Прітхві Нараян Шах
| Прітхві Нараян Шах | |
|---|---|
| неп. श्री ५ बडामहाराजाधिराज पृथ्वीनारायण शाह | |
.png) | |
| Народився | 7 січня 1723[1] Горкха (район) |
| Помер | 11 січня 1775 (52 роки) Devighatd, Nuwakot Districtd, Bagmati Provinced, Непал ·хвороба |
| Країна | .svg){kind=small} Королівство Непал |
| Діяльність | монарх |
| Знання мов | непальська |
| Magnum opus | Divyopadeshd |
| Титул | Магараджа |
| Посада | King of Nepald і монарх |
| Конфесія | індуїзм |
| Рід | Shah dynastyd |
| Батько | Nara Bhupal Shahd |
| Мати | Kaushalyawati Shahd |
| Родичі | Hem Karna Send |
| Брати, сестри | Dal Mardan Shahd, Mahoddam Kirti Shahd, Surpratap Shahd і Daljit Shahd |
| У шлюбі з | Narendra Rajya Lakshmi Devid і Indra Kumari Devid |
| Діти | Пратап Сінґх Шах, Prince Bahadur Shah of Nepald і Bilas Kumarid |
| IMDb | ID 13293355 |
Прітхві Нараян Шах (1722 — 1775) — правитель князівства Горкха, перший король Непалу (1769—1775).
Прітхві Нараян, князь Горкхаба, об'єднав більшу частину непальських Гімалаїв, передгірні райони (тераї), Сіккім, Гархвал, Кумаон. Він організував блокаду долини Непалу, де правили неварські князі Малла у князівствах Кантіпур (Катманду), Бхактапур (Бхадгаон) і Лалітпур (Патан). Це дозволило Прітхві у 1769 захопити долину Катманду і стати королем всього Непалу з столицею у місті Катманду.
Прийшовши до влади у всьому Непалі, Прітхві Нараян став проводити ізоляціоністську політику. Він вигнав із країни індійських госаїнів (представники шиваїтського ордену послідовників Шанкарачар'ї, торговці) і кашмірських мусульман-торгівців, що за Малла майже монополізували торгівлю між Індією і Тибетом. Транзитна торгівля була жорстко регламентована. Був заборонений ввіз товарів з Індії, зокрема тканин. Метою Прітхві було сприяння розвитку непальської економіки і виробництва. Була проведена грошова реформа. Старі білонні монети Малла переплавлялися і з них карбувалися нові — мохари (мохури).
Прітхві Нараян для збереження миру і єдності у Непалі, проводив виважену політику, яка враховувала інтереси різних соціальних груп, каст, народів, релігійних течій тощо. У зовнішній політиці він намагався уникнути зіткнення з могутніми сусідами Китаєм й Індією, що було єдиним способом збереження незалежності Непалу.
- Марков Д. Є. Тибето-непальська війна 1788—1792 рр. та її соціально-політичні наслідки для обох країн / Д. Є. Марков // Сходознавство. — 2011. — № 55-56. — С. 105—138.
- Марков Д. Є. «Дібія Упадеш» та її місце в політичній історії Непалу / Д. Є. Марков // Сходознавство. — 2013. — № 61. — С. 78-88.
- Непал: Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.