотека отримала декілька художньо вартісних видань, малюнки художників Західної Європи, приватні архіви, старовинні мапи, друковану графіку.

Приміщення

[ред. | ред. код]

Бібліотека не має окремого приміщення. Її розмістили у Королівському палаці, а бібліотечні раритети зберігають у підмуркових коморах.

Фонди, перелік

[ред. | ред. код]
  • 200.000 друкованих книг
  • 187 інкунабул (першодруки)
  • 4500 рукописів
  • 3055 малюнків різних століть і декількох європейських шкіл
  • власне зібрання старовинних мап
  • власна колекція друкованої графіки тощо.

Обрані твори з колекції малюнків

[ред. | ред. код]
Якоб Йорданс. «Мучеництво св. Квентіна», малюнок до картини, бл. 1650 р.
  • Бенвенуто Челліні, «Бородань», 16 ст.
    Бенвенуто Челліні, «Бородань», 16 ст.
  • Франческо ді Джорджо, малюнок до трактата про архітектуру, бл. 1470 р.
    Франческо ді Джорджо, малюнок до трактата про архітектуру, бл. 1470 р.
  • Франческо ді Джорджо, сторінка рукопису з малюнками до трактата про архітектуру, бл. 1470 р.
    Франческо ді Джорджо, сторінка рукопису з малюнками до трактата про архітектуру, бл. 1470 р.
  • Леонардо да Вінчі. Замальовки конячих ніг, бл. 1490 р.
    Леонардо да Вінчі. Замальовки конячих ніг, бл. 1490 р.

Скарби бібліотечного зібрання

[ред. | ред. код]

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в dati.beniculturali.it — 2014.
  2. ↑ https://www.librari.beniculturali.it/it/biblioteche-pubbliche-statali/
  3. ↑ а б в ISTAT 2019 survey on Italian libraries — 2021.
  4. ↑ ISTAT 2020 survey on Italian libraries — 2022.
  5. ↑ а б Anagrafe delle biblioteche italiane — 1990.

Посилання

[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Королівська бібліотека (Турин)

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Королівська_бібліотека_(Турин)&oldid=40119077