Перевірена версія

Разумков Дмитро Олександрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Разумков.
Дмитро Олександрович Разумков
Дмитро Олександрович Разумков
Дмитро Олександрович Разумков
14-й Голова Верховної Ради України
29 серпня 2019 — 7 жовтня 2021
ПрезидентВолодимир Зеленський
Прем'єр-міністрОлексій Гончарук
Денис Шмигаль
ПопередникАндрій Парубій
НаступникРуслан Стефанчук
Народився8 жовтня 1983(1983-10-08) (41 рік)
Бердичів, Житомирська область, Українська РСР, СРСР
Відомий якполітичний радник, політик
КраїнаУкраїна
ОсвітаКиївський інститут міжнародних відносин
Університет державної податкової служби
Alma materІнститут міжнародних відносин Київського університету і Державний податковий університет
Політична партіяРозумна політика (з 2021)
Раніше: Слуга народу (2018—2021)
Працював на: Партію регіонів (2006—2010)
БатькоРазумков Олександр Васильович
МатиКудря Наталія Іванівна
У шлюбі зЮлія Чайка
Дмитро Олександрович Разумков на сайті Верховної Ради
 Висловлювання у Вікіцитатах
 Медіафайли у Вікісховищі
Україна Народний депутат України
9-го скликання
Розумна політика 29 серпня 2019 —

Картка на сайті Верховної Ради України

Дмитро Олександрович Разумков (8 жовтня 1983(1983-10-08), Бердичів, Житомирська область) — український політик та державний діяч, колишній політичний технолог[⇨]. Народний депутат України IX скликання. З 8 листопада 2021 року — голова міжфракційного об‘єднання «Розумна політика»[1].

Голова Верховної Ради IX скликання з 29 серпня 2019[2][3] до 7 жовтня 2021[4]. Колишній член Ради національної безпеки і оборони України (РНБО) з 6 вересня 2019 по 14 жовтня 2021 року[5][6]. Голова партії «Слуга народу» (27 травня — 10 листопада 2019)[7][8]. На виборах Президента України 2019 був головою виборчого штабу Володимира Зеленського. З 2006 по 2007 рік був помічником народної депутатки від Партії регіонів Валерії Матюхи[9].

Під час обрання Головою Парламенту отримав найбільшу за час існування Верховної Ради України підтримку народних депутатів: за його кандидатуру проголосувало 382 парламентарії.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народився 8 жовтня 1983 року в Бердичеві[10] Житомирської області в родині комсомольського активіста, а згодом політика, помічника другого Президента України Леоніда Кучми, Олександра Разумкова й акторки театру Наталі Кудрі.

Освіта

[ред. | ред. код]

1990—1998 — навчався в Бердичівській школі № 3. У 14-річному віці переїхав до Києва, де з 1998 по 2001 рік навчався в Київському ліцеї № 38.

В 2007 році закінчив Інститут міжнародних відносин Київського національного університету ім. Шевченка за спеціальністю «Міжнародні економічні відносини». В 2011 р. закінчив Національний університет державної податкової служби України за спеціальністю «Право»[11].

По словам самого Разумкова, володіє українською, російською і, трохи гірше, англійською мовами[12].

Діяльність

[ред. | ред. код]

З 2006 по 2007 рр. Дмитро Разумков був помічником народної депутатки від «Партії регіонів» Валерії Матюхи.[9].

2006—2010 — був політтехнологом Партії регіонів, але заявляв, що не відіграв велику роль, не був головним політтехнологом з 2006 р., адже по віку і досвіду не міг ним бути[13]. Вийшов з партії, коли Віктор Янукович переміг на президентських виборах 2010 року[14]. У інтерв'ю ZIK за 2 квітня 2019 р. він пояснив, що ніколи не був політтехнологом Партії регіонів і не був у «молодих Регіонах». У липні 2007 року розпочав роботу у Міністерстві регіонального розвитку та будівництва України у Департаменті із забезпечення діяльності Міністра та Колегії Міністерства регіонального розвитку та будівництва України. Після цього працював у Кабінеті Міністрів України.

2010—2014 — працював з Сергієм Тігіпком, з яким знався ще батько Дмитра ще з часів роботи у Дніпропетровському комсомолі і якого Олександр Разумков запропонував на посаду віцепрем'єра в уряд Павла Лазаренка.

2013—2014 — радник голови Кіровоградської обласної державної адміністрації (Ніколаєнко Андрій Іванович​)[15].

2015—2019 — директор та керівний партнер консалтингової компанії Ukrainian Politconsulting Group[16].

Виборча кампанія 2019

[ред. | ред. код]

9 жовтня 2018 був запрошений Іваном Бакановим[17] стати головою команди політтехнологів кандидата в Президенти Володимира Зеленського. З 2019 — головний радник з політичних питань та спікер виборчого штабу Зеленського[18].

