Сан-Мігель-де-Тукуман
,_Casa_de_Gobierno.JPG)
Сан-Міге́ль-де-Тукума́н (ісп. San Miguel de Tucumán), зазвичай скорочують до Тукуман (ісп. Tucumán) — столиця провінції Тукуман і найбільше місто північної Аргентини з населенням 548 тис. мешканців (2010) та населенням агломерації 794 тис., що робить її п'ятою за населенням в країні.
Місто під іменем Іватін (ісп. Ibatín) було засноване в 1565 році Дієго де Віярроелем, який подорожував на південь з Перу, та було переміщено на сучасне місце в 1685 році.
1687 року покровителькою Тукумана було названо Діву Ла Мерсед[5].
24 вересня 1812 року біля міста Тукуман відбулася битва, перемога у якій військ Мануеля Белграно стала вирішальною у боротьбі за незалежність Аргентини. Того ж дня у місцевій церкві Діва Марія Ла Мерсед була названа покровителькою аргентинського війська.
9 липня 1816 року у Тукумані зібрався Конгрес, який проголосив Декларацію незалежності Аргентини від Іспанії й інших держав. З цієї дати починається відлік існування сучасної Аргентини.
1870 року до Тукумана була проведена залізниця.
Наприкінці XIX ст. до міста почали масово прибувати іммігранти з Іспанії, Італії, арабських країн, євреїв, завдяки чому на зміну колоніальна архітектура міста прийшли будівлі у стилі неокласицизму і еклектики.
У 1900-х роках у місті було розбито перший великий парк площею 400 га. 18 травня 1912 року у Тукумані було відкрито театр. До 1930 року населення Тукумана зросло у 2,5 рази. За наступні сорок років населення міста знову подвоїлося.
2000 року уряд Аргентини надав Тукуману статус історичного міста через його значну роль в історії країни.
Клімат міста субтропічний. Зими м'які. Снігопади нечасті — за всю історію від заснування міста сніг випадав лише тричі: 1920 року, 9 липня 2007 року і в липні 2010 року. Літа жаркі, але через висоту (місто знаходиться біля підніжжя Пампінських гір), річки Дульсе і часті вітри з Патагонії температури досить помірні. Весна і осінь теплі з середньою температурою 25 Cº і переважаючими вітрами з півдня.
Найбільше дощів буває влітку. Середня річна кількість опадів 800—1000 мм. Абсолютний максимум температур за період спостереження з 1961 по 1990 роки 42,1 °C, абсолютний мінімум −3 °C.
| Клімат Тукумана (1981—1990) | |||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Показник | Січ. | Лют. | Бер. | Квіт. | Трав. | Черв. | Лип. | Серп. | Вер. | Жовт. | Лист. | Груд. | Рік |
| Абсолютний максимум, °C | 41,5 | 41,0 | 39,0 | 35,6 | 32,9 | 29,5 | 39,3 | 39,2 | 41,8 | 45,0 | 44,8 | 43,7 | 45,0 |
| Середній максимум, °C | 31,3 | 30,2 | 27,7 | 24,4 | 21,2 | 18,2 | 19,1 | 22,5 | 24,5 | 29,0 | 29,6 | 30,6 | 25,7 |
| Середня температура, °C | 25,3 | 24,2 | 22,2 | 19,1 | 15,5 | 12,2 | 12,1 | 14,7 | 17,1 | 21,6 | 23,2 | 24,9 | 19,3 |
| Середній мінімум, °C | 20,2 | 19,2 | 18,0 | 15,1 | 11,0 | 7,6 | 6,8 | 8,6 | 10,6 | 15,1 | 17,5 | 19,4 | 14,1 |
| Абсолютний мінімум, °C | 11,3 | 10,1 | 9,2 | 3,9 | 0,2 | −1,4 | −2,5 | −2,5 | −0,4 | 2,5 | 6,0 | 10,8 | −2,5 |
