IPv4

IPv4 (англ. Internet Protocol version 4) — четверта версія мережевого протоколу IP. Перша версія протоколу, яка набула широко розповсюдження. Протокол IPv4, описаний у RFC 791 (вересень 1981 року), прийшов на заміну описаному у RFC 760 (січень 1980 року). Використовує 4 байтну форму запису адрес пристроїв в комп'ютерній мережі.

Адресація

IPv4 використовує 32-бітні (4 байтні) адреси, які обмежують адресний простір 4 294 967 296 (себто 2^8×4) можливими унікальними адресами.

Формою запису IP-адреси (IPv4) зазвичай є запис у вигляді 4 десяткових чисел від 0 до 255 (2⁸), розділених крапками, наприклад: 127.0.0.1 (посилання пристрою на самого себе), або 91.198.174.225 (адреса ресурсу http://uk.wikipedia.org)

Деякі адреси IPv4 зарезервовані для спеціальних цілей та не можуть бути глобально маршрутизованими (доступними з будь-якого пристрою, що підключений до мережі інтернет). Так для приватних IP-адрес («сірих IP») в локальних мережах зарезервовано близько 18 млн адрес. Ще близько 270 млн адрес зарезервовано для групових передач (англ. multicast).

Обмежене число унікальних адрес у ~4.3 млрд у зв'язку з бурхливим розвитком Інтернету та резервуванням діапазону ~290 млн було вичерпане. 3 лютого 2011 року організація IANA видала останні 5 блоків IP-адрес організації Регіональних Інтернет Регістрів (RIR).

Задля вирішення цієї проблеми ще з 1990-их розвивався протокол IPv6, запущений з 2006 року.

Зарезервовані адреси


Підмережа	Призначення
0.0.0.0/8^[1]	Адреса джерела пакету
127.0.0.0/8^[1]	Підмережа для комунікацій всередині хосту (див. localhost)
100.64.0.0/10^[2]	Shared Address Space
169.254.0.0/16^[3]	Канальні (link-local) адреси
192.0.2.0/24^[4]	Приклади та документація
198.51.100.0/24^[4]	Приклади та документація
203.0.113.0/24^[4]	Приклади та документація
198.18.0.0/15^[5]	Для стендів тестування потужності
10.0.0.0/8^[6]	Для використання у приватних мережах
172.16.0.0/12^[6]	Для використання у приватних мережах
192.168.0.0/16^[6]	Для використання у приватних мережах
240.0.0.0/4^[7]	Зарезервовано для використання у майбутньому
255.255.255.255^[8]	Широкомовна адреса

Підмережа 224.0.0.0/4 Зарезервована для багатоадресної.

Вичерпання IPv4 адрес

Оцінки повного вичерпання IPv4 адрес різнились у 2000-их, були різні прогнози. Так у 2003 році директор APNIC Пол Вілсон (англ. Paul Wilson) заявляв, що, зважаючи на темпи розростання мережі Інтернет, вільного адресного простору вистачить на одне—два десятиліття. У вересні 2005 року компанія Cisco Systems зазначила, що пулу доступних адрес вистачить на 4—5 років. У вересні 2010, виходячи з даних IANA, весь пул адрес IPv4 буде виділений реєстратурам (RIR) до середини 2011 року (^[9]), в листопаді ця дата була перенесена на березень 2011. 3 лютого 2011 року IANA виділила останні п'ять блоків IP-адрес /8 (IPv4).

Див. також

Internet Protocol
IPv5 — експериментальний протокол;
IPv6 — шоста версія протоколу IP;

Примітки

↑ ^а ^б RFC1700: Assigned Numbers [Архівовано 1 січня 2012 у Wayback Machine.](англ.)
↑ Shared Address Space. RFC6598: Використовується в мережах інтернет та сервіс провайдерів, для запобігання перетину адресного простору мережі провайдера та клієнтів. [Архівовано 15 лютого 2020 у Wayback Machine.](англ.)
↑ RFC3927: Dynamic Configuration of IPv4 Link-Local Addresses [Архівовано 19 січня 2012 у Wayback Machine.](англ.)
↑ ^а ^б ^в RFC5737: IPv4 Address Blocks Reserved for Documentation [Архівовано 9 листопада 2011 у Wayback Machine.](англ.)
↑ RFC2544: Benchmarking Methodology for Network Interconnect Devices [Архівовано 9 листопада 2011 у Wayback Machine.](англ.)
↑ ^а ^б ^в RFC1918: Address Allocation for Private Internets [Архівовано 2 грудня 2011 у Wayback Machine.](англ.)
↑ RFC3330: Special-Use IPv4 Addresses [Архівовано 14 грудня 2011 у Wayback Machine.](англ.)
↑ BROADCASTING INTERNET DATAGRAMS [Архівовано 26 листопада 2011 у Wayback Machine.](англ.)
↑ IPv4 Address Report. Архів оригіналу за 19 лютого 2011. Процитовано 11 грудня 2011.

[rfc1700-1] а ^б RFC1700: Assigned Numbers [Архівовано 1 січня 2012 у Wayback Machine.](англ.)

[2] Shared Address Space. RFC6598: Використовується в мережах інтернет та сервіс провайдерів, для запобігання перетину адресного простору мережі провайдера та клієнтів. [Архівовано 15 лютого 2020 у Wayback Machine.](англ.)

[3] RFC3927: Dynamic Configuration of IPv4 Link-Local Addresses [Архівовано 19 січня 2012 у Wayback Machine.](англ.)

[rfc5737-4] а ^б ^в RFC5737: IPv4 Address Blocks Reserved for Documentation [Архівовано 9 листопада 2011 у Wayback Machine.](англ.)

[5] RFC2544: Benchmarking Methodology for Network Interconnect Devices [Архівовано 9 листопада 2011 у Wayback Machine.](англ.)

[rfc1918-6] а ^б ^в RFC1918: Address Allocation for Private Internets [Архівовано 2 грудня 2011 у Wayback Machine.](англ.)

[rfc1112-7] RFC3330: Special-Use IPv4 Addresses [Архівовано 14 грудня 2011 у Wayback Machine.](англ.)

[8] BROADCASTING INTERNET DATAGRAMS [Архівовано 26 листопада 2011 у Wayback Machine.](англ.)

[IPv4_Address_Report-9] IPv4 Address Report. Архів оригіналу за 19 лютого 2011. Процитовано 11 грудня 2011.

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

[6]

[7]

[8]

[9]