Фернандо Торрес
Фернандо Торрес | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Особисті дані | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Повне ім'я | Фернандо Хосе Торрес Санс (Fernando José Torres Sanz) | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Народження | 20 березня 1984 (40 років) | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Фуенлабрада, Мадрид, Іспанія | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Зріст | 186 см | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Вага | 78 кг | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Прізвисько | Ель Ніньйо (ісп. El Niño — «малюк») | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Громадянство | Іспанія | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Позиція | нападник | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Юнацькі клуби | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
1995—2001 | «Атлетіко» | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Професіональні клуби* | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Національна збірна | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Звання, нагороди | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Нагороди | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
* Ігри та голи за професіональні клуби | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Ферна́ндо Хосé То́ррес Санс (ісп. Fernando José Torres Sanz; нар. 20 березня 1984, Фуенлабрада, Іспанія) — іспанський футболіст, що грав на позиції нападника. Єдиний футболіст, який забивав у двох фіналах чемпіонатів Європи поспіль (2008 і 2012)[1].
Гра нападника за клуб і збірну була оцінена в грудні 2008 року, коли в голосуванні за звання найкращого гравця Європи журнал «France Football» поставив Торреса на 3-є місце слідом за Ліонелем Мессі і переможцем Кріштіану Роналду.
Свій перший професійний контракт Торрес підписав у віці 15 років у 1999 році з Атлетіко[2]. Перший сезон провів у дублі, а наступному перейшов до основного складу[3]. Перший сезон за головний склад був невдалий. Торрес отримав перелом гомілкової кістки, лікуючись до грудня[3] 27 травня 2001 року Фернандо дебютував на Вісенте Кальдерон проти Леганес[3]. У наступному матчі Торрес забив свій перший гол у ворота Альбасете[3]. У сезоні 2001/2002 «Атлетіко» вийшов у Прімеру. Торрес не показав хороших результатів, вийшовши на поле лише шість разів з 36 матчів у Сегунді[4].
У сезоні 2002/2003 Фернандо Торрес забив 13 голів у 29 виступах, і Атлетіко фінішував 11-м у чемпіонаті[4]. У сезоні 2003/2004 Торрес забив 19 м'ячів у 35 матчах, таким чином посівши третє місце в пічічі[5]. У 19 років Торрес став капітаном команди. Посівши сьоме місце, «Атлетіко» пройшов до Кубку Інтертото. У турнірі команда дійшла до фіналу, де програла у серії післяматчевих пенальті 3-1 (основний час 2-2) Вільярреалу[6]. Чемпіони Англії «Челсі» виявили інтерес до Торреса в 2005 році, але президент іспанців сказав, що в аристократів нема шансів[7].
У сезоні 2006/2007 Торрес забив 14 голів[4]. Пішли чутки, що іспанця хоче придбати англійський Ліверпуль. Президент Атлетіко заявив, що вони не отримували пропозицій по Торресу. Але вже через декілька днів зявилось повідомлення, що клуби домовились, Атлетіко отримав 25 млн фунтів стерлінгів і Луїса Гарсію[8]. 30 червня Атлетіко оголосив про угоду підписання Дієго Форлана з Вільярреалу, який розглядався як заміна Фернандо Торресу[9]. 4 липня Торрес провів прощальну конференцію з фанатами столичного клубу з приводу підписання шестирічного контракту з Ліверпулем[10]. Це був найдорожчий трансфер у історії «Ліверпуля»[10]. У березні 2008 тренер Ліверпуля Рафаель Бенітес сказав, що Торрес був придбаний приблизно за 20 млн фунтів стерлінгів, враховуючи переїзд Луїса Гарсії до Мадриду[11]
4 липня 2007 футболіст приєднався до Ліверпулю, де відразу отримав знамениту майку з номером «дев'ять», під цим номером раніше виступали такі легендарні футболісти як Раш і Фаулер[12].
У свій перший же сезон в «Ліверпулі» Торрес зумів вперше з часів Роббі Фаулера забити більше 20 голів у Прем'єр-Лізі, побив рекорд за кількістю м'ячів, забитих іноземцем в дебютному сезоні, до того належав Руду ван Ністелрой (Фернандо зумів забити 24 голи в лізі), а також повторив рекорд Роджера Ханта, у восьми домашніх іграх підряд вразивши ворота суперника. Всього ж на його рахунку в першому сезоні 33 м'ячі у всіх турнірах.
