Перейти до вмісту

Лоррейн Бракко

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Лоррейн Бракко
англ. Lorraine Bracco
Дата народження2 жовтня 1954(1954-10-02)[1][2] (70 років)
Місце народженняБруклін, Нью-Йорк, США
Громадянство США
Alma materHicksville High Schoold
Професіяакторка, модель, кінорежисерка
Кар'єра1987 — дотепер
Magnum opusПіноккіо
НагородиПремія Гільдії кіноакторів (2000, 2008)
IMDbID 0000966
CMNS: Лоррейн Бракко у Вікісховищі

Лоррейн Бракко (англ. Lorraine Bracco; нар. 2 жовтня 1954, Нью-Йорк, США) — американська акторка та модель. Номінантка премій «Оскар» (1991), «Золотий глобус» (1991, 2000, 2001, 2002) та «Еммі» (1999, 2000, 2001).

Ранні роки

[ред. | ред. код]

Народилася 1954 року в Брукліні, Нью-Йорк. У 1972 році закінчила загальноосвітню школу і через два роки переїхала до Франції, де працювала моделлю у Жана-Поля Готьє[3]. Незабаром з'явилася у кількох французьких фільмах, а на початку 1980-х років повернулася до США. Має молодшу сестру — акторку Елізабет Бракко (нар.. 1957).

Кар'єра

[ред. | ред. код]
Лоррейн Бракко у 1997 році

На початку кар'єри Бракко з'явилася у фільмах «Той, хто мене береже» та «Мисливець на дівчат». Її проривом стала роль у фільмі Мартіна Скорсезе «Славні хлопці» у 1990 році. Вона виграла кілька нагород різних критиків і отримала номінації на премії «Оскар» та «Золотий глобус» у номінації «Найкраща акторка другого плану»[4]. Проте в наступні роки кар'єра в кіно складалася не настільки успішно, і вона з'являлася у фільмах, які отримали негативні відгуки від критики, таких як «Гравець від Бога», «Знахар», «Той, хто прагне вгору», «Навіть дівчата-ковбої іноді сумують», «Хакери» та «Щоденники баскетболіста»[5].

У 1999 році Лоррейн Бракко отримала роль Дженніфер Мелфі, яка стала її найбільшим успіхом у кар'єрі, у серіалі «Клан Сопрано». Вона отримала 4 номінації на премію «Еммі» та три на «Золотий глобус» за свою роботу в шоу. У 1999 та 2001 роках вона програла «Еммі» у категорії «За найкращу жіночу роль у драматичному телесеріалі» своїй колезі з серіалу, Іді Фалько. У 2007 році вона висувалась на «Еммі» «За найкращу жіночу роль другого плану в драматичному телесеріалі» (нагороду отримала Кетрін Гейгл).

Починаючи з 2010 року Лоррейн Бракко майже 7 років грала роль матері головної героїні у серіалі «Різзолі та Айлз».

Особисте життя

[ред. | ред. код]

Бракко була одружена двічі. Її першим чоловіком був Данієль Герар, після розлучення з яким вона 12 років мала стосунки з Гарві Кейтелем[6]. Після розриву з ним у 1994 році вона взяла шлюб з Едвардом Джеймсом Олмосом, з яким познайомилася на зйомках фільму «Гравець від Бога». Шлюб розпався 2002 року. У Бракко двоє дітей: доньки Стелла від Кейтеля та Марго від Герара.

Лоррейн Бракко повідомляла про досвід депресії.[7]

