Перейти до вмісту

Мартен Бродер

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Канада Мартен Бродер
Народився 6 травня 1972(1972-05-06) (52 роки)
Монреаль, Канада
Зріст 188 см
Вага 98 кг
Позиція воротар
Кидок лівий
Проф. клуби «Нью-Джерсі Девілс»
«Сент-Луїс Блюз»
Нац. збірна Канада Канада
Драфт НХЛ 20-й загальний, 1990
«Нью-Джерсі Девілс»
Ігрова кар'єра 1991 — 2015
CMNS: Мартен Бродер у Вікісховищі
Спортивні медалі
Представник Канада Канада
Хокей із шайбою
Зимові Олімпійські ігри
Золото Солт-Лейк-Сіті 2002
Золото Ванкувер 2010
Чемпіонат світу
Срібло Австрія 1996
Срібло Австрія 2005
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Бродер.

Мартен Бродер (фр. Martin Brodeur, нар. 6 травня 1972, Монреаль) — канадський хокеїст, що грав на позиції воротаря. Грав за збірну команду Канади.

Олімпійський чемпіон. Володар Кубка Стенлі. Провів понад тисячу матчів у Національній хокейній лізі.

Рекордсмен за кількістю проведених хвилин на майданчику (74 438), сухих матчів (125), переможних матчів (691), а також за кількістю закинутих шайб серед воротарів (3). Чотири рази визначався найкращим воротарем та отримував Трофей Везіни, також чотири рази отримував Трофей Вільяма М. Дженнінгса за найменшу кількість пропущених шайб в поточному сезоні.[1][2]

Ігрова кар'єра

[ред. | ред. код]
Бродер у березні 2003.
Бродер у грі, листопад 2011.
Мартін Бродер перед матчем з Калгарі (сезон 2011-2012).

Хокейну кар'єру розпочав 1989 року в ГЮХЛК виступами в складі клубу «Лазер де Сент-Іасент».

1990 року був обраний на драфті НХЛ під 20-м загальним номером командою «Нью-Джерсі Девілс». Два сезони відіграв у складі «Лазер де Сент-Іасент». Через травми основних гравців «Девілс» Кріса Террері і Крейга Біллінгтона Мартен дебютував у складі «дияволів» 26 березня 1992 в матчі проти «Бостон Брюїнс» (4:2).[3] Тим не менш наступний сезон Мартен провів у складі «Ютіка Девілс» (АХЛ). Сезон 1993/94 Бродер проводить у складі «Нью-Джерсі», а за підсумками регулярного чемпіонату, як найкращий новачок сезону стає володарем Пам'ятного трофею Колдера.

Сезон 1994/95 став скороченим через локаут, за підсумками регулярного чемпіонату «дияволи» фінішували п'ятими в Східній конференції.[4][5] У плей-оф Кубка Стенлі «Нью-Джерсі» послідовно вибиває Бостон Брюїнс 4:1, Піттсбург Пінгвінс 4:1, Філадельфія Флайєрс 4:2 та виходять до фіналу, де не лишають жодних шансів Детройту обігравши «червоні крила» в серії 4:0.[6][7]

У наступному сезоні Бродер провів 77 матчів у регулярному чемпіонаті, але його команда провалила сезон залишившись поза зоною плей-оф. Мартен потрапляє до числа претендентів на Трофей Везіни, але в підсумку він лише четвертий.[8][9] Того ж року він був основним воротарем канадської збірної на Кубку світу з хокею. У фінальній серії канадці поступились американцям.[10]

Сезон 1996/97 «дияволи» завершили на першому місці. Мартен 17 квітня 1997 у матчі плей-оф проти «Монреаль Канадієнс» закинув шайбу в порожні ворота (5-2).[11] Став другим після Домініка Гашека серед претендентів на Трофей Везини, але здобув Трофей Вільяма М. Дженнінгса.

У сезоні 1998/99 вчетверте зіграв у матчах всіх зірок НХЛ, знову був серед претендентів на Трофей Везини, а в плей-оф поступились в першому раунді Піттсбург Пінгвінс 3:4.