З травня — 10 листопада 2019 — голова партії «Слуга народу»[19]. На парламентських виборах 2019 року був обраний народним депутатом від партії «Слуга народу»[20].

Голова Верховної Ради

[ред. | ред. код]

29 серпня 2019 року став 14-м Головою Верховної Ради України[21], отримавши рекордний рівень підтримки — 382 голоси.

З 2015 року почав регулярно з'являтися на медіазаходах і сторінках сайту «РИА Новости-Украина», редактором якого був Кирило Вишинський[22].

У грудні 2019 увійшов до рейтингу «100 найвпливовіших українців[23]» за версією журналу «Фокус», посівши 7-му сходинку.

Член Національної інвестиційної ради (з 24 грудня 2019)[24].

У кінці серпня 2021 року зустрівся із Вселенським патріархом Варфоломієм[25].

Самостійна політична діяльність

[ред. | ред. код]

Відставка з посади Голови ВРУ та створення власної політичної сили

[ред. | ред. код]

7 жовтня 2021 року відкликаний з посади Голови Верховної Ради України[26]. За відкликання Разумкова проголосували: «Слуга народу» — 215, «Батьківщина» — 20, «За майбутнє» — 19, «Голос» — 6, «Довіра» — 18, позафракційні — 6[27][28].

За словами самого Дмитра Разумкова, заступника голови парламенту Олени Кондратюк, інших парламентаріїв та деяких ЗМІ, відставка Разумкова суперечила законодавству про Регламент Верховної Ради України[29][30]. Також критично до рішення влади відправити голову у відставку з порушенням процедур висловилися різні міжнародні організації та політики. У Twitter Мелінда Харінг, заступник директора Atlantic Council — американський аналітичний центр, написала, що відставка голови призведе до більшої консолідації влади президента Зеленського, адже саме Дмитро Разумков наполягав на тому, щоб парламент працював за регламентом і міг сказати президентові «Ні»[31]. Депутат Європарламенту Віола фон Крамон-Таубадель також у твіттері висловилася на підтримку Разумкова із засудженням порушення процедури відставки голови[32].

Причиною відставки її ініціатор лідер партії Слуга народу Олександр Корнієнко назвав розбіжність інтересів голови та партії. Наступником Разумкова став перший заступник голови Верховної Ради України Руслан Стефанчук[33].

27 листопада 2021 р. Разумков заявив, що буде балотуватися в Президенти України[34].

На початку лютого 2022 року було відкрито перший офіс «Команди Разумкова» від депутатської групи «Розумна політика» — у Харкові[35].

До повномасштабного вторгнення Росії до України 24 лютого 2022 рейтинг Разумкова протягом кількох місяців виріс, на січень 2022 він складав 5,2 % (8 місце серед опитаних щодо виборів Президента України 2024)[36]. Натомість, після вторгнення рейтинг Разумкова складав 1,2 %[37].

«Розумна політика»

[ред. | ред. код]

Пізніше, у жовтні 2021, в інтерв'ю проросійському телеканалу НАШ Разумков заявив[38], що не приєднуватиметься до інших партій у Раді. 8 листопада 2021 року оголосив про створення у Раді міжфракційної депутатської групи «Розумна політика»[39]. 8 листопада 2021 Разумков оприлюднив список з 25 депутатів, які увійшли з ним у депутатське об'єднання «Розумна політика»[40]. До депутатського об'єднання увійшло 19 депутатів від «СН», 2 від «Батьківщини», 2 — міжфракційні і два мажоритарники.

Команда Разумкова

[ред. | ред. код]

24 січня 2022 року представив громадську організацію «Команда Разумкова»[41].

Родина

[ред. | ред. код]

Одружений. Виховує двох синів — Олександра та Олексія.[42] Дружина — Юлія Чайка, донька колишнього міського голови Миколаєва Володимира Чайки, відомого як «мер-рекордсмен», що пробув на цій посаді чотири терміни[43]. Рідний брат Юлії — Владислав Чайка — зареєстрований кандидатом на пост мера Миколаєва від партії «Опозиційна платформа — За життя» на місцевих виборах в Україні 2020 року[44].

Батько — Олександр Разумков, колишній перший помічник Президента України Леоніда Кучми. З 1997 по 1999 рік був заступником Секретаря Ради національної безпеки та оборони України. Коли народився Дмитро, батько працював у Дніпропетровському обласному комітеті ЛКСМУ та в ідеологічному відділі Центрального комітету ЛКСМУ.

Мати — Наталія Кудря, акторка Національного академічного театру російської драми ім. Лесі Українки. Народна артистка України.