У новому сезоні англійської Прем'єр-ліги Торрес забив перший м'яч Ліверпуля в цьому турнірі. Гол був забитий на 83 хвилині матчу Сандерленд — Ліверпуль, який завершився з мінімальною перемогою гостей 0:1[13].
На початку нового сезону Торрес допоміг своїй команді 3-ма м'ячами, але це не врятувало «Ліверпуль» від 2 поразок: від «Тоттенгема» 1-2 і «Астон Вілли» 1-3[14]. Він відзначився в матчах зі «Сток Сіті», «Астон Віллою» і «Болтоном».
29 грудня 2009 на 93 хвилині матчу з «Астон Віллою» забив вирішальний м'яч, до того ж, цей м'яч став 50-м у Прем'єр Лізі. Матч завершився мінімальною перемогою «Ліверпуля» з рахунком 0:1[15].
У сезоні 2009/2010 Торрес був дуже схильний до травм і в загальній складності пропустив майже половину матчів чемпіонату. Однак, попри ці труднощі, іспанець забив 18 голів в 22-х матчах, що дозволило йому розділити 6-е місце в рейтингу бомбардирів з Джермейном Дефо з «Тоттенгема», який, втім, провів на 11 ігор більше.
Під час літнього міжсезоння 2010 преса сватала Торреса у ряд інших клубів (частіше за інших фігурували «Челсі» і неймовірно багатий «Манчестер Сіті»). Називалася навіть ймовірна сума трансферу — 70 мільйонів фунтів стерлінгів. Проте сам гравець розвінчав ці чутки, підписавши новий контракт з клубом, який триватиме до 2014 року[16] .
За декілька годин до завершення трансферного вікна 31 січня 2011 року Торрес підписав контракт з лондонським «Челсі» за рекордну для англійських клубів суму[17] в 50 млн фунтів стерлінгів (трохи більше 58 млн євро)[18][19]. 6 лютого Торрес за іронією долі дебютував проти свого колишнього клубу «Ліверпуля», матч закінчився поразкою нового клубу іспанця 1-0.[20] 23 квітня Торрес забив свій перший гол у ворота «Вест Гем Юнайтед».[21]
18 березня 2012 року в матчі 1/4 раунду кубка Англії проти «Лестер Сіті» нападник відзначився дублем і двома результативними передачами: Саломону Калу та Раулю Мейрелішу.[22][23]
29 квітня у матчі проти «Квінз Парк Рейнджерс» футболіст відзначився першим хет-триком за «Челсі».[24]Фернандо був визнаним одним з найкращих футболістів світу у 2013 році.
31 серпня 2014 року італійський клуб «Мілан» орендував у «Челсі» Фернандо Торреса на два роки[25].
В останні дні грудня 2014 «Атлетико» повернув Торреса до свого складу на правах оренди тривалістю 1,5 року. Офіційно нападник приєднався до клубу 5 січня 2015, коли відкрилося трансферне вікно в Іспанії[26]. Якщо в першій грі на виїзді проти «Барселони» Торрес вийшов на заміну, то в другому матчі вже був у стартовому складі, забив 2 голи й допоміг «матрацникам» здобути нічию 2:2 в дербі проти «Реала», перемігши його за підсумком двох матчів (2:0 і 2:2) у Кубку Іспанії.На початку березня 2017 року Фернандо отримав травму в поєдинку против «Реал Сосьєдаду» у рамках іспанської Ла Ліги, через 4 дні Торрес приступив до тренуваннь.
Після завершення сезону 2017/18 Торрес покинув «Атлетіко». У своєму останньому матчі за команду зумів забити два голи.
Весною 2018 року стало відомо, що Фернандо Торрес приєднується до «Саган Тосу». За рік гравець оголосив про завершення кар'єри[27].
У листопаді 2001 року Фернандо Торрес брав участь у чемпіонаті світу у віці до 17 років, який проходив у Тринідаді і Тобаго. У липні 2002 року він зіграв у чемпіонаті Європі у віці до 19 років у Норвегії. Іспанія виграла цей турнір. Торрес був визнаний найкращим гравцем цього турніру, а також найкращим бомбардиром. Дебют у молодіжній збірній Іспанії стався в 2003. А 6 вересня цього ж року, Торрес дебютував у головній національній команді, в матчі проти Португалії[4]. Перший свій гол за збірну Іспанії він забив у матчі проти Італії 28 квітня 2004 року.