15 лютого 2000 закинув другу шайбу в матчі регулярного чемпіонату в ворота «Філадельфія Флаєрс».[12] Плей-оф Кубка Стенлі «Нью-Джерсі» розпочав з перемоги над Флорида Пантерс 4:0, згодом здолали Торонто Мейпл-Ліфс 4:2 і Філадельфія Флайєрс 4:3 та вийшли до фіналу, де перемогли Даллас Старс 4:2 вигравши таким чином свій другий Кубок Стенлі в кар'єрі.[13]

У наступному сезоні в активі Мартена 42 переможних матчі та перше місце клубу в Східній конференції. У плей-оф Кубка Стенлі черговий вихід до фіналу, де «дияволи» поступились в серії Колорадо Аваланч 3:4.[14][15][16]

Сезон 2001/02 Бродер завершив, як воротар з найменшої кількістю пропущених голів за гру. У наступному сезоні вперше стає володарем Трофею Везіни та вдруге здобуває Трофей Вільяма М. Дженнінгса, також вперше потрапляє до першої команди всіх зірок НХЛ. Втретє здобуває Кубок Стенлі перегравши Анагайм у фінальній серії 4:3.[17] У сезоні 2003/04 вдруге поспіль здобуває Трофей Везіни і втретє Трофей Вільяма М. Дженнінгса, а також вдруге потрапляє до першої команди всіх зірок НХЛ.

27 січня 2006, Мартен та «Нью-Джерсі Девілс» підписали новий шестирічний контракт на суму $31,2 мільйонів доларів. Цього сезону він здобув 43 перемоги і це став десятий сезон поспіль в якому Бродер здобуває понад 30 перемог за сезон. У плей-оф в суху виграли серію в Нью-Йорк Рейнджерс 4:0, правда в наступному раунді поступились «Гаррікейнс» 1:4.[18]

У сезоні 2006/07 нові здобутки в активі Мартена. Разом з Роберто Луонго вдвох побили рекорд Берні Парента 47 перемог у сезоні. 3 квітня 2007 це зробив Бродер[19], згодом 47 перемогу до свого активу записав і Роберто. За підсумками сезону Бродер здобув третій Трофей Везіни і втретє потрапив до першої команди всіх зірок НХЛ. У плей-оф Кубка Стенлі «Нью-Джерсі Девілс» зупинився в другму раунді поступившись у серії Оттава Сенаторс 1:4.[20]

17 листопада 2007, Мартен одержав 500-ту перемогу в регулярних чемпіонатах НХЛ. Цього сезону за сімейними обставинами пропустив матч всіх зірок НХЛ. Вперше за останні роки «дияволи» програли в першому раунді Кубка Стенлі «Нью-Йорк Рейнджерс» 1:4.

14 березня 2009 року «Девілс» переміг «Монреаль Канадієнс» з рахунком 3–1, а Бродер здобув 551-у перемогу в своїй кар'єрі. 18 грудня 2009, він побив рекорд Патріка Руа за кількістю проведених матчів 1030 проти 1029 у Патріка.[21]

Мартен став абсолютним рекордсменом за кількістю сухих матчів у регулярному чемпіонаті (125), випередив за цим показником Террі Савчука, це сталось у матчі проти «Піттсбург Пінгвінс» 22 грудня 2009.[22]

6 квітня 2010, Мартен одержав 600-ту перемогу в кар'єрі в матчі проти Атланта Трешерс 3–0.

У сезоні 2009/10, Мартен додав до свого активу ще 45 переможних матчів, проте в Кубку Стенлі поступились в першому раунді Філадельфія Флайєрс 1:4. У сезоні 2010/11, Бродер провів лише 56 матчів при цьому співвідношення перемог-поразок 23:26. Сезон 2011/12 став більш позитивним, 59 матчів, співвідношення перемог-поразок 31:21.

Свою останню третю шайбу Мартен закинув 21 березня 2013 у матчі проти «Кароліна Гаррікейнс».[23]

6 червня 2014 закінчився контракт та 22-річне перебування Бродера в клубі «Нью-Джерсі Девілс».[24]

2 грудня 2014 уклав однорічний контракт із «Сент-Луїс Блюз».[25]

27 січня 2015 завершив кар'єру гравця. 9 лютого 2016 клуб «Нью-Джерсі Девілс» закріпив навічно за ним 30 номер клубу.

Професійна клубна ігрова кар'єра тривала 25 років, захищав кольори лише двох команд «Нью-Джерсі Девілс» та «Сент-Луїс Блюз». Загалом провів 1471 матч у НХЛ, включаючи 205 ігор плей-оф Кубка Стенлі.

