Французька академія

Французька академія
Тип	наукове товариство національна академія наукd мовний регуляторd
Засновник	Кардинал Рішельє
Засновано	29 січня 1635
Правовий статус	national public establishment of an administrative natured
Сфера	французька
Галузь	вища освіта
Країна	Франція
Штаб-квартира
Офіційні мови	французька
Генеральний секретар	Амін Маалуф (2023)
Вебсайт: academie-francaise.fr
Французька академія у Вікісховищі

Францу́зька акаде́мія (фр. Académie française) — наукова установа у Франції. Заснована 1635 року кардиналом Рішельє. Одна із найстаріших інституцій Франції. Складається з сорока членів, вибраних своїми колегами. Членів академії кличуть «безсмертними».

Мета

Академія ставить перед собою дві мети:

Піклуватися про стан французької мови

Ця перша мета була записана в статуті академії при заснуванні. Щоб досягти її академія в минулому працювала над тим, щоб стандартизувати мову й зробити її рідною мовою для всіх французів. В статті XXIV статуту академії записано, що «первинним завданням академії є невтомна турбота про те, щоб надати нашій мові певних правил, зробити її чистою, красномовною й здатною для праці в області мистецтв і науки».

Нині академія піклується про підтримку якості, відслідковуючи необхідну еволюцію. Вона визначає правила хорошого вжитку, розробляючи Словник французької академії, який впроваджує мовні стандарти, друкуючи рекомендації й беручи участь у роботі різноманітних комісій з термінології.

Меценатство

Інше завдання академії, не записане при її заснуванні, є розподіл пожертвувань. Академія щороку вручає приблизно шістдесят літературних премій, серед яких Велика літературна премія Французької академії.

Велика премія франкомовного співтовариства, яку вручають щороку, починаючи з 1986, свідчить про увагу академії до розповсюдження французької мови у світі.

Академія також надає матеріальну допомогу літературним товариствам і вченим, бере участь у доброчинності, допомагає багатодітним родинам, вдовам, обездоленим, а ще надає певну кількість стипендій.

Історія

Французька академія заснована в 1635 році герцогом Рішельє. Розроблений кардиналом статут підписав король Людовик XIII. В 1637 році він був затверджений парламентом, надавши товариству, що збиралося раніше неформально, офіційного статусу.

Початковою місією була стандартизація французької мови, вироблення правил, очищення з метою зробити мову зрозумілою для всіх. Для досягнення цієї мети потрібно було почати зі словника. Перше видання Словника академії побачило світ у 1694 році. Потім у 1718, 1740, 1762, 1798, 1835, 1878, 1932—1935, 1992. Дев'яте видання готується до друку.

Спочатку академія збиралася у одного із членів, потім, починаючи з 1639, у радника Сеґ'єра, з 1672 — в Луврі, й нарешті в Колеж-де-Катр-Насьон, який в 1805 році став палацом інституту Франції і залишається ним досі.

Протягом трьох з половиною століть свого існування, академія зуміла втримати свої інституції, які продовжували регулярно працювати за винятком періодів революції, директорії й консулату.

Кардинал Рішельє оголосив себе покровителем академії. Після його смерті цю роль взяв на себе радник Сеґ'єр, далі Людовик XV, королі, які були його спадкоємцями, імператор і керівники французького уряду.

Історія перших років академії відома з детальної розповіді двох із перших членів (Поля Пелісона й абата д'Олів'є) у книзі «Історія Французької академії», перший том якої був опублікований в 1653, а другий — в 1729 році.

40 крісел

Питання про походження крісла в Французькій академії висвітлює також академік Шарль Піно Дюкло. Він розповідає, що спочатку в академії було лише одне крісло, яке належало директору. Всі решту академіки, яку б посаду вони не займали, мали тільки стільці. Кардинал д'Естре, ставши дуже немічним, висловив прохання, щоб йому принесли щось зручніше, ніж стілець. Це передали королю Людовику XV, який, розуміючи наслідки такого рішення, наказав принести в академію сорок крісел і затвердив раз і назавжди рівність серед академіків.

