Успенський собор (Москва)

Успенський собор
55°45′03″ пн. ш. 37°37′01″ сх. д.
Тип споруди	кафедральний собор пам'ятка і пам'ятка архітектури
Розташування	Росія, Тверський
Архітектор	Арістотель Фіораванті і Арістотель Фіораванті
Початок будівництва	1475
Будівельна система	вапняк
Стиль	архітектура Росії
Належність	православ'я
Єпархія	Московська єпархія
Стан	об'єкт культурної спадщини РФ федерального значенняd
Адреса	Москва, Кремль
Епонім	Успіння Богородиці
Присвячення	Успіння Богородиці
Вебсайт	assumption-cathedral.kreml.ru
Успенський собор (Москва) (Росія)
Успенський собор у Вікісховищі

Патріарший Успенський собор у Москві — культова споруда на території московського Кремля. Проєктант і будівничий — Рідольфо Арістотель Фіораванті.

Історія

Успенський собор Івана Калити, реконструкция Сергія Заграєвського

Першу кам'яну будівлю Успенського собору Московського кремля заклали 4 серпня 1326 р. перший московський митрополит Петро Ратенський і князь Іван Калита. За даними розкопок, новий собор — перший кам'яний храм Москви — побудували на місці меморіалу, давнього дерев'яного храму. Поштовхом до будівництва послужило набуття Москвою статусу першопрестольного міста.

Наприкінці XV ст. великий князь Іван III, почав створення своєї нової резиденції з перебудови Успенського собору. Храм розібрали в 1472 р. до основи, при цьому знайшли мощі Петра Ратенського. Псковські майстри Кривцов і Мишкін звели новий собор, однак він завалився. Тоді Іван III запросив з Італії архітектора Арістотеля Фіораванті, під керівництвом якого в 1475—1479 спорудили новий собор за зразком Успенського собору у Владимирі-на-Клязьмі, що мало підкреслити спадкоємність Москви щодо одного з древніх центрів Руси. У серпні 1479 року митрополит Геронтій освятив храм. Мощі Петра Ратенського, які під час будівництва були в церкві святого Івана Богослова, перенесли в собор.

Початкові розписи собору виконали в 1481—1515 роках (брав участь іконописець Діонісій). У 1642—1643 рр. собор заново розписала група зі 150 художників на чолі з царськими ізографами Іваном і Борисом Пайсеїними й Сидором Поспєєвим, але при цьому зберегли фрагменти первинних розписів, які є найдавнішим, що дійшов до нас, зразком фрескового живопису на території Кремля. Іконостас створений у 1653 році на замовлення Патріарха Никона. Збори ікон XI—XVII ст. у соборі є одним з найбагатших у світі; більшість із них написано в Москві для соборів XIV і XV ст., інші привезли в Москву зі стародавніх міст у період «збирання російських земель». Найдавніший пам'ятник прикладного мистецтва в соборі — його південні двері (привезені до Москви з собору в Суздалі, відносяться до початку XV ст.); на них золотом по чорному лаку написані 20 зображень на біблійні теми.

З 1326 року, коли в храмі поховали Петра Ратенського, ​​і до 1700 р. собор був усипальницею предстоятелів Московської церкви — митрополитів і патріархів. Всього в соборі 19 гробниць, розташованих уздовж стін собору.

У 1547 році тут уперше здійснено вінчання на царство Івана IV. У будівлі собору проходив Земський собор 1613, на якому царем обрали Михайла Романова. Після перенесення столиці в Санкт-Петербург собор продовжував бути місцем коронації всіх російських імператорів, починаючи з Петра II.

Під час війни 1812 р. собор розграбували наполеонівські війська. Храм отримав незначні пошкодження під час артобстрілу Кремля в листопаді 1917, але в 1918 був повністю відновлений. У 1918 році тут відбулося поставлення в патріархи московського митрополита Тихона. У тому ж році собор закрили у зв'язку з розміщенням у Кремлі уряду РРФСР. Остання служба тут пройшла на Пасху 1918 р.

У 1922 р. собор перетворили в музей. Завдяки постійним реставраційним роботам до середини 1950-х років майже всі ікони і розписи були розкриті з-під пізніших нашарувань, і в 1954 р. храм відкрили для відвідувачів. Реставраційні роботи тривали, це вимагало тимчасового закриття собору; остаточне завершення експозиція отримала в 1995 р.

Богослужіння в соборі відновили в 1990 р., їх проводять по великих церковних святах, вхід — тільки за запрошеннями.

Для огляду собор доступний усім бажаючим щодня, крім четверга, з 10.00 до 17.00.

Опис

Успенський собор — шестистовпний, п'ятиглавий, п'ятиапсидний храм. Побудований з білого каменю в поєднанні з цеглою: з цегли викладені склепіння, барабани, східна стіна над вівтарними апсидами, приховані вівтарною перепоною східні квадратні стовпи; інші — круглі — стовпи також виконані з цегли, але облицьовані білим каменем.

Головний престол освячений на честь Успіння Пресвятої Богородиці, прибудови — на честь вмч. Димитрія Солунського, Похвали Пресвятої Богородиці, свв. первоверховних апостолів Петра і Павла.

Святині: двостороння ікона Божої Матері «Одигітрія» і «Святий Георгій», «Спас затяте око», «Трійця», два списки Володимирської ікони Божої Матері, храмовий образ «Успіння», «пред Цариця», «Апостоли Петро і Павло», «Митрополит Петро в житії» та інші; мощі московських святителів Петра, Йони, Пилипа та Єрмогена, посох Петра.

Світлини

• 
  Собор святого Марка, Венеція
• 
  Успенський собор, поземний план за Фіораванті.
• 
  Успенський собор, м. Владимир
• 
  Успенський собор, південний фасад.

Див. також

• 5 карбованців «Успенський собор у Москві»

Зовнішні відеофайли
	Справжня історія Московського Кремля на YouTube // Председатель СНТ. — 2022. — 27 лютого. — прибл. 25:00. (рос.)

Джерела

• Московський Кремль: Патріарший Успенський собор // Сайт РПЦ. (рос.)