На Чемпіонаті світу з футболу 2006 в Німеччині шанси збірної Іспанії оцінювалися досить високо. Для Торреса це був перший виступ у фінальній частині чемпіонату світу. Дебют видався на рідкість вдалим: у першому матчі проти збірної України молодий нападник заробив пенальті і забив дуже гарний гол[28]. Природно він відразу привернув до себе увагу селекціонерів провідних клубів Європи. У другій грі групового етапу Іспанія зустрічалася зі збірною Тунісу. Іспанці несподівано швидко пропустили м'яч у свої ворота, але це не завадило їм виграти 3:1[29]. Торрес відзначився двома м'ячами. Іспанія забезпечила собі перше місце в групі заздалегідь, тому на гру проти Саудівської Аравії на поле вийшов другий склад збірної. Торрес вийшов тільки на 70 хвилині, замінивши Жозе Антоніо Рейеза[30]. У 1/8 Іспанія зустрічалася зі збірною Франції. Іспанці першими відкрили рахунок, завдяки реалізованому пенальті Давида Вільї, але французи, завдяки приголомшливій грі Зінедіна Зідана, все-таки виграли 3:1[31]. Іспанія покинула чемпіонат. Гру Торреса можна визнати дуже успішною, він став одним з провідних бомбардирів цієї першості (найкращим став Мирослав Клозе, який відзначився 5 разів), а також Торрес першим забив три м'ячі.
У червні 2008 року Фернандо Торрес відправився на Чемпіонат Європи 2008 в Австрії та Швейцарії, де разом з Давідом Вільєю став основним нападаючим збірної. На першості Європи він забив 2 м'ячі, один з яких був забитий ним у фінальному матчі проти Німеччини 29 червня 2008 у Відні. Цей м'яч став переможним для іспанців, які виграли фінал з рахунком 1:0 і, відповідно, стали найкращою командою Старого світу.
За підсумками сезону Фернандо Торрес став третім за кількістю набраних очок в номінації «Золотий м'яч».
За результатами турніру був обраний до символічної збірної Євро-2008.[32]
Був включений до складу збірної Іспанії для участі у світовій першості 2010 року, за результатами якого іспанці уперше в історії стали чемпіонами світу. Під час фінального турніру в Республіці Південна Африка взяв участь в усіх семи матчах іспанців на турнірі, хоча жодного з них не відіграв повністю. На цьому турнірі жодним забитим голом не відзначився.
У фіналі чемпіонату проти команди Італії, який відбувся 1 липня на НСК «Олімпійський», вийшовши на заміну у 2 таймі, на 84 хвилині забив третій гол. 2 липня УЄФА повідомило, що нападник став володарем Золотого бутса турніру як найкращий бомбардир. Торрес забив три м'ячі, на що йому знадобилось найменше часу серед усіх гравців, що відзначились тричі[33].
2014 року поїхав у складі збірної на свій третій мундіаль — на тогорічний чемпіонат світу до Бразилії. Діючі на той час чемпіони світу втратили шанси на захист титулу вже після перших двох матчів групового етапу. В обох цих іграх Торрес виходив на заміну у других таймах. Третю гру в групі, яка вже не мала турнірного значення і в якій іспанці здолали з рахунком 3:0 збірну Австралії, провів на полі повністю. Ця гра стала для нього останньою у формі національної команди, в ній же він забив свій останній гол за збірну.
Загалом за дванадцять років відіграв за збірну 110 матчів, у яких 38 разів відзначався забитими голами (третій показник в історії команди).
