Рената Французька
Рената фр. Renée de France італ. Renata di Francia | |||
портрет Ренати, робота Корнеля Ліона, 1528 рік. | |||
герб Ренати, як французької принцеси і герцогині Феррари, Модени і Реджо. | |||
| |||
---|---|---|---|
1510 — 1528 | |||
Коронація: | не було. | ||
Попередник: | Клавдія Валуа | ||
Наступник: | Луїза Французька | ||
| |||
1510 — 1528 | |||
Коронація: | не було. | ||
Попередник: | Клавдія Валуа | ||
Наступник: | Луїза Французька | ||
| |||
| |||
| |||
| |||
| |||
Народження: |
25 жовтня 1510 Блуа | ||
Смерть: |
12 червня 1574 (63 роки) Монтаржі | ||
Поховання: | Монтаржі[1] | ||
Країна: | Франція | ||
Релігія: | Християнство (Католицтво) → (Протестантизм) | ||
Рід: | Валуа | ||
Батько: | Людовик XII (король Франції) | ||
Мати: | Анна I (герцогиня Бретані) | ||
Шлюб: | Геркулес II (герцог Феррари, Модени і Реджо) | ||
Діти: |
1 Анна 2 Альфонс 3 Лукреція 4 Елеонора 5 Людовик | ||
Рената Валуа (фр. Renèe de France; 25 жовтня 1510, Блуа — 12 червня 1575, Монтаржі) — дочка короля Франції Людовика XII та Анни I, в період шлюбу герцогиня Феррари, Модени та Реджіо.
Друга дитина Людовіка XII, короля Франції, та Анни Бретанської народилася в Блуаському замку. Після смерті батька в 1515 році була прийнята при дворі нового короля Франциска I, який був одружений з її сестрою Клавдією.
Її наставник, гуманіст Жак Лефевр д'Етапль, користуючись милістю короля, його сестри Маргарити та його матері Луїзи I зміг передати учениці власні протестанські переконання незважаючи на те, що вже почалися перші спалювання противників Католицької церкви. Вивчала філософію, історію, математику, астрологію, грецьку та латинську мови.
28 червня 1528 року в Парижі одружилася з Ерколе II д'Есте. У подарунок від короля Рената отримала землі Шартру, Жизору та Монтаржі.
З 1531 по 1538 рік народила п'ятеро дітей.
Життя в Італії та протестанські переконання
В 1559 році залишилася вдовою після смерті герцога. В 1560 році була змушена залишити назавжди Феррару та повернутися до Франції. Поселилася в своєму замку Монтаржі, де продовжила служити ідеям Реформації. Користуючись покровительством Катерини де Медічі відкрито підтримувала протестантів та продовжила переписку з Кальвіном.
Була присутня в Парижі на весіллі Генріха Наварського та Маргарити. Під час Варфаломіївської ночі (23 та 24 серпня 1572 року) змогла врятуватись та потім виїхати з Парижу тільки завдячуючи солдатам з охорони її зятя, герцога Немурійського.
Померла 12 червня 1575 року і похована в своєму замку. Точне місце, яке зі страху осквернення могили релігійними фанатиками залишили в таємниці, досі невідоме.
- Анна (1531-1607), перший шлюб з Франсуа де Гіз
- Альфонс II (1533-1597), з 1557 року герцог Феррари
- Лукреція (1535-1598), дружина Франческо Марія II делла Ровере
- Елеонора(1537-1581) стала черницею
- Луїджі (1538-1586), кардинал, єпископ Феррари, потім архієпископ Ош
- ↑ Stjerna K. Vainottujen suojelija Renée Ranskalainen 1501-1575 — Kirjapaja, 2011. — С. 314. — ISBN 978-952-247-118-5
Ця стаття не містить посилань на джерела. (листопад 2017) |
Це незавершена стаття про монарха, династію чи її представника (представницю). Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |