Сухий закон у США
| Сухий закон у США | |
.jpg) | |
| Юрисдикція | США |
|---|---|
| Час/дата початку | 17 січня 1920 |
| Час/дата закінчення | 5 грудня 1933 |
| Прийнятий законодавцем | Конгрес США |
| Регуляторний документ | Вісімнадцята поправка до Конституції США |
 Сухий закон у США у Вікісховищі | |
Сухий закон у США — національна заборона на продаж, виробництво та транспортування алкоголю, яка діяла у США протягом 1920–1933. «Антисалунна ліга» та сільські протестанти з обох владних партій США очолювали так званий «Сухий» рух.
Алкогольні обмеження спочатку мали інші підстави та мету: їх тлом був соціально-політичний протест американських жінок, яким не дозволялося відвідувати ані салунів, ані кабінок для голосування. Від 1873 року діяв Жіночий християнський союз утримання, який у 1890-тих роках змінила Антисалунна ліга. Склад останньої був неоднорідний, оскільки поєднував і непитущих, і малопитущих, і тих питущих, які випивали самі, але іншим цього права віддавати не хотіли. Окрім того, до будь-яких соціальних зрушень долучаються й інші сили, як-от євангелісти чи "протестанти заради протесту".
Про атмосферу тих часів гарно висвітлено у романах "Хатина дядька Тома" Гаррієт Бічер-Стоу та "Десять ночей у барі та що я там бачив" (Ten Nights in a Bar-Room and What I Saw There) Т. Ш. Артура (Timothy Shay Arthur).
У різних штатах обмеження щодо заборони алкоголю ухвалювалися (наприклад, у штаті Мен у 1851 р. чи в Айові у 1882 р.), але вони або скасовувалися через нездійсненність, або виявлялися неефективними через контрабанду із сусідніх "безсухих" штатів.[1] У 1905 році прихильниками «сухого закону» були Канзас, Мен, Небраска і Північна Дакота. У 1912 році він охопив уже дев'ять штатів, а до 1916 року різні обмеження діяли у 26 штатах.[1] Окрім вакханалії щодо штатів із заборонами та без них, плутанина мала місце і з видами напоїв (щодо віскі, вина, пива підходи різнилися).
У розпал І світової війни, в яку США вступили в 1917 р., задля збереження зернових запасів Конгрес США цього року ухвалив і направив на затвердження штатів проєкт поправки до Конституції про введення «сухого закону». У вересні 1917 року в країні було припинено виробництво віскі, а в травні 1919 року та ж доля спіткала виробництво пива.
«Сухий закон» було введено в дію Вісімнадцятою поправкою до Конституції США, що була ратифікована 16 січня 1919 року, і набрала чинності 17 січня 1920 року. Поправка забороняла виготовлення, продаж і перевезення алкоголю у межах Сполучених Штатів Америки.[2][3]
Для уточнення деяких пунктів поправки, Конгрес США ухвалив «Закон Волстеда» (англ. Volstead Act). Президент Вудро Вільсон наклав вето на цей закон, але майже одразу вето подолала Палата представників, а наступного дня аналогічно проголосував Сенат. Закон встановив юридичне визначення алкоголю, а також штрафні санкції за його виробництво.[4]
Хоча споживання алкоголю на території Сполучених Штатів зменшилося, проте завдяки введеним обмеженням почала зростати організована злочинність.
«Сухий закон» був скасований Двадцять першою поправкою до Конституції США, яка була ратифікована 5 грудня 1933. Штатам США було дозволено вводити свої власні закони щодо контролю за алкоголем.
Організована злочинність отримала потужний імпульс від заборони продажу алкоголю. До 1920 року американська мафія обмежувалася в своїй діяльності контролем проституції, азартними іграми і крадіжками. Проте нова заборона дозволила організувати підпільні мережі з виробництва та розповсюдження алкоголю.[5] Вигідний, часто із застосуванням насильства, чорний ринок алкоголю почав розквітати. Заборона надала велику фінансову основу для процвітання організованої злочинності.[6].
Знову-таки, почастішали випадки смертей від алкоголю (через вживання неякісної продукції) і корупції у правоохоронних органах[7].
«Закон Волстеда» дозволяв індивідуальним фермерам виробляти певні види вина «за юридичною фікцією за умови, що це було неп'янким фруктовим соком для домашнього вжитку».[8] Підприємливі фермери виробляли рідину та напівтвердий концентрат винограду, які часто називалися «винними цеглинами» або «винними блоками».[9] Попит на цю продукцію дозволив Каліфорнійським виноградарям збільшити їхні посівні площі приблизно на 700 відсотків протягом перших п'яти років «сухого закону».
«Закон Волстеда» також дозволяв продаж церковного вина священникам і священнослужителям та дозволяв рабинам санкціонувати продаж церковного вина фізичним особам на Шабат та інші свята для вжитку в себе вдома. Серед євреїв було затверджено чотири раввинські групи, що призвело до деякої конкуренції на членство, оскільки утримання сакраментальних ліцензій дозволяло збільшувати пожертвування на підтримку релігійної установи. Були відомі зловживання в цій системі, самозванцями або несанкціонованими особами, які використовували лазівки, щоб купити вино.[10]
- Фільм Найп'янкіший округ у світі викриває деякі моменти тогочасного життя при Сухому Законі.
- Behr, Edward. (1996). Prohibition: Thirteen Years That Changed America. New York: Arcade Publishing. ISBN 1-55970-356-3.
- Blumenthal, Karen. (2011). Bootleg: Murder, Moonshine, and the Lawless Years of Prohibition. New York: Roaring Brook Press. ISBN 1-59643-449-X.
- Burns, Eric. (2003). The Spirits of America: A Social History of Alcohol. Philadelphia: Temple University Press. ISBN 1-59213-214-6.
- Clark, Norman H. (1976). Deliver Us from Evil: An Interpretation of American Prohibition. New York: Norton. ISBN 0-393-05584-1.
- Kahn, Gordon, and Al Hirschfeld. (1932, rev. 2003). The Speakeasies of 1932. New York: Glenn Young Books. ISBN 1-55783-518-7.
- Kobler, John. (1973). Ardent Spirits: The Rise and Fall of Prohibition. New York: G.P. Putnam's Sons. ISBN 0-399-11209-X.
- Lerner, Michael A. (2007). Dry Manhattan: Prohibition in New York City. Cambridge, MA: Harvard University Press. ISBN 0-674-02432-X.
- Murdoch, Catherine Gilbert. (1998). Domesticating Drink: Women, Men, and Alcohol in America, 1870–1940. Baltimore: Johns Hopkins University Press. ISBN 0-8018-5940-9.
- Okrent, Daniel. (2010). Last Call: The Rise and Fall of Prohibition. New York: Scribner. ISBN 0-7432-7702-3.
- Peck, Garrett (2011). Prohibition in Washington, D.C.: How Dry We Weren't. Charleston, SC: The History Press. ISBN 1-60949-236-6.
- Peck, Garrett. (2009). The Prohibition Hangover: Alcohol in America from Demon Rum to Cult Cabernet. Piscataway, NJ: Rutgers University Press. ISBN 0-8135-4592-7.
- Pegram, Thomas R. (1998). Battling Demon Rum: The Struggle for a Dry America, 1800–1933. Chicago: Ivan R. Dee. ISBN 1-56663-208-0.
- Waters, Harold. (1971). Smugglers of Spirits: Prohibition and the Coast Guard Patrol. New York: Hastings House. ISBN 0-8038-6705-0.
- ↑ а б «Сухий закон» у США: чому гангстери були вдячні Конгресу за його введення?. Архів оригіналу за 23 січня 2015. Процитовано 23 січня 2015. [Архівовано 2015-01-23 у Wayback Machine.]
- ↑ History of Alcohol Prohibition. National Commission on Marijuana and Drug Abuse. Процитовано 7 листопада 2013.
- ↑ Dwight Vick (2010). Drugs and Alcohol in the 21st Century: Theory, Behavior, and Policy. Jones & Bartlett Learning. с. 128. ISBN 978-0-7637-7488-2. Процитовано 18 січня 2011.
- ↑ Bob Skilnik (2006). Beer: A History of Brewing in Chicago. Baracade Books. ISBN 978-1-56980-312-7.
- ↑ Organized Crim — American Mafia. Law Library — American Law and Legal Information. Процитовано 7 листопада 2013.
- ↑ Report on the Enforcement of the Prohibition Laws of the United States. National Commission on Law Observance and Enforcement. January 7, 1931
- ↑ Heath, Dwight B. «Prohibition, repeal, and historical cycles», DATA: The Brown University Digest of Addiction Theory & Application 28.3 (2009): 8. Academic Search Premier. EBSCO. Web. 26 Feb. 2011.
- ↑ PROHIBITION: Wine Bricks. TIME. 17 серпня 1931. Архів оригіналу за 3 лютого 2011. Процитовано 26 травня 2013. [Архівовано 2011-02-03 у Wayback Machine.]
- ↑ Kelsey Burnham (18 квітня 2010). Prohibition in Wine Country. Napa Valley Register.
- ↑ Hannah Sprecher. "Let Them Drink and Forget Our Poverty": Orthodox Rabbis React to Prohibition (PDF). American Jewish Archives. Процитовано 4 вересня 2013.
- (англ.) About.com: Prohibition in the U.S.
- Питльована Л. Ю. Прогібіціоністський рух у США: Партія Сухого закону у карикатурі кінця ХІХ – початку ХХ ст. // Американська історія та політика: науковий журнал. 2021. № 11. С. 23-33.
|
Це незавершена стаття з пивоваріння. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
.jpg){kind=small}
|
Це незавершена стаття з історії США. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |