Періодизація історії

Частина серії про
Історія людини ера людей
↑ Доісторія   (Плейстоценова епоха)
Голоцен
Хронологія Неолітична – Новітня (10, 000 р. до н.е. — 2024 р. н.е.) Вік людського роду Записана історія Найдавніші записи Протоісторія Протописемність
Стародавність
Бронзова доба Залізна доба Рання Античність Осьовий час Пізня Античність Африка Північна Америка Південна Америка Океанія Східна Азія Південна Азія Південно-Східна Азія Західна Азія Європа
Посткласичність
Африка Америки Океанія Східна Азія Південна Азія Південно-Східна Азія Західна Азія Європа
Сучасність
Ранній модерн Пізній модерн Африка Північна Америка Південна Америка Океанія Східна Азія Південна Азія Південно-Східна Азія Західна Азія Європа Див. також Футурологія
↓ Майбутнє

Періодизація історії — поділ історії людства на періоди. Це раціональний спосіб впорядкування масиву емпіричної та теоретичної інформації за часовою протяжністю з метою поглиблення пізнання й розуміння змінних станів об'єктів навколишнього світу. Заснована на властивостях людського інтелекту виокремлювати і поділяти інформацію на кількісно та якісно однорідні групи й систематизувати її за часовими та просторовими критеріями для отримання теоретичних знань. Застосовується в усіх науках як засіб виявлення і фіксації якісних та кількісних змін в об'єкті пізнання.

Періоди

Основною категорією і кількісною основою будь-якої періодизації минулого є «історичний час» (див. Час історичний). У давнину первісні людські спільноти вимірювали час природними циклами і вважали його нерухливим, незмінним, циклічно повторюваним, а міфологічна свідомість обмежувала часові рамки подій переважно сьогоденням.

Водночас уже в давні часи зароджувалось уявлення про незворотність і лінійність часу, що знайшло, зокрема, відображення у творах грецького мислителя Гесіода (8–7 ст. до н. е.), який поділяв минуле людства на «золоту», «срібну», «мідну», «героїчну» та «залізну» добу. Справжня революція у сприйнятті часу і простору пов'язана з іудеохристиянською монотеїстичною традицією, яка запровадила універсальні категорії лінійного часу, простору і суспільних змін на засадах есхатологічного і телеологічного трактування людського земного буття. У творах ранніх і пізніших християнських теологів була розвинута і утверджена універсальна теологічна версія історії з особливою опорою на категорію лінійного історичного часу — до і після Різдва Ісуса Христа, якою користуються донині. У рамках універсальної періодизації людського буття в європейському середньовіччі застосовувалися періодизації локальні — за окремими правліннями, державами (царствами), видатними подіями тощо.

Критерії для виділення історичних періодів можуть бути різними — від фізично-календарного характеру (роки, десятиліття, століття, тисячоліття тощо) до рубежів, пов'язаних зі змінами форм господарювання, суспільних ладів, мислення, ідеологій, способів комунікацій, екологічних трансформацій тощо.

В європейській історичній науці було прийнято таку періодизацію історії:

• Час до появи людини невідомий час.
• Доісторичність: поява людини — 3000 до н. е. (поява писемності);
• Античність: 800 до н. е. — 476 н. е. (зруйнування Риму);
• Середньовіччя: 476—1492 (відкриття Америки);
• Ранній новий час: 1492—1789 (Французька революція);
• Новий час: 1789—1914 (Перша світова війна);
• Новітній час: 1914 — сьогодення.

Радянська періодизація

У радянській історичній науці була прийнята наступна періодизація (що тісно пов'язана зі способами виробництва та суспільно-економічними формаціями, але ці два поняття не треба плутати):

• Первісне суспільство: від появи людини до перших міст-держав Стародавнього Межиріччя (кінець IV тис. до н. е.)
• Стародавній світ: від Стародавнього Межиріччя до падіння Західної Римської імперії (кінець V ст. н. е.)
• Середньовіччя: від падіння Риму до національно-визвольної війни та революції у Нідерландах (кінець XVI ст.)
• Нова історія: від революції у Нідерландах до Жовтневого перевороту (совєцький термін: «Велика Жовтнева соціалістична революціїя»; 1917)
• Новітня історія: від Жовтневого перевороту до сьогодення.

За країною

• Періодизація історії України
• Періодизація історії Японії

Див. також

• Періодизація антропологічна
• Періодизація археологічна

Джерела та література

• Крижанівський О. П. Історія стародавнього Сходу: Курс лекцій. — К. : Либідь, 1996.
• Крижанівський О. П. Історія стародавнього Сходу: Підручник. — К. : Либідь, 2000-2002-2006. — 592 с. — ISBN 966-06-0245-6.
• Рубель В. А. Історія середньовічного Сходу: Курс лекцій: Навч. посібник. — К. : Либідь, 1997. — 462 с. — ISBN 5-325-00775-0.
• Рубель В. А. Нова історія Азії та Африки: Постсередньовічний Схід (XVIII — друга половина XIX ст.). — К. : Либідь, 2007. — 560 с. — ISBN 966-06-0459-9

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Періодизація історії

• Період [Архівовано 22 травня 2017 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2002. — Т. 4 : Н — П. — 720 с. — ISBN 966-7492-04-4.