Сорок перше крісло

Чимало знаменитих письменників ніколи не переступали порогу академії. Деякі з них ніколи не були кандидатами, кандидатури деяких не затвердили, а дехто помер надто рано. Письменник Арсен Усе в 1855 році ввів у обіг вираз «сорок перше крісло», умовно присуджуючи його тим, хто заслуговував бути членом академії, але ніколи ним не був. Серед цих знаменитостей Декарт, Мольєр, Паскаль, Реняр, Ларошфуко, Лесаж, Пірон, Дідро, Бомарше, Андре Шеньє, Бальзак, Дюма-батько, Золя та інші.

Безсмертні

Склепіння, під яким збираються «безсмертні» під час публічних засідань.

За час існування академії її членами були понад 700 видатних поетів, письменників, представників театрального мистецтва, філософів, істориків, медиків, науковців, етнологів, мистецьких критиків, військових, державних діячів, представників церкви, що мали заслуги перед французькою мовою.

Звання «безсмертних» походить від девізу академії «Заради безсмертя», вирізьбленого на печатці академії, подарованій їй засновником — кардиналом Рішельє. Академіки вважаються знавцями французької мови, що своїм прикладом затверджують норми вжитку слів та понять, які ці слова виражають.

Вибір людини в члени Французької академії вважається найвищою честю, чимось на зразок посвячення. В той же час існує щось на зразок контр-культури, яку представляють ті, чиї кандидатури академія ніколи не розглядала, або відкинула. Ці автори ніколи не пропускають нагоди покритикувати академію та її марнославних членів, що щиро сподіваються себе за виразом Жана Кокто «увічнити на віки».

Едмон Ростан, який сам був академіком, підсміюється в «Сірано де Бержераку» над академіками, перераховуючи імена колишніх членів академії, давно забутих наступними поколіннями: Поршер, Коломбі, Бурзе, Бурдон, Арбо — «…усе це імена, серед яких не помре жоден, яка краса!».

Перша жінка була обраною в академію в 1980 році. Нею стала письменниця Марґеріт Юрсенар. Відтоді до лав академії зарахували ще чотири жінки.

Список дійсних членів

Список членів Французької академії на 2024 рік:

Номер місця	Ім'я	Дата обрання
1	Клод Дажан	2008
2	Дані Лаферр'єр	2013
3	вакантне	з 2021
4	Жан-Люк Маріон	2008
5	Андрій Макін	2016
6	Крістіан Жамбе	2024
7	Жуль Оффман	2012
8	Даніель Рондо	2019
9	Патрік Гренвіль	2018
10	Флоранс Деле	2000
11	Габріель де Брольї	2001
12	Шанталь Тома	2021
13	Мауріціо Серра	2020
14	вакантне	з серпня 2023
15	Фредерік Віту	2001
16	Рафаель Ґаяр	2024
17	Ерік Орсенна	1998
18	Маріо Варгас Льйоса	2021
19	Сільвіана Аґасінскі	2023
20	Анжело Рінальді	2001

Номер місця	Ім'я	Дата обрання
21	Ален Фінкелькраут	2014
22	вакантне	з 2022
23	П'єр Розенберг	1995
24	Франсуа Сюро	2020
25	Домінік Фернандес	2007
26	Жан-Марі Руар	1997
27	П'єр Нора	2001
28	Жан-Крістоф Рюфен	2008
29	Амін Маалуф	2011
30	Даніель Салльнав	2011
31	Майкл Едвардс	2013
32	Паскаль Орі	2022
33	Домінік Бона	2013
34	Франсуа Чен	2002
35	Антуан Компаньон	2022
36	Барбара Кассен	2018
37	Мішель Зенк	2017
38	Марк Ламброн	2014
39	Жан Клер	2008
40	Ксав'є Даркос	2013

Див. також

• Список членів Французької академії — повний список членів Французької академії з року заснування за кріслами.
• Академія наук, або Французька академія наук, Паризька академія наук — на відміну від Французької академії, головним завданням якої є аналіз стану французької мови, ця установа є національною академією, що займається переважно природничими науками.
• Інститут Франції — об'єднує головні наукові установи Франції, зокрема Французьку академію та Академію наук Франції
•  Словник Французької академії

Джерела

• Lebars, Jean. The French Academy // The Catholic Encyclopedia. Vol. 1. New York: Robert Appleton Company, 1907.

Посилання

• Французька академія // Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — Т. 2 : М — Я. — С. 547.
• Французька академія // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
• Homepage Academie France