| Годин сонячного сяйва | 229,4 | 183,6 | 186,0 | 162,0 | 167,4 | 156,0 | 195,3 | 235,6 | 192,0 | 201,5 | 216,0 | 232,5 | 2357,3 |
| Норма опадів, мм | 196.2 | 158.1 | 161.0 | 67.2 | 14.7 | 14.0 | 11.4 | 12.4 | 13.3 | 47.8 | 69.8 | 200.4 | 966.3 |
| Днів з опадами | 15 | 12 | 14 | 10 | 6 | 5 | 4 | 3 | 4 | 6 | 12 | 12 | 103 |
| Вологість повітря, % | 75 | 77 | 83 | 84 | 81 | 80 | 74 | 66 | 63 | 62 | 70 | 73 | 74 |
| Джерело: Servicio Meteorológico Nacional,[6] Oficina de Riesgo Agropecuario (record highs and lows),[7] UNLP (sun)[8] | |||||||||||||
У Тукумані знаходиться велика кількість навчальних закладів усіх рівнів. Серед вишів міста:
- Національний університет Тукумана (ісп. Universidad Nacional de Tucumán) — четвертий найстаріший університет Аргентини (заснований 1914 року) і один із найпрестижніших. Налічує 60 514 студентів, 13 факультетів і 9 коледжів. У цьому університеті навчались: архітектор Сезар Пеллі і президент Гватемали Хуан Хосе Аревало.
- Регіональне відділення державного Національного технологічного університету
- Університет Святого Павла (ісп. Universidad de San Pablo)
- Північний університет Томи Аквінського (ісп. Universidad del Norte Santo Tomás de Aquino) — приватний релігійний заклад
.jpg)
Місто має такі шляхи сполучення:
Міський транспорт представлений автобусами і таксі.
Місто має довгу історію та визначну архітектуру, завдяки чому щороку приваблює багато туристів.
Однією з найвпізнаваніших архітектурних пам'яток міста Будинок Уряду, збудований наприкінці XIX ст. у стилі модернізм[9].
У центрі міста знаходиться багато релігійних споруд, зокрема:
- Кафедральний собор — будівля XIX ст. у колоніальному стилі
- Церква Святого Франциска
- Церква Сан-Роке
- Базиліка Святого Причастя (ісп. Basílica del Santisimo Sacramento)
- Базиліка Богоматері Ла Мерсед (ісп. Basílica de Nuestra Señora de La Merced)
- Церква Діви Марії Лурдес (ісп. Iglesia Nuestra Señora de Lourdes) у неоготичному стилі.
-
Церква Діви Ла Мерсед -
Кафедральний собор -
Церква Св. Франциска
Історичною пам'яткою є Будинок Незалежності (ісп. Casa de la Independencia), де було проголошено незалежність Аргентини 9 липня 1816. Іншими історичними місцями є будинок, де народився Ніколас Авельянеда, поле битви при Тукумані та багато інших.
У Тукумані знаходиться кілька театрів і кінотеатрів, найвідомішим серед яких є Театр Сан-Мартін — будівля кінця XIX ст. у стилі неокласицизму.
У місті знаходяться такі музеї:
- Археологічний музей
- Будинок культури «Скульптура Лоли Мора»
- Провінційний музей Образотворчих мистецтв Тімотео Наварро
- Музей Фольклору[10]
- Музей релігійного мистецтва[11]
- Муніципальний музей Хуан Карлос Ірамайн (ісп. Museo Municipal Juan Carlos Iramain)
Серед парків міста слід відзначити Парк 9 липня, розташований на сході Тукумана, площею 400 га. Парк виконано у французькому стилі і прикрашено копіями класичних скульптур Belle Époque.
- Ніколас Авельянеда (1837—1885) — президент Аргентини у 1874—1880 роках.
- Хуан Баутиста Альберді (1810—1884) — автор Конституції Аргентини.
- Марга Лопес (1924—2005) — мексиканська акторка.