У складі збірної Канади

[ред. | ред. код]

Мартен вперше потрапив до заявки збірної Канади на чемпіонат світу 1996, де він провів три матчі. На зимових Олімпійських іграх 1998 він був дублером Патріка Руа не провівши жодного матчу.[26]

Як дублер Кертіса Джозефа Бродер поїхав і на Олімпійські ігри 2002, але після його помилок у матчі проти шведів Мартен став основним голкіпером і зрештою допоміг канадцям стати олімпійськими чемпіонами.[27][28]

Вже як основний воротар збірної він виступив на Кубку світу 2004[29] та чемпіонаті світу 2005. На Олімпійських іграх 2006 Мартен провів чотири матчі.

На зимовій Олімпіаді 2010 у Ванкувері він був одним з трьох воротарів збірної. Зіграв два матчі, переможному проти Швейцарії і в матчі проти США в якому перемогли американці. Після поразки решту матчів ворота захищав Роберто Луонго.[30]

Тренерська кар'єра

[ред. | ред. код]

Після завершення кар'єри гравця Мартен був запрошений до тренерського штабу «блюзменів» головним тренером останніх Дугом Армстронгом.[31] 22 травня 2015, Армстронг оголосив, що Бродер та «блюзмени» погодили умови трирічного контракту.[32]

9 лютого 2016, «Нью-Джерсі Девілс» офіційно закріпив № 30 за Мартеном Бродером, днем раніше перед ареною «Пруденшл-центр» встановили бронзову статую Мартена.[33][34][35]

25 липня 2017, Бродер увійшов до тренерського штабу національної збірної Канада, яка брала участь в Олімпійських іграх 2018, що відбулися в корейському Пхьончхані.[36]

Рекорди

[ред. | ред. код]
  • Найбільше перемог серед воротарів НХЛ — 691 матч.
  • Найбільша кількість сухих матчів у регулярному чемпіонаті — 125.
  • Рекорд за кількістю перемог в овертаймі — 58.
  • Єдиний воротар у НХЛ, що закинув переможну шайбу в матчі.
  • Один із двох воротарів (Рон Гексталл), що закидали шайби, як у регулярному чемпіонаті так і в плей-оф.
  • Рекордсмен за кількістю проведених хвилин на майданчику — 4697 (2006—2007).
  • Рекорд за кількістю закинутих шайб за кар'єру — 3.
  • Наймолодший воротар, що здобув 300, 400 та 500 перемог.
  • Єдиний воротар, що здобув 600 перемог у НХЛ.
  • Рекордсмен за кількістю відбитих кидків — 31709.
  • Рекордсмен за кількістю проведених матчів — 1266.

Нагороди та досягнення

[ред. | ред. код]

Статистика

[ред. | ред. код]

