Несторіанство

Несторіанський архієпископ, 1897 р.

Несторіанство — християнська конфесія й однойменне христологічне вчення, засуджене як єресь на Ефеському соборі 431 року. Традиційно його приписують Несторію, архієпископу Константинополя (428–431). Несторій наголошував на зв'язку людської особистості Ісуса з Божественною природою: Божество не народилося від Марії, воно пройшло через Ісуса. Тому Несторій визнавав Марію не Богородицею (грец. Θεοτόκος), а Христородицею (грец. Χριστοτόκος} або людинородицею (грец. ανθρωποτόκος).

Анатему несторіанам було проголошено на Халкідонському соборі 451 року. Несторіанство в домонгольську епоху поширилося серед східних (азійських) християн — кереїтів, найманів, уйгурів, а в VII ст. — у Китаї.

Сирійські мови та несторіанство на Близькому сході та в Азії у 800 - 1200 рр.

Христологічний спектр протягом 5-7 століть, що показує погляди Церкви Сходу (світло-блакитний), Міафізитської (світло-червоний) і західних церков, тобто Східної Православної та Католицької (світло-фіолетовий)

У наш час^[коли?] несторіанство поширене серед ассирійців, що проживають переважно в Ірані, Іраку та Сирії — Ассирійська Церква Сходу.

Посилання

• Несторіанство. Українська Католицька енциклопедія
• Несторій та несторіанство у Catholic encyclopedia(англ.)