- Томас Елой Мартінес (1934—2010) — аргентинський письменник, журналіст і сценарист.
- Луїс Моліна (* 1959) — колишній аргентинський регбіст.
- Лола Мора (1866—1936) — відома аргентинська скульпторка.
- Сезар Пеллі (1926—2019) — аргентинський архітектор.
- Хуліо Рока (1843—1914) — президент Аргентини у 1898—1904 роках.
- Мерседес Соса (1935—2009) — аргентинська співачка.
Німеччина, Ерфурт- Німеччина, Леверкузен
Австралія, Клагенфурт
Румунія, Алба-Юлія
Україна, Чернівці
Сербія, Кікінда
Франція, Сент-Етьєн
Угорщина, Дєр
Велика Британія, Ковентрі, з 1955- Україна, Луганськ, з 1959
Канада, Гранбі (Квебек), з 1960- Німеччина, Вупперталь, з 1960
- Канада, Віндзор (Онтаріо), з 1963
- Німеччина, Гельтендорф, з 1966
Мадагаскар, Туамасіна, з 1967
Ізраїль, Назарет-Ілліт, з 1974
Алжир, Аннаба, з 1981
КНР, Сюйчжоу, з 1984
США, Де-Мойн, з 1984
Греція, Патри, з 1990
Туніс, Бен-Ароус, з 1994
Польща, Катовиці, з 1994
Португалія, Оейраш, з 1995
Швеція, Бурленге, з 4 березня 2009.
Колумбія, Сан-Хуан-де-Пасто, з 2010
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
- Сан-Мігель-де-Тукуман // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
- Офіційний сайт міста(ісп.)
- Офіційний сайт уряду провінції Тукуман(ісп.)
- Муніципалітет Тукумана(ісп.)
- Будинок Незалежності(ісп.)
- Автовокзал Тукумана(ісп.)
- Панорама Тукумана(ісп.)
- Путівник по Тукуману(ісп.)
- ↑ Тукуман — 1814.
- ↑ https://nola.gov/mayor/news/archive/2018/20180105-pr-mayor-landrieu,-orleans,-france-mayor/
- ↑ а б в г д https://www.smt.gob.ar/programas/13/hermanamiento-de-ciudades
- ↑ https://www.erfurt.de/ef/de/rathaus/sv/partner/109290.html
- ↑ http://monsignorepuenteochoa.wordpress.com/2009/09/24/nuestra-senora-de-la-merced-en-tucuman/
- ↑ Datos Estadísticos (Período 1981-1990) (Spanish) . Servicio Meteorológico Nacional. Процитовано 10 квітня 2013.
- ↑ Tucumán, Tucumán. Estadísticas meteorológicas decadiales (Spanish) . Oficina de Riesgo Agropecuario. Архів оригіналу за 8 серпня 2019. Процитовано 26 жовтня 2015.
- ↑ Datos bioclimáticos de 173 localidades argentinas. Atlas Bioclimáticos (Spanish) . Universidad Nacional de La Plata. Процитовано 8 квітня 2014.
- ↑ http://www.tucumanturismo.gov.ar/index.asp?centro=lugar&id_lugar=1186[недоступне посилання]
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 27 липня 2009. Процитовано 15 грудня 2010.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) [Архівовано 2009-07-27 у Wayback Machine.] - ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 27 липня 2009. Процитовано 15 грудня 2010.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) [Архівовано 2009-07-27 у Wayback Machine.]