Клубні виступи

[ред. | ред. код]
Сезон Клуб Ліга
І В П Н ПОТ Хв ПГ ІБГ ПГГ %ВК
1989–90 «Лазер де Сент-Іасент» ГЮХЛК 42 23 13 2 — 2333 156 0 4.01 —
1990–91 «Лазер де Сент-Іасент» ГЮХЛК 52 22 24 4 — 2946 162 2 3.30 —
1991–92 «Лазер де Сент-Іасент» ГЮХЛК 48 27 16 4 — 2846 161 2 3.39 —
1991–92 «Нью-Джерсі Девілс» НХЛ 4 2 1 0 — 179 10 0 3.35 .882
1992–93 «Ютіка Девілс» АХЛ 32 14 13 5 — 1952 131 0 4.03 .884
1993–94 «Нью-Джерсі Девілс» НХЛ 47 27 11 8 — 2625 105 3 2.40 .915
1994–95 «Нью-Джерсі Девілс» НХЛ 40 19 11 6 — 2184 89 3 2.45 .902
1995–96 «Нью-Джерсі Девілс» НХЛ 77 34 30 12 — 4433 173 6 2.34 .911
1996–97 «Нью-Джерсі Девілс» НХЛ 67 37 14 13 — 3838 120 10 1.88 .927
1997–98 «Нью-Джерсі Девілс» НХЛ 70 43 17 8 — 4128 130 10 1.89 .917
1998–99 «Нью-Джерсі Девілс» НХЛ 70 39 21 10 — 4239 162 4 2.29 .906
1999–00 «Нью-Джерсі Девілс» НХЛ 72 43 20 8 — 4312 161 6 2.24 .910
2000–01 «Нью-Джерсі Девілс» НХЛ 72 42 17 11 — 4297 166 9 2.32 .906
2001–02 «Нью-Джерсі Девілс» НХЛ 73 38 26 9 — 4347 156 4 2.15 .906
2002–03 «Нью-Джерсі Девілс» НХЛ 73 41 23 9 — 4374 147 9 2.02 .914
2003–04 «Нью-Джерсі Девілс» НХЛ 75 38 26 11 — 4555 154 11 2.03 .917
2004–05 «Нью-Джерсі Девілс» НХЛ сезон не відбувся через локаут
2005–06 «Нью-Джерсі Девілс» НХЛ 73 43 23 — 7 4365 187 5 2.57 .911
2006–07 «Нью-Джерсі Девілс» НХЛ 78 48 23 — 7 4697 171 12 2.18 .922
2007–08 «Нью-Джерсі Девілс» НХЛ 77 44 27 — 6 4635 168 4 2.17 .920
2008–09 «Нью-Джерсі Девілс» НХЛ 31 19 9 — 3 1814 73 5 2.41 .916
2009–10 «Нью-Джерсі Девілс» НХЛ 77 45 25 — 6 4499 168 9 2.24 .916
2010–11 «Нью-Джерсі Девілс» НХЛ 56 23 26 — 3 3116 172 6 2.45 .903
2011–12 «Нью-Джерсі Девілс» НХЛ 59 31 21 — 4 3392 136 4 2.41 .908
2012–13 «Нью-Джерсі Девілс» НХЛ 29 13 9 — 7 1757 65 2 2.22 .901
2013–14 «Нью-Джерсі Девілс» НХЛ 39 19 14 — 6 2297 96 3 2.51 .901
2014–15 «Сент-Луїс Блюз» НХЛ 7 3 3 — 0 356 17 1 2.87 .899
Усього в НХЛ 1266 691 397 105 49 74,438 2,781 125 2.24 .912
Усього в АХЛ 32 14 13 5 — 1952 131 0 4.03 .884
Усього в ГЮХЛК 142 72 53 — — 8125 479 4 3.54 —

Плей-оф

[ред. | ред. код]
Сезон Клуб Ліга
І В П Хв ПГ ІБГ ПГГ %ВК
1989–90 «Лазер де Сент-Іасент» ГЮХЛК 12 5 7 678 46 0 4.07 —
1990–91 «Лазер де Сент-Іасент» ГЮХЛК 4 0 4 232 16 0 4.14 —
1991–92 «Лазер де Сент-Іасент» ГЮХЛК 5 2 3 317 14 0 2.65 —
1991–92 «Нью-Джерсі Девілс» НХЛ 1 0 1 32 3 0 5.62 .800
1992–93 «Ютіка Девілс» АХЛ 4 1 3 258 18 0 4.18 —
1993–94 «Нью-Джерсі Девілс» НХЛ 17 8 9 1171 38 1 1.95 .928
1994–95 «Нью-Джерсі Девілс» НХЛ 20 16 4 1222 34 3 1.67 .927
1996–97 «Нью-Джерсі Девілс» НХЛ 10 5 5 659 19 2 1.73 .929
1997–98 «Нью-Джерсі Девілс» НХЛ 6 2 4 366 12 0 1.97 .927
1998–99 «Нью-Джерсі Девілс» НХЛ 7 3 4 425 20 0 2.83 .856
1999–00 «Нью-Джерсі Девілс» НХЛ 23 16 7 1450 39 2 1.61 .927
2000–01 «Нью-Джерсі Девілс» НХЛ 25 15 10 1505 52 4 2.07 .897
2001–02 «Нью-Джерсі Девілс» НХЛ 6 2 4 381 9 1 1.42 .938
2002–03 «Нью-Джерсі Девілс» НХЛ 24 16 8 1491 41 7 1.65 .934
2003–04 «Нью-Джерсі Девілс» НХЛ 5 1 4 298 13 0 2.62 .902
2005–06 «Нью-Джерсі Девілс» НХЛ 9 5 4 473 20 1 2.25 .923
2006–07 «Нью-Джерсі Девілс» НХЛ 11 5 6 688 28 1 2.44 .916
2007–08 «Нью-Джерсі Девілс» НХЛ 5 1 4 300 16 0 3.19 .891
2008–09 «Нью-Джерсі Девілс» НХЛ 7 3 4 427 17 1 2.39 .929
2009–10 «Нью-Джерсі Девілс» НХЛ 5 1 4 299 15 0 3.01 .881
2011–12 «Нью-Джерсі Девілс» НХЛ 24 14 9 1471 52 1 2.12 .917
Усього в НХЛ 205 113 91 12,717 428 24 2.02 .919
Усього в НХЛ 205 113 91 12,717 428 24 2.02 .919
Усього в АХЛ 4 1 3 258 18 0 4.18 —
Усього в ГЮХЛК 21 7 14 1227 76 0 3.71 —

Збірна

[ред. | ред. код]
Рік Команда Турнір І В П Н Хв ПГ ІБГ ПГГ
1996 Канада ЧС 3 0 1 1 140 8 0 3.43
1996 Канада КС 2 0 1 0 60 4 0 4.00
1998 Канада ОІ 0 0 0 0 0 0 0 —
2002 Канада ОІ 5 4 0 1 300 9 0 1.80
2004 Канада КС 5 5 0 0 300 5 1 1.00
2005 Канада ЧС 7 5 2 0 419 20 0 2.87
2006 Канада ОІ 4 2 2 0 238 8 0 2.01
2010 Канада ОІ 2 1 1 0 124 6 0 2.90
Національна збірна 29 17 7 2 1601 60 1 2.25

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Martin Brodeur, Devils – Notes. NHL.com. Архів оригіналу за 20 січня 2009. Процитовано 19 березня 2009.
  2. ↑ Martin Brodeur Biography. hockeygoalies.org. Архів оригіналу за 7 січня 2007. Процитовано 31 грудня 2006.
  3. ↑ Rosen, Dan (12 березня 2009). Brodeur was a scorer before he was a goalie. NHL.com. Архів оригіналу за 21 жовтня 2012. Процитовано 17 березня 2009.
  4. ↑ Pickens, Pat (16 вересня 2014). 1994–95 champion Devils: An oral history, Pt. 2. Sportsnet. Архів оригіналу за 3 липня 2017. Процитовано 30.09.2016.
  5. ↑ 1994–95 NHL Summary. Hockey-Reference. Архів оригіналу за 22 вересня 2020. Процитовано 30.09.2016.
  6. ↑ Pickens, Pat (18 вересня 2014). 1994–95 champion Devils: An oral history, Pt. 4. Sportsnet. Архів оригіналу за 2 березня 2021. Процитовано 30.09.2016.
  7. ↑ Pickens, Pat (19 вересня 2014). 1994–95 champion Devils: An oral history, Pt. 5. Sportsnet. Архів оригіналу за 2 березня 2021. Процитовано 30.09.2016.
  8. ↑ 1995–96 NHL Awards Voting. Hockey-Reference. Архів оригіналу за 18 жовтня 2016. Процитовано 3 жовтня 2016.
  9. ↑ Vezina Trophy winners. ESPN. 24 червня 2015. Архів оригіналу за 20 серпня 2016. Процитовано 3 жовтня 2016.
  10. ↑ Burnside, Scott (15 вересня 2015). Five greatest teams in World Cup/Canada Cup history. ESPN. Архів оригіналу за 5 жовтня 2016. Процитовано 3 жовтня 2016.
  11. ↑ Martin Brodeur – Facts. MartinBrodeur.net. Архів оригіналу за 17 лютого 2007. Процитовано 31 грудня 2006.
  12. ↑ Bostrom, Don. (11 лютого 2007). Devils' Brodeur is closing in on becoming NHL's new zero hero. mcall.com. Архів оригіналу за 19 жовтня 2016. Процитовано 14 жовтня 2016.
  13. ↑ 1999-00 NHL Playoffs. hockeydb.com. 10 червня 2000. Архів оригіналу за 15 січня 2008. Процитовано 20 березня 2007.
  14. ↑ Game 6 recap. CNN SI. 8 червня 2001. Архів оригіналу за 17 грудня 2003. Процитовано 20 березня 2007.
  15. ↑ Associated Press (10 червня 2001). Devils fall one game short in repeat quest. CNN SI. Архів оригіналу за 27 червня 2001. Процитовано 20 березня 2007.
  16. ↑ Raising the Cup presents: Game 7 2001 Stanley Cup Final. National Hockey League. 12 серпня 2011. Архів оригіналу за 19 серпня 2017. Процитовано 5 жовтня 2016.
  17. ↑ NHL Scoreboard – June 9, 2003: Anaheim Ducks at New Jersey Devils (recap). ESPN Internet Ventures. 9.06.2003. Архів оригіналу за 9 квітня 2016. Процитовано 17.04.2007.
  18. ↑ 2006 NHL Stanley Cup Playoffs Summary. Hockey-Reference. Архів оригіналу за 10 травня 2013. Процитовано 17 жовтня 2016.