Сезон | Команда | Чемпіонат | Національний кубок | Континентальні кубки | Інші змагання | Усього | |||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Ліга | Ігор | Голів | Ліга | Ігор | Голів | Ліга | Ігор | Голів | Ліга | Ігор | Голів | Ігор | Голів | ||
2000–01 | «Атлетіко» | СД | 4 | 1 | КІ | 2 | 0 | - | - | - | - | - | - | 6 | 1 |
2001–02 | СД | 36 | 6 | КІ | 1 | 1 | - | - | - | - | - | - | 37 | 7 | |
2002–03 | ПД | 29 | 13 | КІ | 3 | 1 | - | - | - | - | - | - | 32 | 14 | |
2003–04 | ПД | 35 | 19 | КІ | 5 | 2 | - | - | - | - | - | - | 40 | 21 | |
2004–05 | ПД | 38 | 16 | КІ | 6 | 2 | Інт | 5 | 2 | - | - | - | 49 | 20 | |
2005–06 | ПД | 36 | 13 | КІ | 4 | 0 | - | - | - | - | - | - | 40 | 13 | |
2006–07 | ПД | 36 | 14 | КІ | 4 | 1 | - | - | - | - | - | - | 40 | 15 | |
2007–08 | «Ліверпуль» | ПЛ | 33 | 24 | КА+КЛ | 1+1 | 0+3 | ЛЧ | 11[34] | 6 | - | - | - | 46 | 33 |
2008–09 | ПЛ | 24 | 14 | КА+КЛ | 3+2 | 1+0 | ЛЧ | 9 | 2 | - | - | - | 38 | 17 | |
2009–10 | ПЛ | 22 | 18 | КА+КЛ | 2+0 | 0 | ЛЧ+ЛЄ | 4+4 | 0+4 | - | - | - | 32 | 22 | |
2010-січ. 2011 | ПЛ | 23 | 9 | КА+КЛ | 1+0 | 0 | ЛЄ | 2[34] | 0 | - | - | - | 26 | 9 | |
Усього за «Ліверпуль» | 102 | 65 | 10 | 4 | 30 | 12 | - | - | 142 | 81 | |||||
січ.-черв. 2011 | «Челсі» | ПЛ | 14 | 1 | КА+КЛ | 0 | 0 | ЛЧ | 4 | 0 | - | - | - | 18 | 1 |
2011–12 | ПЛ | 32 | 6 | КА+КЛ | 6+1 | 2+0 | ЛЧ | 10 | 3 | - | - | - | 49 | 11 | |
2012–13 | ПЛ | 36 | 8 | КА+КЛ | 5+4 | 1+2 | ЛЧ+ЛЄ | 6+9 | 3+6 | СА+СУ+КЧС | 1+1+2 | 1+0+1 | 64 | 22 | |
2013–14 | ПЛ | 28 | 5 | КА+КЛ | 2+1 | 0+1 | ЛЧ | 9 | 4 | СУ | 1 | 1 | 41 | 11 | |
Усього за «Челсі» | 110 | 20 | 19 | 6 | 38 | 16 | 5 | 3 | 172 | 45 | |||||
2014-січ. 2015 | «Мілан» | A | 10 | 1 | КІ | 0 | 0 | - | - | - | - | - | - | 10 | 1 |
січ.-черв. 2015 | «Атлетіко» | ПД | 19 | 3 | КІ | 4 | 3 | ЛЧ | 3 | 0 | СІ | 0 | 0 | 26 | 6 |
2015–16 | ПД | 30 | 11 | КІ | 2 | 0 | ЛЧ | 12 | 1 | - | - | - | 44 | 12 | |
2016–17 | ПД | 31 | 8 | КІ | 5 | 1 | ЛЧ | 9 | 1 | - | - | - | 45 | 10 | |
2017–18 | ПД | 27 | 5 | КІ | 6 | 3 | ЛЧ+ЛЄ | 5+8 | 0+2 | - | - | - | 45 | 10 | |
Усього за «Атлетіко» | 321 | 109 | 42 | 14 | 42 | 6 | 0 | 0 | 405 | 129 | |||||
лип.-груд. 2018 | «Саган Тосу» | ДжЛ1 | 17 | 3 | КДжЛ+КІ | 0+2 | 0+1 | - | - | - | - | - | - | 19 | 4 |
січ.-серп. 2019 | ДжЛ1 | 18 | 2 | КДжЛ+КІ | 2+1 | 0+1 | - | - | - | - | - | - | 21 | 3 | |
Усього за «Саган Тосу» | 35 | 5 | 5 | 2 | - | - | - | - | 40 | 7 | |||||
Усього за кар'єру | 578 | 200 | 76 | 26 | 110 | 34 | 5 | 3 | 769 | 263 |
- «Челсі»
- Володар кубка Англії: 2011-12
- Переможець Ліги чемпіонів: 2011-12
- Переможець Ліги Європи: 2012-13
- «Атлетіко»
- Переможець Ліги Європи: 2017-18
- Іспанія
- Чемпіон Європи (U-16): 2001
- Чемпіон Європи (U-19): 2002
- Чемпіон світу: 2010
- Чемпіон Європи: 2008, 2012
- Особисті
- Найкращий бомбардир чемпіонату Європи: 2012 (3 голи, разом з Маріо Балотеллі, Маріо Гомесом, Аланом Дзагоєвим, Маріо Манджукичем, Кріштіану Роналду)
Торрес одружений з Олальєю Домінгес, з якою він знайомий з дитинства. 27 травня 2009 року Фернандо вступив з нею в шлюб у Мадриді в муніципалітеті Ескоріал. Це була громадянська церемонія, яка відбулася о другій годині дня, на ній були присутні лише два свідки. Їх розписав глава муніципалітету Ігнасіо Гонсалес Велайос. 8 липня 2009 року в пари народилася донька — Нора, 6 грудня 2010 — син Лео.