Фільмографія

[ред. | ред. код]
Рік Українська назва Оригінальна назва Роль
1979 ф Дві пари на одному дивані Duos sur canapé Баббл
1980 ф Що ж я такого зробив, що моя дружина весь час п'є з чоловіками? les hommes? Барбара
1980 с Комісар Мулен Commissaire Moulin Дженні
1981 ф Помилка за помилкою Fais gaffe à la gaffe! Марго
1985 ф Складна інтрига з жінками, провулками та злочинами Un complicato intrigo di donne, vicoli e delitti}}
1986 с Кримінальні історії Crime Story заручниця
1987 ф Мисливець на дівчат The Pick-Up Artist Карла
1987 ф Той, хто мене береже Someone To Watch Over Me Еллі Кіган
1989 ф Спів Sing міс Ломбардо
1989 ф Команда мрії The Dream Team Райлі
1989 ф У місячну ніч In una notte di chiaro di luna Шейла
1989 ф Море кохання Sea Of Love Деніс Грубер
1990 ф Славні хлопці Goodfellas Карен Хілл
1990 ф Stranger in the House Н/Д
1991 ф Гравець від Бога Talent for the Game Боббі
1991 ф Кара небесна Switch Шейла Факстон
1992 ф Знахар Medicine Man доктор Рей Крейн
1992 ф Підвищення Radio Flyer Мері
1992 ф Кривавий слід Traces Of Red Еллен Шофілд
1993 тф Шахрайство Scam Меггі Рорер
1993 ф Навіть дівчата-ковбої іноді сумують Even Cowgirls Get the Blues Долорес дель Рубі
1994 ф Бути людиною Being Human Анна
1994 тф Піймати Готті Getting Gotti Дайан Джакалоне
1995 ф Щоденник баскетболіста The Basketball Diaries мати Джима
1995 ф Хакери Hackers Марго
1996 ф Брехуни Les menteurs Хелен Міллер
1996 тф Лінія життя Lifeline Кітс Мейтланд
1997 ф Silent Cradle Хелен Грег
1998 тф Небезпечні пасажири поїзда 123 The Taking of Pelham One Two Three детектив Рей
1999 ф Дамська кімната Ladies Room Джемма
19972007 с Клан Сопрано The Sopranos доктор Дженніфер Мелфі
2000 тф Зберігання серця Custody of the Heart Клер Рафаель
2001 ф Сильна жінка Riding in Cars with Boys Тереза ​​Д'Онофріо
2001 ф Третій зайвий Tangled детектив Енн Андерсл
2003 ф Смерть династії Death of a Dynasty R&B співачка #2
2005 с Закон і порядок: Суд присяжних Law & Order: Trial by Jury Карла Гризано
2005 ф Врятуйте Грейс My Suicidal Sweetheart Шейла
2007 тф Снігова куля Snowglobe Роуз Морено
2007 с Помадні джунглі Lipstick Jungle Дженіс Лешер
2008 тф Конфіденційність Лонг-Айленду Long Island Confidential Нора Ларкін
2010 с Закон та порядок: Злочинний намір Law & Order: Criminal Intent керівниця притулку
2010 тф Women Without Men Елейн
20102016 с Різзолі та Айлз Rizzoli & Isles Анджела Різзолі
2011 ф Син ранку Son of Mourning Льода Кац
2011 с Мій чоловік - гангстер I Married a Mobster оповідниця
2012 кф The Bensonhurst Spelling Bee суддя конкурсу
2014 с Малейні Mulaney Геть
2014 кф Dissonance Еліз
2016 с Відв'язний Дайс Dice Тоні
2016 мс Кінь БоДжек BoJack Horseman доктор Дженет
2016 ф Monday Nights at Seven Деміан Робертсон
20172018 с Блакитна кров Blue Bloods мер Маргарет Даттон
2018 мс Острів літнього табору Summer Camp Island королева перевертнів
2019 с Jerk мама Тіма
2019 кф Master Maggie майстер Меггі
2021 кф Торт зі смаком помсти The Birthday Cake Софія
2022 кф Піноккіо Pinocchio чайка Софія (озвучування)

Нагороди та номінації

[ред. | ред. код]
Бракко 1972 року

На 2012 рік Лоррейн Бракко мала 4 нагороди та ще 23 номінації[8], що залишилися без перемоги, в галузі кіно.

Нагороди

[ред. | ред. код]

Номінації

[ред. | ред. код]
  • Премія «Оскар»
  • Премія «Золотий глобус»
    • 1991 — Найкраща жіноча роль другого плану за фільм «Славні хлопці»
    • 2000 — Найкраща жіноча роль на телебаченні (драма) за серіал «Клан Сопрано»
    • 2001 — Найкраща жіноча роль на телебаченні (драма) за серіал «Клан Сопрано»
    • 2002 — Найкраща жіноча роль на телебаченні (драма) за серіал «Клан Сопрано»
  • Премія «Золота малина»
  • Премія «Еммі»
    • 1999 — Найкраща жіноча роль у драматичному серіалі «Клан Сопрано»
    • 2000 — Найкраща жіноча роль у драматичному серіалі «Клан Сопрано»
    • 2001 — Найкраща жіноча роль у драматичному серіалі «Клан Сопрано»
    • 2007 — Найкраща жіноча роль другого плану в драматичному серіалі «Клан Сопрано»
  • Премія Гільдії кіноакторів
    • 2000 — Найкраща акторка драматичного серіалу за «Клан Сопрано»
    • 2001 — Найкращий акторський склад драматичного серіалу за «Клан Сопрано»
    • 2002 — Кращий акторський склад драматичного серіалу за «Клан Сопрано»
    • 2002 — Найкраща актриса драматичного серіалу за «Клан Сопрано»
    • 2003 — Найкращий акторський склад драматичного серіалу за «Клан Сопрано»
    • 2003 — Найкраща актриса драматичного серіалу за «Клан Сопрано»
    • 2005 — Найкращий акторський склад драматичного серіалу за «Клан Сопрано»
    • 2007 — Найкращий акторський склад драматичного серіалу за «Клан Сопрано»

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. SNAC — 2010.
  2. Internet Broadway Database — 2000.
  3. Lorraine Bracco- Biography. Yahoo!. Архів оригіналу за 28 червня 2012. Процитовано 7 червня 2012.
  4. Awards for Lorraine Bracco. Архів оригіналу за 28 червня 2012. Процитовано 7 червня 2012.
  5. Lorraine Bracco. Rotten Tomatoes. Архів оригіналу за 17 травня 2012. Процитовано 7 червня 2012.
  6. Lorraine Bracco, On the Couch, p. 129
  7. Forbes, Elizabeth (Fall 2011). Sopranos' Psychologist: Role Model. esperanza. Архів оригіналу за 5 жовтня 2013. Процитовано 16 травня 2019.
  8. Lorraine Bracco — Awards. Архів оригіналу за 28 червня 2012. Процитовано 7 червня 2012.

Джерела

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]