| № | Назва | Провінція | Населення | № | Назва | Провінція | Населення | ||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
,_AA_2014.jpg) Буенос-Айрес .jpg) Кордова |
1 | Буенос-Айрес | самоврядне місто | 2 983 000 | 11 | Ресістенсія | Чако | 409 000 |  Росаріо  Мендоса |
| 2 | Кордова | Кордова | 1 519 000 | 12 | Сантьяго-дель-Естеро | Сантьяго-дель-Естеро | 406 000 | ||
| 3 | Росаріо | Санта-Фе | 1 429 000 | 13 | Коррієнтес | Коррієнтес | 383 000 | ||
| 4 | Мендоса | Мендоса | 1 082 000 | 14 | Посадас | Місьйонес | 355 000 | ||
| 5 | Тукуман | Тукуман | 868 000 | 15 | Жужуй | Жужуй | 338 000 | ||
| 6 | Ла-Плата | Буенос-Айрес | 836 000 | 16 | Неукен | Неукен | 309 000 | ||
| 7 | Мар-дель-Плата | Буенос-Айрес | 633 000 | 17 | Баїя-Бланка | Буенос-Айрес | 307 000 | ||
| 8 | Сальта | Сальта | 625 000 | 18 | Парана | Ентре-Ріос | 274 000 | ||
| 9 | Санта-Фе | Санта-Фе | 530 000 | 19 | Формоса | Формоса | 258 000 | ||
| 10 | Сан-Хуан | Сан-Хуан | 513 000 | 20 | Сан-Луїс | Сан-Луїс | 218 000 | ||
Міста Південної Америки з населенням понад 500 тисяч осіб | ||
|---|---|---|
| Понад 3 000 000 |  | |
| Понад 2 000 000 |  Салвадор (2 921 087) ·  Буенос-Айрес (2 890 151) · Бразиліа (2 789 761) ·  Кіто (2 671 191) ·  Медельїн (2 508 452) · Манаус (2 500 000) · Белу-Оризонті (2 479 175) · Форталеза (2 452 185) · Калі (2 420 013) ·  Валенсія (2 067 000) | |
| Понад 1 000 000 | Баркісімето (1 995 770) · Куритиба (1 879 355) · Ресіфі (1 555 039) · Порту-Алегрі (1 476 867) ·  Санта-Крус-де-ла-Сьєрра (1 453 549) · Белен (1 439 561) · Гоянія (1 393 575) · Кордова (1 359 736) · Сьюдад-Гуаяна (1 347 547) · Гуарульюс (1 324 781) ·  Монтевідео (1 319 108) ·  Арекіпа (1 287 205) · Барранкілья (1 228 621) · Кампінас (1 164 098) · Сан-Луїс (1 073 893) · Масейо (1 013 773) · Картахена (1 001 755) | |
| Понад 500 000 | Сан-Гонсалу (999 728) · Маракай (955 362) · Росаріо (948 312) · Дукі-ді-Кашіас (882 729) · Натал (869 954) · Кампу-Гранді (853 622) · Терезіна (844 245) · Ель-Альто (827 239) · Сан-Бернарду-ду-Кампу (816 925) · Нова-Ігуасу (807 492) · Трухільйо (803 546) · Жуан-Пессоа (801 718) · Нова-Ігуасу (796 257) · Ла-Пас (757 184) · Ла-Плата (740 369) · Санту-Андре (710 210) · Мар-дель-Плата (700 000) · Озаску (694 844) · Рібейран-Прету (666 323) · Кукута (650 011) · Соледад (648 949) · Контажем (648 766) · Жабуатан-дус-Гуарарапіс (644 620) · Юрімагуас (644 547) · Аракажу (632 744) · Кочабамба (630 587) · Сан-Жозе-дус-Кампус (629 921) · Фейра-ді-Сантана (617 528) ·  Пуенте-Альто (610 118) · Уберландія (604 013) · Сорокаба (586 625) · Куяба (585 367) · Чиклайо (574 408) · Ібаге (564 077) · Жуїз-ді-Фора (555 284) · Майпу (549 788) · Лондрина (548 249) ·  Асунсьйон (544 039) · Сальта (535 303) · Букараманґа (528 575) · Сан-Мігель-де-Тукуман (527 607) · Жоїнвілі (515 288) · Матурин (514 046) | |
 | |
|---|---|
| Географія та географічні карти | |
| Тематичні сайти | |
| Словники та енциклопедії | |
| Нормативний контроль |