  19. ↑ 2006–07 NHL Standings. Yahoo! Sports. 2007. Архів оригіналу за 11 січня 2013. Процитовано 4 квітня 2007.
  20. ↑ 2007 NHL Stanley Cup Playoffs Summary. Hockey-Reference. Архів оригіналу за 19 серпня 2017. Процитовано 17 жвотня 2016.
  21. ↑ Devils goalie Brodeur plays in 1,030th game, breaks Patrick Roy's NHL record. NHL.com. Canadian Press. 18.12.2009. Архів оригіналу за 9 жовтня 2016. Процитовано 7 жовтня 2016.
  22. ↑ Associated Press (26 лютого 2009). Marty's back, as good as ever. NHL.com. Архів оригіналу за 28 лютого 2009. Процитовано 26 лютого 2009.
  23. ↑ Devils goalie Martin Brodeur scores 3rd career goal in win. ESPN. Associated Press. 21 березня 2013. Архів оригіналу за 19 серпня 2017. Процитовано 24.10.2016.
  24. ↑ Retired Martin Brodeur: 'My Hockey Career Is All About The Devils'. WCBS-TV. Associated Press. 29 січня 2015. Архів оригіналу за 25 жовтня 2016. Процитовано 24 жовтня 2016.
  25. ↑ Louie Korac (2 грудня 2014). Brodeur signs one-year contract with Blues. NHL.com. Архів оригіналу за 19 січня 2015. Процитовано 2 грудня 2014.
  26. ↑ Backup battle heats up at Canada camp. TSN.ca. Canadian Press. 18 серпня 2005. Архів оригіналу за 4 червня 2011. Процитовано 27 лютого 2007.
  27. ↑ LeBrun, Pierre (22.02.2010). It's time Canada made a change in net. ESPN. Архів оригіналу за 29 серпня 2017. Процитовано 14.11.2016.
  28. ↑ Rosen, Dan (6.02.2016). Olympic gold medal put Broduer 'on a pedestal'. National Hockey League. Архів оригіналу за 21 серпня 2017. Процитовано 14.11.2016.
  29. ↑ Hradek, E. J. (14.09.2004). Brodeur better than lucky. ESPN. Архів оригіналу за 12 лютого 2022. Процитовано 14.11.2016.
  30. ↑ Olympic Men's Hockey: 2010 Vancouver Summary. Hockey Hall of Fame. Архів оригіналу за 15 листопада 2016. Процитовано 14.11.2016.
  31. ↑ Martin Brodeur retires, joins Blues management. Toronto Star. Canadian Press. 29 січня 2015. Архів оригіналу за 22 квітня 2016. Процитовано 21 жовтня 2016.
  32. ↑ Strang, Katie (22 травня 2015). Blues name Martin Brodeur assistant GM. ESPN. Архів оригіналу за 22 травня 2015. Процитовано 22 травня 2015.
  33. ↑ Martin Brodeur statue unveiled: Devils great gets emotional seeing himself in bronze. NJ.com. 8 лютого 2016. Архів оригіналу за 19 квітня 2016. Процитовано 31 травня 2016.
  34. ↑ Mazzeo, Mike (10 лютого 2016). Martin Brodeur: Fan response to jersey retirement 'as good as it gets'. ESPN. Архів оригіналу за 9 червня 2016. Процитовано 31 травня 2016.
  35. ↑ Ryan, Chris. Devils to dedicate Martin Brodeur statue on Oct. 22. NJ.com. Архів оригіналу за 21 жовтня 2016. Процитовано 20 жовтня 2016.
  36. ↑ Harrison, Doug (25 липня 2017). Willie Desjardins fronts Canadian Olympic hockey coaching staff. CBC Sports. Архів оригіналу за 30 грудня 2017. Процитовано 25 липня 2017.

Посилання

[ред. | ред. код]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Мартен Бродер
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Мартен_Бродер&oldid=43363790