У листопаді 2021 року Фернандо Торрес став ексклюзивним представником компанії з онлайн-продажів автомобільних запчастин AUTODOC.[35]
- ↑ Торрес — перший гравець, що забивав у двох фіналах ЄВРО. Архів оригіналу за 27 січня 2013. Процитовано 2 липня 2012.
- ↑ Atlético de Madrid (Spanish) . Fernando Torres. Архів оригіналу за 25 червня 2013. Процитовано 17 листопада 2008. (англ.)
- ↑ а б в г Primer equipo (Spanish) . Fernando Torres. Архів оригіналу за 25 червня 2013. Процитовано 17 листопада 2008. (англ.)
- ↑ а б в г Torres. FootballDatabase. Архів оригіналу за 25 червня 2013. Процитовано 8 червня 2008. (англ.)
- ↑ Spanish Primera División – Top Scorers – 2003/04. ESPNsoccernet. Архів оригіналу за 25 червня 2013. Процитовано 9 червня 2008. [Архівовано 2013-05-01 у Wayback Machine.] (англ.)
- ↑ UEFA Intertoto Cup 2004. Rec.Sport.Soccer Statistics Foundation. Архів оригіналу за 25 червня 2013. Процитовано 9 червня 2008.
- ↑ Atletico warn Chelsea off Torres. BBC Sport. 28 червня 2005. Процитовано 8 червня 2008. (англ.)
- ↑ Kay, Oliver (28 червня 2007). Garcia the key as Liverpool step up pursuit of Torres. The Times. London. Архів оригіналу за 18 вересня 2011. Процитовано 20 червня 2010. [Архівовано 2011-09-18 у Archive.is]
- ↑ Liverpool complete Torres signing. BBC Sport. 4 липня 2007. Архів оригіналу за 1 лютого 2009. Процитовано 8 червня 2008. (англ.)
- ↑ а б Liverpool wrap up record Torres transfer. The Guardian. London. 4 липня 2007. Архів оригіналу за 12 червня 2011. Процитовано 8 червня 2008. (англ.)
- ↑ Balague, Guillem (31 березня 2008). Rafael Benitez opens up on transfers, treachery, Torres, titles - and, of course, tinkering. The Times. London. Архів оригіналу за 16 травня 2008. Процитовано 20 червня 2010. [Архівовано 2008-05-16 у Archive.is]
- ↑ Фернандо Торрес підписав контракт з Ліверпулем [Архівовано 4 лютого 2011 у Wayback Machine.] (англ.)
- ↑ Сандерленд — Ліверпуль — 0:1 (рос.)
- ↑ Фіаско Ліверпуля на Енфілді [Архівовано 29 серпня 2009 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ Астон Вілла 0-1 Ліверпуль[недоступне посилання] (рос.)
- ↑ Торрес підписав новий контракт з «Ліверпулем» (рос.)
- ↑ Торрес і Керрол стали рекордсменами [Архівовано 4 лютого 2011 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ Челсі: Торрес і Давід Луїс підписані [Архівовано 2 лютого 2011 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ Офіційно: Челсі подпісав Торреса [Архівовано 3 лютого 2011 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ Торрес дебютував у «Челсі» з поразки «Ліверпулю»
- ↑ Челсі перемагає, Торрес забиває [Архівовано 26 квітня 2011 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ Торрес перервав гольове мовчання і вистрелив «дублем». Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 18 березня 2012.