Дмитро має рідного брата по батьку — Гліба, з яким жодного разу не бачився. Гліб народився у 1998 році у цивільному шлюбі Олександра Разумкова з головним редактором «Дзеркала тижня» Юлією Мостовою. Гліба всиновив Анатолій Гриценко, який побрався з Мостовою у 2003 році.[45]

Громадянська позиція

[ред. | ред. код]

Разумков у публічному спілкуванні послуговувався[46] російською мовою[14][47]:

Поки я не займаю державних посад, поки у нас триває російська агресія і поки є бажання російської держави захищати російськомовне населення, то під час ефірів я використовую виключно російську мову. Тому що я вважаю, що не треба приїздити на танках, приходити з кулеметами, автоматами та „зеленими чоловіками“ та захищати мене як російськомовне населення.

Вважає, що питання мови «не на часі, поки в країні триває війна».

На початку лютого 2021 року Разумков не підтримав ні введення санкцій проти проросійського депутата з партії ОПЗЖ Тараса Козака, ні закриття його телеканалів NewsOne, ZIK та 112[48]. Тодішній спікер Верховної Ради заявив, що таке рішення порушує Конституцію України[49], де санкції можуть бути застосовані тільки у випадку наявності іноземного громадянства власників інформаційних медіа, коли Медведчук і Козак — громадяни України[50], а, також, Разумков наголосив, що закон має бути одним для всіх ЗМІ[51].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ «Розумна політика»: амбіції та перспективи Дмитра Разумкова. Радіо Свобода (укр.). Процитовано 1 грудня 2021.
  2. ↑ Топ-новина - Головою Верховної Ради України обрано Дмитра Разумкова (відео) - Офіційний портал Верховної Ради України. iportal.rada.gov.ua. Процитовано 16 жовтня 2019.
  3. ↑ Роман Кравець (20 листопада 2019). Дмитро Разумков: Я не бачу передумов ні для ротації уряду, ні для дострокових виборів. Українська правда. Процитовано 29 листопада 2019.
  4. ↑ Разумкова відкликали з посади Голови ВР /Укрінформ, 07.10.2021/
  5. ↑ Указ Президента України від 6 вересня 2019 року № 665/2019 «Про зміни у складі Ради національної безпеки і оборони України»
  6. ↑ Указ Президента України від 14 жовтня 2021 року № 665/2019 «Про зміни у складі Ради національної безпеки і оборони України»
  7. ↑ Разумков очолив партію «Слуга народу» : [укр.] : [арх. 28 травня 2019 року] // ukrinform.ua : вебсайт. — Укрінформ, 2019. — 27 травня. — Дата звернення: 31 серпня 2019 року.
  8. ↑ Разумков пішов з посади глави партії «Слуга народу» — новини політики | УНІАН
  9. ↑ а б [ https://posipaky.info/mp/9869 Матюха [Архівовано 2022-02-17 у Wayback Machine.] Валерія Валеріївна] posipaky.info 
  10. ↑ 10 фактов из жизни лидера партии "Слуга народа" Дмитрия Разумкова. espreso.tv (рос.). Процитовано 3 червня 2022.
  11. ↑ Закінчив КІМВ КНУ ім.Т.Г.Шевченка за спеціальністю “міжнародні економічні відносини” та Національний університет державної податкової служби за фахом “правознавство”.
  12. ↑ Спікер Разумков: "альтер его" Зеленського керуватиме Радою. BBC News Україна (укр.). Процитовано 3 червня 2022.
  13. ↑ Разумков розповів, чому покинув “Партію регіонів” і голосував за Януковича. Українська правда (укр.). Процитовано 11 жовтня 2021.
  14. ↑ а б Хто такий Дмитро Разумков: біографія потенційного спікера Ради. 24 Канал. Процитовано 16 жовтня 2019.
  15. ↑ Разумков Дмитро - досьє, зв'язки, кар'єра, біографія, сім'я. The Page (укр.). Процитовано 3 червня 2022.
  16. ↑ 10 фактів із життя лідера партії "Слуга народу" Дмитра Разумкова. espreso.tv (укр.). Процитовано 3 червня 2022.
  17. ↑ Хто такий Дмитро Разумков? (укр.), процитовано 3 червня 2022
  18. ↑ Офіційний сайт Володимира Зеленського і команди. ze2019.com (укр.). Процитовано 18 вересня 2019.
  19. ↑ Політична партія "СЛУГА НАРОДУ". Архів оригіналу за 8 серпня 2019. Процитовано 3 червня 2022.
  20. ↑ Разумков склав повноваження голови "Слуги народу". РБК-Украина (ua) . Процитовано 10 листопада 2019.
  21. ↑ Про Голову Верховної Ради України. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 3 червня 2022.
  22. ↑ Журналістка дослідила, як Разумков та «РИА Новости Украина» «створювали» новини | Новини на Громадському радіо. Громадське радіо (укр.). Процитовано 16 жовтня 2019.
  23. ↑ 100 самых влиятельных украинцев | Рейтинг Фокуса 2019. ФОКУС (рос.). Процитовано 28 березня 2020.
  24. ↑ Указ Президента України від 24 грудня 2019 року № 950/2019 «Питання Національної інвестиційної ради»
  25. ↑ Разумков зустрівся із Вселенським Патріархом. www.ukrinform.ua (укр.). Процитовано 30 серпня 2021.
  26. ↑ Поіменне голосування про відкликання Верховною Радою Голови Верховної Ради України Д. Разумкова з посади 07.10.2021. Верховна Рада України (укр.). Процитовано 7 жовтня 2021.
  27. ↑ Разумкова відправили у відставку з посади спікера Ради. 24 Канал (укр.). Процитовано 7 жовтня 2021.
  28. ↑ Рада відправила Разумкова у відставку. nv.ua (укр.). Процитовано 7 жовтня 2021.
  29. ↑ Аналітична доповідь до щорічного Послання Президента України до Верховної Ради України. 2021. doi:10.53679/niss-analytrep.2021.24. Процитовано 3 червня 2022.
  30. ↑ Відставка Разумкова / Верховна Рада онлайн. Засідання ВРУ 7.10.2021 в прямому ефірі на Україна 24 (укр.), процитовано 3 червня 2022
  31. ↑ https://twitter.com/melindaharing/status/1446072586694180864. Twitter (укр.). Процитовано 3 червня 2022.
  32. ↑ https://twitter.com/violavoncramon/status/1445576496446328832. Twitter (укр.). Процитовано 3 червня 2022.
  33. ↑ Председатель Верховной рады Украины Разумков отправлен в отставку. Радио Свобода (рос.). Процитовано 3 червня 2022.
  34. ↑ Разумков повідомив, що балотуватиметься у президенти
  35. ↑ "Команда Разумкова" відкрила перший місцевий офіс у Харкові.
  36. ↑ Info Sapiens. sapiens.com.ua. Процитовано 3 червня 2022.
  37. ↑ Info Sapiens. sapiens.com.ua. Процитовано 3 червня 2022.
  38. ↑ Разумков каже, що не буде долучатись до інших політичних сил в Раді. Українська правда (укр.). Процитовано 3 червня 2022.
  39. ↑ В об’єднання Разумкова увійдуть 21 “слуга” і два “батьківщинівці”. Українська правда (укр.). Процитовано 3 червня 2022.
  40. ↑ Разумков оприлюднив список із 25 депутатів, які увійшли у створене ним міжфракційне об'єднання «Розумна політика»
  41. ↑ Свєженцев, М. Разумков представив громадську організацію «Команда Разумкова» // Суспільне Новини. — 2022. — 24 січня.
  42. ↑ Хто такий Дмитро Разумков: життєпис нового спікера Верховної Ради. 24 канал (ua) . Процитовано 29 серпня 2019.
  43. ↑ Хто такий Дмитро Разумков: життєпис нового спікера Верховної Ради. 24 канал. 29 серпня 2019. Процитовано 04.07.2020.
  44. ↑ Владислав Чайка зареєстрований кандидатом на пост мера Миколаєва від партії ОПЗЖ. ZIK. 27 вересня 2020. Архів оригіналу за 26 жовтня 2020. Процитовано 22.10.2020.
  45. ↑ Разумков, Кондратюк, Стефанчук. Що відомо про нових керівників Верховної Ради (українська) . Процитовано 16-10-2019.
  46. ↑ З моменту обрання Головою Верховної Ради в серпні 2019 Разумков у публічному просторі перейшов майже повністю на українську.
  47. ↑ Спікер Разумков: "альтер его" Зеленського керуватиме Радою. BBC News Україна (укр.). Процитовано 2 грудня 2021.
  48. ↑ Разумков не підтримав санкції проти Козака та телеканалів Медведчука – джерело. Українська правда (укр.). Процитовано 1 грудня 2021.
  49. ↑ Конституція України, ст. 64.
  50. ↑ Welle (www.dw.com), Deutsche. Разумков пояснив своє голосування на РНБО щодо санкцій | DW | 24.02.2021. DW.COM (укр.). Процитовано 25 листопада 2021.
  51. ↑ Чому Разумков не підтримав санкції проти "каналів Медведчука". BBC News Україна (укр.). Процитовано 21 листопада 2021.

Посилання

[ред. | ред. код]
Вікіцитати містять висловлювання від або про: Разумков Дмитро Олександрович

Інтерв'ю

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Разумков_Дмитро_Олександрович&oldid=42194968