Очікує на перевірку

Паскаль Греггорі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Паскаль Греггорі
фр. Pascal Greggory
Паскаль Греггорі на Кінофестивалі у Кабурі, 2012 рік
Ім'я при народженніПаскаль Шарль Греггорі
Дата народження8 вересня 1954(1954-09-08) (70 років)
Місце народженняПариж, Франція Франція
ГромадянствоФранція Франція
Професіяактор
Роки активності1975 — наш час
IMDbID 0339621
Нагороди та премії
Кавалер ордена Почесного легіону
Кавалер ордена Почесного легіону
Кавалер ордена Почесного легіону
Кавалер ордена Почесного легіону
Паскаль Греггорі у Вікісховищі

Паска́ль Шарль Греггорі́ (фр. Pascal Charles Greggory; нар. 8 вересня 1954, Париж, Франція) — французький актор, сценарист. Триразовий номінант на премію «Сезар». .

Біографія та кар'єра

[ред. | ред. код]

Паскаль Греггорі народився 8 вересня 1954 року у Парижі в буржуазній протестантській сім'ї[1]. З 12-ти років Паскаль співав у хорі на сцені паризької Опери («Тоска» та «Кармен») та виконував «дитячі ролі» у театрі[2]. В цей же час відвідуваа курси акторської майстерності Жана Перімоні[fr], щоб поступити до Національної Консерваторії драматичного мистецтва. Іспити до Консерваторії у 1973-м Паскаль Греггорі провалив, але керівник курсу — відомий театральний режисер Антуан Вітез — дозволив йому навчатися як вільному слухачеві.

У кіно Паскаль Греггорі дебютував в 1975 році у стрічці Жана-Луї Бертучеллі «Доктор Франсуаза Гайян» («Docteur Francoise Gailland») і відтоді зіграв близько 80 ролей в кіно й на телебаченні. Знімався у таких відомих режисерів, як Андре Тешіне, Ерік Ромер, Анджей Жулавський, Олів'є Даан та ін.

Після знайомства у 1987 році з відомим театральним та кінорежисером Патрісом Шеро, грав ролі у його театральних постановках та знявся у п'яти його кінофільмах. За роль у фільмі Шеро «Ті, хто мене люблять, поїдуть потягом» (1994) Паскаля Греггорі вперше було номіновано на премію «Сезар» за найкращу чоловічу роль. Актора ще двічі було номіновано на «Сезара» — у 2001-му як найкращого актора за роль у фільму «Змішення жанрів» та у 2008 за найкращу чоловічу роль другого плану у байопіку про Едіт Піаф Олів'є Даана «Життя у рожевому кольорі», — але нагороди Греггорі так і не отримав.

Особисте життя

[ред. | ред. код]

Паскаль Греггорі відкритий гей. Перебував у стосунках з режисером Патрісом Шеро та з письменником і фотографом Франсуа-Марі Баньє[fr][3][4][5].

Фільмографія (вибіркова)