- ↑ 2+2 у Торреса, 5:2 у Челси [Архівовано 20 березня 2012 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ Chelsea 6-1 Queens Park Rangers [Архівовано 2013-10-09 у Wayback Machine.] (англ.)
- ↑ Fernando Torres: AC Milan seal loan deal for Chelsea striker. BBC Sport. 31 серпня 2014. Архів оригіналу за 31 серпня 2014. Процитовано 31 серпня 2014.
- ↑ Fernando Torres returns home [Архівовано 29 грудня 2014 у Wayback Machine.] (clubatleticodemadrid.com, 29 грудня 2014) (англ.)
- ↑ Фернандо Торрес в неділю оголосить про завершення кар'єри футболіста. Архів оригіналу за 21 червня 2019. Процитовано 21 червня 2019.
- ↑ Чемпіонат світу з футболу 2006 в Німеччині: Відбіркові матчі [Архівовано 20 червня 2010 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ Чемпіонат світу з футболу 2006 в Німеччині: Відбіркові матчі [Архівовано 11 січня 2012 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ Історія Чемпіонатів світу з футболу: 2006 — Німеччині. Саудівська Аравія — Іспанія 0:1 [Архівовано 12 серпня 2011 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ Чемпіонат світу з футболу 2006 в Німеччині: Відбіркові матчі [Архівовано 20 червня 2010 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ До символічної збірної Євро-2008 за версією Reuters увійшли 6 іспанців. Архів оригіналу за 22 травня 2010. Процитовано 17 серпня 2010. [Архівовано 2010-05-22 у Wayback Machine.]
- ↑ Іспанець Фернандо Торрес — володар Золотого бутса Євро-2012[недоступне посилання з липня 2019]
- ↑ а б Одна гра кваліфікаційного раунду.
- ↑ Фернандо Торрес став бренд-амбасадором компанії AUTODOC (російською) . Folga'. 29 листопада 2021. Архів оригіналу за 6 грудня 2021. Процитовано 6 грудня 2021.
- Офіційна вебсторінка Торреса (ісп., англ.) [Архівовано 1 лютого 2022 у Wayback Machine.]
- Фернандо Торрес на сайті ФІФА (англ.)
- Фернандо Торрес на сайті УЄФА (англ.) (фр.) (нім.) (рос.) (італ.) (ісп.) (порт.)
- Фернандо Торрес на сайті transfermarkt.com (англ.)
- Фернандо Торрес на сайті National-Football-Teams.com (англ.)
- Профіль футболіста на сайті soccerway.com (англ.) (нім.)
- Фернандо Торрес на сайті worldfootball.net (англ.) (нім.) (фр.) (ісп.) (порт.) (італ.) (нід.) (пол.)
- Фернандо Торрес на сайті Soccerbase (англ.)
- Фернандо Торрес на сайті fussballdaten.de (нім.)
- Фернандо Торрес на сайті BDFutbol.com (англ.)
- Фернандо Торрес на сайті Eu-football.info (англ.)
- Фернандо Торрес — Малюк, який поборов нефарт [Архівовано 23 травня 2013 у Wayback Machine.]
- Народились 20 березня
- Народились 1984
- Уродженці Фуенлабради
- Гравці збірної Іспанії з футболу
- Гравці чемпіонату Європи з футболу 2004
- Гравці чемпіонату світу з футболу 2006
- Гравці чемпіонату Європи з футболу 2008
- Чемпіони Європи з футболу
- Гравці розіграшу Кубка конфедерацій з футболу 2009
- Чемпіони світу з футболу
- Гравці чемпіонату світу з футболу 2010
- Гравці чемпіонату Європи з футболу 2012
- Гравці розіграшу Кубка конфедерацій з футболу 2013
- Гравці чемпіонату світу з футболу 2014
- Іспанські футболісти
- Гравці молодіжної збірної Іспанії з футболу
- Футболісти «Атлетіко» (Мадрид)
- Футболісти «Ліверпуля»
- Футболісти «Челсі»
- Футболісти «Мілана»
- Футболісти «Саган Тосу»
- Уродженці Мадрида
- Іспанські футбольні легіонери
- Футбольні легіонери в Англії
- Футбольні легіонери в Італії
- Футбольні легіонери в Японії
- Переможці Ліги чемпіонів УЄФА
- Переможці Ліги Європи УЄФА
- Футболісти, які зіграли 100 і більше матчів за збірну