Перейти до вмісту

Себастьяно дель Пйомбо

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Себастьяно дель Пйомбо
Sebastiano Luciani
При народженніСебастьяно Лучані
Народження1485(1485)
Венеція
Смерть21 червня 1547(1547-06-21)
 Флоренція
Національністьіталієць
КраїнаІталія
Жанрпортрет[1], релігійний живописd[1], історичний живопис[1] і figure paintingd[1]
НавчанняДжованні Белліні
Діяльністьхудожник, рисувальник
НапрямокВідродження, маньєризм
Роки творчості1505-1446
Покровительпапа римський
ВпливДжорджоне
Вплив наПедро Мачука, Мікеланджело
Творивівтарі, міфологічні картини, портрети, фрески вілли Фарнезіна
Роботи в колекціїМузей Бойманса - ван Бенінгена, Штедель, Міннеаполіський інститут мистецтва, Музей Прадо, Художній інститут Чикаго, Оклендська галерея мистецтвd, Музей Тіссен-Борнемісса, Музей Ґетті, Національна галерея мистецтв, Музей мистецтв Філадельфії, Музей мистецтва Метрополітен[2], Національна галерея, Галерея Уффіці, Галерея Академії (Венеція), Берлінська картинна галерея, Національна галерея, Museo civicod, Детройтський інститут мистецтв, Галерея Доріа-Памфілі, Музей образотворчих мистецтв, Кінгстон-Лейсі, Державний музей мистецтв, Ермітаж, Національний музей мистецтва Каталонії, Музей історії мистецтв, Музей образотворчих мистецтв, Баварські державні колекції картин, Музей Фіцвільяма, Замок Алнік, Музей Каподімонте, Національна галерея Ірландії, Рінглінг музей, Національна галерея, Королівські музеї витончених мистецтв[3], Палаццо Пітті, Musée d'art et d'histoire de Narbonned, Wadsworth Atheneum Museum of Artd, Музей фюрера, Музей мистецтв Кімбеллаd, Вілла Фарнезіна, Musée Bonnat-Helleud, Château de Compiègned, Музей красних мистецтв, Музей Гране, Музей Фабра, Палац Вайсенштайн, Палаццо Колонна і Olomouc Museum of Artd
CMNS: Себастьяно дель Пйомбо у Вікісховищі

Себастьяно Лучані (італ. Sebastiano Luciani; 1485, Венеція — 21 червня 1547, Рим), відоміший як Себастьяно дель Пйомбо (італ. Sebastiano del Piombo — «свинцевий Себастьяно») — італійський живописець, представник венеційської школи. Чиновник канцелярії папи римського, охоронець його печатки — пьйомбо. У своєму живописі йому вдалося поєднувати багатство венеційського колориту з скульптурністю і монументальністю форм, властивих творам майстрів римської школи.

Життя та творчість

[ред. | ред. код]
«Святе сімейство зі святими Катериною і Севастіаном і донатором», Лувр, Париж
«Римська пані в хутрі», Національна галерея, Лондон

Народився у Венеції приблизно в 1485 році. Був учнем Джованні Белліні. У ранніх творах Пьомбо відчувається вплив Джорджоне і Тиціана. Роботи цього періоду пройняті просвітлено-ліричним настроєм.

У 1511 році художник переїздить до Риму. Займав посаду охоронця печатки (piombo) в папській Канцелярії. В Римі зближується з Рафаелем.

Його роботи набувають строгості, стають врівноваженішими, але при цьому не втрачають венеційський колорит. Разом з Рафаелем і його учнями брав участь в створенні фресок на віллі Фарнезіна за замовленням сієнського банкіра Агостіно Киджі.

У 1515 Себастьяно познайомився з Мікеланджело і став його учнем і помічником. Картини Себастьяно дель Пьомбо набувають драматичного забарвлення, це пов'язано з впливом Мікеланджело, який той справив на венеційця. Відтоді він починає наслідувати стилю свого вчителя, і його пізні роботи набувають все більше маньєристичних рис. Як ілюстрацію можна вказати картину «Воскресіння Лазаря», написану в 1517—1519 роки.

Роботи художника, створені в період контрреформації, відрізняються похмурою суворістю образного ладу (наприклад, картина «Несення хреста»), що свідчить про кризу художніх принципів Високого Відродження та перехід на позиції похмурого маньєризму.

Себастьяну дель Пьйомбо належать портрети багатьох його відомих сучасників (Христофор Колумб, папа Климент VII, Джулія Гонзага, П'єтро Аретіно, Андреа Доріа та інших.) Його біографію написав Джорджо Вазарі.

Портрети

[ред. | ред. код]

Був відомим портретистом. Особливо ці здібності розкрилися в Римі. Близькість до двору римських пап зумовила і коло його замовників — кардинал Бандінелло Саулі, папа римський Климент VII, кардинал Реджинал Пол, адмірал Андреа Доріа, гуманіст Маркантоніо Фламініо. Близькість до Мікеланджело, який категорично відмовлявся робити портрети, і релігійно-моралістичного гуртка Вітторії Колонна могла зумовити створення портрету Вітторії. Хоча кожен з жіночих портретів Себастьяно грішив компліментами і надмірною ідеалізацією моделей.

Вибрані твори

[ред. | ред. код]
«Воскресіння Лазаря», Національна галерея, Лондон
«Несіння хреста». Ермітаж, Санкт-Петербург

Література

[ред. | ред. код]
  • Pallucchini R. Sebastiano del Piombo. Milano: Fratelli Fabbri, 1966
  • Volpe C., Lucco M. L'opera completa di Sebastiano del Piombo. Milano: Rizzoli, 1980
  • Hirst M. Sebastiano del Piombo. Oxford: Oxford UP, 1981

Посилання

[ред. | ред. код]

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в г https://www.nationalgallery.org.uk/artists/sebastiano-del-piombo
  2. ↑ https://www.metmuseum.org/art/collection/search/437645
  3. ↑ https://www.fine-arts-museum.be/nl/de-collectie/artist/del-piombo-sebastiano-1
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Себастьяно_дель_Пйомбо&oldid=41837458