[ред. | ред. код]
Рік Українська назва Оригінальна назва Роль
1975 ф Доктор Франсуаза Гайян Docteur Françoise Gailland
1977 ф Мадам Клод Madame Claude Фредерік
1978 ф Полум'я Flammes Поль, батько Барбари
1979 ф Сестри Бронте Les soeurs Brontë Бренуелл Бронте
1980 тф Катерина з Хейльбронна Catherine de Heilbronn Фредерік Веттер / граф де Страль
1982 ф Чехарда Chassé-croisé Жульєн
1982 ф Вигідна партія Le beau mariage Ніколя
1982 ф Злочин пристрасті Le crime d'amour Марк Дюмон
1982 ф Поліна на пляжі Pauline à la plage П'єр
1983 тф За указом короля Par ordre du Roy кавалер де Ганже (епізод «Маркіз ангелів»)
1983 ф Жаби Grenouilles Мігель
1985 ф Капосник у підв'язках La nuit porte jarretelles
1986 тф Нам — прекрасні неділі À nous les beaux dimanches Бертран де Лурме
1988 с Шевальє де Пардайон Le chevalier de Pardaillan Шарль де Валуа
1988 ф Синя піраміда Les pyramides bleues Шарль
1988 ф Колір вітру La couleur du vent Сімоні
1989 тф Ігри суспільства Les jeux de société
1990 тф Гамлет Hamlet Фортінбрас / Франсіско
1991—2003 с Нестор Бурма Nestor Burma Морено
1992 тф У крузі першому The First Circle Артур Сіромака
1992 ф Мавританська вілла Villa Mauresque Вінсент
1992 тф Час і кімната Le temps et la chambre Олаф
1993 ф Дерево, мер і медіатека L'arbre, le maire et la médiathèque Жульєн Дешаме, мер
1993 ф Жага золота La soif de l'or Жан-Луї Огер
1993 ф Чекати корабель Attendre le navire
1994 ф Королева Марго La reine Margot Анжу
1995 тф Слова, які розривають Des mots qui déchirent Франсуа Руссо
1995 тф Дитина у спадок L'enfant en héritage Фредерік Шомберг
1995 с Ріка надії La rivière Espérance Александр Дютіль
1996 тф Ема Сорель — Перше завдання Emma — Première mission Гратський
1997 ф Війна Люсі Lucie Aubrac Гарді
1998 ф Ті, хто мене люблять, поїдуть потягом Ceux qui m'aiment prendront le train Франсуа
1998 ф Зона Zonzon Франскі
1999 ф Віднайдений час Le Temps retrouvé Сен-Луп
1999 ф Жанна д'Арк Jeanne d'Arc герцог Алансонський
2000 ф Вірність La fidélité Клів
2000 ф Чому одружуються у день кінця світу? Pourquoi se marier le jour de la fin du monde?
2000 ф Суміш жанрів La confusion des genres Ален Бауман
2001 ф Ангел Un ange Сарафян Закарі
2002 ф Осине гніздо Nid de guêpes Луї
2002 ф Життя обітоване La Vie promise Джошуа
2002 ф 24 години з життя жінки 24 heures de la vie d'une femme гравець казино
2003 ф Раджа Raja Фред
2003 тф Федра Phèdre Тесей
2004 тф Чоботи Les bottes Філіп Пейрак
2004 ф Арсен Люпен Arsène Lupin Теофраст Люпен
2005 ф Габрієль Gabrielle Жан Арві
2006 ф Асистентка La tourneuse de pages мосьє Фошекор
2006 ф Вибачите мене Pardonnez-moi Домінік, батько
2007 ф Життя у рожевому кольорі La môme Луїс Бар'єру
2007 ф Франція La France лейтенант
2007 ф Замуровані у стін Walled In Малестрацца
2008 ф Собача ніч Nuit de chien Оссоріо
2008 ф Кохана Клара Geliebte Clara Роберт Шуман
2009 ф Бал актрис Le bal des actrices Паскаль Греггорі
2009 ф Нічого особистого Rien de personnel Філіп Мюллер
2010 ф Солодке зло L'enfance du mal Анрі ван Ейк
2010 ф Шлюб утрьох Le mariage à trois Огюст
2010 ф Далеко по сусідству Quartier lointain Тома Верна / Зорн (дорослий)
2010 ф Ребекка А. Rebecca H. (Return to the Dogs) Жером Еррі
2011 ф Прощавай, блондинко Bye Bye Blondie Клод
2012 тф Осінній сон Rêve d'automne людина
2013 тф Єврейський кардинал Le métis de Dieu Альберт Декультрей
2014 ф Портрет художника Le dos rouge Паскаль
2014 ф Моя подруга Вікторія Mon amie Victoria Ліонель Савіне
2016 ф Tout de suite maintenant ректор Паредес
2019 ф Френкі Frankie Майкл
2022 ф Un beau matin Георг
2023 ф Жанна Дюбаррі Jeanne du Barry Еманюель-Арман де Він'єро дю Плессі-Рішельє

Визнання

[ред. | ред. код]

Від липня 2004 року Паскаль Греггорі є кавалером Ордена Почесного легіону[6].

Нагороди і номінації Паскаля Греггорі[7]
Рік Категорія Фільм Результат
Премія «Сезар»
1999 Найкращий актор Ті, хто мене люблять, поїдуть потягом Номінація
2001 Суміш жанрів Номінація
2008 Найкращий актор другого плану Життя у рожевому кольорі Номінація
Золота зірка кіно
1999 Найкращий актор-новачок Ті, хто мене люблять, поїдуть потягом Перемога
Кінофестиваль фантастичних фільмів у Пухоні
2000 Найкращий актор Чому одружуються у день кінця світу? Перемога

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Pascal Greggory // Le Figaro
  2. ↑ Pascal Greggory: Sa biographie на сайті AlloCiné(фр.)
  3. ↑ Moss, Stephen (25 квітня 2011). Patrice Chéreau: 'It's OK to be hated'. The Guardian. London. Процитовано 1 вересня 2015.
  4. ↑ Pascal Greggory : "J'ai vécu 7 ans avec F.-Marie Banier, on est une famille". Pure People. Paris. 7 лютого 2012. Процитовано 1 вересня 2015.
  5. ↑ David Le Bailly, «Le compagnon de Banier se dévoile», parismatch.com, 24 вересня 2010.
  6. ↑ Décret du 13 juillet 2004 portant promotion et nomination / Legifrance
  7. ↑ Повний перелік нагород на номінацій Паскаля Греггорі на сайті IMDb(англ.)

Посилання

[ред. | ред. код]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Паскаль Греггорі
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Паскаль_Греггорі&oldid=43457248